Кена Келл│. │нтерв'юз Ре║м Бредбер│
---------------------------------------------------------------
Перевод: Сергей Снегур (hopeodessa@farlep.net)
---------------------------------------------------------------
й Bradbury, Ray. 1996, Playboy, No 5.
й Снiгур, Сергiй. 2001, переклад (з незначними скороченнями).
Переклад виконано в рамках проекту "Перекладацька Майстерня 2000-2001".
http://www.humanities.lviv.ua/main_trans.html Лiтературний редактор
М.Габлевич.
По вопросам, связанным с использованием перевода, обращайтесь к
переводчику по адресу:
E-mail: hopeodessa@farlep.net;
почтовый адрес: Украина, 65063, Одесса-63, п/я 607,
В│дверта розмова з видатним майстром науково┐ фантастики про майбутн║
косм│чних подорожей, компютерне шахрайство, пол│тичну коректн│сть │ про те,
чому в│н завжди ма║ рац│ю.
Нав│ть у його 75 рок│в ║ щось хлопчаче в Ре┐ Бредбер│. В│н аж променить
в│д надм│ру енерг│┐, майже завжди ходить в шортах, а у його дом│вках повно
│грашок - в│д статечно┐ ф│гури Булв│нкля на цокольному поверс│ його
лос-анджелеського будинку, до триметрового динозавра, що розташувався на
його власному л│жку в його зам│ськ│й схованц│.
Бредбер│ коха║ться також │ в б│льших │грашках. Наприклад, косм│чних
кораблях (справжн│х) │ марс│янах (уявних). Його сивина й усм│хнене, румяне
обличчя заважають сприймати його серйозно. Аж ось в│н заговорю║, │ ти
розум│║ш, що перед тобою - великий допитливий розум, який охоплю║ всю
галактику. Його твори под│бним чином збивають людей з пантелику. Ранню
творч│сть Рея Бредбер│ просто не пом│тили - зрештою, це була наукова
фантастика │ тому до не┐ ставилися зневажливо, як │ до ком│кс│в або любовних
роман│в.
Марс│анськ│ хрон│ки, Кульбабове вино, 451░ за Фаренгейтом, ▓люстрована
людина та │нш│ твори Бредбер│ вийшли в часи, коли наукова фантастика
вважалась заняттям для дешевих писак з претенз│║ю на письменник│в, як│
марнують час, занудно фантазуючи про всяк│ техн│чн│ штукенц│┐ │ причандали.
Проте Бредбер│ - не зануда. Його проза п│дноситься до р│вня справжньо┐
л│тератури; в│н заселя║ сво┐ розпов│д│ привабливими персонажами │ хитрими
вигадками. До того ж, в│н започаткував полем│чн│ теми │ першим поставив в
науков│й фантастиц│ складн│ запитання, як│ ран│ше були в межах компетенц│┐
лише серйозних новел│ст│в.
Сьогодн│, в епоху Зоряних подорожей та Х файл│в, важко уявити життя без
Бредбер│. На додачу до сво┐х книжок, в│н написав понад 500 опов│дань │
створив сотн│ телепостановок, а також театральн│ вистави, опери, есе┐,
документал│стику │ сценар│й до ф│льму Моб│ Д│к. В│н чита║ по 50 лекц│й на
р│к │ ц│кавиться найр│зноман│тн│шими сферами знання - в│д науки про космос
до м│ського управл│ння. Не зна║те, як покласти край масовому переселенню
мешканц│в свого м│ста? Бредбер│ може запропонувати швидке вир│шення
проблеми. Ваш торг│вельний комплекс перестають в│дв│дувати покупц│? Бредбер│
навчить, як повернути ┐х назад. Д│сней при створенн│ ▓пкоту Тематичний парк
Центр ▓пкот розташований в найб│льшому розважальному комплекс│, Св│т Волта
Д│снея, який було в│дкрито 1971 року б│ля м│ста Орландо, штат Флорида. (Тут
│ дал│ прим│тки перекладача). звертався до нього за допомогою, а НАСА НАСА
(NASA) - Нац│ональна а┤енц│я з аеронавтики │ косм│чних польот│в США, з
космодромом на мис│ Канаверал, штат Флорида. запрошувала на мис Канаверал,
читати лекц│┐ космонавтам.
Проте твори Бредбер│ не часто обговорюються в часописах Нью-Йорк Таймс,
Нью-Йоркер, Атлант│к або в якомусь │ншому │нтел│гентському виданн│. Пуристи
в│д науково┐ фантастики глузують з його поетичних спроб │ метафорично┐ уяви.
Але щоранку, прокинувшись, в│н безстрашно пряму║ до друкарсько┐ машинки
(компютери, скаржиться в│н, працюють занадто тихо); ця звичка бере св│й
початок з час│в, коли в│н п│дл│тком жив у Лос-Анджелес│. В 1934 роц│ через
Велику депрес│ю батько Бредбер│ став безроб│тним │ пере┐хав з с│м║ю з
Воке┤ана, що в штат│ ▓лл│нойс, до Лос-Анджелеса, де знайшов пост│йну роботу
│ помешкання в сам│с│нькому Голл│вуд│. Це було чар│вне л│то для
чотирнадцятир│чного Рея, який на роликах ┐здив циганити автографи у
к│ноз│рок, на прем║ри ф│льм│в │ на прох│дн│ к│ностуд│й.
В│н був р│шуче налаштований ув│рватися в шоу б│знес │ ч│плявся до
Джорджа Бьорнса "Бьорнс │ Ален" - американський с│мейний комед│йний дует,
який б│льше трьох десятил│ть був популярним на естрад│, в рад│овиставах,
художн│х ф│льмах │ на телебаченн│. так настирливо, що той врешт│ використав
дещо з його писань у в│нь║тках - коротеньких опов│дках, якими завершувались
рад│опередач│ "Бьорнс та Ален". Грошей для навчання в коледж│ в│н не мав │
три роки п│сля зак│нчення школи продавав газети, кожну в│льну хвилину
проводячи в б│бл│отец│ або продивляючись книжки в м│сцевих книгарнях. А ще
в│н брав уроки красного письма │ опубл│кував перше опов│дання (за нього в│н
отримав 13 долар│в 75 цент│в). Власний творчий стиль в│н знайшов у двадцять
два роки, коли написав опов│дання "Озеро", - це додало йому впевненост│, щоб
ц│лком в│ддатися творчост│. П│д час │ншого такого приступу впевненост│, в│н
запросив на каву молоденьку продавщицю з книгарн│. Окр│м Ме┤┤│ в│н б│льше н│
з ким не зустр│чався │ 1947 року вони одружилися (вони й дос│ разом │ мають
чотирьох дорослих доньок). Дек│лька рок│в посп│ль в│н живот│в на гонорари за
опов│дання, опубл│кован│ в часописах, поки марс│анською темою не влучив у
десятку.
Його перший роман, Марс│анськ│ хрон│ки, вийшов 1950 року Укра┐нський
переклад Олександра Тереха (1962) був першим виданням Рея Бредбер│ на
теренах СРСР. (в│н │ дос│ користу║ться попитом) │ був високо оц│нений у
впливовому огляд│ маститого Кр│стофера ▓шервуда ▓шервуд, Кр│стофер
(Isherwood), письменник (1904 - 1986), автор опов│дання Сел│ Боулз (│з
зб│рки До побачення, Берл│не!) екран│зованого Бобом Фосом п│д назвою Кабаре
з Лайзою М│нелл│ в головн│й рол│. за метафоричн│сть │ в│дсутн│сть
традиц│йних технолог│чних подробиць, властивих б│льшост│
науково-фантастичних твор│в.
Незважаючи на похвалу ▓шервуда, Марс│анськ│ хрон│ки створили Бредбер│
репутац│ю наукового фантаста, водночас долучивши його до товариства
високоталановитих Роберта Гайнлайна, Айзека Аз│мова │ Артура Кларка, котр│
намагалися привнести в цей жанр фантаз│ю │ респектабельн│сть.
Наступна книжка зробила його популярним письменником - ▓люстрована
людина (1951) ║ похмурим зображенням буквально вивернутого навивор│т
чолов│ка. 1953 року в│н видав св│й, на думку багатьох, найц│кав│ший роман,
451░ за Фаренгейтом Укра┐нською переклав квген Крижевич.. Назва повязана з
температурою, за яко┐ горять книжки, а сам тв│р ║ нео-орвелл│вською │стор│║ю
про тотал│тарне сусп│льство, в якому книжки заборонен│. Роман став
сво║часним застереженням проти антикомун│стично┐ │стер│┐, яка охопила США.
(Коли Голл│вудська Десятка потрапила до вязниц│ за в│дмову дати св│дчення
перед Ком│тетом Конгресу з антиамерикансько┐ д│яльност│ Десять голл│вудських
к│нопродюсер│в, режисер│в │ сценарист│в, як│ в жовтн│ 1947 року в│дмовилися
в│дпов│дати Ком│тету Конгресу США щодо сво║┐ можливо┐ причетност│ до
д│яльност│ комун│стично┐ парт│┐ США. , Бредбер│ був серед тих небагатьох
сценарист│в, хто п│дняв голос проти присяги на в│рн│сть, яко┐ вимагали в│д
член│в Г│льд│┐ .)
Бредбер│ пережив "найг│рш│ ш│сть м│сяц│в в житт│" п│сля того, як
погодився написати для Джона Гюстона Гюстон, Джон (Huston) в│домий
американський к│норежисер (1906 - 1987); ф│льм Мальт│йський сок│л (1941).
сценар│й Моб│ Д│ка. Про це тяжке випробування в│н докладно розпов│да║ в
спогадах п│д назвою Зелен│ т│н│, б│лий кит, що вийшли 1992 року.
П│сля його вельми невдало┐ спроби переробити 451░ за Фаренгейтом для
театрально┐ постановки з Чарлзом Лафтоном Лафтон, Чарльз (Laughton), в│домий
американський к│ноактор англ│йського походження (1899 - 1962). Нагороджений
Оскаром за виконання головно┐ рол│ у ф│льм│ Приватне життя Генр│ха VIII
(1933)., Франсуа Трюффо зробив за цим романом к│ноф│льм, що став │
художньою, │ комерц│йною невдачею. Проте Бредбер│ створив власний ф│льм, Це
прийшло │з космосу, який серед ус│х науково-фантастичних ф│льм│в вважа║ться
одним │з найавторитетн│ших. Жовтневий край - це зб│рка опов│дань, в│д яких
робиться моторошно, в той час, як Кульбабове вино Укра┐нською переклав
Володимир Митрофанов. ║ спогадами про його юнач│ прозр│ння.
Популярн│сть Бредбер│ р│зко зросла в час буму на наукову фантастику
п│сля пуску першого штучного супутника; а коли в 1976 роц│ на Марс с│в
В│к│нг, запущений НАСА, Бредбер│ проголосили пророком косм│чно┐ ери. Разом
│з цьогор│чною зб│ркою двадцяти нових опов│дань, Швидше за погляд (решта 500
чекають доопрацювання для перевидання), на його рахунку загалом ║ 29 виданих
книжок │ два томи есе┐в; але сьогодн│ в│н працю║ б│льше, ан│ж будь-коли. До
того ж, в│н пише б│льш│сть сценар│┐в для п│вгодинних сер│й щотижневого
"Театру Рея Бредбер│" на телеканал│ науково┐ фантастики.
Редакц│я Плейбоя в│дправила письменника Кена Келл│, який вже брав для
часопису │нтервю в Артура Кларка, поговорити з Ре║м Бредбер│ в його
лос-анджелеському помешканн│. Ось що розпов│да║ Келл│:
- Коли я п│д'┐хав до цього невеличкого будинку, побудованого сорок
рок│в тому у в│длюдному лос-анджелеському передм│ст│, Бредбер│ стояв на
веранд│, лементуючи, що вчора ввечер│ вкрали нов│с│нький автомоб│ль його
дружини, який стояв "просто перед домом!". Бредбер│ - один │з нечисленних
мешканц│в Лос-Анджелеса, який н│коли не водив автомоб│ля. Дружина Ме┤┤│
зазначила, що автомоб│ль застрахований, а коли й це його не заспоко┐ло,
п│дсунула йому повну миску кукурудзяних баранц│в - першу з черги. Це
спрацювало, │ незабаром в│н перетворився на чудового опов│дача.
П│д час наших щоденних розмов протягом тижня з полудня до сут│нок,
спок│йн│ спогади перемежалися неспод│ваними емоц│йними вибухами, коли
розмова торкалася котрогось з його болючих мозол│в - Лос-Анджелеса,
пол│тики, цензури, осв│тян, бюрократ│в чи автомоб│л│в. В│н завжди
висловлю║ться р│зко │ часто ║ пол│тично некоректним, але, незважаючи на
можливу непопулярн│сть сво┐х погляд│в, в│н нечасто в│дмовля║ться в│д них.
Коли в│н згадував про лог│чн│ р│шення, що ┐х в│н пропонував у численних
есеях │ лекц│ях, я м│г би пояснити його популярн│сть - в│н наст│льки щиро
захоплю║ться, що нагаду║ непосидючу дитину - великого, перерослого хлопчака,
в якому багато залишилося в│д тих час│в, коли в│н на роликах п│д┐хав до
Ол│вера Гард│ за автографом. В│н сяяв, коли п│дписував м│й зачитаний
прим│рник Кульбабового вина │з загнутими стор│нками, який я маю з десяти
рок│в.
Кен Келл│: Багато хто не сприйма║ наукову фантастику всерйоз, проте ви
все таки стверджу║те, що вона ║ головною л│тературою сучасност│. Чому ви так
вважа║те?
Рей Бредбер│: Наукова фантастика - це мр│я. Для того, щоб заселити
космос, перебудувати наш│, так│ далек│ в│д │деалу м│ста, розвязати будь як│
проблеми, ми повинн│ вигадувати майбутн║ │ в│дпов│дн│ технолог│┐.
К.К.: Але б│льш│сть людей не вважа║, що наукова фантастика належить до
справжньо┐ л│тератури.
Р.Б.: Вона не належить до справжньо┐ л│тератури - вона │ ║ справжньою
л│тературою. Такою вона стала в│д час│в першого штучного супутника Земл│. ▓
буде такою ще десять тисяч рок│в.
К.К.: Що ж зм│нив супутник?
Р.Б.: Люди, передовс│м д│ти, захопилися фантастикою п│сля того, як
перший штучний супутник осяяв небеса. Наступного ранку на стол│ у вчителя в
якост│ гостинця зам│сть яблука лежала книжка Аз│мова. Вперше в │стор│┐
осв│та зд│йснювалася знизу - д│ти навчали сво┐х вчител│в.
К.К.: Чому д│ти в│дгукуються на наукову фантастику краще н│ж доросл│?
Р.Б.: Очевидно, дитячу уяву збуджу║ прихований зм│ст фантастично┐
л│тератури. До того ж, чи подобалося вам в дитинств│, щоб вам завязували
шнурки? Чорта з два. Ви в│дразу почали завязувати ┐х сам│, в│дколи цьому
навчилися. Наукова фантастика св│дчить, що людство б│льше не потребу║
нотац│й, що ми спроможн│ на серйозн│ справи.
У цьому св│т│ навчати можна лише роблячи вигляд, що начебто не вчиш.
Наукова фантастика нада║ таку можлив│сть - вчити непом│тно. Фантастика ║
також чудовою можлив│стю робити вигляд, що пишеш про майбутн║, коли
насправд│ напада║ш на недавн║ минуле │ сучасн│сть. Можна критикувати
комун│ст│в, расист│в, фашист│в та будь яку │ншу очевидну │ наявну загрозу, а
вони │ не зрозум│ють, що йдеться саме про них. Шкода, що ст│льки ранньо┐
фантастики написано так техн│чно │ нец│каво.
К.К.: Окр│м д│тей, наукова фантастика ц│кавить переважно чолов│к│в.
Чому вона не ц│кавить ж│нок до т│║┐ ж м│ри?
Р.Б.: ▓сну║ дв│ раси людей - чолов│ки │ ж│нки, - що б вам не говорили
фем│н│стки. Життя чолов│ка умотивоване │грашками │ наукою, тому що чолов│ки
народжен│ без будь-яко┐ мети у всесв│т│ окр│м того, щоб породити потомство.
Поза цим ║ багато часу, який вони мусять якось згаяти. пм потр│бно чимось
себе зайняти. Чолов│ки не мають в соб│ внутр│шнього завдання, окр│м мети
продовжити р│д. Ж│нки ж створен│ │з завданням. Вони можуть творити всесв│т,
дбати про нього, навчати, плекати його. Чолов│ки читають фантастику, щоб
будувати майбутн║. Ж│нкам не потр│бно ┐┐ читати. Вони │ ║ майбутн║.
К.К.: Такий под│л сподоба║ться не вс│м ж│нкам. В │нтервю для часопису
People ви сказали, що лазерн│ диски для персональних компютер│в створен│ не
так для ж│нок, як для чолов│к│в - │ дуже швидко п│сля цього в листах до
редакц│┐ вас назвали сексистом.
Р.Б.: Це правда. Викрут│ть ┐м.
К.К.: Як це?
Р.Б.: А так, щоб у них н│коли не було сексу. [См│║ться] Слухайте, та
чолов│ки ж чокнут│. А молод│ чолов│ки - т│ взагал│ ненормальн│. Ми вс│
любимо │грашки. У мене самого │грашкоман│я. Я пишу про │грашки. В мене
багато р│зних │грашок. Сотн│. Компютери - це │грашки, а чолов│ки люблять
возитися з мудрованими безмовними штуками. Вони почуваються творчими
особистостями.
К.К.: Але компютери не лише │грашки - це │нструменти для майбутнього.
Р.Б.: Люди говорять про ▓нтернет як про творчий │нструмент письменника.
Я кажу: "Дурниц│. Не п│ддавайся цьому. Год│ теревенити з ус│м св│том,
займися справою." Б│лл еейтс з партнерами дурять нас. Подив│ться на
Windows95. Ви ж розум│║те, що це - суц│льне шахрайство.
К.К.: Чому це шахрайство?
Р.Б.: Тому що б│льшост│ людей ця операц│йна система н│чого не дода║. До
того ж, купивши систему, вони мусять докупляти й │нш│ програми. Тож йдеться
про те, щоб люди, як│ не можуть дозволити соб│ таких витрат, виклали сотн│
долар│в. Ж│нки не купляють Windows. Закладаюся, що якщо подивитися
статистику, то виявиться, що 80 в│дсотк│в покупц│в - це чолов│ки. Божев│льн│
молод│, чи божев│льн│ стар│ чолов│ки, як│ люблять │грашки.
К.К.: Як на того, хто зробив кар║ру, дивлячись у майбутн║, ви, схоже,
скептично ставитесь до технолог│┐ - лазерних диск│в, ▓нтернету,
мультимед│й...
Р.Б.: Головне - навчити письму │ читанню; все це не принесе н│чого
доброго, якщо не вм│ти читати │ писати.
К.К.: Але читати все одно доводиться - за допомогою компютер│в люди
можуть сп│лкуватися з л│тературними творами, рухаючи сюжет туди, куди ┐м
подоба║ться.
Р.Б.: Не треба мен│ казати, як пишеться роман. Не каж│ть, що ма║те для
нього кращу к│нц│вку. Я не маю часу це слухати.
К.К.: Говорячи про майбутн║ - ви любите говорити про косм│чн│ подорож│.
Ви справд│ вважа║те, що в цьому - майбутн║ людства?
Р.Б.: Так ма║ бути. По-перше, це в│дпов│да║ рел│г│йному прагненню до
в│чност│. Якщо земля загине, людство повинно бути в стан│ продовжити
│снування. Косм│чн│ подорож│ дозволять заселити │нш│ планети, де люди
народжуватимуть д│тей. Це так просто, так гранд│озно, хвилююче.
К.К.: Чи справд│ людству доведеться вт│кати з земл│? Чи вдасться
зробити це вчасно?
Р.Б.: Ми вже на цьому шляху. Ми б уже мали повернутися на М│сяць. ▓
негайно стартувати на Марс.
К.К.: Проте зараз неможливо говорити про активн│сть у космос│, оск│льки
бюджет НАСА зведено до м│н│муму.
Р.Б.: Як можна дивитися п│д ноги зам│сть того, щоб роздивлятися
гранд│озну туманн│сть в суз│р┐ Ор│она? Куди це ми в│дсунули М│сяць │ чому
спов│льнили рух до Марса? Проблема, зрозум│ло, в наших пол│тиках -
чолов│ках, як│ не вм│ють мр│яти │ бути романтичними. В останн│й р│к свого
президентства Джон Кеннед│ закликав нас лет│ти на М│сяць. Але нав│ть в│н
зробив це не в│д захоплення астроном│║ю. В│н гукнув рос│янам: "Роби, як я!"
- │ ми полет│ли. Але п│сля того, як ми д│сталися М│сяця, романтика почала
блякнути. А без романтики нема║ мр│┐. Це й не дивно - │стор│я досл│дження
земно┐ кул│ ║ │стор│║ю розробки багатих родовищ корисних копалин. Якби можна
було переконати розробник│в бюджету НАСА, що на Марс│ повно скарб│в, було б
зроблено все, щоб уже наступного ранку опинитися на Марс│, посеред
перв│сного хаосу. Космос нам потр│бен з причин, яких ми ще достеменно не
зясували; я не говорю про торг│влю.
К.К.: Торг│влю?
Р.Б.: НАСА зда║ться, що вони повинн│ виправдовувати свою д│яльн│сть з
погляду прагматичност│. Багато корисних речей, що зявилися в продажу,
виникли з розробок, повязаних з косм│чними подорожами. НАСА зда║ться, що для
того, аби залучити грош│ на косм│чн│ потреби, потр│бно вдаватися до
шахрайства. Дурниц│. Це не так. Косм│чн│ подорож│ надають життю сенсу, а
все, що дода║ сенсу життю, варте того, щоб ним займатися. Зв│дси й бажання
жити в│чно.
К.К.: До яко┐ м│ри можна звинувачувати НАСА в апат│┐ щодо осво║ння
космосу?
Р.Б.: Кер│вники НАСА сам│ соб│ ║ найг│ршими ворогами. Вже двадцять
рок│в я благаю ┐х дозволити зробити для них к│ноф│льм. Б│льш│сть колишн│х
ф│льм│в НАСА про програми "Меркур│й" │ "Аполлон" були поганими. Я хочу
по║днати поетичн│сть │ д│йсн│сть таким чином, щоб глядач│ плакали, як бувало
п│сля багатьох мо┐х вистав, показаних на всесв│тн│х ярмарках. Та в НАСА
н│коли не роблять н│чого видатного, поетичного чи вибухового, щоб показати
себе з виг│дного боку, а конгресмен│в справи НАСА не ц│кавлять, окр│м Боба
Пеквуда Сенатора-республ│канця Роберта Пеквуда в 1993 роц│ було звинувачено
в "сексуаль-ному домаганн│ девятнадцяти ж│нок протягом останн│х двадцяти
рок│в". П│сля того, як сенатський Ком│тет з етики прийняв р│шення про його
виключення, в│н п│шов у в│дставку..
К.К.: Чи ви й дос│, нав│ть п│сля того, як його змусили п│ти у ганебну
в│дставку, вважа║те Пеквуда мр│йником?
Р.Б.: В│н │ ║ мр│йник. Я хот│в би, щоб в│н залишився в Конгрес│. Р│к
тому я п│дтримав його телеграмою, тому що т│ ж│нки - паскудниц│. Вони
вич│кують двадцять рок│в, │ через двадцять рок│в ображаються. Не нагадуйте
мен│ про них. Таких сенатор│в, як в│н, дуже мало, │ це сором, що в│н п│шов з
Конгресу.
К.К.: В чому поляга║ найб│льша помилка НАСА?
Р.Б.: "Косм│чний човник" мав би бути побудований до початку програми
"Аполлон". "Човник" ║ великою поштовою скринькою, це - дорога
експериментальна лаборатор│я. Але зараз в│н не так захоплю║, як мав би.
Спочатку в│н мав би облет│ти навколо Земл│ - саме для цього його зараз
використовують. За тим його потр│бно було б послати до М│сяця │ цим
завершити програму. Тод│ ми змогли б поселити людей на М│сяц│ │ рухатися
дал│, до Марса. Ми потребу║мо чогось б│льшого, н│ж ми сам│ - це справд│ як
рел│г│йна м│с│я. Косм│чн│ подорож│ ║ налагодженням звязку │з Всесв│том.
К.К.: Коли почалося осво║ння космосу, чи спод│валися ви, що все так │
буде?
Р.Б.: Так. Але сталося │накше. Винне НАСА, винен весь уряд, а з
завершенням "холодно┐ в│йни" щез │ колишн│й ентуз│азм. Дивовижно, як
неймов│рно багато молод│ в св│т│ ц│кавиться цими речами │ дивиться
науково-фантастичн│ ф│льми - Од│ссея, 2001, Близьк│ зустр│ч│ │ Зорян│ в│йни,
витрача║ м│льярди долар│в, щоб переглянути ц│ найпопулярн│ш│ ф│льми. Проте
уряд зовс│м не зверта║ уваги на це явище. Там завжди про все д│знаються
останн│ми.
К.К.: Як ви гада║те, чи ми таки повернемося на М│сяць?
Р.Б.: Спод│ваюсь це станеться ще за мого життя, тобто протягом
найближчих десяти-пятнадцяти рок│в. Але над│я дуже мала. Хоча пол│тики й
в│дклали цю програму якнайдал│, спод│ваюсь, що корабель з людьми таки
полетить на Марс. Ця под│я дуже б прислужилася духовному п│днесенню людства.
Важко змусити уряд робити те, що сл│д.
К.К.: Що ви в│дчували, коли "В│к│нг" с│в на Марс?
Р.Б.: Т│║┐ ноч│ ми з│бралися в планетар│┐ Кал│форн│йського
технолог│чного │нституту Невеликий приватний │нститут в м│ст│ Пасадена, штат
Кал│форн│я; вважа║ться одним │з св│тових наукових центр│в., це було свято,
наче неспод│вана веч│рка. Ми з Карлом Са┤аном Са┤ан, Карл (Sagan) -
американський астроном │ астроб│олог (1934 - 1996)., │ вс│ решта, хто там
був, не спали до ранку. Нарешт│ на величезному екран│ почали зявлятися
зн│мки поверхн│ Марса. Вс│ були при║мно збуджен│ - танцювали, см│ялися,
сп│вали. Б│ля девято┐ ранку прийшов Рой Т│л з програми новин, п│дсунув мен│
м│крофона │ каже: "Пане Бредбер│, вс│ ц│ роки ви писали про Марс, про його
цив│л│зац│┐ │ м│ста. Як ви себе почува║те тепер, коли вс│ побачили, що
н│якого життя там нема?" Я глибоко вдихнув │ в│дпов│в - я пишаюсь, що сказав
це вголос: "▓д│оте! Телепню! На Марс│ життя ║ - подивися на нас! Ми │ ║ т│
марс│яни!"
К.К.: Ви мали в│дчувати щось под│бне минулого року, коли "Гал│лей"
долет│в до Юп│тера.
Р.Б.: Ц│ вчен│ просто неймов│рн│. Кожного разу, коли мен│ у м│сц│,
под│бному до лаборатор│й Кал│форн│йського технолог│чного │нституту, хтось
показу║ якийсь телескоп з│ словами: "Правда, чудовий?" я кажу: "Н│". А коли
питають: "Що ви ма║те на уваз│?" - в│дпов│даю: - "Це ви чудов│. Ви його
винайшли. Ви просто ген│┐".
К.К.: Що спонука║ вас писати?
Р.Б.: Те, що я буду чар│вником, я вир│шив значно ран│ше, н│ж те, що
буду письменником. Маленьким хлопчиком я виходив на сцену з фальшивими
вусами, що в│дпадали п│д час вистави, │ чаклував. Я й дос│ цим намагаюся
займатися, - тепер, коли пишу. До того ж, письменники пишуть, бо в│дчувають
потребу, щоб ┐х любили. Гадаю, це можна назвати ненаситн│стю, чи не так?
Письменництво допомогло мен│ ще одним чином. П│сля того, як я почав
писати серйозно, я зробив найб│льше в мо║му житт│ в│дкриття - що я маю
рац│ю, а той, хто не погоджу║ться з│ мною, - не ма║. Як чудово збагнути
таке: н│кого не слухай │ завжди йди власним шляхом.
К.К.: Ви згодн│, що це помилкова, его┐стична точка зору?
Р.Б.: На жаль, я не певен, що вм│ю контролювати сво║ е┤о. Я намагаюся
не забувати, що голосно розмовляю, │ це - моя проблема. Але я принаймн│ не
потерпаю в│д синдрому викривлено┐ само│дентиф│кац│┐, як, скаж│мо, Карл
Са┤ан.
К.К.: А що трапилося з Са┤аном?
Р.Б.: З кожним роком в│н "бронзов│║", тому що памята║, що в│н - Карл
Са┤ан. Так само, як Норман Мейлер памята║, що в│н - Норман Мейлер, а еор
В│дал памята║, що в│н - еор В│дал. Я не памятаю того, що я - Рей Бредбер│. В
цьому й поляга║ р│зниця. Неважливо, хто ти. Непотр│бно розпов│дати вс│м, хто
ти такий, бо │накше зникнеш п│д маскою фальшиво┐ особистост│. Справжню твою
особист│сть видно в тво┐й творчост│.
К.К.: Дехто з критик│в каже, що ви занадто поклада║теся на фантаз│ю │
недостатньо на науку, щоб бути поважним науковим фантастом.
Р.Б.: Мене не ц│кавить, що каже техн│чний персонал, який обслугову║
наукову фантастику. пх драту║, що я обходжуся без убивств. Я використовую
наукову │дею, як платформу, з яко┐ зл│таю, не падаючи назад. За це вони на
мене й сердяться. Вони вже сорок рок│в буркотять, як це я в Марс│анських
хрон│ках посм│в над│лити Марс атмосферою.
К.К.: Популярн│сть Марс│анських хрон│к почалася з л│тературного огляду
Кр│стофера ▓шервуда. Ви знали його особисто?
Р.Б.: Це був просто щасливий випадок. Вл│тку 1950 року я п│знав
▓шервуда в Санта-Мон│ц│, коли в│н переглядав книжки в книгарн│. Щойно вийшла
моя книжка, я схопив з полиц│ прим│рник, п│дписав │ дав йому. В нього
витяглося обличчя, в мене впало серце, але за два дн│ в│н потелефонував мен│
│ каже: "Чи ви розум│║те, що ви написали?" Я запитав: "▓ що ж я написав?"
Але в│н т│льки запропонував мен│ прочитати його огляд в Таймс. Ця захоплена
реценз│я перевернула мо║ життя - книжка моментально очолила списки
бестселер│в │ друку║ться й дос│.
В│н любязно познайомив мене з р│зними людьми, з котрими, на його думку,
варто було б знатися, наприклад, з Олдосом Гаксл│, що був мо┐м л│тературним
кумиром, в│дколи зявилася його книжка О, дивовижний новий св│т.
К.К.: Яким був Олдос Гаксл│?
Р.Б.: Дуже вв│чливим. Б│льш│сть англ│йц│в - тобто б│льш│сть
англ│йц│в-│нтелектуал│в - вс│ дуже вв│члив│; поводяться з вами, як з ген│║м,
що дуже при║мно. Багато рок│в оп│сля ми з Гаксл│ брали участь в одн│й
телев│з│йн│й дискус│┐, де обговорювали майбутн║ американсько┐ л│тератури.
Проте мене розчарувала його в│дмова визнати, що наукова фантастика ║ ║диним
шляхом для розвитку художньо┐ л│тератури.
К.К.: Тод│ в│н вже вихваляв досто┐нства психодел│к│в Див. Гаксл│ О.
Брама сприйняття. // Всесв│т. - 1994. - No 5-6. - С. 120-134; Гаксл│ О. Небо
│ пекло. // Всесв│т. - 1994. - No 7. - С. 136-154; Малецька А. Катастроф│чн│
в│з│┐ О. Гаксл│. // Всесв│т. - 1994. - No 7. - С. 155-157.. Мабуть, в│н
запропонував спробувати ┐х │ вам.
Р.Б.: Я дав йому ║дино правильну в│дпов│дь: "Н│, дякую. Не хочу, щоб в
мо┐й голов│ в│дчинився люк - в│н може пот│м не зачинитися".
К.К.: Кого з молодих фантаст│в ви вважа║те найкращим?
Р.Б.: Я наст│льки заклопотаний щоденними справами, що в мене нема║ часу
на под│бн│ пошуки. Ви усв│домлю║те, ск│льки щороку виходить нових роман│в?
Сотн│!
К.К.: Тобто, ви ухиля║тесь в│д в│дпов│д│?
Р.Б.: Добре - я визнаю: я не хочу читати того, що зявля║ться в мо┐й
галуз│.
К.К.: Чому?
Р.Б.: Бо це кровозм│шення, що неприпустимо. Книжки з│ сво║┐ галуз│
потр│бно читати, поки ви ще молод│. Коли мен│ було в│с│м, десять,
дванадцять, ш│стнадцять, двадцять пять рок│в - я читав наукову фантастику.
Але пот│м перейшов на Александра Поупа, Джона Дона │ Моль║ра, щоб перем│шати
┐х.
К.К.: Що ви можете сказати про б│льш в│домих наукових фантаст│в, -
наприклад, про Курта Воне┤ута?
Р.Б.: Ми знайом│, │ в нас нормальн│ стосунки. В нього добре чуття
гумору, а дек│лька рок│в тому ми провели чудовий день в Нью-Йорку. Але я
н│чого не читав з час│в його Механ│чного п│ан│но (Player Piano, 1952), а це
було сорок рок│в тому. Тому не можу н│чого сказати.
К.К.: А про Роберта Гайнлайна?
Р.Б.: Я познайомився з ним в кафетер│┐ в центр│ Лос-Анджелеса. Я
т│льки-но зак│нчив школу, а Гайнлайну був 31 р│к. В│н був добре в│домим
автором │ писав гуман│стичну фантастику, яка вплинула на мене так, що я
в│дважився писати не про машини, а про людей.
К.К.: Що ви можете сказати про автор│в, як│ популяризують науку в
науково-популярних виданнях, наприклад, про Ст│вена Гоук│нса │ його Коротку
│стор│ю часу Гоук│нс, Ст│вен (Hawkings) - в│домий спец│ал│ст з ф│зики
"чорних д│р". Його книжка Коротка │стор│я часу: в│д "Великого вибуху" до
"чорних д│р" (A Brief History of Time: From the Big Bang to Black Holes
(1988) стала бестселером.?
Р.Б.: У нас ║ ця книжка, але я не збираюся дурити вас │ казати, що
читав ┐┐. Ж│нка стверджу║, що вона прочитала, але я ┐й не в│рю. Не в│рю, що
хтось взагал│ прочитав цю книжку до к│нця. Я переконаний, що в│н ген│й, │
все що в│н зробив, це здорово.
К.К.: Ви також написали документальну книжку - Зелен│ т│н│, Б│лий кит,
- про свою спробу разом з режисером Джоном Гюстоном екран│зувати Моб│ Д│ка.
Перш за все, як ви потрапили в цей ф│льм?
Р.Б.: Гюстон запросив мене до себе в номер в готел│ Беверл│ Х│лс, дав
мен│ в руку склянку │з напо║м │ за допомогою суто │рландських замовлянь
п│длестився до мене так, що перш н│ж я встиг щось зрозум│ти, я вже погодився
провести ш│сть м│сяц│в в ▓рланд│┐, щоб створити сценар│й. Акторськ│
зд│бност│ - це його родова риса.
К.К.: Тобто в│н був у форм│?
Р.Б.: ▓ ошукав мене. Треба було просто визнати, що в│н справжн│с│нький
монстр (про що я, власне, знав), та й в│дмовитися. Незважаючи на його
нещадну жорсток│сть до мене │ будь кого поруч з ним, мене стримали │
спонукали до ц│║┐ роботи три причини. Це - моя любов до Германа Мелв│ла з
його китом; благогов│ння перед ген│║м Джона Гюстона, що його показав
Мальт│йський сок│л, - бездоганно зрежисований ф│льм; │ мо║ розум│ння того,
як мало кому в св│т│ трапля║ться така щаслива нагода. Тепер я залишився з
г│ркувато-солодким знанням того, що, дякуючи саме йому, дов│дався про
найнеймов│рн│ш│ реч│. Н│хто │нший в Голл│вуд│ не доручив би нев│домому
новачку написати сценар│й для повнометражного ф│льму.
К.К.: Чи не цей досв│д вплинув на вашу в│дмову писати сценар│й для
екран│зац│┐ 451░ за Фаренгейтом, вашого наступного популярного роману?
Р.Б.: Н│. Це було в 1955 роц│. Чарльз Лафтон якось мене добряче напо┐в,
а пот│м розпов│в, якою ж поганою була п║са, зроблена мною для нього за цим
романом, │ переконав мене б│льше не братися за постановку власних твор│в.
Тож коли справа д│йшла до Франсуа Трюффо, я сказав йому: "Пиш│ть сам│". З
мене досить.
К.К.: Чи сподобалась вам спроба Трюффо?
Р.Б.: В нього вийшло досить добре, але певних речей в│н злякався. В│н
не показав Механ│чного Гончака, який там повинен був бути, тому що це
метафора пригоди. Вс│х тих л│таючих людей потр│бно вир│зати. Вони л│тають
лише вниз. ▓ п│дб│р виконавц│в був невдалий. Не у вс│х випадках, правда.
Оскар Вернер мен│ дуже сподобався.
К.К.: А хто не сподобався?
Р.Б.: Джул│я Кр│ст│, яка грала д│вчину-сус│дку. Ця роль не для не┐.
Сус│дц│ мало бути ш│стнадцять рок│в. Тож Трюффо вдався до трюку │ доручив
Джул│┐ грати │ дружину, │ сус│дку, що створювало плутанину. ▓нод│ год│ було
вгадати, хто говорить.
К.К.: Що ви дума║те про другу можлив│сть екран│зувати роман зараз, коли
ним зац│кавився Мел е│бсон?
Р.Б.: Я хот│в перезняти 451░ за Фаренгейтом одразу п│сля виходу ф│льму
в 1966 роц│, тому що дуже багато з роману Трюффо залишив поза кадром. Я аж
п│дскочив, коли мен│ сказали, що "Ворнер Бразерз" хочуть зробити новий
вар│ант з Мелом е│бсоном.
К.К.: Разом з романами 1984 Орвела │ О, дивовижний новий св│т Гаксл│,
ваш тв│р представля║ похмурий погляд на майбутн║. Ви хот│ли написати
роман-застереження?
Р.Б.: Н│, це погана справа. Цього робити н│як не можна. Ск│льки
паршивих роман│в понаписувано з добрим умислом. Роман│в про доброчинц│в,
еколог│чних роман│в... ▓ якщо ви скажете мен│, що пишете книжку, або
зн│ма║те к│но про те, як л│соруб передумав рубати дерево, я цього н│ читати,
н│ дивитися не стану.
К.К.: Важко уявити, що людина, яка написала 451░ за Фаренгейтом, не
намагалась передбачити майбутн║.
Р.Б.: Я б сказав "застерегти в│д майбутнього". Не передбачити його, а
застерегти в│д нього. Саме так, - гн│вом, нападками. Нападаючи на те, що
вважа║ш глупотою, д│ста║ш задоволення. Але в той момент тво┐ справжн│ мотиви
прихован│ в│д тебе. Це можна висловити так: "Хай йому грець. Сам не знаю, як
воно в мене вийшло".
Наприклад, км│тливий винах│дник з ф│рми "Сон│" винайшов Walkman -
переносний касетник з навушниками - п│сля того, як прочитав у мене про
рад│оприймач│ в морських черепашках.
К.К.: Схоже, що у 451░ за Фаренгейтом на роки вперед передбачено те, що
передбачити неможливо.
Р.Б.: Так. П│сля того, як нам показали пересл│дуваного пол│цейськими
автомоб│лями │ гел│коптерами О.Дж.С│мпсона С│мпсон, О.Дж. (Simpson, O.J.),
з│рка американського футболу 1970-х, у 1994 роц│ звинувачений у вбивств│
колишньо┐ дружини Н│коль та ┐┐ друга Рональда Голдмена. Процес │ все, з ним
повязане, докладно висв│тлювали по телебаченню., коли той крадькома
переходив автостраду, в│домий журнал│ст Рассел Бейкер написав в сво┐й
колонц│ в Нью-Йорк Таймс: "Як це схоже на останню д│ю з роману 451░ за
Фаренгейтом!" Я дек│лька раз│в переглядав повторн│ покази цього телесюжету │
думав: "В│н д│йсно правий!" На останн│х стор│нках роману Монте┤ Гай Монте┤,
головний герой роману 451░ за Фаренгейтом, спалювач книжок, який в│дмовився
в│д виконання сво┐х обовязк│в │ вт│к з м│ста. т│ка║ в│д спалювач│в книжок │,
заглядаючи по дороз│ у в│кна, в кожн│й осел│ бачить себе на телеекран│. Коли
в│н уника║ зустр│ч│ з Механ│чним Гончаком, сп│льнота, з яко┐ в│н вт│к,
залиша║ться в програш│, │, щоб запоб│гти можлив│й пан│ц│, зам│сть Монте┤а
вбива║ перед телекамерами │ншу людину.
Але те, що сорок три роки тому я передбачив так звану "пол│тичну
коректн│сть", пригн│чу║ ще б│льше.
К.К.: ▓ теж у 451░ за Фаренгейтом?
Р.Б.: Так. Шеф пожежник│в [персонаж роману] там розпов│да║, як р│зн│
меншини, одна за одною, затикають людям роти │ ф│льтрують м│зки, пропонуючи
прецеденти: ║вре┐ ненавидять Федж│на │ Шейлока Федж│н - негативний персонаж
з роману Ч.Д│ккенса Пригоди Ол│вера Тв│ста. Шейлок - ║врей-лихвар з комед│┐
В.Шексп│ра Венец│йський купець. - спалити обох, або, принаймн│, не
згадувати! Неграм не подоба║ться чорношк│рий Дж│м, який плив на плот│ з
Геком Ф│нном - спалити його, або, принаймн│, кудись заховати. Фем│н│стки не
люблять Джейн Ост│н, бо з ц│║ю жахливо старомодною дамою ст│льки клопоту -
зняти ┐й голову! Блюстител│ с│мейних ц│нностей гидують Оскаром Вайльдом -
назад, до шафи, Оскаре! Комун│сти ненавидять буржуа - постр│ляти ┐х! ▓ так
дал│, │ так дал│. Отож, тод│ я писав про тиран│ю б│льшост│, а нин│ я писав
би ще й про тиран│ю меншин. Сьогодн│ небезпечн│ обидв│. ▓ т│, │ т│ хочуть
тобою керувати. Перш│ кажуть тоб│ робити завжди одне │ те ж. А що кажуть
друг│, видно з ┐хн│х лист│в: студенткам з Васарського коледжу Приватний
ел│тний коледж в штат│ Нью-Йорк. Заснований 1861 р., як коледж для ж│нок.
давай б│льше фем│н│зму в Марс│анських хрон│ках, а афроамериканц│ хочуть
бачити б│льше чорношк│рих у Кульбабовому вин│.
К.К.: ▓ ви ┐м в│дпов│да║те?
Р.Б.: Моя в│дпов│дь для обох одна: б│льш│сть ви, чи менш│сть, -
згиньте! До б│са вс│х, хто береться радити мен│, як писати. Кожна меншина
д│литься на др│бн│ш│ групи, а т│ спалюють книжки, забороняючи ┐х. Ота ┐хня
пол│тична коректн│сть, що пану║ в студентських м│стечках - це ж н│ в як│
ворота не л│зе. Небезпечна штука - казати адм│н│страц│┐ ун│верситету, чому
вони мають навчати, а чому н│. Не подоба║ться вам навчальна програма, -
йд│ть до │ншо┐ школи! Викладач│, котр│ танцюють п│д ┐хню дудку - лицем│рн│
йолопи! Пора покласти цьому край. Де т│льки побачите щось под│бне, крич│ть:
"▓д│оти!" ▓ змусьте ┐х в│дступити. Дал│, ми повинн│ негайно опротестувати
вс│ квоти, як│ пол│тизують процес навчання заниженими вступними вимогами, що
знижу║ р│вень п│дготовленост│ студент│в. Жахливим насл│дком всього цього ║
те, що кожен втрача║ його безц│нний шанс.
К.К.: Тобто ви не схвалю║те програми позитивних д│й Започаткована
президентом США Л.Джонсоном "програма позитивних д│й" (1964), мала на мет│
боротьбу з дискрим│нац│║ю чорношк│рих американц│в при найм│ на роботу. В
подальшому програма поширилась на навчальн│ заклади й охопила │нш│ меншини:
ж│нок, американських │нд│анц│в, │спаномовних громадян │ т. │н.?
Р.Б.: Вся концепц│я вищо┐ осв│ти зводиться нан│вець, якщо для
визначення р│вня усп│шност│ не застосовувати ║диний для вс│х критер│й -
оц│нки з однакових для вс│х стандартних тест│в. Осв│та ║ винятково справою
добування знань - не можна │ дал│ дозволяти, щоб ┐┐ паскудили клят│
пол│тики. Залишмо паскудства пол│тикам. [См│║ться.]
К.К.: Як вам жилося з таким даром передбачення?
Р.Б.: Абсолютно незадов│льно.
К.К.: Чи громадськ│сть добре про│нформована про ц│ реч│?
Р.Б.: Нас │нформують лише про з┤валтування │ вбивства, яких ми не
вчиня║мо, про похорони, на як│ ми не ходимо, про СН▓Д, яким не хочемо
заразитися. Все це за якусь чверть хвилини! Але врешт│, ми все ж не безрук│
- │ можемо переключитися на │нший канал, або взагал│ вимкнути телев│зор. На
сво┐х лекц│ях я раджу слухачам н│коли не дивитися м│сцев│ новини.
К.К.: Як щодо часопис│в? З дитинства ви були завзятим читачем
часопис│в. Як би ви оц│нили ┐х тепер│шн║ розма┐ття?
Р.Б.: Почн│мо з того, що зараз майже вс│ часописи безглузд│ │
недоумкуват│. ▓ я скажен│ю в│д того, що не можу знайти якусь путню статтю.
Колись я любив Forbes │ Fortune, але зараз вони геть захаращен│ рекламою.
Ось чому я вибухнув три роки тому, коли виступав перед нашими пров│дними
редакторами │ видавцями.
К.К.: То чому ви вибухнули?
Р.Б.: Краще буде сказати, що я повол│ розпалювався - │ тим сильн│ше,
чим б│льше думав який шанс я маю. Отже, я прихопив з собою сво┐ докази -
прим│рники часопис│в Форбс, Форчун, еуд гауск│п│н┤ (Добра домогосподиня),
МакКолз, Воуг, П│пл. Я вийшов на сцену │ сказав: "Давайте поговоримо про
справжн│ проблеми ваших часопис│в". Я п│дн│с догори прим│рник Добро┐
домогосподин│, погортав стор│нки │ сказав: "Пошукайте тут статтю - не
знайдете". Наступним я показав МакКолз │ Воуг │ сказав: "Див│ться, тут - так
само". Я показав Форбс │ Форчун. "Див│ться, - сказав я. - Ось тут, зл│ва, у
вас стаття на п│встор│нки, │ тут же почина║ться нова стаття, а тепер гляньте
на праву стор│нку, - суц│льна реклама". Я шпурнув часописи на п│длогу. Пот│м
я показав прим│рник П│пл │ сказав: "Хто схоче читати такий часопис? К б│су
корпорац│ю Тайм! Найб│льша в св│т│ видавнича група, яка вида║ деяк│ з
названих вище часопис│в." ▓ пожбурив часопис вниз на п│длогу. Пот│м я
витримав паузу │ заспоко┐в гуд│ння в зал│ словами: "Часописи кра┐ни мусять
зайнятися осв│тою - │ нав│ть б│льшою м│рою, ан│ж корпорац│┐ - адже вам
потр│бн│ майбутн│ читач│, чи не так? Як можна │ дал│ сприяти занепаду
розумових зд│бностей │ ображати людей цим непотребом? Ви мусите бути певн│,
що в школах навчають читати, бо │накше за к│лька рок│в залишитеся без
роботи. Ви не матимете читач│в - вас це не ляка║? Мене ляка║. Зм│н│ть зм│ст
сво┐х часопис│в, а тод│ ще раз запрос│ть мене на розмову". Тут я замовк │
чекав на реакц│ю, з над│║ю, що зум│в як сл│д ┐х настрахати.
К.К.: ▓ що ж вони?
Р.Б.: Мен│ влаштували овац│ю стоячи. Оп│сля п│д│йшла Кр│ст│ Гефнер │
прив│тала мене - я нав│ть не знав, що Плейбой також був на цих зборах.
Плейбой насправд│ належить до найкращих в │стор│┐ часопис│в, тому що жодне
│нше видання не зробило того, що зробив Плейбой. Тут друкувалися твори
б│льшост│ з найвидатн│ших автор│в опов│дань нашого часу, разом з деякими
найвидатн│шими роман│стами та есе┐стами, │ були представлен│ майже вс│
визначн│ американськ│ митц│. В рубриц│ │нтервю побували вс│, хто т│льки м│г
розпов│сти щось ц│кавого. Де ви ще знайдете ст│льки р│зноман│тних
матер│ал│в, в│д майже вульгарних до пишномовних. [См│║ться] Я захищав
Плейбой в│д його першого числа. Його видавцям стало см│ливост│ сказати: "Нам
байдуже, що там соб│ подума║ Маккарт│", │ надрукувати уривки з 451░ за
Фаренгейтом. Вс│ │нш│ злякалися │ друкувати в│дмовились. Мушу додати ще один
важливий момент - я певен, що з│ мною погодяться вс│ хлопц│, хто зростав за
тих сумних час│в, коли Плейбоя ще не було - ┐м жилося б набагато легше, якби
в т│ часи був у них Плейбой. Хот│в би я мати цей часопис в чотирнадцять
рок│в.
К.К.: Щоб в│дточити ваше вм│ння писати?
Р.Б.: Перестаньте! Картинки у вас д│йсно чудов│. Мо║ покол│ння н│чого
такого не знало. Подоба║ться це вам чи н│, але я зак│нчую св│й виступ на ваш
захист, лише додам, що Гю Гефнер - великий сексуальний революц│онер.
К.К.: Чому ви уника║те еротики в сво┐й творчост│?
Р.Б.: Нема║ сенсу писати порнограф│ю, коли власне статеве життя в
норм│. Нав│що гаяти час на писання про це?
К.К.: Нас завжди вражало │ здавалося дивним, що наукова фантастика -
здеб│льшого фриг│дна.
Р.Б.: Наукову фантастику пишуть люди певного типу. Гадаю, що багато хто
з нас зап│зно одружився. Багато з нас ║ матусиними синками. Я мешкав разом з
батьками до двадцяти семи рок│в. Але б│льш│сть в│домих мен│ письменник│в
будь якого жанру, особливо т│, хто пише наукову фантастику, подоросл│шали
п│зно. Вони наст│льки заглиблен│ в те, що роблять, │ в свою фантастику, що
не зважають на │нш│ реч│.
К.К.: Який л│тературний жанр з тих, у яких ви працювали, був для вас
найскладн│шим?
Р.Б.: Я пробую писати опери. Я все ще вчуся. Я пишу мюзикл за мотивами
Кульбабового вина - працюю над ним з р│зними композиторами тридцять рок│в.
Зараз працюю з Дж│мм│ Веббом над новим вар│антом. Ми морочимося вже в│с│м
рок│в. Переставля║мо частини, намагаючись вирахувати, де сл│д припинити
балачки │ почати сп│вати.
К.К.: Яка була головна причина того, що ви опинилися в Голл│вуд│?
Р.Б.: Я при┐хав сюди з Воке┤ану, штат ▓лл│нойс, п│д час Велико┐
депрес│┐. Б│льш│сть людей в наших краях не мали роботи. В 1934 роц│, коли
тато пов│домив мо┐й мам│, мен│ │ братов│, що пора братися на зах│д, в│н уже
рок│в два як був безроб│тний. Мен│ якраз виповнилося чотирнадцять, коли ми
д│сталися Кал│форн│┐, маючи лише 40 долар│в, як│ тратили на житло │ харч│,
допоки в│н нарешт│ знайшов роботу в телефонн│й компан│┐ за чотирнадцять
долар│в на тиждень. Це означало, що я м│г залишитися в Лос-Анджелес│, │ це
було чудово. Я був у захват│.
К.К.: В│д чого саме?
Р.Б.: Я був без тями в│д Голл│вуду. Ми мешкали за чотири квартали в│д
к│нотеатру, в якому демонструвалися ф│льми к│ностуд│й MGM │ Fox. Я навчився
ходити туди зайцем. Майже щотижня там в│дбувалися попередн│ перегляди. Я
гасав по всьому м│сту на роликах, як одержимий, щоб взяти автографи у
чар│вних з│рок. То були чудов│ часи. Я бачив великих з│рок к│нокомпан│┐ MGM
- Норму Ш│рер, Лорел │ Гард│, Роналда Коулмена. Щоб побачити, як виходять
або приходять з│рки, я проводив день перед пав│льйоном компан│┐ "Парамаунт"
чи "Колумб│я", пот│м мчав на другий к│нець Голл│вуду. Я бачив Кер│ еранта,
Марлен Д│тр│х, Фреда Аллена, в│дому пару Бьорнса │ Аллена - ус│х, хто бував
в Кал│форн│┐. Щопятниц│, в супровод│ охоронця, зявлялася Май Вест.
К.К.: Кажуть, що ви так докучали Джорджу Бьорнсу, що в│н дав вам вашу
першу роботу у шоу-б│знес│. Чи це правда?
Р.Б.: Так. Джордж був доброю людиною. В│н читав ус│ сценар│┐, що я
писав щотижня. Вони були жахлив│, але я так сл│по │ шалено кохав
голл│вудське к│но │ рад│о, що не розум│в, наск│льки був настирним. Без
сумн│ву, Джордж гадав, що я в│дчеплюся, якщо в│н раз використа║ м│й текст в
одн│й │з в│нь║ток - коротеньких опов│док │з восьми рядк│в, якими в│н
завершував сво┐ передач│. Я ж хот│в, щоб так було завжди. Коли те л│то
ск│нчилося, я зупинив св│й внутр│шн│й годинник на чотирнадцяти роках. Ще
одна причина, чому я став письменником, - це бажання втекти в│д безнад│┐ │
в│дчаю реального св│ту, вв│йшовши у св│т над│┐, творений власною уявою.
К.К.: Ваш│ батьки схвалили цей виб│р?
Р.Б.: Дякувати Богу, вони були дуже поблажлив│. Дивно, але батьки
н│коли мен│ не перечили. Вони просто зрозум│ли, що я божев│льний │ що
Господь захистить мене. Звичайно, тод│, давно, можна було вештатися по м│сту
вечорами без будь якого ризику стати жертвою нападу або насилля.
К.К.: Яка ваша думка щодо сучасного Лос-Анджелеса - землетрус│в,
бунт│в, пожеж?
Р.Б.: Насправд│ цей потужний землетрус в│дродив у Лос-Анджелес│
оптим│зм - в│н, як будь-яка б│да, згуртував нас. Ви п│дн│ма║те першу
цеглину, пот│м другу │ так дал│. Я н│коли не бачив, щоб ст│льки людей так
активно допомагали одне одному. До мене додому прийшов маленький хлопчик │
сказав, що ось-ось завалиться наш димар, - а я цього й не пом│тив.
Наступного дня, просто з вулиц│, зайшов незнайомий чолов│к │ порекомендував
дуже добрих буд│вельник│в │ ремонтник│в. Це справд│ були чудов│ люди -
весел│, розумн│, винах│длив│ │ начитан│! Вони мешкали у нас б│льше м│сяця │
стали частиною с│м┐ - ми скучали за ними, коли вони по┐хали. Вс│ наш│ сус│ди
│ мешканц│ долини Сан-Фернандо, де справи були раз│в у двадцять г│рше,
розпов│дали про под│бн│ реч│.
К.К.: Вас здивувало, що п│сля землетрусу автостради були в│дбудован│ за
к│лька м│сяц│в?
Р.Б.: Ще й в першу чергу? Н│. У нас людина без автомоб│ля - як самурай
без меча. Там, де це можливо, я б зам│нив машини автобусами, однорейковою
п│дв│сною зал│зницею, швидк│сними потягами - будь чим, що б знову зробило
п│шоход│в центром нашо┐ цив│л│зац│┐, а м│ста придатними для життя п│шоход│в.
Мене не ц│кавить, куди люди под│нуть сво┐ автомоб│л│, оск│льки вони в│ддають
┐м три чверт│ свого життя - приблизно ст│льки часу люди витрачають щотижня,
зайвий раз ┐дучи туди, куди сам│ не хочуть, щоб побачитися з людьми, як│ не
хочуть з ними бачитися.
К.К.: Вам легко так казати - ви н│коли не водили автомоб│ля.
Р.Б.: Н│ разу в житт│.
К.К.: Чому?
Р.Б.: В ш│стнадцять рок│в я став св│дком жахливо┐ дорожньо┐ пригоди, в
як│й загинуло шестеро людей. Додому йшов, тримаючись за ст│ни будинк│в │
стовбури дерев, а отямився через дек│лька м│сяц│в. Так що я не вод│й. Але
справа не в цьому. Автомоб│ль - це найнебезпечн│ша зброя нашого сусп│льства,
- машини вбивають б│льше людей, н│ж гине на в│йн│. Цього року б│льше 50000
людей загине через них, │ н│хто цього нав│ть не пом│тить.
К.К.: Донедавна ви були футуристом, який н│коли не л│тав на л│таках, не
кажучи вже про косм│чн│ корабл│. Що ж вил│кувало вас в│д ц│║┐ фоб│┐?
Р.Б.: Всього лишень легковик, який ламався чи не у вс│х м│стечках на
нашому шляху, │ його вод│й, який три жахливих дн│ в│з мене через Флориду.
П│сля того, як спустило друге колесо, на мене з│йшло одкровення. З небес
над│ мною я почув гучний виразний голос: "Л│тай, дурню, л│тай!" [См│║ться]
Сорок рок│в я боявся, що б│гатиму по л│таку, волаючи: "Зупин│ть! Випуст│ть
мене!" Але тепер я завжди л│таю. Зручн│ше вс│даюся в кр│сл│ │, час в│д часу
зиркаючи в │люм│натор, ретельно переглядаю часописи.
К.К.: Чи похитнули Стейс│ Кун Сержант Стейс│ Кун разом з оф│цером
Лоренсом Павелом були викрит│ в побитт│ чорношк│рого вод│я Родн│ К│н┤а. пх
судове виправдання викликало расов│ заворушення в 1992 роц│ в Лос-Анджелес│.
│ Марк Фурман Сл│дчий Лос-Анджелесько┐ пол│ц│┐ в справ│ О.Дж.С│мпсона,
в│домий сво┐ми расистськими поглядами. вашу в│ру в представник│в закону?
Р.Б.: Сполучен│ Штати перетворилася на сусп│льство, як я це називаю,
паперових хусточок "Кл│некс" - реакц│я громадськост│, на м│й погляд, це
символ│чна нагода вс│м разом висякатися на пол│ц│ю кра┐ни, поклавши
в│дпов│дальн│сть за под│┐ в Лос-Анджелес│ на вс│х пол│цейських. Звичайно, я
св│домий того, що в пол│цейському управл│нн│ Лос-Анджелеса не все гаразд. З
│ншого боку, трьох мо┐х дочок з┤валтували │ пограбували чорношк│р│, так що я
також упереджений, чи не так? ▓ якби я зм│г знайти тих виродк│в, я б ┐х
повбивав. Я бачив насильство з боку пол│цейських, але я також бачив
насильство проти б│ло┐ людини.
К.К.: Чи обурили вас заворушення, повязан│ з│ справою Родн│ К│н┤а?
Р.Б.: Це було щось б│льше, н│ж обурення - я був страшенно розстро║ний │
страшенно сердитий на мера Лос-Анджелеса Бредл│. Ми з ним приятелювали
десять рок│в, а через п│вгодини п│сля зак│нчення судового зас│дання саме в│н
п│шов на телебачення │, вживаючи жахлив│ слова, оголосив, що в│н обурений.
Ба-бах! - що сталося пот│м, ви зна║те: натовп вийшов на вулицю. ▓ дос│ в
мене не вистача║ духу сказати Тому Бредл│ в обличчя: "Це ти в усьому
винний!"
К.К.: Ви хоч трохи уявляли соб│, що в чорношк│р│й громад│ Лос-Анджелеса
║ ст│льки ненавист│?
Р.Б.: Не думаю, що хтось знав про це.
К.К.: Чи сп│вчува║те ви заколотникам?
Р.Б.: Ан│ск│льки. Чому б я мав ┐м сп│вчувати? Я не п│дтримував жодного
натовпу, н│де │ н│коли. Якби ми не упоралися з цим в Лос-Анджелес│, то
спалахнули б ус│ велик│ м│ста кра┐ни.
К.К.: Якщо Лос-Анджелес - це приклад для Сполучених Штат│в, яке
майбутн║ чека║ │нш│ велик│ м│ста?
Р.Б.: Разом │з в│дновленням │нтересу людства до М│сяця, мо┐м найб│льшим
спод│ванням ║ те, що Лос-Анджелес покаже шлях до в│дбудови вс│м нашим
м│стам. Вони стали некерованими, │ р│вень злочинност│ стр│мко злет│в вверх.
Коли ми зможемо повернути людей у м│сто, р│вень злочинност│ швидко впаде.
К.К.: Як цього досягнути?
Р.Б.: Це зроблять передов│ цив│л│зован│ корпорац│┐ - на таке спроможн│
т│льки вони. Вс│ велик│ торг│вельн│ комплекси були зведен│ акц│онерними
компан│ями. Ми повинн│ перебудувати м│ста з т│║ю ж концептуальною
елегантн│стю, з якою побудован│ велик│ торг│вельн│ комплекси. Ми зможемо
перетворити будь-яку неблагополучну частину м│ста в нову, сповнену життя
громаду.
К.К.: Як ви перекона║те кер│вник│в акц│онерних товариств │ державних
службовц│в, що саме ви зна║те, що робити?
Р.Б.: Вони слухатимуть, бо знають про мо┐ попередн│ досягнення. В
Сан-Д│║го центрально┐ частини м│ста не │снувало, допоки не була реал│зована
моя концепц│я, в│дпов│дно до яко┐, в самому серц│ похмурого району н│чл│жок
був побудований торг│вельний комплекс "Гортон Плаца". ▓з завершенням
буд│вництва життя в Сан-Д│║го в│дновилось. Комплекс став осередком
розкв│таючо┐ громади. А зал для аукц│он│в в елендейл│, побудований за мо║ю
│де║ю 25 рок│в тому, зм│нив центральну частину цього м│ста. Отже, якщо я
проживу ще десять рок│в, - прошу тебе, Господи! - я ще буду десь тут, щоб на
власн│ оч│ побачити численн│ зм│ни в Лос-Анджелес│ й п│дтримати под│бн│
проекти у великих м│стах по вс│й кра┐н│.
К.К.: Ви казали, що хочете впливати на д│тей. Це саме до них ви перш за
все зверта║тесь?
Р.Б.: Мен│ зда║ться, що вс│ д│ти в св│т│ - мо┐ д│ти, а оск│льки я сам
так н│коли │ не подоросл│шав, то вс│ мо┐ книжки автоматично призначен│ для
д│тей.
К.К.: Яким чином ви в│дчува║те св│й на них вплив?
Р.Б.: Доказом цього ║ обоп│льне захоплення │ любов. Почати з того, що
д│ти люблять мене тому, що я пишу опов│дання, в яких говориться про ┐хню
здатн│сть чинити зло. Я - один з небагатьох письменник│в, хто да║ можлив│сть
очиститися у такий спос│б.
К.К.: Ви б могли сказати, що суму║те за дитинством?
Р.Б.: Так. Т│льки дозволиш соб│ почати доросл│шати, потрапля║ш у св│т
повний проблем, як│ год│ розвязати. Пол│тики, фах│вц│ - вс│ вони доросл│, │
напружено намагаються зрозум│ти, чому ж в│ддати перевагу. Так не повинно
бути. Найвизначн│ш│ р│шення виробляються колективною думкою, а нею керу║
бажання або отримати прибуток, або вийти │з справи. Це чудовий стимул, щоб
стрем│ти до досконалост│. З │ншого боку, багатьох бюрократ│в з тих, що
керують м│стами, не сл│д зобовязувати мати прибутки - коли ┐м потр│бно
б│льше грошей, вони просто п│двищують м│сцев│ податки. Якщо хочете щось
зробити, потр│бно звертатися до акц│онерних товариств. Д│сней ║ найкращим
прикладом.
К.К.: Але ж х│ба в│с│мдесят│ роки - десятил│ття скандал│в з обл│гац│ями
на Вол-Стр│т │ банкрутствами банк│в - не утвердили думку, що кер│вники
акц│онерних товариств можуть нав│ть перевершити злод│┐в?
Р.Б.: Я говорю про першокласн│ акц│онерн│ товариства, так│ як IBM,
Apple, AT&T. Якщо акц│онерн│ товариства невдовз│ не переберуть на себе
систему осв│ти, то все ск│нчиться тим, що велик│, заселен│ кольоровими
мешканцями м│ста, оточать маленьк│, заселен│ б│лими вт│качами м│стечка, як│
будуються вже зараз, п│д час нашо┐ розмови. Неможливо засуджувати б│лих за
те, що вони т│кають. Кер│вники м│ст занедбали найголовн│ший чинник нашого
крим│нального середовища - осв│ту. Дитячий садок. Перший клас. Якщо ми зараз
же не впровадимо зм│н, ми вихова║мо чергове покол│ння пустоголових бовдур│в.
Якщо дозволити хлопцям доросл│шати так, як це в│дбува║ться зараз, то,
досягнувши десятир│чного в│ку, вони нудьгуватимуть, кидатимуть навчання,
вживатимуть наркотики, грабуватимуть крамниц│, ┤валтуватимуть - робитимуть
│нш│ "добр│" справи. Наш│ вязниц│ переповнен│ неграмотними, яких колись
зневажила м│ська влада. Вязниц│ мають працювати як початков│ школи, де д│тей
вчать елементарним речам, зам│сть того, щоб витрачати м│льярд долар│в в день
лише на утримання вязн│в за ┤ратами. Уряду сл│д припинити ф│нансувати школи,
допоки т│ не доведуть, що вчать писати │ читати. Сл│д негайно зв│льнити
половину вчител│в. В кра┐н│ надзвичайний стан - не навчаючи д│тей писати │
читати, ми вихову║мо крим│нальну культуру серед вс│х рас │ прошарк│в
сусп│льства. Це тривожить мене найб│льше, бо я не чув, щоб ще хтось, кр│м
мене, говорив про початкову школу - школу, в│д яко┐ залежить наше майбутн║.
Акц│онерн│ товариства, про як│ я згадував, все б│льше │ б│льше переймаються
звязками м│ж спец│ал│зованими │ м│сцевими школами. Пояснити це досить легко
- насправд│, це прояв его┐зму, оск│льки вони мусять дати осв│ту д│тям, котр│
працюватимуть в ┐хн│х компан│ях п│сля зак│нчення школи.
К.К.: Майбутн║, в якому наших д│тей вчать, щоб вони стали корисними
роб│тниками великих компан│й? Схоже на роботизовану расу з якогось
науково-фантастичного опов│дання.
Р.Б.: Ви про те, як змальовують под│бне сусп│льство критикани
японського стилю життя? Слухайте, неможливо обернути по-справжньому розумних
людей на робот│в. Можна зробити робот│в з бовдур│в, але це справедливо щодо
будь якого сусп│льства │ системи. Я не знаю що робити з бовдурами, але ми
мусимо спробувати дати ┐х осв│ту разом з розумними д│тьми. Якщо до другого
класу ви навчите д│тей читати │ писати, то дал│ все п│де саме собою. Для
того, щоб вир│шити проблему вживання наркотик│в, потр│бно починати з самого
початку - з першого класу. Якщо у хлопчика в голов│ ║ т│ цяцьки, що йому
можуть дати книжки, │ ви зац│кавите його науковою фантастикою - вважайте, що
майбутн║ врятоване.
К.К.: Як ви себе почува║те у вашому в│ц│?
Р.Б.: Коли мен│ виповнилося с│мдесят │ я усв│домив, як багато мо┐х
друз│в померли або помирають, я раптом зрозум│в, що саме тепер мен│ потр│бно
працювати якнайб│льше. З того часу я енерг│йно п│двищив свою продуктивн│сть.
Я все ще на плаву, але останн│ дек│лька рок│в були спустошливими через
хвороби │ смерть багатьох мо┐х добрих друз│в. Мене глибоко засмутила втрата
Дж│на Роденбер│ [автор Зоряних подорожей].
К.К.: Наск│льки близькими ви були?
Р.Б.: Дж│н був щирим другом. Ми приятелювали багато рок│в, в│дтод│, як
б│льш н│ж 20 рок│в тому в│н запросив мене писати для Зоряних подорожей. Але
я н│коли не вм│в надавати думкам │нших людей яко┐сь розумно┐ форми.
К.К.: Яка ваша думка щодо заключного ефектного вчинку Роденбер│, коли
НАСА вшанувало його запов│т │ в одному з польот│в розв│яло його прах у
космос│? Вигляда║ спокусливо?
Р.Б.: Це було ц│каво. Колись я планував, щоб м│й прах поклали в
кемпбел│вську бляшанку з-п│д томатного супу-пюре 1962 року американський
художник Енд│ Ворхол (Warhol) серед │нших роб│т виставив зображення бляшанок
томатного супу-пюре компан│┐ Кемпбел. Ця картина стала одним │з символ│в
американського поп-арту., а пот│м закопали на Марс│. [См│║ться] Але останн│м
часом я зрозум│в, що маю досить прихильник│в тут. Отже, я планую побудувати
великий, довгий, плаский надгробок, на якому будуть вир│зьблен│ назви мо┐х
книжок │ багато кульбаб, як данина Кульбабовому вину, - книжц│, яку любить
так багато людей. А в узн│жж│ плити буде напис: "Для кульбаб" - спод│ваюсь,
що люди приноситимуть ┐х, так що навесн│ │ вл│тку буде кв│тувати живе жовте
поле.
К.К.: Чи в│рите ви в Бога?
Р.Б.: Я в│рю разом │ в Дарв│на, │ в Бога. Це однаково. Це все та┐нство.
Подив│ться на всесв│т. В│н був тут завжди. Це абсолютно неймов│рно. Але ж
розм│ри всесв│ту неосяжн│. В│н │сну║ завжди, йому нема║ к│нця. Це
неймов│рно. Ми неймов│рн│. ▓ той факт, що сонце породило планети, що планети
остигли │ п│шов дощ, │ люди вийшли з океану в тваринн│й подоб│. Як мертва
матер│я вир│шила ожити? Просто так сталося. Не │сну║ н│якого пояснення. Не
│сну║ н│яко┐ теор│┐.
К.К.: Це дуже схоже на пропов│дь фундаментал│ста. Ви кажете, що в│рите
в теор│ю Дарв│на, але │нод│ висловлю║тесь, як креац│он│ст Рел│г│йне вчення
про божественне створення св│ту. .
Р.Б.: Або, як по║днання обох. Тому що н│хто не зна║. Наука │ рел│г│я
повинн│ йти поруч з та┐нством, тому що │сну║ певна межа, за якою ви кажете:
"В│дпов│дей не │сну║." Чому сонце горить? Нев│домо. Воно просто горить - ось
│ вся в│дпов│дь. Чому були створен│ планети? Нев│домо. Так сталося. Як на
Земл│ виникло життя? Нев│домо. Просто так сталося. Ви визна║те це, як вчений
│ як рел│г│йний пропов│дник. Вчений може навчити як вижити, вивчаючи
побудову │ роботу т│ла, природу хвороби, як л│куватися │ як подовжити життя.
Пропов│дник при цьому скаже: "Не забувай про те, що ти живий". Просто про
сам факт, про красу того, як ти щоранку вста║ш, спогляда║ш вран│шню зорю,
або рясний дощ, чи ще щось, │ кажеш: "Чудово". Просто чудово. Теор│я Дарв│на
не може бути доведена - це теор│я. Нам зда║ться, що вона │стинна.
К.К.: Як по-вашому, вона д│йсно │стинна?
Р.Б.: Це н│кому нев│домо. Я не в стан│ оц│нити ┐┐. Розум│║те, це лише
теор│я.
К.К.: Чи ходите ви в церкву?
Р.Б.: Н│. Я не в│рю в людинопод│бного Бога.
К.К.: Як ви вважа║те, наш│ душ│ живуть дал│, чи ми переста║мо │снувати
п│сля смерт│?
Р.Б.: Я маю чотирьох дочок │ в│с│м онук│в. Моя душа житиме в них. Це │
║ безсмертя. Це ║дине безсмертя, яке мене турбу║.
й Bradbury, Ray. 1996, Playboy, No 5.
й Сн│гур, Серг│й. 2001, переклад (з незначними скороченнями).
hopeodessa@farlep.net
Last-modified: Sat, 19 Apr 2003 18:27:39 GMT