Кена Келл│. │нтерв'юз Ре║м Бредбер│ --------------------------------------------------------------- Перевод: Сергей Снегур (hopeodessa@farlep.net) --------------------------------------------------------------- й Bradbury, Ray. 1996, Playboy, No 5. й Снiгур, Сергiй. 2001, переклад (з незначними скороченнями). Переклад виконано в рамках проекту "Перекладацька Майстерня 2000-2001". http://www.humanities.lviv.ua/main_trans.html Лiтературний редактор М.Габлевич. По вопросам, связанным с использованием перевода, обращайтесь к переводчику по адресу: E-mail: hopeodessa@farlep.net; почтовый адрес: Украина, 65063, Одесса-63, п/я 607, В│дверта розмова з видатним майстром науково┐ фантастики про майбутн║ косм│чних подорожей, компютерне шахрайство, пол│тичну коректн│сть │ про те, чому в│н завжди ма║ рац│ю. Нав│ть у його 75 рок│в ║ щось хлопчаче в Ре┐ Бредбер│. В│н аж променить в│д надм│ру енерг│┐, майже завжди ходить в шортах, а у його дом│вках повно │грашок - в│д статечно┐ ф│гури Булв│нкля на цокольному поверс│ його лос-анджелеського будинку, до триметрового динозавра, що розташувався на його власному л│жку в його зам│ськ│й схованц│. Бредбер│ коха║ться також │ в б│льших │грашках. Наприклад, косм│чних кораблях (справжн│х) │ марс│янах (уявних). Його сивина й усм│хнене, румяне обличчя заважають сприймати його серйозно. Аж ось в│н заговорю║, │ ти розум│║ш, що перед тобою - великий допитливий розум, який охоплю║ всю галактику. Його твори под│бним чином збивають людей з пантелику. Ранню творч│сть Рея Бредбер│ просто не пом│тили - зрештою, це була наукова фантастика │ тому до не┐ ставилися зневажливо, як │ до ком│кс│в або любовних роман│в. Марс│анськ│ хрон│ки, Кульбабове вино, 451░ за Фаренгейтом, ▓люстрована людина та │нш│ твори Бредбер│ вийшли в часи, коли наукова фантастика вважалась заняттям для дешевих писак з претенз│║ю на письменник│в, як│ марнують час, занудно фантазуючи про всяк│ техн│чн│ штукенц│┐ │ причандали. Проте Бредбер│ - не зануда. Його проза п│дноситься до р│вня справжньо┐ л│тератури; в│н заселя║ сво┐ розпов│д│ привабливими персонажами │ хитрими вигадками. До того ж, в│н започаткував полем│чн│ теми │ першим поставив в науков│й фантастиц│ складн│ запитання, як│ ран│ше були в межах компетенц│┐ лише серйозних новел│ст│в. Сьогодн│, в епоху Зоряних подорожей та Х файл│в, важко уявити життя без Бредбер│. На додачу до сво┐х книжок, в│н написав понад 500 опов│дань │ створив сотн│ телепостановок, а також театральн│ вистави, опери, есе┐, документал│стику │ сценар│й до ф│льму Моб│ Д│к. В│н чита║ по 50 лекц│й на р│к │ ц│кавиться найр│зноман│тн│шими сферами знання - в│д науки про космос до м│ського управл│ння. Не зна║те, як покласти край масовому переселенню мешканц│в свого м│ста? Бредбер│ може запропонувати швидке вир│шення проблеми. Ваш торг│вельний комплекс перестають в│дв│дувати покупц│? Бредбер│ навчить, як повернути ┐х назад. Д│сней при створенн│ ▓пкоту Тематичний парк Центр ▓пкот розташований в найб│льшому розважальному комплекс│, Св│т Волта Д│снея, який було в│дкрито 1971 року б│ля м│ста Орландо, штат Флорида. (Тут │ дал│ прим│тки перекладача). звертався до нього за допомогою, а НАСА НАСА (NASA) - Нац│ональна а┤енц│я з аеронавтики │ косм│чних польот│в США, з космодромом на мис│ Канаверал, штат Флорида. запрошувала на мис Канаверал, читати лекц│┐ космонавтам. Проте твори Бредбер│ не часто обговорюються в часописах Нью-Йорк Таймс, Нью-Йоркер, Атлант│к або в якомусь │ншому │нтел│гентському виданн│. Пуристи в│д науково┐ фантастики глузують з його поетичних спроб │ метафорично┐ уяви. Але щоранку, прокинувшись, в│н безстрашно пряму║ до друкарсько┐ машинки (компютери, скаржиться в│н, працюють занадто тихо); ця звичка бере св│й початок з час│в, коли в│н п│дл│тком жив у Лос-Анджелес│. В 1934 роц│ через Велику депрес│ю батько Бредбер│ став безроб│тним │ пере┐хав з с│м║ю з Воке┤ана, що в штат│ ▓лл│нойс, до Лос-Анджелеса, де знайшов пост│йну роботу │ помешкання в сам│с│нькому Голл│вуд│. Це було чар│вне л│то для чотирнадцятир│чного Рея, який на роликах ┐здив циганити автографи у к│ноз│рок, на прем║ри ф│льм│в │ на прох│дн│ к│ностуд│й. В│н був р│шуче налаштований ув│рватися в шоу б│знес │ ч│плявся до Джорджа Бьорнса "Бьорнс │ Ален" - американський с│мейний комед│йний дует, який б│льше трьох десятил│ть був популярним на естрад│, в рад│овиставах, художн│х ф│льмах │ на телебаченн│. так настирливо, що той врешт│ використав дещо з його писань у в│нь║тках - коротеньких опов│дках, якими завершувались рад│опередач│ "Бьорнс та Ален". Грошей для навчання в коледж│ в│н не мав │ три роки п│сля зак│нчення школи продавав газети, кожну в│льну хвилину проводячи в б│бл│отец│ або продивляючись книжки в м│сцевих книгарнях. А ще в│н брав уроки красного письма │ опубл│кував перше опов│дання (за нього в│н отримав 13 долар│в 75 цент│в). Власний творчий стиль в│н знайшов у двадцять два роки, коли написав опов│дання "Озеро", - це додало йому впевненост│, щоб ц│лком в│ддатися творчост│. П│д час │ншого такого приступу впевненост│, в│н запросив на каву молоденьку продавщицю з книгарн│. Окр│м Ме┤┤│ в│н б│льше н│ з ким не зустр│чався │ 1947 року вони одружилися (вони й дос│ разом │ мають чотирьох дорослих доньок). Дек│лька рок│в посп│ль в│н живот│в на гонорари за опов│дання, опубл│кован│ в часописах, поки марс│анською темою не влучив у десятку. Його перший роман, Марс│анськ│ хрон│ки, вийшов 1950 року Укра┐нський переклад Олександра Тереха (1962) був першим виданням Рея Бредбер│ на теренах СРСР. (в│н │ дос│ користу║ться попитом) │ був високо оц│нений у впливовому огляд│ маститого Кр│стофера ▓шервуда ▓шервуд, Кр│стофер (Isherwood), письменник (1904 - 1986), автор опов│дання Сел│ Боулз (│з зб│рки До побачення, Берл│не!) екран│зованого Бобом Фосом п│д назвою Кабаре з Лайзою М│нелл│ в головн│й рол│. за метафоричн│сть │ в│дсутн│сть традиц│йних технолог│чних подробиць, властивих б│льшост│ науково-фантастичних твор│в. Незважаючи на похвалу ▓шервуда, Марс│анськ│ хрон│ки створили Бредбер│ репутац│ю наукового фантаста, водночас долучивши його до товариства високоталановитих Роберта Гайнлайна, Айзека Аз│мова │ Артура Кларка, котр│ намагалися привнести в цей жанр фантаз│ю │ респектабельн│сть. Наступна книжка зробила його популярним письменником - ▓люстрована людина (1951) ║ похмурим зображенням буквально вивернутого навивор│т чолов│ка. 1953 року в│н видав св│й, на думку багатьох, найц│кав│ший роман, 451░ за Фаренгейтом Укра┐нською переклав квген Крижевич.. Назва повязана з температурою, за яко┐ горять книжки, а сам тв│р ║ нео-орвелл│вською │стор│║ю про тотал│тарне сусп│льство, в якому книжки заборонен│. Роман став сво║часним застереженням проти антикомун│стично┐ │стер│┐, яка охопила США. (Коли Голл│вудська Десятка потрапила до вязниц│ за в│дмову дати св│дчення перед Ком│тетом Конгресу з антиамерикансько┐ д│яльност│ Десять голл│вудських к│нопродюсер│в, режисер│в │ сценарист│в, як│ в жовтн│ 1947 року в│дмовилися в│дпов│дати Ком│тету Конгресу США щодо сво║┐ можливо┐ причетност│ до д│яльност│ комун│стично┐ парт│┐ США. , Бредбер│ був серед тих небагатьох сценарист│в, хто п│дняв голос проти присяги на в│рн│сть, яко┐ вимагали в│д член│в Г│льд│┐ .) Бредбер│ пережив "найг│рш│ ш│сть м│сяц│в в житт│" п│сля того, як погодився написати для Джона Гюстона Гюстон, Джон (Huston) в│домий американський к│норежисер (1906 - 1987); ф│льм Мальт│йський сок│л (1941). сценар│й Моб│ Д│ка. Про це тяжке випробування в│н докладно розпов│да║ в спогадах п│д назвою Зелен│ т│н│, б│лий кит, що вийшли 1992 року. П│сля його вельми невдало┐ спроби переробити 451░ за Фаренгейтом для театрально┐ постановки з Чарлзом Лафтоном Лафтон, Чарльз (Laughton), в│домий американський к│ноактор англ│йського походження (1899 - 1962). Нагороджений Оскаром за виконання головно┐ рол│ у ф│льм│ Приватне життя Генр│ха VIII (1933)., Франсуа Трюффо зробив за цим романом к│ноф│льм, що став │ художньою, │ комерц│йною невдачею. Проте Бредбер│ створив власний ф│льм, Це прийшло │з космосу, який серед ус│х науково-фантастичних ф│льм│в вважа║ться одним │з найавторитетн│ших. Жовтневий край - це зб│рка опов│дань, в│д яких робиться моторошно, в той час, як Кульбабове вино Укра┐нською переклав Володимир Митрофанов. ║ спогадами про його юнач│ прозр│ння. Популярн│сть Бредбер│ р│зко зросла в час буму на наукову фантастику п│сля пуску першого штучного супутника; а коли в 1976 роц│ на Марс с│в В│к│нг, запущений НАСА, Бредбер│ проголосили пророком косм│чно┐ ери. Разом │з цьогор│чною зб│ркою двадцяти нових опов│дань, Швидше за погляд (решта 500 чекають доопрацювання для перевидання), на його рахунку загалом ║ 29 виданих книжок │ два томи есе┐в; але сьогодн│ в│н працю║ б│льше, ан│ж будь-коли. До того ж, в│н пише б│льш│сть сценар│┐в для п│вгодинних сер│й щотижневого "Театру Рея Бредбер│" на телеканал│ науково┐ фантастики. Редакц│я Плейбоя в│дправила письменника Кена Келл│, який вже брав для часопису │нтервю в Артура Кларка, поговорити з Ре║м Бредбер│ в його лос-анджелеському помешканн│. Ось що розпов│да║ Келл│: - Коли я п│д'┐хав до цього невеличкого будинку, побудованого сорок рок│в тому у в│длюдному лос-анджелеському передм│ст│, Бредбер│ стояв на веранд│, лементуючи, що вчора ввечер│ вкрали нов│с│нький автомоб│ль його дружини, який стояв "просто перед домом!". Бредбер│ - один │з нечисленних мешканц│в Лос-Анджелеса, який н│коли не водив автомоб│ля. Дружина Ме┤┤│ зазначила, що автомоб│ль застрахований, а коли й це його не заспоко┐ло, п│дсунула йому повну миску кукурудзяних баранц│в - першу з черги. Це спрацювало, │ незабаром в│н перетворився на чудового опов│дача. П│д час наших щоденних розмов протягом тижня з полудня до сут│нок, спок│йн│ спогади перемежалися неспод│ваними емоц│йними вибухами, коли розмова торкалася котрогось з його болючих мозол│в - Лос-Анджелеса, пол│тики, цензури, осв│тян, бюрократ│в чи автомоб│л│в. В│н завжди висловлю║ться р│зко │ часто ║ пол│тично некоректним, але, незважаючи на можливу непопулярн│сть сво┐х погляд│в, в│н нечасто в│дмовля║ться в│д них. Коли в│н згадував про лог│чн│ р│шення, що ┐х в│н пропонував у численних есеях │ лекц│ях, я м│г би пояснити його популярн│сть - в│н наст│льки щиро захоплю║ться, що нагаду║ непосидючу дитину - великого, перерослого хлопчака, в якому багато залишилося в│д тих час│в, коли в│н на роликах п│д┐хав до Ол│вера Гард│ за автографом. В│н сяяв, коли п│дписував м│й зачитаний прим│рник Кульбабового вина │з загнутими стор│нками, який я маю з десяти рок│в. Кен Келл│: Багато хто не сприйма║ наукову фантастику всерйоз, проте ви все таки стверджу║те, що вона ║ головною л│тературою сучасност│. Чому ви так вважа║те? Рей Бредбер│: Наукова фантастика - це мр│я. Для того, щоб заселити космос, перебудувати наш│, так│ далек│ в│д │деалу м│ста, розвязати будь як│ проблеми, ми повинн│ вигадувати майбутн║ │ в│дпов│дн│ технолог│┐. К.К.: Але б│льш│сть людей не вважа║, що наукова фантастика належить до справжньо┐ л│тератури. Р.Б.: Вона не належить до справжньо┐ л│тератури - вона │ ║ справжньою л│тературою. Такою вона стала в│д час│в першого штучного супутника Земл│. ▓ буде такою ще десять тисяч рок│в. К.К.: Що ж зм│нив супутник? Р.Б.: Люди, передовс│м д│ти, захопилися фантастикою п│сля того, як перший штучний супутник осяяв небеса. Наступного ранку на стол│ у вчителя в якост│ гостинця зам│сть яблука лежала книжка Аз│мова. Вперше в │стор│┐ осв│та зд│йснювалася знизу - д│ти навчали сво┐х вчител│в. К.К.: Чому д│ти в│дгукуються на наукову фантастику краще н│ж доросл│? Р.Б.: Очевидно, дитячу уяву збуджу║ прихований зм│ст фантастично┐ л│тератури. До того ж, чи подобалося вам в дитинств│, щоб вам завязували шнурки? Чорта з два. Ви в│дразу почали завязувати ┐х сам│, в│дколи цьому навчилися. Наукова фантастика св│дчить, що людство б│льше не потребу║ нотац│й, що ми спроможн│ на серйозн│ справи. У цьому св│т│ навчати можна лише роблячи вигляд, що начебто не вчиш. Наукова фантастика нада║ таку можлив│сть - вчити непом│тно. Фантастика ║ також чудовою можлив│стю робити вигляд, що пишеш про майбутн║, коли насправд│ напада║ш на недавн║ минуле │ сучасн│сть. Можна критикувати комун│ст│в, расист│в, фашист│в та будь яку │ншу очевидну │ наявну загрозу, а вони │ не зрозум│ють, що йдеться саме про них. Шкода, що ст│льки ранньо┐ фантастики написано так техн│чно │ нец│каво. К.К.: Окр│м д│тей, наукова фантастика ц│кавить переважно чолов│к│в. Чому вона не ц│кавить ж│нок до т│║┐ ж м│ри? Р.Б.: ▓сну║ дв│ раси людей - чолов│ки │ ж│нки, - що б вам не говорили фем│н│стки. Життя чолов│ка умотивоване │грашками │ наукою, тому що чолов│ки народжен│ без будь-яко┐ мети у всесв│т│ окр│м того, щоб породити потомство. Поза цим ║ багато часу, який вони мусять якось згаяти. пм потр│бно чимось себе зайняти. Чолов│ки не мають в соб│ внутр│шнього завдання, окр│м мети продовжити р│д. Ж│нки ж створен│ │з завданням. Вони можуть творити всесв│т, дбати про нього, навчати, плекати його. Чолов│ки читають фантастику, щоб будувати майбутн║. Ж│нкам не потр│бно ┐┐ читати. Вони │ ║ майбутн║. К.К.: Такий под│л сподоба║ться не вс│м ж│нкам. В │нтервю для часопису People ви сказали, що лазерн│ диски для персональних компютер│в створен│ не так для ж│нок, як для чолов│к│в - │ дуже швидко п│сля цього в листах до редакц│┐ вас назвали сексистом. Р.Б.: Це правда. Викрут│ть ┐м. К.К.: Як це? Р.Б.: А так, щоб у них н│коли не було сексу. [См│║ться] Слухайте, та чолов│ки ж чокнут│. А молод│ чолов│ки - т│ взагал│ ненормальн│. Ми вс│ любимо │грашки. У мене самого │грашкоман│я. Я пишу про │грашки. В мене багато р│зних │грашок. Сотн│. Компютери - це │грашки, а чолов│ки люблять возитися з мудрованими безмовними штуками. Вони почуваються творчими особистостями. К.К.: Але компютери не лише │грашки - це │нструменти для майбутнього. Р.Б.: Люди говорять про ▓нтернет як про творчий │нструмент письменника. Я кажу: "Дурниц│. Не п│ддавайся цьому. Год│ теревенити з ус│м св│том, займися справою." Б│лл еейтс з партнерами дурять нас. Подив│ться на Windows95. Ви ж розум│║те, що це - суц│льне шахрайство. К.К.: Чому це шахрайство? Р.Б.: Тому що б│льшост│ людей ця операц│йна система н│чого не дода║. До того ж, купивши систему, вони мусять докупляти й │нш│ програми. Тож йдеться про те, щоб люди, як│ не можуть дозволити соб│ таких витрат, виклали сотн│ долар│в. Ж│нки не купляють Windows. Закладаюся, що якщо подивитися статистику, то виявиться, що 80 в│дсотк│в покупц│в - це чолов│ки. Божев│льн│ молод│, чи божев│льн│ стар│ чолов│ки, як│ люблять │грашки. К.К.: Як на того, хто зробив кар║ру, дивлячись у майбутн║, ви, схоже, скептично ставитесь до технолог│┐ - лазерних диск│в, ▓нтернету, мультимед│й... Р.Б.: Головне - навчити письму │ читанню; все це не принесе н│чого доброго, якщо не вм│ти читати │ писати. К.К.: Але читати все одно доводиться - за допомогою компютер│в люди можуть сп│лкуватися з л│тературними творами, рухаючи сюжет туди, куди ┐м подоба║ться. Р.Б.: Не треба мен│ казати, як пишеться роман. Не каж│ть, що ма║те для нього кращу к│нц│вку. Я не маю часу це слухати. К.К.: Говорячи про майбутн║ - ви любите говорити про косм│чн│ подорож│. Ви справд│ вважа║те, що в цьому - майбутн║ людства? Р.Б.: Так ма║ бути. По-перше, це в│дпов│да║ рел│г│йному прагненню до в│чност│. Якщо земля загине, людство повинно бути в стан│ продовжити │снування. Косм│чн│ подорож│ дозволять заселити │нш│ планети, де люди народжуватимуть д│тей. Це так просто, так гранд│озно, хвилююче. К.К.: Чи справд│ людству доведеться вт│кати з земл│? Чи вдасться зробити це вчасно? Р.Б.: Ми вже на цьому шляху. Ми б уже мали повернутися на М│сяць. ▓ негайно стартувати на Марс. К.К.: Проте зараз неможливо говорити про активн│сть у космос│, оск│льки бюджет НАСА зведено до м│н│муму. Р.Б.: Як можна дивитися п│д ноги зам│сть того, щоб роздивлятися гранд│озну туманн│сть в суз│р┐ Ор│она? Куди це ми в│дсунули М│сяць │ чому спов│льнили рух до Марса? Проблема, зрозум│ло, в наших пол│тиках - чолов│ках, як│ не вм│ють мр│яти │ бути романтичними. В останн│й р│к свого президентства Джон Кеннед│ закликав нас лет│ти на М│сяць. Але нав│ть в│н зробив це не в│д захоплення астроном│║ю. В│н гукнув рос│янам: "Роби, як я!" - │ ми полет│ли. Але п│сля того, як ми д│сталися М│сяця, романтика почала блякнути. А без романтики нема║ мр│┐. Це й не дивно - │стор│я досл│дження земно┐ кул│ ║ │стор│║ю розробки багатих родовищ корисних копалин. Якби можна було переконати розробник│в бюджету НАСА, що на Марс│ повно скарб│в, було б зроблено все, щоб уже наступного ранку опинитися на Марс│, посеред перв│сного хаосу. Космос нам потр│бен з причин, яких ми ще достеменно не зясували; я не говорю про торг│влю. К.К.: Торг│влю? Р.Б.: НАСА зда║ться, що вони повинн│ виправдовувати свою д│яльн│сть з погляду прагматичност│. Багато корисних речей, що зявилися в продажу, виникли з розробок, повязаних з косм│чними подорожами. НАСА зда║ться, що для того, аби залучити грош│ на косм│чн│ потреби, потр│бно вдаватися до шахрайства. Дурниц│. Це не так. Косм│чн│ подорож│ надають життю сенсу, а все, що дода║ сенсу життю, варте того, щоб ним займатися. Зв│дси й бажання жити в│чно. К.К.: До яко┐ м│ри можна звинувачувати НАСА в апат│┐ щодо осво║ння космосу? Р.Б.: Кер│вники НАСА сам│ соб│ ║ найг│ршими ворогами. Вже двадцять рок│в я благаю ┐х дозволити зробити для них к│ноф│льм. Б│льш│сть колишн│х ф│льм│в НАСА про програми "Меркур│й" │ "Аполлон" були поганими. Я хочу по║днати поетичн│сть │ д│йсн│сть таким чином, щоб глядач│ плакали, як бувало п│сля багатьох мо┐х вистав, показаних на всесв│тн│х ярмарках. Та в НАСА н│коли не роблять н│чого видатного, поетичного чи вибухового, щоб показати себе з виг│дного боку, а конгресмен│в справи НАСА не ц│кавлять, окр│м Боба Пеквуда Сенатора-республ│канця Роберта Пеквуда в 1993 роц│ було звинувачено в "сексуаль-ному домаганн│ девятнадцяти ж│нок протягом останн│х двадцяти рок│в". П│сля того, як сенатський Ком│тет з етики прийняв р│шення про його виключення, в│н п│шов у в│дставку.. К.К.: Чи ви й дос│, нав│ть п│сля того, як його змусили п│ти у ганебну в│дставку, вважа║те Пеквуда мр│йником? Р.Б.: В│н │ ║ мр│йник. Я хот│в би, щоб в│н залишився в Конгрес│. Р│к тому я п│дтримав його телеграмою, тому що т│ ж│нки - паскудниц│. Вони вич│кують двадцять рок│в, │ через двадцять рок│в ображаються. Не нагадуйте мен│ про них. Таких сенатор│в, як в│н, дуже мало, │ це сором, що в│н п│шов з Конгресу. К.К.: В чому поляга║ найб│льша помилка НАСА? Р.Б.: "Косм│чний човник" мав би бути побудований до початку програми "Аполлон". "Човник" ║ великою поштовою скринькою, це - дорога експериментальна лаборатор│я. Але зараз в│н не так захоплю║, як мав би. Спочатку в│н мав би облет│ти навколо Земл│ - саме для цього його зараз використовують. За тим його потр│бно було б послати до М│сяця │ цим завершити програму. Тод│ ми змогли б поселити людей на М│сяц│ │ рухатися дал│, до Марса. Ми потребу║мо чогось б│льшого, н│ж ми сам│ - це справд│ як рел│г│йна м│с│я. Косм│чн│ подорож│ ║ налагодженням звязку │з Всесв│том. К.К.: Коли почалося осво║ння космосу, чи спод│валися ви, що все так │ буде? Р.Б.: Так. Але сталося │накше. Винне НАСА, винен весь уряд, а з завершенням "холодно┐ в│йни" щез │ колишн│й ентуз│азм. Дивовижно, як неймов│рно багато молод│ в св│т│ ц│кавиться цими речами │ дивиться науково-фантастичн│ ф│льми - Од│ссея, 2001, Близьк│ зустр│ч│ │ Зорян│ в│йни, витрача║ м│льярди долар│в, щоб переглянути ц│ найпопулярн│ш│ ф│льми. Проте уряд зовс│м не зверта║ уваги на це явище. Там завжди про все д│знаються останн│ми. К.К.: Як ви гада║те, чи ми таки повернемося на М│сяць? Р.Б.: Спод│ваюсь це станеться ще за мого життя, тобто протягом найближчих десяти-пятнадцяти рок│в. Але над│я дуже мала. Хоча пол│тики й в│дклали цю програму якнайдал│, спод│ваюсь, що корабель з людьми таки полетить на Марс. Ця под│я дуже б прислужилася духовному п│днесенню людства. Важко змусити уряд робити те, що сл│д. К.К.: Що ви в│дчували, коли "В│к│нг" с│в на Марс? Р.Б.: Т│║┐ ноч│ ми з│бралися в планетар│┐ Кал│форн│йського технолог│чного │нституту Невеликий приватний │нститут в м│ст│ Пасадена, штат Кал│форн│я; вважа║ться одним │з св│тових наукових центр│в., це було свято, наче неспод│вана веч│рка. Ми з Карлом Са┤аном Са┤ан, Карл (Sagan) - американський астроном │ астроб│олог (1934 - 1996)., │ вс│ решта, хто там був, не спали до ранку. Нарешт│ на величезному екран│ почали зявлятися зн│мки поверхн│ Марса. Вс│ були при║мно збуджен│ - танцювали, см│ялися, сп│вали. Б│ля девято┐ ранку прийшов Рой Т│л з програми новин, п│дсунув мен│ м│крофона │ каже: "Пане Бредбер│, вс│ ц│ роки ви писали про Марс, про його цив│л│зац│┐ │ м│ста. Як ви себе почува║те тепер, коли вс│ побачили, що н│якого життя там нема?" Я глибоко вдихнув │ в│дпов│в - я пишаюсь, що сказав це вголос: "▓д│оте! Телепню! На Марс│ життя ║ - подивися на нас! Ми │ ║ т│ марс│яни!" К.К.: Ви мали в│дчувати щось под│бне минулого року, коли "Гал│лей" долет│в до Юп│тера. Р.Б.: Ц│ вчен│ просто неймов│рн│. Кожного разу, коли мен│ у м│сц│, под│бному до лаборатор│й Кал│форн│йського технолог│чного │нституту, хтось показу║ якийсь телескоп з│ словами: "Правда, чудовий?" я кажу: "Н│". А коли питають: "Що ви ма║те на уваз│?" - в│дпов│даю: - "Це ви чудов│. Ви його винайшли. Ви просто ген│┐". К.К.: Що спонука║ вас писати? Р.Б.: Те, що я буду чар│вником, я вир│шив значно ран│ше, н│ж те, що буду письменником. Маленьким хлопчиком я виходив на сцену з фальшивими вусами, що в│дпадали п│д час вистави, │ чаклував. Я й дос│ цим намагаюся займатися, - тепер, коли пишу. До того ж, письменники пишуть, бо в│дчувають потребу, щоб ┐х любили. Гадаю, це можна назвати ненаситн│стю, чи не так? Письменництво допомогло мен│ ще одним чином. П│сля того, як я почав писати серйозно, я зробив найб│льше в мо║му житт│ в│дкриття - що я маю рац│ю, а той, хто не погоджу║ться з│ мною, - не ма║. Як чудово збагнути таке: н│кого не слухай │ завжди йди власним шляхом. К.К.: Ви згодн│, що це помилкова, его┐стична точка зору? Р.Б.: На жаль, я не певен, що вм│ю контролювати сво║ е┤о. Я намагаюся не забувати, що голосно розмовляю, │ це - моя проблема. Але я принаймн│ не потерпаю в│д синдрому викривлено┐ само│дентиф│кац│┐, як, скаж│мо, Карл Са┤ан. К.К.: А що трапилося з Са┤аном? Р.Б.: З кожним роком в│н "бронзов│║", тому що памята║, що в│н - Карл Са┤ан. Так само, як Норман Мейлер памята║, що в│н - Норман Мейлер, а еор В│дал памята║, що в│н - еор В│дал. Я не памятаю того, що я - Рей Бредбер│. В цьому й поляга║ р│зниця. Неважливо, хто ти. Непотр│бно розпов│дати вс│м, хто ти такий, бо │накше зникнеш п│д маскою фальшиво┐ особистост│. Справжню твою особист│сть видно в тво┐й творчост│. К.К.: Дехто з критик│в каже, що ви занадто поклада║теся на фантаз│ю │ недостатньо на науку, щоб бути поважним науковим фантастом. Р.Б.: Мене не ц│кавить, що каже техн│чний персонал, який обслугову║ наукову фантастику. пх драту║, що я обходжуся без убивств. Я використовую наукову │дею, як платформу, з яко┐ зл│таю, не падаючи назад. За це вони на мене й сердяться. Вони вже сорок рок│в буркотять, як це я в Марс│анських хрон│ках посм│в над│лити Марс атмосферою. К.К.: Популярн│сть Марс│анських хрон│к почалася з л│тературного огляду Кр│стофера ▓шервуда. Ви знали його особисто? Р.Б.: Це був просто щасливий випадок. Вл│тку 1950 року я п│знав ▓шервуда в Санта-Мон│ц│, коли в│н переглядав книжки в книгарн│. Щойно вийшла моя книжка, я схопив з полиц│ прим│рник, п│дписав │ дав йому. В нього витяглося обличчя, в мене впало серце, але за два дн│ в│н потелефонував мен│ │ каже: "Чи ви розум│║те, що ви написали?" Я запитав: "▓ що ж я написав?" Але в│н т│льки запропонував мен│ прочитати його огляд в Таймс. Ця захоплена реценз│я перевернула мо║ життя - книжка моментально очолила списки бестселер│в │ друку║ться й дос│. В│н любязно познайомив мене з р│зними людьми, з котрими, на його думку, варто було б знатися, наприклад, з Олдосом Гаксл│, що був мо┐м л│тературним кумиром, в│дколи зявилася його книжка О, дивовижний новий св│т. К.К.: Яким був Олдос Гаксл│? Р.Б.: Дуже вв│чливим. Б│льш│сть англ│йц│в - тобто б│льш│сть англ│йц│в-│нтелектуал│в - вс│ дуже вв│члив│; поводяться з вами, як з ген│║м, що дуже при║мно. Багато рок│в оп│сля ми з Гаксл│ брали участь в одн│й телев│з│йн│й дискус│┐, де обговорювали майбутн║ американсько┐ л│тератури. Проте мене розчарувала його в│дмова визнати, що наукова фантастика ║ ║диним шляхом для розвитку художньо┐ л│тератури. К.К.: Тод│ в│н вже вихваляв досто┐нства психодел│к│в Див. Гаксл│ О. Брама сприйняття. // Всесв│т. - 1994. - No 5-6. - С. 120-134; Гаксл│ О. Небо │ пекло. // Всесв│т. - 1994. - No 7. - С. 136-154; Малецька А. Катастроф│чн│ в│з│┐ О. Гаксл│. // Всесв│т. - 1994. - No 7. - С. 155-157.. Мабуть, в│н запропонував спробувати ┐х │ вам. Р.Б.: Я дав йому ║дино правильну в│дпов│дь: "Н│, дякую. Не хочу, щоб в мо┐й голов│ в│дчинився люк - в│н може пот│м не зачинитися". К.К.: Кого з молодих фантаст│в ви вважа║те найкращим? Р.Б.: Я наст│льки заклопотаний щоденними справами, що в мене нема║ часу на под│бн│ пошуки. Ви усв│домлю║те, ск│льки щороку виходить нових роман│в? Сотн│! К.К.: Тобто, ви ухиля║тесь в│д в│дпов│д│? Р.Б.: Добре - я визнаю: я не хочу читати того, що зявля║ться в мо┐й галуз│. К.К.: Чому? Р.Б.: Бо це кровозм│шення, що неприпустимо. Книжки з│ сво║┐ галуз│ потр│бно читати, поки ви ще молод│. Коли мен│ було в│с│м, десять, дванадцять, ш│стнадцять, двадцять пять рок│в - я читав наукову фантастику. Але пот│м перейшов на Александра Поупа, Джона Дона │ Моль║ра, щоб перем│шати ┐х. К.К.: Що ви можете сказати про б│льш в│домих наукових фантаст│в, - наприклад, про Курта Воне┤ута? Р.Б.: Ми знайом│, │ в нас нормальн│ стосунки. В нього добре чуття гумору, а дек│лька рок│в тому ми провели чудовий день в Нью-Йорку. Але я н│чого не читав з час│в його Механ│чного п│ан│но (Player Piano, 1952), а це було сорок рок│в тому. Тому не можу н│чого сказати. К.К.: А про Роберта Гайнлайна? Р.Б.: Я познайомився з ним в кафетер│┐ в центр│ Лос-Анджелеса. Я т│льки-но зак│нчив школу, а Гайнлайну був 31 р│к. В│н був добре в│домим автором │ писав гуман│стичну фантастику, яка вплинула на мене так, що я в│дважився писати не про машини, а про людей. К.К.: Що ви можете сказати про автор│в, як│ популяризують науку в науково-популярних виданнях, наприклад, про Ст│вена Гоук│нса │ його Коротку │стор│ю часу Гоук│нс, Ст│вен (Hawkings) - в│домий спец│ал│ст з ф│зики "чорних д│р". Його книжка Коротка │стор│я часу: в│д "Великого вибуху" до "чорних д│р" (A Brief History of Time: From the Big Bang to Black Holes (1988) стала бестселером.? Р.Б.: У нас ║ ця книжка, але я не збираюся дурити вас │ казати, що читав ┐┐. Ж│нка стверджу║, що вона прочитала, але я ┐й не в│рю. Не в│рю, що хтось взагал│ прочитав цю книжку до к│нця. Я переконаний, що в│н ген│й, │ все що в│н зробив, це здорово. К.К.: Ви також написали документальну книжку - Зелен│ т│н│, Б│лий кит, - про свою спробу разом з режисером Джоном Гюстоном екран│зувати Моб│ Д│ка. Перш за все, як ви потрапили в цей ф│льм? Р.Б.: Гюстон запросив мене до себе в номер в готел│ Беверл│ Х│лс, дав мен│ в руку склянку │з напо║м │ за допомогою суто │рландських замовлянь п│длестився до мене так, що перш н│ж я встиг щось зрозум│ти, я вже погодився провести ш│сть м│сяц│в в ▓рланд│┐, щоб створити сценар│й. Акторськ│ зд│бност│ - це його родова риса. К.К.: Тобто в│н був у форм│? Р.Б.: ▓ ошукав мене. Треба було просто визнати, що в│н справжн│с│нький монстр (про що я, власне, знав), та й в│дмовитися. Незважаючи на його нещадну жорсток│сть до мене │ будь кого поруч з ним, мене стримали │ спонукали до ц│║┐ роботи три причини. Це - моя любов до Германа Мелв│ла з його китом; благогов│ння перед ген│║м Джона Гюстона, що його показав Мальт│йський сок│л, - бездоганно зрежисований ф│льм; │ мо║ розум│ння того, як мало кому в св│т│ трапля║ться така щаслива нагода. Тепер я залишився з г│ркувато-солодким знанням того, що, дякуючи саме йому, дов│дався про найнеймов│рн│ш│ реч│. Н│хто │нший в Голл│вуд│ не доручив би нев│домому новачку написати сценар│й для повнометражного ф│льму. К.К.: Чи не цей досв│д вплинув на вашу в│дмову писати сценар│й для екран│зац│┐ 451░ за Фаренгейтом, вашого наступного популярного роману? Р.Б.: Н│. Це було в 1955 роц│. Чарльз Лафтон якось мене добряче напо┐в, а пот│м розпов│в, якою ж поганою була п║са, зроблена мною для нього за цим романом, │ переконав мене б│льше не братися за постановку власних твор│в. Тож коли справа д│йшла до Франсуа Трюффо, я сказав йому: "Пиш│ть сам│". З мене досить. К.К.: Чи сподобалась вам спроба Трюффо? Р.Б.: В нього вийшло досить добре, але певних речей в│н злякався. В│н не показав Механ│чного Гончака, який там повинен був бути, тому що це метафора пригоди. Вс│х тих л│таючих людей потр│бно вир│зати. Вони л│тають лише вниз. ▓ п│дб│р виконавц│в був невдалий. Не у вс│х випадках, правда. Оскар Вернер мен│ дуже сподобався. К.К.: А хто не сподобався? Р.Б.: Джул│я Кр│ст│, яка грала д│вчину-сус│дку. Ця роль не для не┐. Сус│дц│ мало бути ш│стнадцять рок│в. Тож Трюффо вдався до трюку │ доручив Джул│┐ грати │ дружину, │ сус│дку, що створювало плутанину. ▓нод│ год│ було вгадати, хто говорить. К.К.: Що ви дума║те про другу можлив│сть екран│зувати роман зараз, коли ним зац│кавився Мел е│бсон? Р.Б.: Я хот│в перезняти 451░ за Фаренгейтом одразу п│сля виходу ф│льму в 1966 роц│, тому що дуже багато з роману Трюффо залишив поза кадром. Я аж п│дскочив, коли мен│ сказали, що "Ворнер Бразерз" хочуть зробити новий вар│ант з Мелом е│бсоном. К.К.: Разом з романами 1984 Орвела │ О, дивовижний новий св│т Гаксл│, ваш тв│р представля║ похмурий погляд на майбутн║. Ви хот│ли написати роман-застереження? Р.Б.: Н│, це погана справа. Цього робити н│як не можна. Ск│льки паршивих роман│в понаписувано з добрим умислом. Роман│в про доброчинц│в, еколог│чних роман│в... ▓ якщо ви скажете мен│, що пишете книжку, або зн│ма║те к│но про те, як л│соруб передумав рубати дерево, я цього н│ читати, н│ дивитися не стану. К.К.: Важко уявити, що людина, яка написала 451░ за Фаренгейтом, не намагалась передбачити майбутн║. Р.Б.: Я б сказав "застерегти в│д майбутнього". Не передбачити його, а застерегти в│д нього. Саме так, - гн│вом, нападками. Нападаючи на те, що вважа║ш глупотою, д│ста║ш задоволення. Але в той момент тво┐ справжн│ мотиви прихован│ в│д тебе. Це можна висловити так: "Хай йому грець. Сам не знаю, як воно в мене вийшло". Наприклад, км│тливий винах│дник з ф│рми "Сон│" винайшов Walkman - переносний касетник з навушниками - п│сля того, як прочитав у мене про рад│оприймач│ в морських черепашках. К.К.: Схоже, що у 451░ за Фаренгейтом на роки вперед передбачено те, що передбачити неможливо. Р.Б.: Так. П│сля того, як нам показали пересл│дуваного пол│цейськими автомоб│лями │ гел│коптерами О.Дж.С│мпсона С│мпсон, О.Дж. (Simpson, O.J.), з│рка американського футболу 1970-х, у 1994 роц│ звинувачений у вбивств│ колишньо┐ дружини Н│коль та ┐┐ друга Рональда Голдмена. Процес │ все, з ним повязане, докладно висв│тлювали по телебаченню., коли той крадькома переходив автостраду, в│домий журнал│ст Рассел Бейкер написав в сво┐й колонц│ в Нью-Йорк Таймс: "Як це схоже на останню д│ю з роману 451░ за Фаренгейтом!" Я дек│лька раз│в переглядав повторн│ покази цього телесюжету │ думав: "В│н д│йсно правий!" На останн│х стор│нках роману Монте┤ Гай Монте┤, головний герой роману 451░ за Фаренгейтом, спалювач книжок, який в│дмовився в│д виконання сво┐х обовязк│в │ вт│к з м│ста. т│ка║ в│д спалювач│в книжок │, заглядаючи по дороз│ у в│кна, в кожн│й осел│ бачить себе на телеекран│. Коли в│н уника║ зустр│ч│ з Механ│чним Гончаком, сп│льнота, з яко┐ в│н вт│к, залиша║ться в програш│, │, щоб запоб│гти можлив│й пан│ц│, зам│сть Монте┤а вбива║ перед телекамерами │ншу людину. Але те, що сорок три роки тому я передбачив так звану "пол│тичну коректн│сть", пригн│чу║ ще б│льше. К.К.: ▓ теж у 451░ за Фаренгейтом? Р.Б.: Так. Шеф пожежник│в [персонаж роману] там розпов│да║, як р│зн│ меншини, одна за одною, затикають людям роти │ ф│льтрують м│зки, пропонуючи прецеденти: ║вре┐ ненавидять Федж│на │ Шейлока Федж│н - негативний персонаж з роману Ч.Д│ккенса Пригоди Ол│вера Тв│ста. Шейлок - ║врей-лихвар з комед│┐ В.Шексп│ра Венец│йський купець. - спалити обох, або, принаймн│, не згадувати! Неграм не подоба║ться чорношк│рий Дж│м, який плив на плот│ з Геком Ф│нном - спалити його, або, принаймн│, кудись заховати. Фем│н│стки не люблять Джейн Ост│н, бо з ц│║ю жахливо старомодною дамою ст│льки клопоту - зняти ┐й голову! Блюстител│ с│мейних ц│нностей гидують Оскаром Вайльдом - назад, до шафи, Оскаре! Комун│сти ненавидять буржуа - постр│ляти ┐х! ▓ так дал│, │ так дал│. Отож, тод│ я писав про тиран│ю б│льшост│, а нин│ я писав би ще й про тиран│ю меншин. Сьогодн│ небезпечн│ обидв│. ▓ т│, │ т│ хочуть тобою керувати. Перш│ кажуть тоб│ робити завжди одне │ те ж. А що кажуть друг│, видно з ┐хн│х лист│в: студенткам з Васарського коледжу Приватний ел│тний коледж в штат│ Нью-Йорк. Заснований 1861 р., як коледж для ж│нок. давай б│льше фем│н│зму в Марс│анських хрон│ках, а афроамериканц│ хочуть бачити б│льше чорношк│рих у Кульбабовому вин│. К.К.: ▓ ви ┐м в│дпов│да║те? Р.Б.: Моя в│дпов│дь для обох одна: б│льш│сть ви, чи менш│сть, - згиньте! До б│са вс│х, хто береться радити мен│, як писати. Кожна меншина д│литься на др│бн│ш│ групи, а т│ спалюють книжки, забороняючи ┐х. Ота ┐хня пол│тична коректн│сть, що пану║ в студентських м│стечках - це ж н│ в як│ ворота не л│зе. Небезпечна штука - казати адм│н│страц│┐ ун│верситету, чому вони мають навчати, а чому н│. Не подоба║ться вам навчальна програма, - йд│ть до │ншо┐ школи! Викладач│, котр│ танцюють п│д ┐хню дудку - лицем│рн│ йолопи! Пора покласти цьому край. Де т│льки побачите щось под│бне, крич│ть: "▓д│оти!" ▓ змусьте ┐х в│дступити. Дал│, ми повинн│ негайно опротестувати вс│ квоти, як│ пол│тизують процес навчання заниженими вступними вимогами, що знижу║ р│вень п│дготовленост│ студент│в. Жахливим насл│дком всього цього ║ те, що кожен втрача║ його безц│нний шанс. К.К.: Тобто ви не схвалю║те програми позитивних д│й Започаткована президентом США Л.Джонсоном "програма позитивних д│й" (1964), мала на мет│ боротьбу з дискрим│нац│║ю чорношк│рих американц│в при найм│ на роботу. В подальшому програма поширилась на навчальн│ заклади й охопила │нш│ меншини: ж│нок, американських │нд│анц│в, │спаномовних громадян │ т. │н.? Р.Б.: Вся концепц│я вищо┐ осв│ти зводиться нан│вець, якщо для визначення р│вня усп│шност│ не застосовувати ║диний для вс│х критер│й - оц│нки з однакових для вс│х стандартних тест│в. Осв│та ║ винятково справою добування знань - не можна │ дал│ дозволяти, щоб ┐┐ паскудили клят│ пол│тики. Залишмо паскудства пол│тикам. [См│║ться.] К.К.: Як вам жилося з таким даром передбачення? Р.Б.: Абсолютно незадов│льно. К.К.: Чи громадськ│сть добре про│нформована про ц│ реч│? Р.Б.: Нас │нформують лише про з┤валтування │ вбивства, яких ми не вчиня║мо, про похорони, на як│ ми не ходимо, про СН▓Д, яким не хочемо заразитися. Все це за якусь чверть хвилини! Але врешт│, ми все ж не безрук│ - │ можемо переключитися на │нший канал, або взагал│ вимкнути телев│зор. На сво┐х лекц│ях я раджу слухачам н│коли не дивитися м│сцев│ новини. К.К.: Як щодо часопис│в? З дитинства ви були завзятим читачем часопис│в. Як би ви оц│нили ┐х тепер│шн║ розма┐ття? Р.Б.: Почн│мо з того, що зараз майже вс│ часописи безглузд│ │ недоумкуват│. ▓ я скажен│ю в│д того, що не можу знайти якусь путню статтю. Колись я любив Forbes │ Fortune, але зараз вони геть захаращен│ рекламою. Ось чому я вибухнув три роки тому, коли виступав перед нашими пров│дними редакторами │ видавцями. К.К.: То чому ви вибухнули? Р.Б.: Краще буде сказати, що я повол│ розпалювався - │ тим сильн│ше, чим б│льше думав який шанс я маю. Отже, я прихопив з собою сво┐ докази - прим│рники часопис│в Форбс, Форчун, еуд гауск│п│н┤ (Добра домогосподиня), МакКолз, Воуг, П│пл. Я вийшов на сцену │ сказав: "Давайте поговоримо про справжн│ проблеми ваших часопис│в". Я п│дн│с догори прим│рник Добро┐ домогосподин│, погортав стор│нки │ сказав: "Пошукайте тут статтю - не знайдете". Наступним я показав МакКолз │ Воуг │ сказав: "Див│ться, тут - так само". Я показав Форбс │ Форчун. "Див│ться, - сказав я. - Ось тут, зл│ва, у вас стаття на п│встор│нки, │ тут же почина║ться нова стаття, а тепер гляньте на праву стор│нку, - суц│льна реклама". Я шпурнув часописи на п│длогу. Пот│м я показав прим│рник П│пл │ сказав: "Хто схоче читати такий часопис? К б│су корпорац│ю Тайм! Найб│льша в св│т│ видавнича група, яка вида║ деяк│ з названих вище часопис│в." ▓ пожбурив часопис вниз на п│длогу. Пот│м я витримав паузу │ заспоко┐в гуд│ння в зал│ словами: "Часописи кра┐ни мусять зайнятися осв│тою - │ нав│ть б│льшою м│рою, ан│ж корпорац│┐ - адже вам потр│бн│ майбутн│ читач│, чи не так? Як можна │ дал│ сприяти занепаду розумових зд│бностей │ ображати людей цим непотребом? Ви мусите бути певн│, що в школах навчають читати, бо │накше за к│лька рок│в залишитеся без роботи. Ви не матимете читач│в - вас це не ляка║? Мене ляка║. Зм│н│ть зм│ст сво┐х часопис│в, а тод│ ще раз запрос│ть мене на розмову". Тут я замовк │ чекав на реакц│ю, з над│║ю, що зум│в як сл│д ┐х настрахати. К.К.: ▓ що ж вони? Р.Б.: Мен│ влаштували овац│ю стоячи. Оп│сля п│д│йшла Кр│ст│ Гефнер │ прив│тала мене - я нав│ть не знав, що Плейбой також був на цих