В.О.Мандибура. ТВньова економВка як об'Њкт системного наукового дослВдження
керГвник Науково-аналГтичного управлГння СекретарГату ВерховноП Ради
УкраПни, кандидат економГчних наук
Рецензенти:
АНДРВЊНКО В. Ю.,
доктор економГчних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економГчних наук
ВисвГтленГ теоретичнГ пГдходи щодо визначення поняття "тГньова"
економГка у широкому та вузькому розумГннГ цього економГчного явища.
ВикладенГ основнГ принципи структурування та розмежування внутрГшнГх
функцГональних складових "тГньовоП"' економГки. ПроаналГзованГ тенденцГП та
особливГсть розвитку, а також оцГненГ масштаби "тГньовоП" економГки СРСР як
вихГдноП бази "тГньових" процесГв, що мають подальший, якГсно новий розвиток
в умовах розбудови незалежноП украПнськоП держави.
Розкрита найбГльш характерна специфГка Гснуючих умов, дослГдженГ
основнГ тенденцГП та джерела "живлення" розвитку "тГньовоП" економГки
УкраПни. ЗдГйснена також аналГтично-експертна оцГнка реальних масштабГв
"тГньового" перерозподГлу доходГв Гз врахуванням можливостГ застосування
широкого спектру методик, свГтового Г вГтчизняного походження та авторського
бачення шляхГв вирГшення цГКй проблеми.
Значна увага придГляКться розробцГ широкого спектра диференцГйованих
економГко-правових та органГзацГйно-процедурних пГдходГв Г рекомендацГй щодо
формування та реалГзацГП законодавчоП стратегГП ВерховноП Ради УкраПни, яка
маК бути спрямована на обмеження масштабГв "тГньових" вГдносин Г "тГньових"
форм економГчноП дГяльностГ та на цивГлГзовану легалГзацГю суспГльне
корисних секторГв "тГньовоП" економГки.
Розраховано на народних депутатГв УкраПни, економГстГв-науковцГв,
фахГвцГв органГв законодавчоП Г виконавчоП влади, пГдприКмцГв, яких не
влаштовують умови кримГнально-тГньового оточення, Пх бГзнесовоП дГяльностГ,
працГвникГв державних правоохоронних органГв, профспГлкових дГячГв, а також
всГх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мГжнародний авторитет
незалежноП УкраПни.
ISBN 966-7288-34-X
Њ В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
СитуацГя, що склалася на цей час в УкраПнГ внаслГдок
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тГньова" економГка,
потребуК глибоких Г комплексних наукових дослГджень цього найбГльш
своКрГдного феномена перехГдноП (Г не тГльки перехГдноП) економГки.
СпрощенГ, поверхневГ суспГльнГ уявлення щодо реальних масштабГв Г
якГсних особливостей такого складного системного явища, яким К "тГньова"
економГка, мають досить негативний вплив на ситуацГю, що склалася у цГй
сферГ.
З одного боку, це потенцГйно призводить до формування у державнГй
полГтицГ легковажних настроПв своКрГдного "шапко-закидацтва", коли здаКться,
що для досягнення успГхГв на цьому надважкому суспГльному напрямГ досить
провести разову "кавалерГйську атаку", яка принесе миттКвий успГх. З Гншого
боку, зазначене сприяК поширенню своКрГдного синдрому економГчноП
"манГловщини", коли вважаКться, що весь негатив, який накопичився у
"тГньовГй" сферГ, може якось сам по собГ "розсмоктатися" Г навГть
автоматично трансформуватись у дещо економГчно позитивне. За кГнцевими
наслГдками, Гснування зазначених крайнощГв у пГдходах до пошуку шляхГв
розв'язання цГКП проблеми тГльки сприяК подальшому масштабуванню процесГв
"тГнГзацГП" економГки та пролонгуК на майбутнК зростання ускладнень, що
пов'язанГ з позитивним вирГшенням цього питання.
НегативнГ суспГльнГ наслГдки також можуть мати мГсце Г в разГ
реалГзацГП владними структурами так званоП "ГмГтацГйно-про-фанацГйноП"
полГтики боротьби з найбГльш "чорними" проявами "тГньових" процесГв. Тобто,
коли владнГ дГП, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вирГшення завдань подолання кримГнально-економГчноП злочинностГ (у першу
чергу корупцГП),
Г якГ, в основному, зводяться до використання вГдпрацьованих
бюрократГКю механГзмГв суспГльного "окозамилювання", що проявляються,
скажГмо, у манГпулюваннГ статистикою зростання динамГки "викриття" та
"покарання" дрГбного "тГньового планктону" Г мГлкоП кримГнально-економГчноП
"сошки". При цьому, як правило, цГ дГП не виходять на рГвень мафГозного
"генералГтету" та Пх владних покровителГв Г не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полГтика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацГП до стану
вибухово-небезпечноП екстремальностГ.
Невраховування реально Гснуючих масштабГв "тГньовоП"" економГчноП
дГяльностГ призводить також до значного перекручення макроекономГчних
показникГв, що у кГнцевому наслГдку впливаК на допущення серйозних помилок
при аналГзГ, прогнозуваннГ та моделюваннГ соцГально-економГчноП ситуацГП.
Особливо це вГдчутно в процесГ реалГзацГП сучасноП монетарноП полГтики
НацГонального банку УкраПни.
СлГд також зазначити, що не осмисливши того, що вГдбуваКться у
"тГньовГй" економГцГ, фактично неможливо розГбратися з Гснуючими тенденцГями
та повною мГрою оцГнити реальнГ процеси, якГ вГдбуваються у легальнГй, або
"свГтлГй", економГцГ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соцГально-економГчного розвитку краПни.
На цей час бГльшГсть спецГалГстГв, якГ дослГджують питання, що
пов'язанГ Гз функцГонуванням "тГньовоП" економГки, вказуючи на причини та
форми ПП проявГв, визначаючи масштаби поширення, в цГлому недооцГнюють ПП
справжнього руйнГвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноекономГчного розвитку краПни. У той же час "тГньова" економГка була
Г залишаКться однГКю з найгострГших проблем сучасного соцГально-економГчного
життя краПни, що у багатьох своПх проявах К аналогГчною, скажГмо, проблемГ
подолання забруднення навколишнього середовища або СНВДу.
У зв'язку Гз цим виникаК низка питань, як теоретичного, так Г
практичного характеру, без чГткоП та максимально об'КктивноП вГдповГдГ на
якГ економГчна полГтика як у короткотермГновому, так Г у довгостроковому
планГ приречена на неефективнГсть, а у багатьох випадках Г на повний провал.
Серед цих питань найбГльш важливими К наступнГ. Що собою являК
"тГньова" економГка? ЯкГ чинники та стимули генерують Г якГ основнГ джерела
живлять "тГньову " економГку? Яка ПП ГнституцГональна структура? Як
максимально точно оцГнити масштаби "тГньовоП" економГки, а також питому вагу
ПП структурних складових? Чи необхГдно враховувати, а якщо необхГдно, то
яким чином слГд враховувати обсяги "тГньовоП" економГки у структурГ валового
внутрГшнього продукту краПни (ВВП)? Яка роль Г наслГдки дГяльностГ
"тГньового" сектора економГки та його окремих структурних складових в
нацГональному господарствГ та суспГльно-полГтичному життГ краПни? ЯкГ
причини у минулому сприяли Г на цей час продовжують генерувати значне
зростання "тГньовоП" економГки УкраПни? У чому полягають характернГ
особливостГ та якГснГ вГдмГнностГ вГтчизняних "тГньових " процесГв у
порГвняннГ з аналогГчними явищами, що мають мГсце в умовах краПн з
розвинутими ринковими вГдносинами?
ВГдповГдь на цГ питання може надати структурам державноП влади реальну
можливГсть пГдвищити рГвень об'КктивностГ щодо визначення найбГльш
перспективних заходГв, спрямованих на посилення ефективностГ застосування
конкретних пГдходГв, методГв Г механГзмГв соцГально-економГчного та
правового впливу держави (диференцГйовано до функцГй кожноП з гГлок влади)
на подальшу долю цього специфГчного економГчного укладу. Тобто системнГ
науковГ розробки у цГй сферГ можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необхГдноП оп-тимГзацГП напрямГв соцГально-економГчноП полГтики
держави, що мають бути спрямованГ або на повну лГквГдацГю, або на часткове
обмеження, або на повну легалГзацГю тоП чи ГншоП структурноП складовоП
"тГньовоП" економГки в залежностГ вГд рГвня ПП суспГльно-економГчного
значення, а також вГд реальноП оцГнки ступеня соцГальноП небезпеки ПП
подальшого функцГонування та розвитку. АналГтичнГ наробки з цього питання
дозволять оцГнити можливостГ комплексного застосування певноП комбГнацГП
зазначених пГдходГв у тих чи Гнших пропорцГях диференцГйовано до кожноП
складовоП системи "тГньових" вГдносин, що у кГнцевому пГдсумку сприятиме
максимальному прискоренню реалГзацГП кГнцевоП мети суспГльноП трансформацГП
-- створенню цивГлГзованоП, прозороП, соцГальне орГКнтованоП ринковоП
економГки.
Враховуючи багатограннГсть якГсних проявГв Г вГдносин "тГньовоП""
економГки, можливГсть ПП проникнення у всГ сфери господарськоП та
комерцГйноП дГяльностГ, державного управлГння й суспГльного життя в цГлому,
а також, розумГючи ПП реальний вплив на соцГальну стабГльнГсть та економГчну
безпеку держави, ця сфера суспГльних вГдносин повинна стати окремим об'Кктом
комплексних дослГджень економГстГв, юристГв, полГтологГв та Гнших фахГвцГв.
При цьому важливо, щоб найбГльш прагматичнГ та плГднГ теоретичнГ
наробки, як вГтчизняних вчених, так Г свГтовоП науки були максимально повно
врахованГ у процесГ формування законодавчоП стратегГП, спрямованоП на
обмеження "тГнГзацГП" економГки УкраПни. Особливо це стосуКться процесу
лГквГдацГП тих Гснуючих зон правового вакууму, наявнГсть яких провокуК
поширення процесГв економГчноП "тГнГзацГП" й кримГналГзацГП. ЗначнГ
прогалини, що Гснують на цей час у чинному законодавствГ, не дають
можливостГ, навГть за умови виявлених конкретних (кримГнальних за свГтовими
стандартами) злочинГв у сферГ ринкових вГдносин, притягувати до
вГдповГдальностГ порушникГв, тому сприяють груповГй Г особистГй
безвГдповГдальностГ та безкарностГ, що на цей час в УкраПнГ носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економГку, яка
реформуКться, та безпосередньо всГх суб'КктГв ринкових вГдношень у нове,
достатньо розвинене Г ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим бГльше можливостей з'явиться у суспГльства щодо встановлення контролю
над "тГньовими" процесами та подолання найбГльш небезпечних
кримГнально-чорних складових "тГньовоП"" економГки.
Враховуючи сказане, у запропонованому аналГтичному дослГдженнГ поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "тГньовоП"" економГки та
аналГзом характерних особливостей Г загальних масштабГв ПП проявГв в умовах
вГтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнГ напрями та
визначити найбГльш характернГ особливостГ комплексноП реалГзацГП правовоП
полГтики у вирГшеннГ зазначеного питання. Також на базГ максимального
врахування свГтового досвГду ставиться мета сформулювати й надати конкретнГ
пропозицГП, реалГзацГя яких (в першу чергу законодавчою гГлкою влади) вже у
найближчГй перспективГ може сприяти пГдвищенню ефективностГ правового впливу
на процеси подолання "тГнГзацГП'" економГки УкраПни.
1. "ТВНЬОВА" ЕКОНОМВКА ЯК ОБ'ЊКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛВДЖЕННЯ
/. /. ТеоретичнГ аспекти аналГзу "тГньовоП" економГки та визначення ТГ'
структурних складових
Як суспГльне явище "тГньова" економГка притаманна усГм краПнам
незалежно вГд моделГ та рГвня Пх соцГально-економГчного розвитку.
Практика засвГдчуК, що доки Гснуватиме державна форма органГзацГП
суспГльного життя, а держава у той чи Гнший правовий спосГб впливатиме на
економГчний розвиток шляхом реалГзацГП бюджетноП, податковоП,
грошово-кредитноП, валютноП полГтики тощо, доти зберГгатиметься й "тГньова"
економГка. СуттКво може змГнюватись лише ПП питома вага, роль, яку вона
вГдГграК у суспГльному життГ, а також механГзми ПП взаКмодГП з легальною
економГкою та "кольорова палГтра", що маК "тГньова" економГка -- вГд
свГтло-сГроП до криваво-чорноП.
Проте науковГ дослГдження "тГньовоП"" економГки пов'язанГ з чималими
труднощами як теоретичного, так Г практичного характеру. Це пояснюКться тим,
що "тГньова" економГка являК собою значно складнГший об'Ккт дослГдження, нГж
економГка офГцГйна, "свГтла".
Вагомою проблемою, що ускладнюК дослГдження "тГньовоП"" економГки, К
суттКва нестача, а нерГдко Г повна вГдсутнГсть необхГдних
ГнформацГйно-статистичних даних. ДослГдженням перешкоджаК або кон'юнктурне
вГдомче приховування необхГдноП наявноП ГнформацГП, або фактична
неможливГсть застосування загальноприйнятих пГдходГв до предметного
дослГдження суб'КктГв Г об'КктГв системи "тГньових" економГчних вГдношень та
характерних особливостей функцГонування внутрГшнГх структур Г складових
механГзмГв зазначеного економГчного укладу.
Саме в "тГньовому" секторГ економГки система соцГально-економГчних
вГдносин характеризуКться значно бГльшою складнГстю та хитросплетГнням Пх
найрГзноманГтнГших типГв Г форм. СкладнГсть дослГдження виробничих вГдносин
"тГньовоП" економГки трансформацГйного перГоду в УкраПнГ також зумовлена
масштабною ГнтеграцГКю в нГй як сукупностГ вГдносин дрГбного товарного
виробництва Г обмГну, так Г рГзних за рГвнем капГталГзацГП приватних
вГдносин (монопольно-капГталГстичних та монопольно-кримГнальних Г, нарештГ,
вГдносин державно-бюрократичного пГдприКмництва).
Проте, будь-якГ мГркування щодо "тГньовоП"" економГки не мають нГякого
сенсу, якщо попередньо вГдсутнК чГтке понятГйне розумГння про що саме
йдеться.
Насамперед звертаК на себе увагу Гснуюче рГзномаПття термГнГв, що
використовуються для визначення поняття "тГньовоП"" економГчноП дГяльностГ.
Вз захГдноП лГтератури до нашого внутрГшнього вжитку Пх перекочувало не
менше дюжини: "тГньова економГка", "неформальна економГка", "скрита
(прихована) економГка", "неофГцГйна економГка", "вторинна економГка", "чорна
економГка", "таКмна економГка", "пГдпГльна економГка", "нелегальна
економГка", "контрекономГка", "друга економГка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набГр термГнГв не К випадковим Г
вГдображаК не стГльки вГдсутнГсть КдностГ щодо понятГйного розумГння сутГ
зазначеного питання, скГльки вГддзеркалюК рГзнГ аспекти Г структурнГ
складовГ "тГньовоП" економГки, а також пГдкреслюК внутрГшню якГсну
складнГсть цього феноменального явища суспГльного життя, що, як зазначалось,
притаманний всГм краПнам.
Як органГчна складова економГки будь-якого суспГльства, "тГньова"
економГка являК собою господарсько-комерцГйну дГяльнГсть, яка внаслГдок
певних причин (Гнколи Г Гсторично виправданих), прагне уникнути державного
облГку та контролю. При цьому мГж офГцГйною економГкою та ПП тГнню К досить
"розмита" зона, Г критерГП видГлення "тГньовоП" економГки у порГвняно
локальний сектор господарювання мають переважно не стГльки економГчний,
скГльки соцГально-правовий характер.
СпосГб суспГльного виробництва маК визначальний вплив як на
характеристики, що визначають якГснГ особливостГ тГньовоП економГки в
цГлому, так Г на ПП внутрГшнГ структурнГ компоненти. Так, в основГ появи та
розвитку тГньового господарського укладу, що вГдповГдаК системГ вГдносин
ринковоП економГки (коли ПП розвиток мав еволюцГйний, а не революцГйний
характер), лежать об'КктивнГ суперечностГ, що виникають мГж
короткотермГновими цГлями економГчних агентГв (ГндивГдГв, домашнГх
господарств та приватних фГрм) Г довготермГновими макроекономГчними
завданнями суспГльства.
З методологГчноП точки зору суттКвим К питання з'ясування
ГнституцГональноП структури "тГньового" сектора. "ТГньова" економГка не К
якГсно однорГдною як за своПми структурними складовими, так Г за кГнцевими
наслГдками Пх впливу на соцГально-економГчнГ процеси та вГдносини. Тому дуже
важливо максимально чГтко визначити ПП структуру, тобто з'ясувати, якГ
найбГльш характернГ види економГчноП дГяльностГ можуть включатися до складу
"тГньовоП" економГки, а якГ нГ.
Практика засвГдчуК, що структуризацГя "тГньовоП" економГки К процесом
перманентним та якГсно рГзноманГтним для всГх Гснуючих моделей суспГльного
розвитку. У той же час за умов рГзних соцГально-полГтичних систем Гснують
рГзнГ методологГчнГ пГдходи як до загального окреслення обсягГв "тГньовоП""
економГки, так Г до структурування ПП внутрГшнГх складових'.
Зупинимося на традицГйнГй класифГкацГП, яку застосовують науковцГ в
краПнах розвинутоП ринковоП економГки для визначення поняття "тГньова"
економГка.
Так, в ГноземнГй лГтературГ термГн "прихована економГка"
використовуКться для характеристики "неоголошеноП", але законноП за своПм
характером дГяльностГ, яка йде вкупГ з нелегальним пГдприКмництвом. Головне
тут полягаК у неможливостГ
1 НеобхГдно зазначити, що системне, наукове дослГдження питань
"тГньовоП" економГки постГйно проводиться в краПнах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприкГнцГ 70-х - початку 80-х рокГв парламентами Г
урядами ряду краПн були створенГ спецГальнГ робочГ групи щодо системного
вивчення "тГньовоП" економГки. З 1984 року така група почала функцГонувати в
АвстрГП. Вона вивчала сфери Гснування, обсяги Г тенденцГП розвитку
"тГньовоП" економГки. АналогГчнГ роботи почали виконували фахГвцГ ФранцГП,
ВеликобританГП, ПортугалГП, НГдерландГв та Гнших краПн ЊвропейськоП
спГльноти. Конгресом США постГйно видГляються значнГ асигнування науковим
органГзацГям Г окремим дослГдникам на поглиблення дослГджень цГКП проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьГ анализа й
оценки (обзор работ западньПх зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування офГцГйною статистикою обсягГв виробництва доданоП вартостГ
цього сектора економГки в структурГ валового внутрГшнього продукту та в
ухиленнГ суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ вГд участГ у податковГй
системГ держави.
ТермГни "неформальна" або "неорганГзована", "нерегла-ментована"
економГка застосовуються для характеристики економГчних процесГв та
вГдносин, що вГдбуваються при досить слабкому втручаннГ у них офГцГйних
економГчних структур держави, або взагалГ поза межами будь-якого державного
облГку Г контролю.
ОскГльки така розкиданГсть понять не досить зручна, то багато
дослГдникГв використовують бГльш однозначний пГдхГд, побудований на
правовому критерГП, згГдно з яким економГка дГлиться на двГ частини: на
легальну (тобто "бГлу", "свГтлу") Г "тГньову" (приховану). Остання в свою
чергу включаК напГвлегальну ("сГру"), нелегальну Г кримГнальну або "чорну"
економГку. Тобто за таким пГдходом вони суттКво звужують зону "тГньовоП"
економГки, що визначаКться проявами протизаконностГ суб'КктГв виробничих
вГдносин у виробничГй та комерцГйнГй дГяльностГ.
ПГдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннГ змГсту поняття
"тГньова" економГка необхГдно враховувати, що воно може мати як широке, так
Г вузьке розумГння. У "широкому" розумГннГ' до складу "тГньовоП" економГки
можуть бути вГднесенГ всГ види "неврахованоП", "нерегламентованоП",
"прихованоП"" та "законспГрованоП" економГчноП дГяльностГ незалежно вГд
того, чи К вони протиправними, чи нГ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Г 4). У
вузькому розумГннГ поняття "тГньова" економГка обмежуКться виключно тими
видами економГчноП дГяльностГ та вГдповГдними вГдносинами, якГ за своПм
змГстом К або протиправними, або суспГльне небезпечними /що на практицГ не
завжди спГвпадаК/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економГки та ПП "тГньових"
компонентГв
' Так, наприклад, Њ. Фейг (США) включаК до складу "тГньовоП" економГки
всю економГчну дГяльнГсть, що за тих чи Гнших причин не враховуКться
офГцГйною статистикою Г не включаКться до складу валового нацГонального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьГ
анализа й оценки (обзор работ западньПх зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "ОфГцГйна" ("легальна", "свГтла", "традицГйна") економГка. 1. Сектор
"домашнГх" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентованоП'" дГяльностГ:
дрГбне виробництво, послуги Г торгГвля), "свГтло-сГрий" сектор економГчноП
дГяльностГ.
4. ТГньова економГка.
4.1. "Темно-сГрий" сектор тГньовоП економГки (законспГрований сектор
легГтимних видГв економГчноП дГяльностГ.
4.2. "Чорний" (в тому числГ кримГнальний, "криваво-чорний") сектор
тГньовоП економГки.
4.3. ДиверсифГкованГ частки "чорноП" економГки.
До "тГньовоП" економГки в широкому розумГннГ цього поняття можуть бути
включенГ сектори 2 (частково), 3 Г 4. До "тГньовоП" економГки у вузькому
розумГннГ включаКться тГльки сектор 4 Гз зазначеними внутрГшнГми
структурними складовими (4.1, 4.2 Г 4.3).
10
11
Сектор домашнГх господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробляК товари та послуги, якГ споживаються всерединГ
домашнГх господарств. НайважливГшою характерною ознакою цього сектора К те,
що матерГальнГ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не К об'Кктами ринкових вГдносин.
Тому вГдсутнГсть ринкових транзакцГй робить оцГнку вартГсних обсягГв
виробництва товарГв та послуг в домашнГх господарствах надзвичайно важким
завданням. В усГх краПнах, що мають ринкову економГку, робота у домашнГх
господарствах практично повнГстю виключаКться з розрахункГв обсягГв валового
внутрГшнього продукту або враховуКться умовно Г в дуже обмежених обсягах.
ОкрГм домашньоП працГ, в краПнах, що розвиваються або знаходяться у
станГ трансформацГП, продукцГя, що отримана вГд роботи на присадибнГй,
приватнГй чи оренднГй земельнГй дГлянцГ, маК велике значення для виживання
та вГдтворення сГм'П.
ВГдносини обмГну, що можуть виникати мГж домашнГми господарствами цього
економГчного сектору, мають скорГше характер своКрГдного бартерного обмГну
життКвими благами Г послугами, нГж К дГйсно ринковими операцГями товарноП
реалГзацГП, що вГдбуваються на вартГснГй основГ.
Неформальний сектор економГки ("свГтло-сГра" економГка) складаКться з
дрГбних виробникГв та Пх найманих робГтникГв разом Гз самостГйними
виробниками товарГв та послуг (наприклад, транспортних, будГвельних,
ремонтних тощо), а також комерсантГв-посередникГв. ДГяльнГсть вуличних
торговцГв К найбГльш поширеним Г видимим проявом дГяльностГ неформального
сектора, хоч продукцГя малих майстерень та ремГсникГв, що досить часто
працюють у домашнГх умовах, маК на цей час в краПнах ринковоП економГки
значно бГльшГ обсяги, нГж в УкраПнГ.
Неформальний сектор, на вГдмГну вГд сектора домашнГх господарств,
пов'язаний з купГвлею-продажем товарГв та послуг, тобто вГн обов'язково
повинен бути врахований у складГ ВВП. СлГд зазначити, що цей сектор у
багатьох краПнах, що розвиваються або тих, якГ знаходяться у станГ ринковоП
трансформацГП, на цей час практично не враховуКться. Основною причиною тут
12
К велика чисельнГсть дуже дрГбних об'КктГв дослГдження та податкового
контролю, а також занадто мГзерний обсяг персонГфГкованих доходГв, що
отримуК бГльшГсть суб'КктГв цього сектора, Г якГ за сукупною величиною
фактично не перевищують ГснуючоП нульовоП ставки податку на (мГсячнГ чи
рГчнГ) доходи громадян. При цьому виробленГ цим сектором товари Г послуги за
своКю споживчою якГстю К легальними, Г загалом при Пх виробництвГ Г дрГбнГй
реалГзацГП ринковий "планктон" не порушуК закони. Правда, в багатьох
краПнах, що розвиваються, К закони про лГцензГП, ГншГ норми, що можуть
Ггноруватися при операцГях у неформальному секторГ. Але вГрним К й те, що в
бГльшостГ випадкГв властГ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
законГв у життя, оскГльки це пов'язано перш за все Гз низьким рГвнем
доходГв, що отримують суб'Ккти пГдприКмницькоП дГяльностГ неформального
сектора економГки, Г якГ для держави не можуть бути суттКвим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-сГрий" сектор "тГньовоП" економГки пов'язаний з бГльш серйозними
порушеннями дГючих законГв (наприклад, про реКстрацГю пГдприКмницькоП
дГяльностГ та найманоП робочоП сили; ухилення вГд сплати податкГв Гз значних
доходГв; про мГнГмальну заробГтну плату; про охорону працГ та соцГальне
забезпечення). Тобто це сектор свГдомо прихованих видГв дГяльностГ. РозмГри
такоП дГяльностГ останнГм часом значно зросли в багатьох розвинених краПнах.
Це явище отримало багато назв: вГд "чорноП економГки" в Квропейських краПнах
до "пГдземноП" ("underground" або "subterranean") в США. ОцГнка розмГрГв
цього сектора особливо складна, оскГльки порушники законГв ретельно
приховують ГнформацГю. У деяких краПнах продукцГю "тГньового" сектора
враховують в нацГональному доходГ, хоча цГ оцГнки базуються не на точнГй
статистицГ, а не експертних оцГнках. Зростання розмГрГв цього сектора в
багатьох краПнах дуже турбуК органи влади саме через великГ втрати в
офГцГйних цифрах нацГонального доходу. Тому основнГ зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкГв, запобГгання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукцГП. ПродукцГя цього сектора
легальна, проте виробництво Г/або розподГл товарГв та послуг завжди мають
протиправнГ Г навГть кримГнальнГ ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. кримГнальний) сектор "тГньовоП" економГки маК своК,
притаманне тГльки йому амплуа. Тобто вГн маК справу з виробництвом,
розподГлом, обмГном Г споживанням соцГальне небезпечних та руйнГвних для
розвитку особистостГ продукцГП та послуг, до яких перш за все вГдносяться:
крадГжки Г перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцГя, "вГдмивання" та
фальшування грошей, "кГллерськГ послуги", торгГвля живим товаром тощо. Тому
природним К те, що надвисокГ протиправнГ доходи цього сектора уникають
участГ у податковГй системГ. Однак владу бГльше цГкавить припинення
виробництва товарГв та послуг цього сектора, нГж сплата податкГв вГд них.
ПродукцГя Г доходи вГд кримГнального сектора не повиннГ включатися до
нацГонального доходу (хоч, виявляКться, це стосуКться не всГх видГв
кримГнальноП дГяльностГ).
ФункцГонування "чорноП"" (кримГнальноП) економГки в автономному режимГ
не К типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнГ структури, вона змушуК
працювати на себе потужну складову адмГнГстративноП системи управлГння
державою.
Особливо необхГдно вГдзначити, що "чорна" економГка маК тенденцГю до
постГйноП диверсифГкацГП у "свГтлу" (традицГйну) економГку, бруднить
легальнГ виробничГ вГдносини. ЯкГсною особливГстю диверсифГкованих "метастаз
чорноП економГки" К те, що вони функцГонують Г живляться виключно за рахунок
легальноП сфери економГки. Ця частина "чорноП тГнГ" являК собою економГчну
основу вГдтворення корумпованоП економГки та ПП суб'Ккта -- корумпованоП
бюрократГП, що за певних умов стаК структурою мафГП. Тому зазначене явище
потребуК системних наукових дослГджень, що особливо актуальнГ для умов
краПн, якГ знаходяться у станГ ринковоП трансформацГП.
До проявГв диверсифГкованих часток "чорноП" економГки можна, перш за
все, вГднести всГ види корупцГП (аж до вГдносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народГ назву "блат", Г який базуКться на вГдносинах, побудованих
на принципГ: ти -- менГ, я -- тобГ). До них також вГдносяться всГ прояви
використання та привласнення державноП, кооперативноП, акцГонерноП,
корпоративноП та Гнших Гнтегрованих форм власностГ, у тому числГ й
фГнансових ресурсГв держави, як для особистого збагачення
14
окремих фГзичних осГб, у розпорядженнГ та користуваннГ яких вони
знаходяться (перш за все чиновникГв), так Г для наживи суб'КктГв
кримГнальноП злочинностГ та мафГозних кланГв, джерела доходГв яких пов'язанГ
з використанням вищезазначених методГв.
1.2. ЯкГснГ особливостГ розвитку "тГньовоП" економГки в умовах
адмГнГстративно-командноП системи господарювання
АналГз "тГньовоП" економГки УкраПни, ПП якГсних особливостей, багато в
чому успадкованих вГд системи директивно-планових вГдносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення Гсторичного досвГду. Тобто, цей аналГз,
пердусГм повинен базуватися на вивченнГ ретроспективи розвитку процесГв
"тГнГзацГП", що вГдбувалися в економГцГ колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час маК мГсце досить хибна
точка зору, що сучасну "тГньову" та кримГнальну економГку, а також сучасну
"мафГю" породила Гснуюча влада, Г цьому як каталГзатор сприяв виключно
процес ринковоП трансформацГП.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовсГм далеке минуле насправдГ
засвГдчуК, що це далеко не так. Масштабна "тГнГзацГя" економГки та вихГд на
арену економГчного кримГналГтету в СРСР припадаК на середину 60-х -- початок
70-х рокГв, а вже наприкГнцГ 80-х -- тГньовий оборот ПП
господарсько-комерцГйноП дГяльностГ за експертними оцГнками перевищував
навГть бюджети деяких союзних республГк. Таким чином, не витримала "Гспиту"
часом Г досить поширена теза, що органГзована злочиннГсть та кримГнальна
економГка не можуть виникнути та Гснувати за умов тоталГтарноП держави, яка
за логГкою не повинна допускати подГлу влади нГ з ким Гншим.
Вивчаючи ретроспективу дослГджень "тГньовоП"" економГки та ПП
структурних складових в СРСР, передусГм необхГдно зазначити, що першГ
науковГ наробки з цього питання започаткували вченГ Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У своПх роботах, якГ стосувалися цього явища, на початковГй стадГП
дослГджень вони використовували дещо Гнший термГн -- "друга" економГка. Так,
ранГше Гнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесГди в РосГП"".
СлГд пГдкреслити, що в радянськГй економГчнГй лГтературГ спочатку також
використовувався термГн "друга" (вторинна) економГка" . На це в своПх
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речГ, Г про застосування у тому ж
понятГйному змГстГ Гнших термГнГв, таких як "контрекономГка", "неофГцГйна
економГка", "паралельний ринок", "приватне пГдприКмництво", "економГка
чорного ринку" тощо.
У надрукованГй в 1984 роцГ статтГ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений термГн "тГньова" економГка, але за текстом вГн цГлком
ГдентифГкувався Гз термГном "друга" економГка2. БГльше того, пГдкресливши на
початку статтГ повне спГвпадГння обох понять, автор у подальшому вГддавав
перевагу традицГйному визначенню -- "друга" економГка3.
Радянська наукова та суспГльно-полГтична лГтература на початку 80-х
рокГв фактично майже повнГстю вГдмовилась вГд вживання термГну "друга"
економГка, на змГну якому прийшов термГн "тГньова" економГка. У такому
розумГннГ вона Гз самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути лГквГдовано.
ЗахГдна наукова лГтература широко використовувала зазначенГ термГни
дещо в Гнших, нГж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
аналГтики Заходу виходили Гз того, що в СРСР, з одного боку, Гснувала
вГдповГдна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централГзовано-керованого господарства", "командна економГка", а з
Гншого -- "друга" (тГньова), що охоплювала багато видГв легальноП й
напГвлегальноП господарськоП дГяльностГ, якГ не були залученГ в орбГту
централГзованого планування, облГку Г контролю з боку держави. З цих позицГй
до елементГв "другоП"" ("тГньовоП"") економГки вГдносились: особисте
пГдсобне господарство, ГндивГдуальна трудова дГяльнГсть, "неформальнГ" ринки
тощо. Зазначений пГдхГд до визначення понятГйного змГсту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Гнших
захГдних дослГдникГв'.
ВноземнГ автори в межах "другоП"" ("тГньовоП"") економГки СРСР
розглядали не тГльки легальнГ (напГвлегальнГ) "приватнГ" види дГяльностГ,
але й явно протиправнГ, вважаючи, що межГ мГж першими й другими на той час
були досить рухомГ та часто носили досить умовний характер. Так, вГдомий
совКтолог А. Бергсон писав: "ВГдносно СРСР термГн "друга" економГка, як
часто маКться на увазГ, охоплюК дГяльнГсть легальну, але приватну, найбГльш
характерним вГдображенням якоП К виробництво на присадибних дГлянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностГ, буду вважати Г
легальнГ приватнГ, квазГлегальнГ та нелегальнГ доходи, як доходи, що
отриманГ через канали "другоП"" економГки"2.
Застосовуючи термГн "тГньова" економГка та вказуючи на неможливГсть
розмГжування в СРСР легальних Г нелегальних видГв економГчноП дГяльностГ, Ф.
Фелдбругге розглядав Пх практично в одному контекстГ. Автор нараховуК 179
видГв "тГньовоП"" дГяльностГ, класифГкуК Г зводить Пх у 9 таблиць. При цьому
вГн вГдзначаК, що всГ вони, згГдно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так Г офГцГйне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " " "А
16
б с; о с, о (П уу А й О -J б V Г
U
.В, РгУП ХаркГзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бГВ.'ПОТЕЙА Гк. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитостГ термГну "друга" економГка, деякГ захГднГ
економГсти робили спроби звузити предмет дослГджень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер пГшли шляхом обмеження сфери дослГджень одним або
кГлькома Гз секторГв народного господарства СРСР (скажГмо сГльським
господарством, торгГвлею тощо).
НайбГльш Друнтовними та вдалими були пошуки шляхГв поглиблення
дослГджень "тГньовоП"" економГки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, вГд розмитого поняття "другоП" економГки
вГн перейшов до аналГзу "нелегальноП приватноП економГки та корупцГП"'. Вже
в той час Г. Гроссман вГдзначав, що за масштабами нелегальноП економГки СРСР
може претендувати на одне з провГдних мГсць у свГтГ2.
Перша спроба в СРСР врахувати "тГньову" економГку в науковому аналГзГ
була здГйснена на галузевому рГвнГ у 70-Г роки в науково-дослГдницькому
технологГчному ГнститутГ побутового обслуговування МГнпобутобслуговування
РСФСР. Цей аналГз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник офГцГйно визначеного рГвня споживання послуг громадянами та
домашнГми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим полГгоном вГдпрацювання методологГчних Г методичних пГдходГв щодо
вивчення радянськоП "тГньовоП" економГки та використання цих результатГв у
подальших економГчних прогнозах.
ЛогГчне продовження зазначеноП роботи, яка була вже виконана на
макроекономГчному рГвнГ аналГзу "тГньовоП"" економГки мали дослГдження, що
виконувалися фахГвцями науково-дослГдницького Гнституту при ДержпланГ СРСР3.
Робота по цГй темГ
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 НеобхГдно зазначити, що за весь перГод Гснування СРСР проблема
"тГньово'г" економГки як окремого об'Ккту системного аналГзу нГколи не
ставилася перед науковцями краПни владними структурами держави (оскГльки
особливо у "застГйнГ" роки все, що не пГдходило пГд визначенГ стандарти
вГтринного благополуччя просто вГдкидалось, Г тим самим сприймалося за
начебто неГснуючГ в ре-
18
у зазначеному ГнститутГ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованостГ споживчого ринку, оскГльки масштаби нелегального
надання послуг у 70-тГ роки зросли настГльки, що Пх неврахування рГзко
знижували достовГрнГсть фактичних Г прогнозних оцГнок потреб населення у
товарах Г послугах.
НадалГ дослГдження "тГньовоП" економГки почали охоплювати також Г сферу
матерГального виробництва та народногосподарського управлГння.
У своПх "доперебудовних" дослГдженнях радянськГ науковцГ, як правило,
до "тГньовоП" економГки вГдносили приховану господарську дГяльнГсть, що
базувалася на нецГльовому використаннГ державних виробничих ресурсГв; на
технологГчних, фГнансових, екологГчних порушеннях офГцГйних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупцГП; на викривленГй звГтнГй
ГнформацГП (на користь пГдприКмств Г вГдомств). До цих видГв тГньовоП
дГяльностГ вГдносилися: приписки, розкрадання державних матерГальних,
технГчних Г фГнансових ресурсГв;
дрГбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; пГдпГльна пГдприКмницька Г виробнича дГяльнГсть ("цеховики");
випуск неврахованоП продукцГП (послуг) на державних пГдприКмствах; порушення
в роздрГбнГй торгГвлГ та громадському харчуваннГ; перепродаж дефГцитних
побутових товарГв Г продуктГв харчування (спекуляцГя); неофГцГйне надання
побутових послуг, виготовлення та реалГзацГя самогону та Гнших спиртних
напоПв домашнього виробництва тощо. До "тГньовоП"" економГки вГдносили Г
"кримГнальну" економГку (наркобГзнес, проституцГю, спекуляцГю, торгГвлю
краденим тощо). Також до "тГньовоП" економГки вГдносили особисте пГдсобне
господарство та ГндивГдуальну трудову дГяльнГсть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фахГвцГ, був той, що
"тГньова" економГка -- це тГнь, яку маК офГцГйне державне господарство, Г
вона не К чимось самостГйним по вГдношенню до нього та може зникнути разом
Гз лГквГдацГКю його
альнГй дГйсностГ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// ВопросьГ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недолГкГв або, у кращому разГ, з висвГтленням, тобто взяттям пГд
жорсткий облГк Г контроль з боку правоохоронноП системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "тГньовоП"" економГки в СРСР пГд
час перГоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного аналГзу цГКП суттКвоП складовоП соцГалГстичноП економГки,
оскГльки пГсля рокГв "застою", саме "тГньова" економГка почала бурхливо
розвиватися на раннГх стадГях процесу ринковоП трансформацГП.
Саме в перГод перебудови багато вчених почали вГдкривати Гснуючу
"аномалГю", тобто те, що "тГньова" економГка може також справляти Г певний
позитивний вплив на нормалГзацГю процесГв, якГ вГдбувалися у народному
господарствГ2. Починаючи з другоП половини 80-х рокГв вже не можливо було
назвати жодноП галузГ економГки, де б не переплГтались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економГка почала носити парадоксальний
характер, коли гранГ мГж "свГтлом" Г "тГнню" сильно розмивалися. "ТГньова"
економГка СРСР на цьому етапГ мала низку характерних особливостей, що були
притаманнГ тГльки Пй. З одного боку, за походженням вона залишалася
наслГдком адмГнГстративно-командноП системи та не сприймала законГв
цивГлГзованого ринку. З Гншого боку, тГньовГ дГлки вже на той час змушенГ
були пускати в продуктивний обГг своП капГтали й, тим самим пГдштовхувати
"маркетизацГю" господарського життя, прискорювати процеси ринковоП
трансформацГП.
Це своКрГдне переплетення протилежних якГсних проявГв Г визначало
характер дГяльностГ, структуру та функцГП "тГньовоП" економГки, що дГяли за
умов розпаду адмГнГстративно-централГзованоП економГчноП системи СРСР.
ПерГод "перебудови" засвГдчив про подальшу неможливГсть "списувати" все
те, що пов'язане Гз "тГньовою" економГкою, на недолГки правоохоронноП
дГяльностГ. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьГ возникновения,
зволюции й ослабленим // ВопросьГ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етапГ дослГдники почали грунтовно вивчати також Г реальнГ вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були суттКвими чинниками
посилення процесГв "тГнГзацГП" та кримГналГзацГП економГки.
У цей перГод аналГтики констатували, що адмГнГстративно-командна
система ще в перГод свого зародження диференцГювала суспГльство на
"обранцГв" Г "масу", розмежовувала його на привГлейованих суб'КктГв та Гнших
громадян. Зазначене створювало сприятливГ передумови для формування
"тГньовоП" економГки. ВнтенсивнГсть ПП розвитку була прямо пропорцГйною до
процесГв зростання номенклатурноП бюрократизацГП та руйнування
еквГвалентностГ економГчних вГдносин у сферГ виробництва, розподГлу Г обГгу
матерГальних та фГнансових ресурсГв держави.
Серед основних причин розростання "тГньового" сектора в СРСР радянськГ
вченГ видГляли такГ: 1) загальне одержавлення власностГ; 2)
гГперцентралГзацГя народногосподарського комплексу; 3) недосконалГсть
господарського механГзму, адмГнГстративно-команднГ форми управлГння
економГкою; 4) непаритет-нГ та неврГвноваженГ цГни; 5) заборони щодо
ГндивГдуальноП трудовоП та комерцГйноП дГяльностГ, що базуються на приватнГй
власностГ; 6) довГльнГ податки; 7) недолГки правового регулювання
господарськоП дГяльностГ, що залишають значнГ можливостГ для злочинних дГй,
або провокують до них; 8) недостатнГсть офГцГйних стимулГв Г мотивГв до
трудовоП дГяльностГ громадян та виробничоП дГяльностГ пГдприКмств; 9)
значний товарний дефГцит, який був наслГдком зазначених вад Г викликав на це
вГдповГдну реакцГю "пГдприКмливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // ВопросьГ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьГлов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьГнка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення страньП с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "тГньовоП"" економГки СРСР (якГ мали мГсце
напередоднГ проголошення державноП незалежностГ УкраПни) науковцГ вГдносили
Гснування двох особливих, притаманних саме Пй структурних елементГв. Перший
-- неформальна економГка, що Гснувала в межах системи централГзованого
регулювання господарськоП дГяльностГ й базувалась на безконтрольному
використаннГ державного капГталу, та другий -- фГктивна економГка .
МеханГзм функцГонування "неформально-бюрократичного" сектора "тГньовоП"
економГки був побудований на використаннГ особистих, владних мотивацГй в
адмГнГстративно-командних процедурах, прийняттГ планових Г
господарсько-управлГнських рГшень. Власне "неформально-бюрократична"
економГка являла собою ту сферу економГки, в якГй офГцГйнГ, зумовленГ
законодавчим полем економГчнГ вГдносини мГж контрагентами пГдмГнялись
неформальними, здебГльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'Кктивно реальноП, так Г штучно створеноП дефГцитностГ вГдношення
протекцГонГзму, кумГвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайноП
потужностГ й величезноП стГйкостГ. Саме дефГцитнГсть, дГяльнГсть
"дефГцитоносГя" були економГчною основою функцГонування "неформальноП"
економГки.
Головними суб'Кктами "неформальноП номенклатурно-бюрократичноП"
економГки були адмГнГстративно-управлГнськГ працГвники рГзних ланок Г рГвнГв
керГвництва народним господарством, що виступали, вГдповГдно, у ролГ
фондорозпорядникГв Г фондоспоживачГв. МГж цими суб'Кктами досягалися
неформальнГ угоди (якГ вГдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися змГни плану (корекцГП), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особливГсть "неформально-бюрократичних "
ринкових вГдносин полягала у тому, що у цГй сферГ "тГньовоП" економГчноП
дГяльностГ обмГн матерГальними благами та послугами здГйснював-
номики // ВопросьГ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифьГ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьГ
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартернГй (тобто безгрошовГй) основГ за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
НеформальнГ вГдносини були основною передумовою корупцГП, круговоП
поруки, посадових зловживань, безвГдповГдальностГ та безкарностГ, кастовостГ
Г, у кГнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурГ. До форм
прояву "фГктивноП"" економГки за оцГнками фахГвцГв вГдносилися: "фГктивна"
вартГсть, "фГктивна споживча вартГсть", "фГктивна компонента в цГнГ
продукцГП"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доходГв вГдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
методГв. ФГктивна вартГсть, як джерело отримання незаконних доходГв,
формувалась, пердусГм, за рахунок приписок Г рГзноманГтних видГв порушень
плановоП та фГнансовоП звГтностГ тощо.
ВидГлилася Г така форма використання фГктивноП вартостГ (що живила
незаконнГ доходи), як реалГзацГя ресурсГв отриманих внаслГдок вГдхилення вГд
встановлених норм Г стандартГв (погГршення якостГ, випуск некомплектноП Г
нестандартноП продукцГП, технологГчнГ порушення, манГпулювання, пересортиця
тощо).
НайбГльш гостро характеризуК "тГньову" економГку СРСР В. Селезньов,
який вважаК, що вона за сутнГстю К незаконною, прихованою (законспГрованою)
економГчною дГяльнГстю з метою збагачення або отримання незаконних пГльг
особами, що займаються цГКю дГяльнГстю. На його думку, термГн "тГньова
економГка" не К досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економГку"2.
Сфери "тГньового" ринку Г "тГньових" неформальних вГдносин були тГсно
переплетенГ. Як правило, "неформальнГ" торги розширювали сферу економГчноП
злочинностГ, оскГльки базувалися на незаконному перерозподГлГ дефГцитних
матерГальних ресурсГв, бюджетних коштГв, на створеннГ бГльш сприятливих умов
щодо господарськоП дГяльностГ одних за рахунок Гнших, що у кГнцевому
наслГдку призводило до посадовоП корупцГП Г тотального хабарництва. У
"неформальнГй" економГцГ чесний керГвник стаК махГнатором, "безсрГбник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найбГльш характерних особливостей "тГньовоП економГки" СРСР В.
Селезньов вГдносив такГ': 1) "тГньова економГка" нГ фактично, нГ юридичне не
маК власностГ, що ПП вГдрГзняК Г використовуК у своПх Гнтересах ГснуючГ
форми останньоП, паразитуК на них;
2) "тГньова економГка" концентруКться головним чином на посередницьких,
розподГльчо-обмГнних функцГях, оперуК монопольне високими цГнами; 3)
оскГльки покращення справ в офГцГйнГй, "свГтлГй" економГцГ б'К по
"тГньовГй", ПП органГзатори Г керГвники всГма засобами прагнуть пГдГрвати
офГцГйну економГку, використовуючи при цьому будь-якГ методи, нГ перед чим
не зупиняючись; 4) Гснування "тГньовоП економГки" неможливе без
систематичноП пГдтримки Г допомоги корумпованих офГцГйних осГб Гз
партГйного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зацГкавлених у розкриттГ злочинного бГзнесу; 5) "тГньова економГка"
об'Кктивно створюК економГко-органГзацГйнГ умови для виникнення Г розвитку
мафГозних груп, рГзних за своПми масштабами Г роллю, а сама К складним
переплетенням, сплавом рГзноманГтних антису-спГльних вГдносин; 6) "тГньова
економГка" сприяК деградацГП суспГльства, поглиблюК його соцГально-майнове
розшарування. "ТГньова" економГка може сприйматись як сукупнГсть пГдпГльних
антисоцГальних корпорацГй, що ведуть злочинну дГяльнГсть.
1.3. ОцГнка масштабГв та структури "тГньовоП" економГки СРСР --
генетичноП основи розвитку тГньових" процесГв у незалежнГй УкраПнГ
АналГз наукових робГт кГнцевого перГоду "перебудови", у яких
дослГджувались структурнГ та якГснГ особливостГ "тГньовоП"" економГки СРСР,
потребуК свого доповнення аналГтичним спГвставленням оцГнки сукупних
масштабГв та обсягГв "тГньових" структурних складових, що наводили офГцГйнГ
ГнформацГйнГ джерела, Гз тими показниками, що показували в експертних
оцГнках радянськГ вченГ, якГ аналГзували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР пГсля уточнення за 1990 рГк обсягГв грошових
доходГв, "тГньовоП"" економГки (виходячи з цГн, якГ
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на кГнець року, та експертних оцГнок, що спиралися на данГ
масовоП статистики, соцГологГчнГ обстеження Г бюджетну сГмейну статистику)
наводив такГ данГ':
Таблиця 1.
Доходи "тГньовоП" економГки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товарГв за
спекулятивними цГнами (будматерГалГв,
легкових автомобГлГв, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
-"-',i
них, краденого бензину та Гн.)
НезаконнГ доходи працГвникГв торгГвлГ
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупцГв, замовникГв; хабарГ, чайовГ, пГд
ношення)
Виробництво Г продаж самогону
35,0
35,1
ПрихованГ вГд оподаткування доходи
осГб, що займаються ГндивГдуальною Г ко
4,2
4,2
оперативною трудовою дГяльнГстю
Розкрадання (включаючи дрГбнГ) держа
5,4
5,4
вного Г суспГльного майна
ХабарГ посадових осГб, отриманГ вГд ко
3,0
3,0
оперативГв
НаркобГзнес, проституцГя, контрабанда
4,8
4,8
та Гн.
Всього
99,8
100,0
У цГй таблицГ впадаК в око вГдчутна неспГвставнГсть обсягГв "тГньових"
доходГв, що були отриманГ населенням СРСР з рГзних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи вГд перших трьох позицГй, репрезентативно
визначенГ офГцГйною статистикою, становлять 82,6 % вГдносно всГх оцГнених
обсягГв сукупних "тГньових" надходжень. У той же час сумарнГ "тГньовГ"
' У цГлому за даними офГцГйноП статистики тГльки у 1990 роцГ обсяг
"тГньовоП" економГки зрГс бГльше нГж у два рази. Проте офГцГйна оцГнка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нГж ПП давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи вГд останнГх чотирьох "тГньових" джерел були майже на порядок
заниженГ. На час визначення цГ надходження за Пх сумою фактично були
еквГвалентнГ першГй групГ доходГв, що засвГдчуК подальший аналГз експертних
оцГнок незалежних дослГдникГв щодо сукупноП величини вартостГ обсягГв
"тГньовоП" економГки.
НеобхГдно зазначити, що за розрахунками радянських економГстГв на
початок 1990 року в держсекторГ економГки СРСР знаходилося бГля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасГв ресурсГв
виробництва. Тобто мГж пГдприКмствами державного сектора економГки було
розподГлено значно бГльшу кГлькГсть матерГальних ресурсГв, нГж це було
необхГдно для планового забезпечення функцГонування виробництва. За своКю
вартГсною оцГнкою нормативнГ запаси були спГвставнГ Гз вартГстю виробленого
рГчного нацГонального доходу держави. Саме цГ матерГальнГ цГнностГ та кошти
у першу чергу Г були одним Гз головних Г найбГльш реальних джерел
кримГнальних операцГй "тГньовикГв".
Вншим джерелом, що живило "тГньову" економГку СРСР, були неврахованГ
матерГальнГ та фГнансовГ ресурси. КримГнальна практика минулого засвГдчуК,
що хабарГ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондГв, за
поставку непотрГбноП продукцГП, за вигГдну корекцГю плану тощо.
ОфГцГйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнГ обсяги
"тГньових" доходГв, що приховувались вГд оподаткування.
Так, Альберт ПГн ще у 1985 роцГ оцГнював доходи сектора "тГньовоП"
приватноП трудовоП дГяльностГ (тобто дГяльностГ, з доходГв вГд якоП не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцГнками лише в
неофГцГйному сервГсГ на той час працювало 17-20 млн. осГб (з рГзним рГвнем
трудовоП участГ, оскГльки, як правило, вони були зайнятГ за основним мГсцем
своКП роботи).'
Ще напередоднГ перГоду "перебудови" у загальному обсязГ побутових
послуг, якими користувалося мГське населення на приватно-тГньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомобГлГв; ЗО % -- ремонту складноП побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
воП технГки. У сГльськГй мГсцевостГ питома вага "тГньових" побутових
послуг досягала 80 %. В, навГть, як вГдзначалося, за цих обсягГв
"нерегламентованоП" дГяльностГ незадоволений попит на побутовГ послуги
оцГнювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи вГд "тГньовоП" дГяльностГ, що отримувало населення СРСР у 1990
роцГ, оцГнювалися фахГвцями вже у розмГрГ 25 -45 млрд. карбованцГв.
Враховуючи сказане, вартГснГ обсяги "тГньовоП" економГки СРСР (тобто
експертноП оцГнки ПП щорГчного валового доходу) в кГнцГ 80-х на початку 90-х
рокГв оцГнювались фахГвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 вГдсоткГв ВНП.
Як же визначалася ця цифра? ЯкГ пГдходи Г методи для цього
використовувалися аналГтиками?
ЧастГше у своПх дослГдженнях радянськими науковцями використовувалися
такГ методи оцГнки обсягГв "тГньовоП" економГки.
/. Метод мГждержавних спГвставлень
Метод було побудовано на базГ спГвставних мГжнародних оцГнок. ОскГльки
статистичнГ данГ свГдчили про те, що протягом останнього сторГччя питома
вага кГнцевого особистого споживання у валовому нацГональному продуктГ для
всГх краПн свГту практично коливалась на рГвнГ 60 - 70 вГдсоткГв, у той час
як в СРСР ПП величина була близько 45 вГдсоткГв, то аналГтики припускали, що
рГзницю мГж середньосвГтовими стандартами Г фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самостГйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
життКвими благами та послугами, так Г за рахунок використання каналГв
"тГньовоП" економГки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьГнка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозьГ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифьГ й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "тГньових" доходГв мав би за цим пГдходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцГв.
2. КримГнологГчно-латентний метод
За цим методом аналГтиками пГдсумовувались всГ види розкрадань, що
фГксувалися правоохоронними органами за рГк (у кГнцГ 80-х рокГв Пх
фГксувалося на суму бГля 18 млрд. крб. щорГчно). Беручи до уваги високий
рГвень латентностГ (прихова-ностГ) злочинГв, пов'язаних Гз "тГньовою"
економГкою (за рГзними оцГнками Пх розкриття за свГтовими стандартами не
перевищуК 10-15 вГдсоткГв), обсяги "тГньовоП" економГки за оцГнками могли б
становити бГля 120 - 180 млрд. карбованцГв.
3. Метод, заснований на ототожненнГ так званих "гарячих" грошей Г
надлишкових збережень з доходами "тГньовикГв"
Цей метод був побудований на припущеннГ, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов дефГцитноП економГки миттКво поспГшають Пх отоварити, а
оскГльки Кдиною можливГстю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцГнювалося вГд 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дГлкГв "тГньовоП" економГки.
4. Метод Гнтегрального узагальнення окремих складових елементГв доходГв
суб'КктГв "тГньовоП" економГки за сферами дГяльностГ, де вони отриманГ
За оцГнками фахГвцГв у кГнцГ 80-х рокГв у народному господарствГ
абсолютний рГвень привласнених "тГньових" доходГв у сГльському господарствГ
становив близько 23 млрд. крб., далГ йшли: ринок "тГньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торгГвля Г суспГльне харчування (бГля 17 млрд. крб.);
будГвництво (бГля 12 млрд. крб.); промисловГсть (10 млрд. крб.); ГншГ сфери
матерГального Г нематерГального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи вГд кримГнальноП дГяльностГ "чорноП"
28
економГки (оскГльки, наприклад, лише обороти наркобГзнесу оцГнювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економГчнГй системГ СРСР, де домГнували номенклатурно-бюрократичнГ
вГдносини, рГзноманГтнГ приписки Г списання були не чим Гншим, як
вГдповГдним способом конспГрацГП "тГньовикГв". Так, обсяги приписок
вимГрювалися в 1 - 3 вГдсотка вГд обсягу виконаних робГт Г оцГнювалися
аналГтиками в 15 -40 млрд. карбованцГв.2
СлГд також констатувати, що навГть найвищГ оцГнки обсягГв "чорних"
складових "тГньовоП" економГки не можна визнати повнГстю об'Кктивними,
оскГльки в них на той час не були фактично врахованГ данГ щодо обсягГв
розкрадання бюджетних дотацГй, якГ спрямовувалися на закупГвлю
сГльгосппродуктГв (на це в кГнцГ 80-х рокГв витрачалося бГля 50 - 60 млрд.
крб. Г тГльки по м'ясу -- бГля 20 млрд. крб.). Як засвГдчувала практика,
основна частка цих коштГв розкрадалася за рахунок рГзницГ "полюсних
потенцГалГв", що робило можливим Гснування високих закупГвельних Г низьких
роздрГбних цГн. БГльше того, вагома частка зафГксованоП статистикою
сГльгосппродукцГП заготовлялася Г передавалася споживачам лише на паперГ, що
частково пояснюК на той час Гснування певних дефГцитГв.
ПГдсумовуючи викладене, можна вГдзначити, що аналГз структури та
якГсних особливостей формування внутрГшнГх секторГв, а також оцГнка
загальних масштабГв "тГньовоП" економГки СРСР, яка була вихГдною базою
стартового розвитку "тГньовоП" економГки незалежноП УкраПни, надаК у
подальшому можливостГ на основГ генетичноП економГчноП спадковостГ провести
бГльш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. КрьГлов, О. В. Осипенко, К. А. УльПбин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фахГвцГв питома вага приписок у промисловостГ
СРСР становила вГд 10 до 15 вГдсоткГв (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще бГльшГ обсяги приписок Гснували на транспортГ Г в
будГвництвГ. За експертними оцГнками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 вГдсоткГв. Стосовно фондГв заробГтноП плати працГвникГв цих галузей
це означало, що як мГнГмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловостГ Г 2 - 3 млрд. крб. на транспортГ. (Див.: Актуаль-ньГе
вопросьГ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не дослГдження цього явища, що не тГльки продовжуК функцГонувати, але
й перманентне трансформуКться в умовах сучасноП соцГально-економГчноП
системи незалежноП украПнськоП держави.
2. СПЕЦИФВКА УМОВ ФУНКЦВОНУВАННЯ
ТА ОСНОВНВ ТЕНДЕНЦВЏ РОЗВИТКУ "ТВНЬОВОЏ" ЕКОНОМВКИ УКРАЏНИ
2.1. Чинники, якГснГ особливостГ розвитку
та основнГ джерела живлення вГтчизняноП "тГньовоП" економГки
На перший погляд може скластися враження, що радикальнГ економГчнГ та
соцГально-полГтичнГ реформи, основною метою яких К перехГд до соцГальне
орГКнтованоП ринковоП економГки та побудова правовоП держави, повиннГ були
зруйнувати, як саму адмГнГстративну систему господарювання, так Г ПП
задзеркалля -- "тГньову" економГку бюрократичного типу. Проте, практика
засвГдчуК, що в реальному життГ цього не сталося.
ЯкГ ж основнГ об'КктивнГ та суб'КктивнГ причини сприяли масштабному
зростанню вГтчизняноП "тГньовоП" економГки, що до того ж набуваК якГсно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двГ
основнГ.
По-перше, об'Кктивно, згГдно з теорГКю трансформацГй, розпад будь-якоП
системи (тим бГльше такоП складноП, як соцГально-економГчна) на перших
етапах закономГрно може сприяти суттКвому примноженню тих основних недолГкГв
Г вад, якГ Гма-нентно були властивГ системГ, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в УкраПнГ найбГльш характерних параметрГв
господарського механГзму, заснованого на безконтрольнГй державнГй власностГ
та державнГй монополГП, що вГдбувалося на тлГ рГзкого послаблення, а у
подальшому Г повноП лГквГдацГП директивного принципу планування Г розподГлу
матерГальних, фГнансових та трудових ресурсГв, суттКво загострило недолГки
староП системи господарювання, оскГльки вимагало не-
30
змГрного зростання масштабГв "тГньовоП пГдмазки" старих
гГпер-трофованих механГзмГв прийняття рГшень, що почали дГяти на "новГй",
так би мовити "ринковГй" основГ.
По-друге, суб'Кктивно, хоча старГ владнГ структури колишньоП держави Г
розпалися, проте не розпалися тГ соцГальне стру-ктурованГ у минулому
спГльноти, що Пх персонГфГкували. Тобто залишилися люди, якГ входили до цих
структур Г якГ не тГльки не втратили мГж собою набутих тГсних зв'язкГв, але
й до цього часу продовжують зберГгати у недоторканостГ саме тГ специфГчнГ
стосунки, що залишаються побудованими на принципах Г вГдносинах круговоП
корпоративноП поруки, земляцтва, протекцГонГзму, кумГвства Г "блату".
Як стара, так Г генетичне нею породжена нова бюрократГя в
трансформацГйний перГод опинилися у епГцентрГ ринкових перетворень. БГльше
того, ця унГкальна "родинна" спГльнота стала провГдним суб'Кктом реалГзацГП
"планГв" трансформацГП соцГальноП та державноП полГтики ринкового
реформування.
ОскГльки бюрократГя була Г постГйно залишаКться зацГкавленою у
встановленнГ такоП системи "ринкових" вГдносин, за якою, хоч навГть Г у
закамуфльованому виглядГ, маК зберГгатися апаратна монополГя на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократГП режиму
регулювання чи манГпулювання) матерГальними, фГнансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як Г за часГв директивно-командноП
економГки, продовжуК залишатися вирГшальним ланцюгом, що зв'язуК ресурси Г
суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ.
НемаК необхГдностГ доводити тезу, що влада К не тГльки полГтичний, й,
передусГм, економГчний феномен.
Як засвГдчуК попереднГй аналГз, за часГв староП системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у своПй власностГ саму
державу (тобто у ПП практично безконтрольному розпорядженнГ знаходились
державне майно, фГнансовГ та нацГональнГ природнГ багатства). МеханГзми
реалГзацГП цГКП влади, перусГм, базувалися на експлуатацГП чиновниками
статусу свого ГКрархГчного становища у владнГй пГрамГдГ.
31
За нових умов можливостГ "спокушувати" чиновникГв "нГчийною" власнГстю
або "тГньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нелГмГтованих меж. ОднГКю з головних пГльг, що отримала необюрократГя в
трансформацГйний перГод, стала цГлком легальна можливГсть експлуатацГП
загальнонацГональноП власностГ спГльно з корпорацГйними спГльнотами
"тГньовикГв", що здГйснювалась Г продовжуК здГйснюватися пГд гаслом
економГчних реформ. Вигода у цьому разГ для зазначеного своКрГдного
"тандема" К обопГльною.
Проте, Г загроза для розвитку суспГльства створюКться надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокГ "тГньовГ" доходи,
отримують реальний доступ до полГтичноП влади. У результатГ переорГКнтацГП
ГнтересГв високого чиновництва величезнГ ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на цГлГ, що не мають жодного вГдношення нГ до
процесГв ринковоП трансформацГП, нГ до розвитку краПни в цГлому.
Як засвГдчуК практика, трансформацГйна лГбералГзацГя не тГльки сприяК
необхГдному розкрГпаченню економГчного життя, але й суттКво посилюК рГвень
безконтрольностГ Г безкарностГ влади необюрократГП. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, починаК максимально використовувати як процеси змГни форм
власностГ (зокрема, приватизацГю державного майна Г державних фГнансГв), так
Г лГбералГзацГю цГноутворення, заробГтноП плати, послаблення контролю над
експортно-Гмпортними операцГями, кредитно-фГнансовими та валютно-грошовими
вГдносинами, лГквГдацГю державноП монополГП на виробництво та реалГзацГю
спиртних напоПв, тютюнових виробГв, операцГП з дорогоцГнними Г стратегГчними
металами тощо.
ЗазначенГ об'КктивнГ Г суб'КктивнГ чинники на цей час призвели до
аномального зрощування всГх найгГрших властивостей "тГньовоП" економГки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Г нового, "традицГйно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в УкраПнГ вже практично завершився
процес формування унГкального "тГньового" гГбриду, що маК надпотужне
"кримГнально-чорне" ядро. ЯкГсною особливГстю цього системного "тГньового"
конгломерату К ще
32
невГдома до цього часу у свГтовГй практицГ неймовГрна витривалГсть
цього феномена до будь-яких проявГв впливу зовнГшнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможнГсть до гнучкоП Г практично миттКвоП адаптацГП
вГдносно будь-яких рГзких змГн, економГчних та полГтичних умов Гснування.
НеобхГдно звернути увагу на те, як легко Г досить природно вГдбувся
процес тГсного зрощування апаратноП Г тГньовоП приватизацГП. На
трансформацГйнГ змГни форм власностГ, як Г ранГше, вирГшальний вплив
справляла Г справляК позицГя конкретних посадових осГб та Пх особистГ
неформальнГ зв'язки, а не ринковГ закони та вГдповГдна Пм досконала правова
Гнфраструктура, що чГтко регламентуК економГчнГ вГдносини. Саме це стаК
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в УкраПнГ.
СкладаКться унГкальна структура економГки, яка живиться ГнфляцГКю,
нееквГвалентним обмГном результатГв працГ мГж суб'Кктами ринкових вГдносин,
перерозподГлом Г захопленням чужоП власностГ, постГйним зубожГнням
переважноП частини населення. Ця структура перетворюК корупцГю та "тГньовГ"
принципи пГдприКмництва на реальнГ чинники економГчного розвитку. По сутГ,
на наших очах майже миттКво сформувався найгГрший рГзновид "ринкового"
пГдприКмництва, що ГснуК лише за умов розквГту корупцГП, вГдвертоП
кримГналГзацГП господарсько-комерцГйних стосункГв мГж суб'Кктами ринкових
вГдносин Г домГнуваннГ абсолютноП та вГдвертоП неповаги до закону.
У зв'язку з цим цГкавою К думка, що була висловлена авторами проекту
"ПриватизацГя" Центрального Квропейського унГверситету (Р. ФрГдманом, К.
МеррГ та А. Рапачинським), якГ системно займалися дослГджуванням еволюцГП
номенклатурноП бюрократГП у постсоцГалГстичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний капГталГзм, який формуКться у деяких Гз цих краПн, К
неприйнятним нГ з моральноП, нГ з економГчноП точок зору' . "З моральноП--
тому, що номенклатура своПм перетворенням на клептократГю, по сутГ, втГлила
в життя вГдомий вислГв соцГалГста П'Кра Прудона: "Приватна власнГсть -- це
крадГжка". З еконо-
' Див.: Огородник В. ТГньова економГка як кримГнально-економГчний
феномен. // ПолГтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
мГчноП -- тому, що "приватизацГя, як стрижень економГчних реформ,
перетворюКться на машину полГтичного торгу Г жорсткого протекцГонГзму Г тим
самим може стати просто брязкальцем на кораблГ номенклатурного режиму,
оскГльки приватизацГя явно просуваКться не тим курсом, на який сподГвалася
бГльшГсть реформаторГв. Номенклатура, особливо в краПнах СНД, як Г ранГше,
залишаКться могутнГм гравцем на полГ бГзнесу, Г ПП подальша присутнГсть тут
матиме як найсерйознГшГ наслГдки".
Саме цим Г можна пояснити те, що економГка УкраПни за часГв радикальноП
трансформацГП стала ще менш контрольованою Г набула ще бГльш фГктивного
характеру. Про це незаперечне свГдчать Г показники масштабного падГння
обсягГв матерГального виробництва, Г гГпертрофована змГна його структури, Г
економГчно неможливе за нормальних ринкових умов збГльшення рГвня питомоП
ваги готГвковоП маси в структурГ грошового обороту, Г зростання фГктивноП
складовоП суспГльного капГталу за умов стагнацГП ПП виробничоП складовоП, Г
перетворення функцГонального капГталу в особисте майно (нерухомГсть, валюту,
предмети розкошГ, антикварГат, коштовностГ тощо). Про наведене також
свГдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'Кктивно нормальним процесом експорту капГталу).
Тому успГхи приватизацГП, якГ в офГцГйних звГтах фГгурують переважно у
показниках швидкого зростання нових органГзацГйних форм господарювання,
збГльшення питомоП ваги приватного сектора економГки майже нГякою мГрою не
впливають на створення тих умов, що необхГднГ для звуження масштабГв
"тГньовоП" економГки. БГльше того, можна стверджувати, що масштаби
економГчноП "тГнГзацГП" швидко збГльшуються внаслГдок вже названих Г
наступних чинникГв:
1) включення в процес розподГлу власностГ нових об'КктГв, що ранГше
були виключенГ з нього (земля, стратегГчнГ засоби виробництва,
ГнфраструктурнГ галузГ, природнГ родовища, воднГ ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. ТГньова економГка як кримГнально-економГчний
феномен. // ПолГтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традицГйних господарських зв'язкГв та
товарно-грошових вГдносин пГдприКмств Г цГлих територГй мГж собою, а також
масштабування непомГрноП бартеризацГП економГчних вГдносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економГчноП
реформи, слабкоП Г неефективноП системи державного облГку Г контролю, що
тГльки формуКться пГсля "революцГйного" зламу аналогГчноП системи, що хоч Г
досить недосконало, проте функцГонувала у державГ, яка розпалась;
4) швидкоП та недостатньо ефективноП реорганГзацГП структури виконавчоП
влади, що призводить до бюрократичного (як органГзацГйного, так Г
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприяК "тГнГзацГП'"
управлГнсько-господарських вГдносин.
5) наявностГ потужного фГскально-податкового пресу, що К
антагонГстичним до ГнтересГв Г можливостей переважноП бГльшостГ фГзичних та
юридичних осГб, якГ функцГонують у межах Гснуючого законодавчого поля
УкраПни; вГдсутностГ привабливоП ГнвестицГйноП альтернативи щодо залучення
"тГньових" некри-мГнальних капГталГв у легальну вГтчизняну економГку;
6) високоП динамГки зростання кГлькостГ кримГнальних структур Г Пх
вГдносно безкарноП дГяльностГ, ГнтеграцГП органГзованоП злочинностГ Гз
суб'Кктами легГтимноП економГчноП дГяльностГ, недостатнГх зусиль держави
щодо обмеження процесу легалГзацГП кримГнальних авторитетГв (Г в тому числГ
-- в суспГльно-полГтичному життГ);
7) слабкостГ механГзмГв суспГльно-правового захисту громадян Г
пГдприКмств вГд економГчних зазГхань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективноП дГП системи попередження,
недопущення або суттКвого обмеження можливостей встановлення контролю за
дГяльнГстю легального бГзнесу та масштабних проявГв здирництва з боку
мафГозно-кримГнальних структур;
8) майже повноП правовоП незахищеностГ суб'КктГв економГчноП дГяльностГ
вГд зловживань, утискГв, протидГП та дискримГнацГйних вимагань з боку
непрофесГйних, несумлГнних та
35
нечесних чиновникГв державного апарату на всГх його функцГональних
рГвнях;
9) вГдсутностГ досконалого, стабГльного Г збалансованого законодавства,
яке б максимально чГтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ГнтересГв суб'КктГв економГчноП дГяльностГ; поширення
правового нГгГлГзму представникГв владних структур, а також бГльшостГ
населення краПни, що активно (а подекуди Г агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соцГально-економГчних умовах;
10) посилення мГждержавноП ГнтеграцГП "кримГнально-тГньових" секторГв
економГки Г суб'КктГв (Пх спГльнот), що займаються "чорною" економГчною
дГяльнГстю; подальша ГнтернацГоналГзацГя "кримГнально-тГньових" вГдносин;
11) поширення келГйностГ у органГзацГП, а також наявностГ чисельних
процедурних вад, що мають мГсце у проведеннГ приватизацГП економГчно
перспективних об'КктГв, переважно практичного Ггнорування принципГв
конкурентностГ Г доступностГ для легальних капГталГв (в тому числГ Г
закордонних) об'КктГв приватизацГП, що вГдбуваКться за умови штучного
заниження величини Пх справжньоП ринковоП вартостГ у спГвставленнГ Гз
свГтовими цГнами на аналогГчнГ об'Ккти;
12) швидкоП втрати Гсторичних, глибоко притаманних украПнському народу
моральних традицГй, етичних норм поведГнки, що лежать в основГ соцГальноП
престижностГ чесноП, квалГфГкованоП працГ, поваги до приватноП Г спГльноП
власностГ, а також становлять вихГдну базу щодо дотримання кодексГв
пГдприКмницькоП та робГтничоП честГ тощо.
Головною закономГрнГстю "тГньового" господарства, Г особливо його
"чорноП" складовоП (а це легко визначаКться навГть емпГрично), К те, що вона
не тГльки паразитуК на Гснуючих недолГках офГцГйноП економГки, але також Г
значно Пх посилюК та поширюК.
Як результат, кримГнальна складова процесГв "тГнГзацГП" базуКться на
джерелах проПдання Г привласнення накопичених у минулому суспГльних
багатств. Ми К свГдками того, як миттКво "розтанули" величезнГ наднормативнГ
запаси, що були накопиченГ на державних пГдприКмствах (особливо у
машинобудГв-
36
ному комплексГ УкраПни). Хто на цей час може вимГряти рГвень втрат
централГзованих Г децентралГзованих (на пГдприКмствах) оборонних запасГв, що
Гснували на момент проголошення державноП незалежностГ? Хто визначить
справжнГ обсяги проПдання суспГльного виробничого капГталу за умов, коли
внаслГдок ГнфляцГП амортизацГйнГ вГдрахування впали настГльки, що вже
неспроможнГ вГдтворити Г десятоП частки функцГональних потреб економГки (до
того ж Г тГ вартГснГ крихи амортизацГйних залишкГв здебГльшого мали
нецГльове функцГональне використання)? До цього слГд добавити Г
лавиноподГбне зростання зовнГшньоП заборгованостГ (з нульовоП позначки до
межГ, що перевищила десять мГльярдГв доларГв), що стало потужним живлячим
джерелом "тГньовикГв", а також тГ доходи, що були отриманГ на посередницьких
"кидках", якГ базувались на використаннГ протягом чотирьох рокГв так званого
ефекту "дворГвневоП" економГки.
На цей час неможливо вже заплющувати очГ на ГснуючГ чинники розширення
Г поглиблення явищ, що по справжньому К деструктивними Г антисуспГльними, Г
якГ пГдривають не тГльки соцГально-економГчнГ, а Г полГтичнГ пГдвалини
украПнськоП державностГ. До найбГльш небезпечних з них, передусГм, належить
корупцГя.
Саме провГдна роль бюрократГП, яку вона вГдГграК в процесГ
приватизацГП, суттКво впливаК на посилення корупцГП, розширення ПП поля за
рахунок залучення все нових Г нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технологГКю використання та надзвичайно потужних, а
тому Г найбГльш поширених джерел живлення корупцГП можна назвати наступнГ:
1) систему прямого пГдкупу посадових осГб, суспГльних Г полГтичних дГячГв,
якГ мають можливГсть сприяти успГхам комерцГйних структур шляхом створення
для них тих чи Гнших переваг, привГлеПв та економГко-правових пГльг; 2)
систему, що органГзацГйно будуКться на створеннГ акцГонерних компанГй Г
товариств Гз включенням до них як державних, так Г приватних пГдприКмств
(першГ включаються у якостГ "дГйних корГв", якГ вносять державне майно Г
грошовГ внески, що Гз часом перерозподГляються за принципом: "з'Пмо сало
твоК, а потГм кожен своК", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державнГ кошти вно-
37
сяться у приватнГ структури, а у подальшому процедурне вГдбуваКться
процес списання цих боргГв державою, виходячи з умов "крайньоП"'
необхГдностГ (скажГмо, пГд гаслами допомоги малому й середньому бГзнесу,
пГдтримки вГтчизняного товаровиробника тощо); 4) механГзм, що базуКться на
наданнГ державних економГчних та правових гарантГй пГд кредити, якГ
отримують суб'Ккти пГдприКмницькоП дГяльностГ недержавноП форми власностГ,
що дозволяК у разГ Пх природного або штучного банкрутства повнГстю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податкГв).
Одним Гз надпотужних (хоча на цей час вже Г "мГлГючих") джерел живлення
"тГньовикГв" був вивГз за кордон матерГалГв (насамперед, металГв), сировини
та енергетичних ресурсГв. МожливостГ масштабГв останнього явища, як
вГдзначалось, пояснюються наявнГстю величезних, так званих запасГв
"наднор-мативГв" та "нелГквГдГв" (сировини, матерГалГв, устаткування,
обладнання), а також значних стратегГчних запасГв, що залишились у спадщину
вГд адмГнГстративно-плановоП системи розподГлу ресурсГв. ЦГ запаси
товарно-матерГальних цГнностей, за рГзними оцГнками фахГвцГв, становили вГд
третини до рГчного суспГльного продукту. ТоргГвля цими ресурсами, за
залишковою вартГстю, в тому числГ Г вивГз ПП за кордон, здГйснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вГтчизняних
товарно-сировинних бГрж перГод) Г приносила "тГньовикам" величезнГ особистГ
доходи, що осГдали у сейфах банкГвськоП системи Заходу мГльярдами доларГв.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцГя К
системою, ринковГ та адмГнГстративнГ реформи... можуть стати навГть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економГчну дГяльнГсть. БГльш того, щоб компенсувати втраченГ
доходи бюрократи шукатимуть "заробГткГв" у Гнших сферах"'.
Тобто коли за економГчну реформу видаКться переважно те, що ПП тГльки
ГмГтуК, а по сутГ нею не К, то такГ "реформаторськГ"
' Див.: КорупцГя: основнГ аспекти //ЗахГд: вГкно в УкраПну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
дГП можуть лише провокувати посилене генерування корупцГП. У той же час
справжнГ, добре запланованГ Г скоординованГ реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний свГтовий досвГд, навпаки, значно
скорочують поле коруп-цГйних ГнтересГв та лГквГдують потенцГйнГ джерела Пх
задоволення.
Цю думку також пГдтверджують Г висновки аналГтикГв Заходу:
"НапГвреформи, безкарнГсть Г безвГдповГдальнГсть, що ними породжуються,
сприяють змГцненню позицГй корупцГП, оскГльки з нарощенням фГнансовоП
могутностГ Г полГтичноП влади Гнтереси елГтних угрупувань щодалГ важче
пГддавати позитивним змГнам Г тому цей соцГальний прошарок стаК активною
силою, що перешкоджаК чи спотворюК процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупцГйнГ служби там, де бюрократГя маК необмеженГ
можливостГ як завгодно довГльно манГпулювати регулятивними обмеженнями, або
вГдповГдно створювати любГ режими вибГркового цГльового економГчного
сприяння"'.
НеспроможнГсть значноП частини представникГв колишньоП "директорськоП
гвардГП" здГйснювати керГвництво вже "майже комерцГйними" пГдприКмствами
(здебГльше холдГнговими компанГями), що були створенГ останнГми пГд себе,
пГд своК найближче Г найвГдданГше оточення, а також пГд певне коло рГдних Г
близьких Пм осГб), призводить до поглиблення виробничо-комерцГйноП
стагнацГП, накопичення величезноП заборгованостГ та Гнших економГчних
негараздГв. У той же час необмежена можливГсть цих суб'КктГв виробничих
вГдносин контролювати значнГ обГговГ кошти, урядовГ дотацГП та пГльговГ
кредити (в т. ч. Г закордоннГ) даК солГдний потенцГал для подальшого
забезпечення особистого достатку керГвництва зазначених компанГй, навГть
якщо це Г вирГшуКться за рахунок невиплати заробГтноП плати працГвникам цих
пГдприКмств, Пх вГдправки у вимушенГ багатомГсячнГ вГдпустки Гз подальшим
скороченням тощо.
Саме "економГя", що маК мГсце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фондГв К суттКвою особливГстю сучасного
етапу еволюцГП процесГв "тГнГзацГП"
Див.: КорупцГя: основнГ аспекти //ЗахГд: вГкно в УкраПну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економГки. Серед проявГв механГзму реалГзацГП останнього можна
передусГм видГлити наявнГсть особливого об'Ккта "тГньовоП" експлуатацГП,
якими виступають ресурси держави, великГ державнГ (або вже змГшанГ)
пГдприКмства, де держава маК так званий "контрольний" пакет акцГй. Практика
засвГдчуК, що на багатьох цих пГдприКмствах, незважаючи на так звану "змГну
форми власностГ" продовжуКться подальше проПдання та неефективне
використання капГталу, бартерГзацГя вГдносин, розквГтаК розбазарювання Г
розкрадання матерГальних Г фГнансових ресурсГв, марнотратство коштГв, Пх
нецГльове використання тощо.
ОсобливоП уваги потребуК висвГтлення однГКП з найбГльш яскравих якГсних
особливостей, яка притаманна вГтчизняним процесам "тГнГзацГП", що за суттю
являК собою тГсне Г динамГчне зрощування "тГньовоП"" економГки Г "тГньовоП"
полГтики.
Так, експерти УкраПнського центру економГчних Г полГтичних дослГджень
вважають, що в УкраПнГ на цей час сформувався не тГльки "тГньовий сектор в
економГцГ, але Г паралельна нелегальна влада, яка зростаК Г почала дублювати
найважливГшГ функцГП держави"'.
Досить Друнтовний аналГз тенденцГй ГКрархГчного структу-рування владних
угруповань, дГяльнГсть яких спрямована на тГньовий перерозподГл
пГдконтрольного Пм економГчного потенцГалу краПни, а також дослГдження
особливостей процесу зрощування "тГньовоП" економГки Г "тГньовоП" полГтики
був проведений фахГвцями Внституту економГчних реформ.
За цими дослГдженнями зазначений процес вже пройшов наступнГ основнГ
етапи2.
На першому етапГ (1991 - 1993 р.р.) вГдбувалося зрощування офГцГйних Г
"тГньових" економГчних вГдносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (мГнГстерство -- пГдприКмство). На цГй основГ формувалися
галузевГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (ГГ). З часом Пх значення суттКво
знизилося,
' Див.: ТГньова економГка та органГзована злочиннГсть в УкраПнГ:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналГтична доповГдь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "ТГньова економГка Г тГньова полГтика". //ПолГтична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язуКться Гз порГвняною доступнГстю цих структур для контролю з
боку правоохоронних Г податкових органГв.
На другому етапГ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офГцГйних Г "тГньових"
вГдносин базувалася за регГональним принципом. В цей перГод навколо
керГвникГв регГональних державних структур на грунтГ спГльних економГчних Г
полГтичних ГнтересГв представникГв держапарату Г комерцГйних структур
формувались могутнГ регГональнГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (РГ).
Паралельно Гз цим керГвники центральних органГв влади та Пх оточення також
створювали довГренГ комерцГйнГ структури, що функцГонували, як Г РТ, але вже
в масштабах всГКП держави. З'явилися центральнГ адмГнГстративно-економГчнГ
групи (ЦГ).
На третьому етапГ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням Гноземного капГталу, створювались Гноземне орГКнтованГ
адмГнГстративно-економГчнГ групи (ВОГ).
На останньому етапГ визначилась тенденцГя об'Кднання ГнтересГв та
Гнфраструктури Гснуючих чи тГльки створюваних ВОГ з галузевими регГональним
Г центральними адмГнГстративно-економГчними групами.
На пГдставГ системного аналГзу взаКмозв'язку "тГньова економГка Г
тГньова полГтика" фахГвцями Внституту економГчних реформ були зробленГ
наступнГ досить невтГшнГ висновки: "ТенденцГП, пов'язанГ з об'Кднанням
представникГв рГзних ланок державного апарату , фГнансових, промислових,
аграрних та Гнших суб'КктГв господарськоП дГяльностГ Г кримГнальних
угруповань у могутнГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (АЕГ), свГдчать про
те, що найближчим часом слГд очГкувати економГчного Г полГтичного
протистояння мГж ними Г жорсткоП боротьби за тотальну владу в державГ.
Остання обставина визначаК негативнГ наслГдки розвитку АЕГ для економГки
краПни. ОскГльки ключовим Г об'Кднуючим елементом АЕГ К високопоставленГ
державнГ чиновники, остГльки економГчне посилення однГКП з груп автоматично
веде до змГцнення органГзацГйного Г полГтичного потенцГалу ПП
адмГнГстративноП команди. СтворюКться можливГсть для змГцнення ПП позицГй в
державнГй ГКрархГП та службового просування ПП лГдерГв. НаслГдком цього К
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Г використання
державних ГнститутГв у боротьбГ з
41
конкурентами. РозпочинаК дГяти механГзм обмеження конкуренцГП,
породження монопольне високих цГн на широку групу товарГв та послуг,
завдання значноП економГчноП шкоди пГдприКмствам, якГ витГснюються АЕГ з
ринкГв за Пхню орГКнтацГю на ГншГ групи. Все це призводить до подальшоП
кримГналГзацГП Г "тГнГзацГП" економГчних вГдносин у державГ"'.
З розвитком "тГньовоП" економГки, вГдповГдно до вГдомоП формули класика
марксизму, "тГньовий" капГтал маК тенденцГю до постГйного зростання.
ВнаслГдок цього вГдбуваКться вГдплив грошей з легального обГгу, маК мГсце
розвиток процесГв деградацГП сфери матерГального виробництва,
гГпертрофований перерозподГл грошовоП маси в суспГльствГ, маргГнальне
розшарування людей за рГвнем доходГв Г, як наслГдок, невпинне зростання цГн
на товари й послуги тощо.
ОскГльки одною з особливостей тГньового капГталу К Г те, що вГн
використовуКться не у виробничГй сферГ, а переважно в посередницькГй
дГяльностГ, в обГгу, останнК надзвичайно ускладнюК механГзми здГйснення
необхГдного державного контролю за ним.
СлГд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбГ
з "тГньовими" Г, насамперед, кримГнально-економГчними видами пГдприКмницькоП
дГяльностГ, на цей час помГтних результатГв не дала. На останнК вказав Г
Президент УкраПни Л. Кучма на засГданнГ КоординацГйного комГтету по боротьбГ
з корупцГКю та органГзованою злочиннГстю при ПрезидентовГ УкраПни ЗО сГчня
1995 року.
У той же час, вГдзначаючи особливо негативний вплив "чорноП"" складовоП
"тГньовоП"" економГки на суспГльне виробництво та соцГальну сферу, неможливо
скидати Гз рахункГв Г певну позитивну роль, що вГдГграють неформальна
економГка та нере-гламентована трудова дГяльнГсть (якГ також включаються до
"тГньовоП" економГки у широкому ПП розумГннГ) у якостГ досить ефективних
амортизаторГв, що пом'якшують зростання соцГальноП напруги в суспГльствГ. До
того ж вони К потужними стиму-
' Турчинов О. "ТГньова економГка Г тГньова полГтика". // ПолГтична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквалГфГкацГП кадрГв для найбГльш вигГдних у ринкових
умовах видГв Г сфер дГяльностГ.
До основних чинникГв, що сприяють зростанню неформальноП економГки
(особливо в перГод системноП кризи виробництва) можна вГднести: 1)
недостатнГсть ГнвестицГй, що спрямовуються на створення нових робочих мГсць;
2) зростання рГвня безробГття, що пов'язано Гз швидкою та Гнтенсивною
втратою (Г у багатьох випадках досить передчасною) лГквГдацГКю старих
робочих мГсць; 3) високий рГвень вимушеноП неповноП зайнятостГ працюючих; 4)
низькГ у порГвняннГ до потреб цивГлГзованого вГдтворення особистостГ трудовГ
доходи широких верств населення; 5) вГдносна невигГднГсть працГ у
формальному секторГ економГки у порГвняннГ Гз доходами, якГ можуть приносити
нерегламентованГ види трудовоП дГяльностГ; 6) вГдсутнГсть належних умов для
плГдного господарювання малих пГдприКмств (високГ податки, складнощГ
процедури реКстрацГП, корупцГя, рекет, нечесна конкуренцГя, кабальнГ кредити
тощо).
До найбГльш поширених видГв дГяльностГ, що мають мГсце у неформальнГй
економГцГ УкраПни можна вГднести неступнГ:
1) дрГбна торгГвля товарами, що отриманГ внаслГдок ГндивГдуального
професГйного "економГчного туризму" або вГд оптовикГв-посередникГв; 2)
валютнГ обмГннГ операцГП, що здГйснюК дрГбний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремГсництво та надання послуг
у всГх Пх нереКстрованих рГзновидах; 5) робота на дачних та присадибних
дГлянках Гз наступною ринковою реалГзацГКю отриманоП продукцГП; 6)
нелегальна трудова мГграцГя за кордон у краПни далекого та близького
зарубГжжя; 7) "шабашництво" у всГх його проявах Г рГзновидах тощо.
Головною особливГстю функцГонування зазначеного прошарку дрГбного
"ринкового планктону", який займаКться нерег-ламентованою дГяльнГстю К те,
що вГн по справжньому не являК собою сильного суб'Ккта пГдприКмницькоП
дГяльностГ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вГн
стаК жертвою процесГв "тГнГзацГП" Г кримГналГзацГП ринкових вГдносин,
оскГльки К потужним джерелом отримання здирницькоП наживи як малими, так
середнГми Г великими "хижаками" ("акулами") "кримГнально-чорноП"" економГки
та органГзованоП злочинностГ.
43
СлГд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палГтра
нових напрямГв масштабноП "тГнГзацГП" економГчноП дГяльностГ. Проте при
цьому багато старих форм, що ранГше вГдносились до "тГньовоП" сфери Г були
ПП вагомою складовою, на цей час або взагалГ втратили свою актуальнГсть Г
зовнГшню атрибутику (скажГмо, спекуляцГя, "цеховики"), або рГзко знизили
свою частку в загальному тГньовому оборотГ разом Гз зменшенням питомоП ваги
державного сектору економГки (тобто це дрГбнГ розкрадання в державному
секторГ, масовГ порушення в роздрГбнГй державнГй торгГвлГ та громадському
харчуваннГ тощо).
З тих видГв "тГньовоП"" економГчноП дГяльностГ, що Гснували ранГше, але
останнГм часом незмГрно зросли (як кГлькГсно, так Г якГсно), окрГм корупцГП
представникГв державного апарату, слГд вГдзначити й такГ явища, як "розквГт"
пГдпорядкованих мафГП сфер економГчноП дГяльностГ. ЗазначенГ явища
потребують окремого розгляду.
2.2. МеханГзми поширення впливу "чорних" економГчних структур на
систему державного управлГння та економГку
ЗбГльшенню масштабГв та подальша внутрГшня реструктуризацГя "тГньового"
сектора економГки сприяК замГна одних спонукальних мотивГв на ГншГ. Це
вГдбуваються на тлГ посилення соцГально-екбномГчноП кризи та полГтичноП,
ГдеологГчноП Г адмГнГстративноП дезорГКнтацГП широких верств населення. Тому
природно, що у досить значноП частини населення за умови, коли мГра працГ
практично маК незначний вплив на мГру особистого споживання, виникаК та
постГйно генеруКться прагнення не тГльки до "тГньових" заробГткГв, але Г
взагалГ до пошуку будь-яких (навГть Г нелегГтимних) додаткових джерел
особистих доходГв. ОстаннК у кГнцевому наслГдку стаК живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли Г сприяють поглибленню розвитку процесГв
"тГнГзацГП" економГки Г, особливо, розширеному вГдтворенню ПП
"кримГнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерГгаКться протягом
останнГх п'яти рокГв.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового дослГдження на цей час
потребуК "чорна" економГка, яка, про що вГдзначалось ранГше, К передусГм
надзвичайно небезпечним для Гснування держави структурним феноменом
масштабування "тГньових" процесГв, що мають мГсце в економГцГ УкраПни.
АналГзу, насамперед, потребують наявнГ якГснГ ознаки Г риси
диверсифГкацГП "чорноП"" економГки в структури "свГтлоП" (традицГйноП")
економГки, методи Г механГзми цього проникнення, а також засоби ПП впливу на
вГдповГднГ органи та суб'КктГв системи державного управлГння. НеобхГдно
провести Г аналГтичну оцГнку загальних наслГдкГв, що справляК "чорна
економГка" на стан соцГально-економГчноП сфери та суспГльства в цГлому.
Як вже вГдзначалося, у перГод економГчноП трансформацГП, який спГвпадав
з перГодом розбудови державноП незалежностГ УкраПни, органГзована економГчна
злочиннГсть була Г на цей час залишаКться одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функцГонуючих суспГльних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соцГальних, економГчних Г полГтичних змГн.
ДослГдження показують, що функцГонування "чорноП"
(мафГозно-кримГнальноП) економГки у власному автономному режимГ не К
закономГрним явищем. НайбГльш типовим явищем К те, що, проникаючи в
бюрократичнГ структури, диверсифГку-ючи у сферу "свГтлоП" економГчноП
дГяльностГ, вона активно формуК кримГнально-корумповану економГку. Так, не К
великим секретом, що кримГнальна економГка хабарями стимулюК та зацГкавлюК,
а за допомогою використання засобГв силового тиску, змушуК працювати на себе
адмГнГстративно-командну систему управлГння.
Як свГдчить попереднГй аналГз, "кримГнально-чорна" складова колишньоП
"тГньовоП" економГки бюрократичного типу базувалася передусГм на корупцГП та
на. витонченГй системГ розкрадання Державного майна за допомогою
адмГнГстративного контролю над потоками матерГальних Г фГнансових ресурсГв,
що розподГлялись з умов реального або штучно створюваного дефГциту.
Власне кажучи, саме перГод переходу внутрГшньо-неГн-тегрованоП Г
кооперацГйно-неструктурованоП економГки УкраПни
45
до ринкових вГдносин лише надав "мафГП"" потенцГйно необмеженГ
економГчнГ та полГтичнГ можливостГ щодо поширення вже "освоКних" Г
захоплених нових зон ПП монопольного впливу. Будучи досить надГйно захищеною
своПми високими владними покровителями вГд будь-яких форм ефективного
переслГдування Г справжнього (тобто еквГвалентного заподГянГй шкодГ та
збиткам) покарання, вона пГдпорядковуК пГд свГй контроль не тГльки
"тГньовГ", але й легальнГ, "свГтлГ" форми пГдприКмництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не маК реального
уявлення про реальний стан та динамГку цього процесу (тобто про те, скГльки
пГдприКмств, установ Г органГзацГй вже знаходиться пГд монопольним контролем
мафГозних структур, скГльки осГб з апарату органГв державного управлГння
працюють на ПП замовлення). Отже, у суспГльства до того часу вГдсутня
репрезентативна ГнформацГя щодо дГйсного стану Г масштабГв
"кримГнально-чорноП" диверсифГкацГП.
НавГть без особливих зусиль можна намалювати Гснуючу в краПнГ систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Г паралельно
дГючими управлГнськими Г виконавчими структурами, що системно охоплюють всГ
сфери життКдГяльностГ суспГльства: економГку, фГнанси, соцГальну та духовну
сферу, безпеку, полГтику, зовнГшнГ зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, ПП так звана "свГтла" економГка. Тут домГнуК
глибока системна економГчна криза та загальна органГзацГйна
розбалансованГсть, бере гору полГтичне протистояння та небезпечно падаК
рГвень життя законослухняних громадян, втрачаКться соцГальний оптимГзм та
зростаК соцГальна напруга, знижуКться необхГдно-достатнГй рГвень економГчноП
та полГтичноП безпеки.
Другим К паразитичне, деструктивно-руйнГвне для суспГльства "чорне"
виробництво, розподГл Г споживання. Це органГзована економГчна злочиннГсть,
що К ретельно структурованою, гнучкою Г мобГльною системою, яка отримуК
надвисокГ доходи. На цей час ця система вГдмГнно захищаК своПх "робГтникГв"
Г "службовцГв", максимально забезпечуК задоволення Пх "постГйно зростаючих
матерГальних Г духовних потреб". КримГнально-мафГозна економГка маК
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що надаК Пй можливГсть для подальшого розширеного
вГдтворення.
У цГй ситуацГП не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетГк
трудових, Гнтелектуальних, фГнансових, матерГальних (у т. ч. Г природних),
технологГчних, ГнформацГйних та Гнших ресурсГв Гз першого виробництва у
"друге".
ТрадицГйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тГньовоП""
економГки владнГ структури судять лише на основГ даних щодо протокольне
зафГксованих злочинГв. Проте, за умови високоП латентностГ
"кримГнально-чорноП" економГки не всГ Г навГть далеко не бГльшГсть злочинГв
попадають у поле зору правоохоронних органГв Г реКструються у вГдповГдних
графах звГтГв. Тому логГка пГдходГв стосовно зазначеного залишаКться
примГтивно простою, не пГймали -- не злодГй, не зареКстрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, маК йти не про формальний або юридичний бГк
справи, а про реальне визначення Гснуючих латентних (тобто ретельно
прихованих вГд держави та суспГльноП свГдомостГ) масштабГв зазначеного виду
"дГяльностГ".
ЯкГ ж основнГ ознаки Г прояви притаманнГ сучаснГй мафГП та ПП
економГчному базису --"кримГнально-чорнГй" економГцГ?
До найбГльш характерних ознак зазначеного явища можна вГднести
наступнГ:
1) якГсно новий стан професГоналГзацГП економГчноП злочинностГ, яка
побудована на надзвичайно високому рГвнГ кримГнально-монопольноП
централГзацГП та концентрацГП "тГньового" капГталу, подальше зростання
ГнтеграцГП та кооперацГП мафГозно-кланових вГдносин;
2) наявнГсть чГтко органГзованого Г функцГонально розгалуженого апарату
управлГння кримГналГтетом, що маК системний розподГл функцГй Г вГдпрацьованГ
механГзми "посадовоП" субординацГП на всГх рГвнях ПП внутрГшньоП ГКрархГП;
3) Гснування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, постГйне вГдтворення специфГчноП "чорноП" бюрократГП, так
званоП мафГозноП "елГти", що, в основному, координуК Г регулюК злочиннГ
вГдношення у всГх сферах "тГньовоП"" економГки;
47
4) активне формування Г постГйне пГдвищення рГвня ефективностГ
функцГонування як централГзованих, так Г децентралГзованих "резервних" Г
"спецГалГзованих" кримГнальних фондГв (якГ насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на пГдкуп бюрократГП та на матерГальну пГдтримку членГв
кримГнальноП спГльноти, а також на створення власних специфГчних
"профспГлок" Г своКрГдних "кас взаКмодопомоги (так званих "общакГв");
5) активна реалГзацГя цГлеспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне кримГнальне замарування та моральне розбещення апарату органГв
державного (у т. ч. господарського) управлГння, працГвникГв правоохоронних
органГв та Гнших силових структур, накопичення заздалегГдь зГбраного
персонГфГкованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовцГв та посадових осГб;
6) Гнтенсивна розробка Г практичне впровадження в "народнГ маси"
ГдеологГП органГзованоП злочинностГ, що проявляКться, насамперед, у
романтизацГП "тГньового" способу життя серед населення краПни (передусГм
серед молодГ), матерГальнГй пГдтримцГ органГв масовоП ГнформацГП, якГ своКю
дГяльнГстю сприяють психологГчнГй обробцГ населення у вГдповГдному напрямГ
тощо;
7) постГйне вдосконалення та реалГзацГя на практицГ високоефективних та
гнучких механГзмГв швидкоП адаптацГП до змГни соцГально-економГчних умов,
використання рГзноманГтних форм Г методГв проникнення в державнГ або ГншГ
конкуруючГ структури з метою Пх внутрГшньоП дезорганГзацГП Г морального
розкладення, а при необхГдностГ також Г Пх суспГльноП дискредитацГП;
8) гостро виражений потяг до встановлення Г постГйного тотального
поширення власноП монополГП, прагнення створити та по можливостГ мати
надГйнГ механГзми впливу на формування кадровоП полГтики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управлГння.
СлГд зазначити, що диверсифГкацГя особливо необхГдна економГчнГй мафГП,
оскГльки вона за умов практичного застосування названого механГзму отримуК
можливГсть, по-перше, мати необхГдний для неП вплив, або чинити певний тиск
у процесГ прийняття економГчних та соцГальних рГшень на тих чи Гнших
48
рГвнях влади (загальнонацГональному, регГональному, мГсцевому), а також
впливати на транснацГональнГ економГчнГ зв'язки, Г по-друге, зрощуватися з
кримГнально-злочинним свГтом, формувати на його основГ "групи бойовикГв
зовнГшньоП Г внутрГшньоП охорони та пГдтримання кримГнального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власноП злочинно-груповоП моралГ,
якГ спрямованГ на пГдтримання особливого "кодексу честГ" та Гнших внутрГшнГх
правил Г умов дГП кримГнальних груп Гз вГдповГдними жорстокими Г
незворотнГми санкцГями за Пх порушення).
ПГдсумовуючи, можна вГдзначити, що "чорну" економГку слГд розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення Г самовГдтворення, надГлену розвинутими внутрГшнГми Г зовнГшнГми
зв'язками, агресивно-антисоцГальну, державне небезпечну економГчну систему.
Фактично вона К "раковою пухлиною" економГки, що активно генеруК своП
"метастази", якГ вражають все бГльше Г бГльше здорових клГтин органГв Г
систем економГчного органГзму краПни, аж до ПП головного мозку -- органГв
владного та господарського державного управлГння.
"Чорна" економГка К економГчним базисом мафГП Г, насамперед, прагне
паразитувати на легГтимних формах власностГ та пГдприКмницькГй дГяльностГ.
Проте, вона також маК Г свою власну специфГчну базу дГяльностГ (див. схему),
що спираКться на кримГнальний промисел та на доходи, що отримуК органГзована
злочиннГсть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
ВГдбулася не лише змГна структури, форм, методГв, а також Г масштабГв
"чорноП"" економГчноП дГяльностГ.
ДомГнуючГ складовГ сегменти кримГнально-"чорноП" економГки наведенГ на
схемГ.
49
Схема структурування сучасноП мафГП
Неформальна влада (кримГнально-мафГозна верхГвка)
ОрганГзована злочиннГсть
КримГнальнГ силовГ структури (бойовики зовнГшнГх та внутрГшнГх
формувань)
Фонди ("резервнГ" та "цГльовГ")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----Г.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економГчного арбГтражу" (виби
кГлери)
вання боргГв)
диверсифГкацГя
диверсифГкацГя
Чорна економГка
КримГнальна економГчна дГяльнГсть:
-- виготовлення, крадГжка та протизаконна торгГвля вогнепальною,
хГмГчною Г холодною зброКю та отрутою;
-- крадГжки Г перепродаж майна громадян;
-- "ринок кГлерських послуг";
-- надання послуг у силовому вирГшеннГ господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних Гз задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституцГя (в тому числГ пГдлГткова Г дитяча), гомосексуалГзм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуальноП експлуатацГП за кордон;
-- виготовлення та торгГвля порнографГчною продукцГКю (порнофГльми,
порножурнали, порно-
50
цГйних конфлГктГв та поверненнГ боргГв, що виникли мГж пГдприКмцями та
комерцГйними структурами;
-- посередницькГ послуги у шахрайських операцГях, професГйному шантажГ
клГКнтГв (фГзичних та юридичних осГб);
-- контрабанда (у всГх ПП рГзновидах Г проявах);
-- участь у фГнансових шахрайських операцГях та операцГях по вГдмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та цГнних паперГв, пГдробка документГв та
печаток;
-- злочинне антисуспГльне використання землГ та Гнших природних
ресурсГв (завезення токсичних вГдходГв, смГття, торгГвля Гз вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотикГв.
газети, порнолГтература), у тому числГ Гз залученням дГтей;
-- органГзацГя платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язанГ Гз особистою участю "клГКнтГв" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язанГ з органГзацГКю особливих тоталГзаторГв за участю
"клГКнтГв" Гз "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторгГвля , органГзацГя наркопритонГв.
Особливо необхГдно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
фГнансового шахрайства, що особливо вразили вГтчизняну економГку.
НайпоширенГшими серед можливих чисельних шляхГв нелегального експорту
капГталГв Г проявГв фГнансового шахрайства можна назвати наступнГ: 1)
неповернення коштГв закордонними партнерами Г перерахування Пх на спецГальнГ
зарубГжнГ рахунки;
2) проведення збиткових для УкраПни бартерних операцГй, що частково
може бути пояснено, як реакцГя украПнських бГзнесменГв на недосконале
украПнське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" Гноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розподГлу грошовоП виручки; 4) збирання псевдопГдприКмцями коштГв населення,
конвертацГя Г переказ Пх за кордон, до Гноземних банкГв, з насту-
пним припиненням подальшоП дГяльностГ псевдофГрм; 5) вГдверта
шахрайська дГяльнГсть ряду трастових, страхових та ГнвестицГйних компанГй, а
також Гнших фГктивних фГрм Г банкГв;
6) вГдправлення продукцГП (в першу чергу -- високолГквГдноП) за
фальшивими документами Г за заниженими цГнами, з одержанням шахраями рГзницГ
готГвкою; 7) нецГльове використання державних капГтальних вкладень,
бюджетних та Гноземних кредитГв, банкГвських активГв тощо.
ФГнансово-кредитна система, за оцГнками спецГалГстГв', стала в УкраПнГ
найбГльш кримГногенною. Саме у нГй використовуКться значний арсенал засобГв
Г методГв одержання тГньових (незаконних) доходГв. Головними з них К
наступнГ: 1) використання фальшивих платГжних документГв; 2) пГдробка
банкГвських гарантГй; 3) нецГльове використання банкГвських кредитГв;
4) розкрадання коштГв; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредитГв; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження фГнансових
документГв, консультацГями щодо ухилення вГд оподаткування, допомогою в
приховуваннГ виявлених фактГв несплати податкГв; приховування доходГв вГд
оподаткування, тощо; 6) пГдробка грошей; 7) валютнГ спекуляцГП на бГржГ;
8) незаконне одержання пГльгових кредитГв; 9) фГктивнГ трастовГ
операцГП (Г зокрема -- створення фГнансових пГрамГд); 10) рГзнГ види
зловживань Г шахрайства з бюджетними коштами Г грошима населення тощо.
До найвагомГших проявГв негативного впливу на суспГльство "чорноП"
економГки можна вГднести наступнГ.
1. ОскГльки полГпшення справ в офГцГйнГй "свГтлГй" економГцГ звужуК
можливостГ дГяльностГ "тГньовоП", ПП органГзатори -- керГвники Г лобГ у
будь-який спосГб, не рахуючись Гз коштами, прагнуть пГдГрвати пГдвалини
нормального функцГонування офГцГйноП економГки, "заплямувати" ПП, зануритись
у неП або перетягти в "тГнь" значну ПП частку, використовуючи при цьому
будь-якГ кошти Г не зупиняючись нГ перед якими, навГть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. ПреступньПй айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. Вснування "чорноП"" економГки неможливо без ПП систематичноП
пГдтримки Г допомоги з боку корумпованих офГцГйних осГб
державно-господарського, владно-силового Г правового апарату, що особисто
зацГкавленГ в розквГтГ злочинного бГзнесу, оскГльки мають вГд нього вагомий
корупцГйний зиск.
3. "Чорна" економГка об'Кктивно створюК економГчнГ Г органГзацГйнГ
умови для виникнення Г розвитку мафГозних груп рГзних за своПми масштабами,
роллю Г впливом. Така економГка -- складе переплетення, сплав рГзноманГтних
антисоцГальних суспГльних вГдносин, що пГдточують пГдвалини державностГ.
4. "Чорна" економГка спричиняК деградацГю суспГльства, сприяК масовому
розтлГнню молодГ, поглиблюК до небезпечноП межГ соцГально-майновГ
розшарування населення, знищуК стимули Г пГдриваК престижнГсть
квалГфГкованоП працГ, нищить рушГйнГ стимули до суспГльно-корисноП
пГдприКмницькоП дГяльностГ, руйнуК пГдвалини нацГональноП безпеки Г
державностГ.
5. "Чорна" економГка будуКться на максимальнГй локалГзацГП окремих
ринкГв внаслГдок подГлу сфер економГчного впливу, а також сприяК проникненню
кримГнальних елементГв навГть до тих частин суспГльства, якГ не мають
нГякого вГдношення до нелегального бГзнесу.
6. Особливо несприятливо впливаК "чорна" економГка на структурну
перебудову економГки, загальний ГнвестицГйний процес. Вона, зокрема, обмежуК
обсяги накопичення капГталу, що мГг би бути використаний для Гнвестування
вГтчизняного виробництва, а також негативно впливаК на процес залучення
Гноземного капГталу у вГтчизняну економГку, оскГльки Гснуюче
кримГнально-економГчне середовище, що складаКться в УкраПнГ, просто жахаК
Гноземних ГнвесторГв.
ЕкономГчна практика засвГдчуК, що розвиток Г поглиблення ринкових
вГдносин неминуче пГдштовхують кримГнальних "тГньовикГв" на пошук не тГльки
нових сфер застосування своПх сил, але Г до нових органГзацГйних форм
дГяльностГ, головною з яких К "тГньова" монополГзацГя ринку. Вона зумовлюК
особливо жорсткГ механГзми змови задля реалГзацГП особистого диктату,
посиленоП ринковоП дискримГнацГП партнерГв, конкурентГв Г споживачГв ринку.
Тут злочиннГсть
53
не зупиняКться нГ перед чим Г застосовуК всГ методи Г важелГ, що
знаходяться в ПП арсеналГ, вГд адмГнГстративного натиску до погроз,
цГлеспрямованого рекету та кГлерських розправ.
Отже, державна полГтика щодо "чорноП" економГки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повноП лГквГдацГя найбГльш суспГльне небезпечних
кримГнальне економГчних ПП секторГв.
2.3. Експертно-аналГтичнГ оцГнки масштабГв сучасноП "тГньовоП"
економГки
Як оцГнити справжнГ масштаби "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ та
вГдповГдним чином вГдкоригувати офГцГйнГ статистичнГ данГ щодо реальноП
величини валового нацГонального продукту, нацГонального доходу та Гнших
макроекономГчних показникГв?
Така дооцГнка дозволить отримати можливГсть бГльш репрезентативно, нГж
офГцГйна статистика, характеризувати нацГональнГ економГчнГ макропоказники
та, Гз врахуванням процесГв "тГнГзацГП", визначити Пх реальну динамГку.
ОскГльки розмГри неформальноП та "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ
залежать вГд ГнституцГйного середовища Г К рГзними у рГзних краПнах, то
конкретнГ методи аналГзу, а також специфГка визначення масштабГв
"тГнГзацГП'" безумовно залежать вГд конкретних особливостей функцГонування
економГчноП системи тоП чи ГншоП краПни.
Огляд наукових публГкацГй (особливо останнГх рокГв) та вивчення
широкого спектра оцГнок, якГ були зробленГ вГтчизняними експертами стосовно
стану, масштабГв Г наслГдкГв впливу "тГньовоП"" економГки на розвиток
УкраПни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науковГй лГтературГ,
так Г у практичнГй роботГ до цього часу ще фактично не вГдпрацьованГ
конкретнГ та достатньо надГйнГ методи визначення реальних обсягГв
"тГньовоП"" економГки. Висновки, якГ зробленГ авторами тих чи Гнших методик,
а також наведенГ ними кГлькГснГ параметри процесу "тГнГзацГП'" здебГльше
грунтуються на довГльних або досить приблизних пГдрахунках, що побудованГ на
54
суб'Кктивному баченнГ тим чи Гншим аналГтиком стану розвитку процесГв
вГтчизняноП "тГньовоП"" економГки.
У багатьох публГкацГях описано переваги та розкритГ можливостГ, що
отримуК суспГльство внаслГдок застосування низки прямих та непрямих методГв
макроекономГчного аналГзу, а також висвГтленГ методи та моделГ визначення
масштабГв "тГньовоП" економГки, що переважно базуються на використаннГ
мГк-роекономГчних показникГв.
ПрямГ макроекономГчнГ методи, якГ використовуються для визначення
обсягГв "тГньовоП"" економГки, базуються або на обчисленнГ рГзницГ мГж
показниками органГв статистики та даними податковоП ГнспекцГП або на рГзницГ
мГж визначеними сукупними витратами сГмей та Пх реально продекларованими
доходами. Проте, вГдсутнГсть надГйноП бази статистичних даних не дозволяК
вважати достовГрними на необхГдному рГвнГ тГ оцГнки, що отриманГ прямими
методами.
НепрямГ методи аналГзу обсягГв "тГньового" сектору" базуються на
ГмовГрних припущеннях щодо можливостГ Пх визначення на основГ використання
взаКмопов'язаних значень певних макроекономГчних ГндикаторГв, якГ можна
вважати бГльш достовГрними. ВзаКмозв'язки мГж цими Гндикаторами
вГдображаються у виглядГ або простих математичних спГввГдношень (чотири
арифметичнГ дГП над певними макроекономГчними величинами), або досить
складних рГвнянь множинно-регресГйного аналГзу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" пГдходу). ДосвГд Пх застосування показуК, що
оцГнки за рГзними непрямими методами можуть досить суттКво вГдрГзнятись.
Тому при визначеннГ конкретноП моделГ, яка К найбГльш прийнятною для аналГзу
"тГньовоП"" економГки в УкраПнГ, слГд, передусГм, максимально врахувати
Гснуючий широкий спектр вГтчизняних особливостей, якГ впливають на ПП
розвиток за умов сучасного етапу суспГльноП трансформацГП.
ВснуК думка, що макроекономГчнГ методи аналГзу обсягГв неформальноП
економГки не дають достатньо точних оцГнок, Г бГльш достовГрний результат
можна отримати шляхом використання мГкроекономГчних методГв, якГ базуються
на результатах опитувань або даних вибГрковоП статистики домогосподарств,
55
соцГологГчних опитувань тощо. Проте К Г достатньо обгрунтованГ
заперечення щодо вГрностГ цГКП думки: оскГльки, скажГмо, вГдповГдГ
респондентГв на запитання, що Пм поставленГ, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У цГлому практика засвГдчуК, що мГкроекономГчнГ дослГдження К
значно дорожчими, нГж непрямГ макроекономГчнГ методи, мають досить обмеженГ
можливостГ Г незначну репрезентативнГсть. До того ж для Пх застосування
потрГбне ефективне кооперацГйне спГвробГтництво економГстГв, соцГологГв та
Гнших фахГвцГв, якГ мають дослГджувати рГзнГ аспекти та складовГ явища
"тГньовоП"" економГки виходячи з параметрГв процесГв, що вГдбуваються
на'мГкрорГвнГ.
ДослГджуючи питання, що розглядаКться, не слГд рахувати, що
приблизнГсть, яка маК мГсце у розрахунках визначення реальних масштабГв
процесГв "тГнГзацГП" властива лише вГтчизняним фахГвцям. АналГтичнГ оцГнки
обсягГв "тГньовоП"" економГки, що визначаються дослГдниками захГдних, краПн,
також досить суттКво коливаються Г становлять по краПнах, що мають
цивГлГзовану ринкову економГку вГд 3 до 10 %, а по Гнших краПнах вГд 10 до
ЗО % Г навГть ще бГльший дГапазон.
НеобхГдно наголосити, що практично всГ загальнГ оцГнки масштабГв
"тГньовоП"" економГки та визначенГ обсяги доходГв, якГ отримують суб'Ккти
"тГньовоП" дГяльностГ, носять Г завжди об'Кктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не К випадковГстю, оскГльки за Гнших обставин сфера,
параметри якоП становлять об'Ккт дослГдження, просто перестала б бути
"тГньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсягГв кримГнально-чорноП
економГчноП дГяльностГ ця сфера К ще Г ретельно законспГрованою.
Певна умовнГсть експертних оцГнок, що наводяться в наукових
публГкацГях, проглядаКться, як вже зазначалось, Г в дослГдженнях закордонних
авторГв. У цих дослГдженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких маК масу припущень та специфГчних особливостей у практичному
застосуваннГ. У результатах, що при цьому отримуються, спостерГгаКться
досить великий розкид щодо вартГсних оцГнок Гснуючих масштабГв "тГньовоП"
економГки та, вГдповГдно, визначення ПП питомоП ваги у загальних обсягах
економГчноП дГяльностГ.
56
Тому стосовно поглиблення розумГння сутностГ питання визначення
кГлькГсних характеристик "тГнГзацГП" передусГм напрошуКться наступний досить
песимГстичний висновок: заздалегГдь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельнГсть методик оцГночно-експертного визначення Гснуючих
масштабГв цього феномену сучасного економГчного життя, абсолютно точноП
вГдповГдГ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це Г не
К нагальною першочерговою необхГднГстю, оскГльки реальна важливГсть
наслГдкГв науковоП роботи, що виконують дослГдники у зазначенГй сферГ,
полягаК в Гншому.
По-перше, аналГзуючи "тГньову" економГку необхГдно чГтко (у
вГдповГдностГ до соцГально-економГчного змГсту) розмежувати процеси, що
вГдбуваються у цГй сферГ на бГльш диференцГйованГ та якГсно вГдмГннГ
компоненти.
По-друге, в дослГдженнГ слГд чГтко визначити наявнГ абстрактнГ
умовностГ Г допущення, якГ присутнГ в тих чи Гнших методиках, що
застосовуються для аналГтичноП оцГнки явища "тГнГзацГП", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому вГдтворювати для
ретроспективного спГвставлення.
По-третК, для суспГльноП практики та державного управлГння краще мати
оцГнки, навГть певною мГрою Г орГКнтовнГ (Гз тим чи Гншим рГвнем
репрезентативностГ), нГж взагалГ не мати нГякого уявлення щодо Гснуючих
масштабГв такого небезпечного явища, яким К "тГнГзацГя" економГки.
По-четверте, розглядаючи Г оцГнюючи масштаби "тГньових" Г особливо
"чорних" процесГв, що вГдбуваються в економГчнГй сферГ, дослГдникам не слГд
боятися при цьому навГть Г певного "згущення фарби", тому що нГчого
чорнГшого нГж "вугГльний" колГр кримГналу, фактично, бути вже не може,
оскГльки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економГчно, соцГальне та
полГтичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйнуК
пГдвалини державностГ, загрожуК нацГональнГй безпецГ та соцГальнГй злагодГ в
суспГльствГ.
У чому ж корГняться основнГ проблеми, Г якГ методи для об'КктивноП
оцГнки обсягГв вГтчизняноП "тГньовоП"" економГки К найбГльш надГйними?
57
ВирГшуючи це питання слГд, насамперед, максимально спиратися на
досягнення свГтовоП науки та практики, що на цей час в основному
використовують чотири найбГльш поширенГ рГзновиди методичних пГдходГв
стосовно оцГнок масштабГв "тГньовоП" економГки'.
1. Опитування, (тобто методика, що базуКться на "соцГальному" пГдходГ,
сутнГсть Г певнГ вади у застосуваннГ якоП вже були з'ясованГ).
2. Використання системи нацГональних рахункГв (утворення, використання
та розподГлу ВВП), де параметри "тГнГ-зацГП" визначаються як: а) рГзниця мГж
доходами Г витратами на товари Г послуги, що мають мГсце в реальному життГ;
б) аналГтична оцГнка новоП створеноП вартостГ в компонентах ВВП на боцГ
виникнення Г/або використання ВВП (Гз залученням галузевоП статистики,
статистичних даних роздрГбноП торгГвлГ, податкГв ринку працГ Г зовнГшньоП
торгГвлГ, а недостатнГсть цГКП ГнформацГП маК компенсуватися за рахунок
використання ГншоП, додатковоП ГнформацГП, такоП, наприклад, як статистики
"човникового" експорту Г Гмпорту, статистики подорожей, а також рГзних Гнших
джерел статистичних спостережень).
' СвГтова практика маК також приклади застосування низки специфГчних
методик, серед яких на додаток до тих, що були висвГтленГ у пГдроздГлГ 1.3,
передусГм можна видГлити такГ.
ПГдхГд "Палермо" -- що базуКться на мГжрегГональних Г мГжмГських
порГвняннях рГвня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто
задекларованого) платниками податкГв доходу. Розрив мГж цими величинами в
"Палермо" (пГд яким розумГють мГсто Гз найбГльш масштабною "тГньовою" Г
"чорною" економГкою буде бГльшим, нГж по Гнших мГстах краПни. ПорГвнюючи
величину розриву в "Палермо" з ПП розмГрами у бГльш "чесних" районах краПни,
можна отримати приблизну оцГнку доходу вГд "тГньовоП" економГки (так званий
"чорний" прибутковий продукт). Цей методологГчний пГдхГд можливо
застосовувати лише за умови сталих ринкових вГдносин та вГдповГдних Пм
стабГльним характеристикам економГчноП "тГнГзацГП".
"Галузевий" пГдхГд -- виходить Гз гГпотези, що внесок деяких галузей в
"тГньову" економГку (таких як будГвництво, ремонт, побутове та комунальне
обслуговування, торгГвля тощо) значно вищий, нГж у всГх Гнших. За цим
методом пропонуКться при визначеннГ розмГрГв "чорних" прибуткГв оцГнювати
тГльки зазначенГ галузГ, додаючи до них приблизний залишок, що припадаК на
ГншГ галузГ.
58
3. Надання визначеного базового обсягу "тГньовоП"" економГки певному
вихГдному перГоду Г порГвняння офГцГйно вимГряного темпу зростання (падГння)
ВВП у наступнГ перГоди Гз темпами зростання деякоП змГнноП, вГдносно якоП
припускаКться, що вона певним чином пов'язана Гз змГною фактичного ВВП.
4. ОцГнка функцГП попиту на грошГ (монетарний пГдхГд).
СлГд зазначити, що у вГтчизняних умовах оцГнити масштаби "тГньовоП" та
особливо "чорноП"" (кримГнальноП) складовоП економГки Гз застосуванням
методик, якГ базуються на використаннГ системи нацГональних рахункГв,
надзвичайно складно Г це питання потребуК бГльш детального висвГтлення. У
подальшому також буде розкрито змГст Г можливГсть застосування методичних
пГдходГв, зазначених пГд номерами 3 Г 4.
Як було вже показано, "тГньова" (або прихована) економГка Гснувала у
досить вагомих масштабах Г в колишньому СРСР. Але недоврахування обсягГв
"тГньовоП" дГяльностГ у макроеко-номГчних показниках певною мГрою
"компенсувалось" приписками офГцГйноП економГчноП статистики, а втрати, що
мала казна внаслГдок несплати вГдповГдного прибуткового податку з доходГв
громадян, якГ вони отримували вГд неформальноП трудовоП дГяльностГ були
вГдносно незначними.
У сьогоднГшнГх умовах спостерГгаКться тенденцГя, коли економГчна
дГяльнГсть суб'КктГв, що займаються легГтимними ПП видами абсолютно свГдомо
перетГкаК в тГнь, бажаючи уникнути як сплати податкГв, так Г досить
обтяжливих бюрократичних процедур реКстрацГП. Тобто останнК вГдбуваКться за
умов, коли правовГ межГ для застосування ГндивГдуальноП трудовоП та
пГдприКмницькоП дГяльностГ значною мГрою розширенГ та бГльш чГтко юридичне
окресленГ.
ВнаслГдок таких проявГв "лГбералГзацГП" ринкових вГдносин ситуацГя в
УкраПнГ кардинально змГнилась. Так за лГченГ роки в умовах обвального
кризового скорочення виробництва вГтчизняний ринок перетворився на
бездефГцитний, що передусГм пояснюКться трансформуванням товарного дефГциту
у надзвичайно гострий платГжний. ОстаннК значною мГрою вГдбулося пГд впливом
реалГзацГП доктрин жорсткоП монетарноП полГтики, яка
59
ставила за мету будь-якою цГною приборкати ГнфляцГйнГ процеси, що
шаленГли у 1992 - 1994 роки.
За умови застосування методики, що розглядаКться при визначеннГ
справжнГх обсягГв ВВП, нацГональнГ рахунки повиннГ вГдобразити як джерела Г
напрями використання товарГв та послуг "тГньового" походження, так Г
сукупний вартГсний еквГвалент доходГв, якГ фактично отримують суб'Ккти,
пов'язанГ "тГньовими" кооперацГйними вГдносинами виробництва та реалГзацГП
товарГв та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економГцГ, навГть за бажанням
виконавча влада практично не в змозГ контролювати Г вивчати реальнГ обсяги
"неврахованих тГньових" потокГв. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на
цей час Уряд та ГншГ владнГ структури практично не мають достатньоП уяви про
справжнГ кГлькГснГ (тим бГльше про якГснГ) характеристики "тГньових" Г
особливо кримГнальних перерозподГльчих процесГв, якГ мають мГсце в економГцГ
на всГх фазах процесу суспГльного вГдтворення (у виробництвГ товарГв та
послуг, Пх розподГлГ (перерозподГлГ), обмГнГ та споживаннГ (як особистому,
так Г виробничому)).
Њдине, що на цей час досить добре охоплено системою нацГональних
рахункГв (завдячуючи передусГм збереженим до цього часу без радикального
"реформування" системам сГльськогосподарськоП статистики та статистики
обстеження домашнГх господарств), так це обсяги продукцГП, що виробляКться в
умовах пГдсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних
обсягГв виробництва саморобних мГцних алкогольних напоПв).
СГльськогосподарська статистика засвГдчуК, що за останнГ п'ять рокГв
бГльше нГж втричГ збГльшились площГ земельних надГлГв, що переданГ у
користування населенню. Це, вГдповГдно, надало поштовх до значного зростання
питомоП ваги виробництва основних продуктГв харчування (особливо овочГв та
фруктГв) в домашнГх господарствах. СьогоднГ майже 50 вГдсоткГв спожитих
харчових продуктГв населення або отримуК вГд власного натурального
виробництва, або купуК за значно дешевшими цГнами на ринку у неформальнГй
("тГньовГй") торгГвлГ.
Наступна велика група "тГньових" товарГв споживчого призначення -- це
Гмпорт, який потрапляК на ринок УкраПни завдя-
60
ки так званим човниковим поставкам, що масово здГйснюК населення.
За даними НацГонального банку, починаючи з 1995 року до платГжного
балансу УкраПни почали включатись обсяги "човникового" Гмпорту, причому
оцГнка його величини становила 8,8 % вГд обсягГв загального Гмпорту, що
дорГвнюК приблизно 10% кГнцевих споживчих витрат домашнГх господарств.
ОскГльки у нацГональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з
платГжним балансом, то немаК пГдстав сумнГватися, що "човниковий" Гмпорт
певним чином не включаКться до загальних обсягГв споживання населення.
Принципове значення маК також Г вивчення обсягГв доданоП вартостГ, що
створюКться у неформальнГй торгГвлГ, з метою врахування цГКП складовоП
"тГньовоП"" економГки у розрахунках ВВП.
За даними Держкомстату, частка торгГвлГ разом з МТП та заготГвлею
сГльгосппродуктГв у ВВП певний час зростала:
1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надалГ
почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона
стабГлГзувалась на рГвнГ: 1996 -- 6,9 %, 1997 (В пГврГччя) -- 6,8 %. Можна
припустити, що на перших етапах ринковоП трансформацГП усунення товарного
дефГциту за рахунок падГння купГвельного попиту призвело до того, що навГть
немобГльна стацГонарна торгГвля за умов, що склалися, стала бГльш менш
пристойно справлятись Гз своПми функцГями. Проте надалГ виконання цих
функцГй все бГльше почала перебирати на себе значно гнучкГша у цГновГй
полГтицГ, невитратоКмна та оперативна в реагуваннГ на всГ примхи ринкового
попиту стихГйна масова торгГвля.
Саме тому можна зробити висновок, що навГть на внутрГшньому ринку
питома вага торгГвлГ у структурГ ВВП реально не може бути нижчою за 10 %.
Для цього загальна величина ВВП, його галузева Г секторна структура мають
бути перекомпонованГ з урахуванням доданоП вартостГ сектора домашнГх
господарств. За експертною оцГнкою загальна сума розрахункового номГнального
ВВП по "тГньовГй" ринковГй торгГвлГ може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
Можна сподГватися, що завершення найближчим часом створення Державним
комГтетом статистики системи суцГльного
61
обстеження речових ринкГв УкраПни дозволить отримати додатковГ данГ для
обгрунтування джерел товарних ресурсГв, зайнятостГ та бГльш точно оцГнити
складовГ "тГньовоП"" торгГвлГ при оцГнцГ ВВП.
Ще один блок "тГньовоП"" економГки становлять витрати у ВВП, що
виникають за умови споживання товарГв, отриманих працГвниками на своПх
пГдприКмствах у виглядГ зарплати, яка Пм видаКться в натурГ (але тГльки тГКП
ПП частки, що вироблена на пГдприКмствах-платниках Г яка включена до
звГтностГ про виробництво). На цей час Державний комГтет статистики УкраПни
налагоджуК повний облГк зарплати в натурГ, Г пГсля його завершення стануть
доступними для вартГсноП оцГнки також Г тГ обсяги товарГв, що спецГально
закуповуються пГдприКмствами для перепродажу Г наступного використання для
розрахункГв з власним персоналом.
Можна однозначно стверджувати, що до нацГональних рахункГв на цей час
поки що не включаКться необлГкована продукцГя. Тому необхГдно розробити
надГйну методику дорахування показникГв статистики пГдприКмств на величину
прихованих доходГв (аналогГчну методицГ, що використовуКться Њвроцентром).
У той же час фактично невизначеними у структурГ реального ВВП
залишаються тГ обсяги "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ, що пов'язанГ з
наданням побутових послуг (ремонт Г облаштування квартир, дач та приватних
будинкГв, авторемонт, ремонт побутовоП аудГо, та вГдеотехнГки, послуги
сантехнГкГв, охоронникГв, дантистГв, покоПвок, кухарок, прибиральниць та
Гн.).
Також фактично поза облГком системи нацГональних рахункГв на цей час
залишаКться переважна бГльшГсть операцГй та, вГдповГдно, Г обсягГв доходГв,
що отримуються фГзичними особами внаслГдок операцГй Гз власнГстю (продажу Г
перепродажу нерухомостГ, доходГв вГд орендних вГдносин тощо).
В нарештГ останнК, Г головне. СлГд вГдверто сказати, що абсолютно
невизначеними у системГ нацГональних рахункГв К обсяги "чорноП""
(кримГнальноП) економГки, а саме кримГнального промислу Г сфери задоволення
деструктивних та особистих патологГчних потреб людини. До цього слГд також
додати повну вГдсутнГсть будь-якоП ГнформацГП щодо статистики оцГнки обся-
62
|| гГв кримГнального перерозподГлу "тГньових" доходГв (тобто тих ^
обсягГв "податкових" надходжень, що отримуК як органГзова-^ ний, так Г
деструктурований кримГналГтет тощо). П Абсолютно невизначеними К Г справжнГ
масштаби перероз-У подГлу доходГв у такому секторГ "чорноП" економГчноП
дГяльнос-; тГ, як корупцГя Г хабарництво'.
Зазначене також стосуКться статистики визначення обсягГв доходГв, якГ
отримують "тГньовики" вГд масштабно органГзованоП контрабанди (металами,
спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в УкраПну токсичних вГдходГв
тощо), що К одною з найприбутковГших сфер "чорноП" економГчноП дГяльностГ.
ЦГлком природним можна важати Г вГдсутнГсть будь-яких статистичних
даних щодо можливих обсягГв доходГв, якГ отримуються на таких сегментах
"чорного" ринку, як ринок "кГлерських послуг", "ринок торгГвлГ живим товаром
(де особ-s ливо латентними К масштаби доходГв вГд дитячоП проституцГП Г
секстуризму)", "ринок наркотикГв", масштаби доходГв рекету, а також доходГв,
пов'язаних Гз викраденням людей пГд вимогу отримання викупу тощо.
СлГд особливо наголосити, що саме Гз "чорною" економГкою пов'язаний
статистичне невизначений процес мультиплГкацГП доходГв у довжелезному
ланцюгу Пх перерозподГлу. Цей процес може бути проГлюстровано наступним
прикладом: рекетир отримавши вГд "пахана" свою частину здирницького доходу
витрачаК його, скажГмо, на оплату послуг, що йому наданГ повГ-
' За оцГнками фахГвцГв, у корумпованих взаКмовГдносинах на цей час
перебувають близько 40 % пГдприКмцГв Г майже 90 % комерцГйних структур, а
понад 60 % доходу середнього службовця, що займаК важливу посаду, складають
хабарГ (див.: ЗакалюжньПй В. Криминогенность в зкономике продолжает
воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5).
2 Так, згГдно з повГдомленням митних органГв, у 1997 роцГ виявлено 511
випадкГв, коли спирт Г алкогольнГ напоП, вГдгруженГ на експорт у кГлькостГ
1,3 млн. декалГтрГв, не перетнули митний кордон УкраПни, що складаК близько
ЗО % вГд усього експорту спирту. НаявнГсть пГльг при вГдвантаженнГ спирту на
експорт без сплати акцизного збору даК можливГсть окремим суб'Кктам
пГдприКмницькоП дГяльностГ одержувати неврахованГ обсяги етилового спирту
для виготовлення алкогольних напоПв на незареКстрованих виробничих
потужностях Г уникати сплати вГдповГдних податкГв Г платежГв.
63
Кю, автомеханГком Г круп'К у казино; повГя, у свою чергу, витрачаК
свГй доход на оплату послуг косметички, лГкаря, масажиста, перукарки та
модистки. В так у подальшому за схемою ланцюговоП реакцГП множаться
"тГньовГ" доходи, первинним джерелом походження яких К кримГнально-"чорний"
доход.
Вкрай негативним проявом процесГв "тГнГзацГП" К те, що на цей час нГ у
держстатистики, нГ у вГдповГдних владних структур немаК достатньо
репрезентативних даних щодо реальних обсягГв доходГв, якГ приховують вГд
оподаткування як фГзичнГ, так Г юридичнГ особи. При цьому слГд звернути
увагу на те, що необхГдно бачити суттКву рГзницю мГж такими показниками, як
питома вага "тГньовоП" економГки у загальнГй структурГ "тГнГзацГП'"
економГки краПни Г питомою вагою "тГньових" доходГв у сукупних доходах, якГ
отримують громадяни краПни. ОстаннГй показник, як правило, може суттКво
перевищувати перший. Це пояснюКться передусГм ефектом вже описаноП
диверсифГкацГП "чорних" складових "тГньовоП" економГки в легальнГ економГчнГ
структури. ВнаслГдок цього основнГ втрати, що пов'язанГ Гз виробництвом ВВП,
залишаються на боцГ офГцГйноП економГки. АмортизацГйнГ (особливо
Гнфраструктури!) витрати також перекладаються "тГньовиками" на свГтлу
економГку. У той же час значна частина доходГв, що отриманГ у "свГтлГй"
економГцГ, за допомогою чисельних джерел надходжень перетГкаК у "тГнь".
Визначення показникГв справжньоП глибини рГвня латентностГ процесГв, що
вГдбуваються у сферГ "тГньового" розподГлу Г перерозподГлу доходГв, а також
врахування Пх впливу на рГвень споживання тих чи Гнших верств Г соцГальних
груп населення особливо важливГ, оскГльки дають можливГсть з'ясувати
справжнГ обсяги прихованого майнового розшарування Г реальнГ економГчнГ
характеристики процесГв маргГналГзацГП населення Г накопичення вибухового
потенцГалу соцГальноП напруги.
' Це визнано Президентом УкраПни в доповГдГ, присвяченГй Дню
незалежностГ УкраПни 24 серпня 1995 року, де вГдзначаКться, що "досГ як слГд
не навчилися збирати податки, а це, як вГдомо, одна з визначальних
економГчних ознак державностГ. За Гснуючими оцГнками 40, а можливо всГ 50
вГдсоткГв прибуткГв, що пГдлягають оподаткуванню, не потрапляють до
державноП казни" (Див.: Голос УкраПни. - 1995 - 28 серпня).
Деяке уявлення про справжнГй обсяг та реальний рГвень прихованих Г
неврахованих особистих доходГв певноП групи населення може дати хоча б той
факт, що тГльки у 1994 роцГ громадянами УкраПни було ввезено 164 тис.
автомобГлГв Гноземних марок, загальна вартГсть яких оцГнюКться у 1,5 - 2,0
млрд. доларГв США. Вз тих, хто ввозив цГ автомашини, майже 90 вГдсоткГв мали
пГльги, якГ звГльняли Пх вГд сплати податкГв, ввГзного мита, ПДВ тощо. У
подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого
попиту населення суттКвого скорочення не зазнав.
Тому достатньо лише спГвставити цГни на коштовнГ автомобГлГ (цГна на
якГ перевищуК 100, 200 Г бГльше тисяч гривень) Гз зафГксованою величиною
середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отримуК
населення УкраПни. Так, скажГмо, за матерГалами експрес-доповГдГ Державного
комГтету статистики УкраПни "РГвень життя населення в першому пГврГччГ 1997
року" (за даними обстеження сГмейних бюджетГв), лише 0,6 млн. осГб або 1,1 %
населення УкраПни отримували середньо-душовГ грошовГ доходи, що перевищували
300 грн. на мГсяць (табл. 1), а "середнГй клас", що у 1991 роцГ отримував
доходи вГд 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення)
отримуК доходи, якГ еквГвалентнГ у реальнГй купГвельнГй спроможностГ
карбованця у 1991 роцГ сумГ у межах 22 - 86 карбованцГв (табл. 1, дГаграма
мал. 2). Тому зрозумГло, що зафГксованим статистикою представникам
"багатГПв" УкраПни навГть за умов абсолютноП вГдмови вГд задоволення
бГльшостГ особистих Г сГмейних потреб не вистачило б Г цГлого життя, щоб
накопичити необхГднГ кошти для купГвлГ "мерседеса", "опеля" або "BMV".
А хто зможе оцГнити справжню (тобто дати реальну оцГнку у
еквГвалентному спГвставленнГ до Гснуючих свГтових цГн на аналогГчнГ об'Ккти)
вартГсть побудованих навколо великих мГст тисяч коштовних котеджГв та
розкГшних (навГть за вищими свГтовими стандартами) вГлл або, скажГмо,
перебудованих за тими ж "Квростандартами" величезних квартир, розташованих у
най-престижнГших районах великих мГст?
64
65
РозподГл населення за рГвнем середньодушового мГсячного грошового
доходу
(за даними обстеження сГмейних бюджетГв Держкомстатом УкраПни)
Таблиця 2
199
1р.
В пГврГччя
1997 року
СередньодушовГ до
Середньо-душовГ доходи на мГсяць, (крб.)
Питома вага доходноПгрупи у всьому населеннГ,
Середньо-душовГ доходи на мГсяць, (грн.)
Питома вага доходноП групи у всьому населеннГ,
ходи на мГсяць у 1 пГврГччя 1997 p. розрахованГ у купГвельнГй
спроможностГ карбованця станом на
(%)
(%)
01.01.1992р.' (крб.)
до 75
0,1
до 20
о<
------8^------
75,1 - 100
0,1
20,1 - ЗО
й s
Вдо 14 14-22
100,1 -125
0,5
30,1-60
------------- 28,9
22-43
125,1-150
1,7
60,1-90
22,2
43-65
150,1 -175
3,5
90,1 -120
13,3
65-86
175,1-200
5,5
120,1 -150
7,8
86 -108
200,1 - 250
15,9
150,1 -180
4,5
108 -129
250,1 - 300
18,3
180,1 -210
2,4
129-151
300,1-350
16,5
210,1-240
1,4
151-173
350,1-400
12,8
240,1-270
0,8
173 -194
понад 400
25,1
270,1 - 300
0,6
194 -216
понад 300
1,1
понад 216
Про обсяги "тГньовоП" економГки, розмГри доходГв та валютних скарбГв,
нагромаджених у цГй сферГ, свГдчать такГ данГ. За експертними оцГнками
фахГвцГв, за кордон неофГцГйно експортовано з УкраПни до 20 млрд. доларГв.
ОкрГм того, за рГзними даними, у населення УкраПни "на руках" зберГгаКться
ще вГд 4 до
' Розрахунки ГндексГв зростання цГн споживчих кошикГв, що входили до
складу мГнГмального споживчого бюджету (МСБ) населення УкраПни свГдчать, що
його номГнальна вартГсть у В пГврГччГ 1997 p. дорГвнювала 348 грн. ОскГльки
вартГсть МСБ 1991 року дорГвнювала 251 крб., то вГдповГдно купГвельна
спроможнГсть 1 крб. 1991 року еквГвалентна 1.39 грн. у В пГврГччГ 1997 p.
(348 : 251). З урахуванням цього спГввГдношення розрахованГ показники
середньодушових доходГв населення за В пГврГччя 1997 p. у купГвельнГй
спроможностГ карбованця 1991 року.
66
10 млрд. доларГв США1. За Гншими джерелами, за останнГ 5 рокГв з
УкраПни вивезено 15 млрд. доларГв2.
Одним з важливих показникГв, що характеризують масштаби "тГнГзацГП", К
кГлькГсть людей, якГ зайнятГ такими видами дГяльностГ, що можуть бути
вГднесенГ до неформальноП економГки (тобто тут мова йде про застосування
пГдходу, що, за свГтовою класифГкацГКю, заснований на так званому
"трудовому" пГдходГ).
РозподГл населення за рГвнем середньодушового грошового доходу
(за даними обстеження сГмейних бюджетГв МГнстату УкраПни у % до
пГдсумку)
1991 рГк, %
В пГврГччя 1997 року, %
Мал.2.
Див.: ДолГшнГй М., КозорГз М. ГоловнГ напрями стратегГП виходу
економГки УкраПни з кризи //ЕкономГка УкраПни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36.
Див.: Кощий В. ПараллельньПе зкономические мирьГ // Финансовая Украйна.
- 1996. - 20 февраля.
67
В пГврГччя 1997 року у купГвельнГй спроможностГ грошовоП одиницГ станом
на 01.01.1992 p.
Мал. 2 (продовження)
За даними вибГркових обстежень та наукових дослГджень, що були
проведенГ Гз проблем зайнятостГ (Науково-дослГдним центром з проблем
зайнятостГ та ринку працГ НацГональноП АкадемГП наук та МГнпрацГ УкраПни,
Центром "СоцГальний монГторинг" та СвГтовим Банком), чисельнГсть офГцГйно
незайнятого працездатного населення, що отримуК основнГ доходи вГд
неформальноП дГяльностГ, становила ще у 1994 роцГ 3170 тис. осГб, або 12,6 %
вГд загальноП чисельностГ зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було
залучено до неформальноП економГчноП дГяльностГ'.
Значною мГрою ця цифра складаКться за рахунок осГб, що перебувають у
станГ прихованого безробГття на пГдприКмствах (у неоплачуваних вГдпустках
або в режимГ працГ неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
ОкрГм того, несприятливГ умови для пГдприКмництва зумовили зростання
"тГньовоП" дГяльностГ зареКстрованих пГдприКмницьких структур, державних
пГдприКмств Г органГзацГй.
На цей час значна частина населення компенсуК у сферГ неформальноП
"тГньовоП" дГяльностГ, тобто на "дикому" ринку
Див.: Жерар Дюшен. До аналГзу дГяльностГ неформальноП економГки в
УкраПнГ // МатерГали Њвропейського Центру макроекономГчного аналГзу УкраПни,
1996.-С.2.
68
працГ, тГ економГчнГ втрати, що вГдбулись внаслГдок суттКвого
скорочення реальних обсягГв доходГв, якГ надходили вГд традицГйних видГв
трудовоП дГяльностГ та ГснуючоП пенсГйноП системи. Можна також стверджувати,
що у цьому секторГ зайнято вГд 5 до 10 % пенсГонерГв (зокрема раннього
пенсГйного вГку), близько 1000 тис. осГб.
Так, разовГ опитування осГб, якГ ранГше або безпосередньо на момент
опитування (середина 1994 року) працювали на державних пГдприКмствах,
засвГдчили, що 70 % цих осГб мали неофГцГйну роботу. Доход, що отримували
працГвники вГд неофГцГйноП роботи, становив бГльше 50 % загального доходу
опитаних.'
За експертними оцГнками неформальна дГяльнГсть дозволяК отримувати
зазначенГй частинГ населення, що становить мГлкий ринковий "планктон", до
чвертГ доходГв, що утворюються у "тГньовГй" економГцГ. ОфГцГйна статистика
та податкова система фактично не мають нГякоП ГнформацГП про доходи
щонайменше 20 % населення краПни, якГ за експертними оцГнками отримують
близько 40 % сукупних доходГв фГзичних осГб.
НайбГльш спрощено реальний розподГл сукупних грошових доходГв серед
соцГальних верств населення, який маК мГсце на цей час, може бути
представлений наступним чином: 40 % населення краПни отримуК приблизно 10 %
сукупних грошових доходГв (з яких близько 10 % -- "тГньовГ"); ЗО % населення
-- близько 20 % сукупних грошових доходГв (з яких приблизно 20 % К
"тГньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доходГв (близько третини яких
знаходяться у "тГнГ"); 10 % населення -- близько 40 % вГд обсягГв загальних
доходГв, що отримуК населення краПни (з яких близько 75 % "тГньовГ'').
ОстаннГй рГвень ра-нжування характеризуК надвисокГ доходи, походження яких
здебГльше К "кримГнально-чорним" Г якГ за будь-яких умов будуть прагнути
уникнути зустрГчГ Гз податковою системою держави.
Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 вГдсоткГв
найбГднГших людей (тобто нижнього маргГнального рГвня) на цей час не
викликаК суттКвих ускладнень, то визначен-
69
ня середнього сукупного доходу 10 вГдсоткГв найбагатшоП частини
населення УкраПни вкрай ускладнене внаслГдок зазначених причин. АналогГчна
ситуацГя ГснуК Г стосовно оцГнки майнового стану "маргГналГв", що
вГдносяться до групи, яка маК вищий рГвень доходГв.
Розрахунки децильних коефГцГКнтГв (тобто вГдношення доходГв 10 %
найбагатших Г 10 % найбГднГших громадян), якГ перГодично здГйснюК
держстатистика, на основГ використання традицГйних методик вибГрки Г даних
балансу доходГв та витрат, по сутГ дають уяву лише стосовно процесу
диференцГацГП на рГвнГ неприхованих, Г в основному, невисоких доходГв, що
отримують особи, якГ працюють в державному та кооперативному секторах
економГки, або тГ доходи, що надходять вГд системи соцГального страхування
та джерелом яких К пГдсобне домашнК господарство.
Проте, навГть Г на цьому рГвнГ низького достатку спостерГгаКться
помГтна диференцГацГя у розподГлГ доходГв. Так, якщо за оцГнками у 1993 роцГ
середнГй грошовий доход "найбГльш заможних" громадян перевищував доход 10 %
громадян Гз найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 разГв, у 1995
p. -- в 12 разГв, у 1996 p. -- ВВЗ разГв, то вже у груднГ 1996 року 10 %
громадян Гз "найвищими" доходами отримували третину загальноП суми всГх
грошових доходГв населення, що фГксувалися офГцГйною статистикою.' Реальна ж
величина зазначених коефГцГКнтГв Гз урахуванням "тГньових" доходГв
щонайменше на порядок перевищуК тГ, що офГцГйно наводяться органами
держстатистики.
Все наведене свГдчить про значнГ формацГйнГ прогалини, якГ виникають
при спробГ зробити оцГнку "тГньовоП" економГки шляхом застосування методики,
що базуКться на використаннГ системи нацГональних рахункГв.
Щодо можливостГ застосування до вГтчизняних умов методики, що базуКться
на наданнГ визначеного базового обсягу "тГньовоП" економГки певному
вихГдному перГоду Г порГвняння офГцГйно вимГряного темпу зростання (падГння)
ВВП у наступнГ перГоди Гз темпами зростання деякоП змГнноП, вГдносно якоП
при-
' УкраПна: ГнформацГйно-статистичний довГдник.: К. - КабГнет МГнГстрГв
УкраПни.-1997.-С. 108.
70
пускаКться, що вона певним чином пов'язана Гз змГною фактичного ВВП, то
стосовно останнього можна вГдзначити наступне.
Для краПн Гз перехГдною економГкою науковцями, у тому числГ Г
вГтчизняними, пропонуКться використовувати у якостГ такоП змГнноП (вГдносно
якоП припускаКться, що вона певним чином пов'язана Гз змГною фактичного
ВВП), обсяги споживання електроенергГП. Це зумовлено тим, що споживання
електроенергГП тГсно пов'язано з виробництвом дГйсного ВВП.
З метою оцГнки реальноП ситуацГП в економГцГ УкраПни групою дослГдникГв
(В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було здГйснено розрахунки ГндексГв
спаду виробництва ВВП Г ВСП за п'ятирГчний перГод Гз визначенням ГмовГрних
обсягГв зростання "тГньовоП"" економГки на основГ урахування даних про
споживання електроенергГП в народному господарствГ УкраПни за 1990-1995
роки.
Розрахунки, проведенГ за цГКю методикою, показали, що у 1995 роцГ
обсяги валовоП продукцГП та доданоП вартостГ, створених у тГньовГй
економГцГ, становили, вГдповГдно, 5000 трлн. Г 2750 трлн. крб., або 42,4 %
офГцГйного ВВП.' У подальшому названГ автори провели аналГз обсягГв
"тГньовоП"" економГки на основГ використання не лише методГв, якГ враховують
змГни в рГвнГ електроспоживання, а також Г експрес-методу2. Це дозволило Пм
одержати близькГ результати. Так, обсяг "тГньовоП" економГки в 1995 p.,
розрахований за цими методами, становить, вГдповГдно, 40,5 % Г 43,6 % вГд
реального ВВП3. БлизькГсть результатГв, що отриманГ Гз застосуванням рГзних
методик, дозволять поставитись до них з певною довГрою.
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. ОцГнка масштабГв "тГньовоП"
економГки та ПП вплив на динамГку макроекономГчних показникГв. //ЕкономГка
УкраПни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине:
разньПе оценки дают одинаковьГй результат // ФинансовьГе риски. - 1996. - No
3. - С. 32.
Експрес-метод був розроблений в ГнститутГ РосГП НАН УкраПни для
розрахунку обсягГв "тГньовоП" економГки Г на вГдмГну вГд методу Гутмана Г
його модифГкацГй враховуК вплив рГзних детермГнантГв або ГндикаторГв
"тГньовоП" економГки на змГни в ПП вГдносних розмГрах (БГльш детально див.:
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тГньовоП економГки
//ЕкономГка УкраПни.- 1997.-No5).
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку тГньовоП
економГки //ЕкономГка УкраПни. - 1997. - No 5. - С. 53.
71
АналГз особливостей практичного використання цих методГв на думку
авторГв свГдчить про доцГльнГсть Пх комбГнованого застосування -- з огляду
на те, що вони охоплюють рГзнГ, взаКмодоповнюючГ сфери "тГньовоП"'
дГяльностГ. Так, при використаннГ даних про енергоспоживання оцГнюються
обсяги "тГньовоП" економГки у сферГ виробництва, а при застосуваннГ
експрес-методу, окрГм того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим
споживанням електроенергГП. Тому при одержаннГ близьких результатГв за обома
методами Пх середнК значення (40,9 %), на думку авторГв, можна вважати
досить вГрогГдною оцГнкою обсягу "тГньовоП" економГки в УкраПнГ у 1995 роцГ
.
ОсобливоП уваги потребуК з 'ясування питання щодо можливостГ
застосування монетарного пГдходу для достатньо репрезентативного визначення
обсягГв "тГньовоП" економГки.
За методиками, що базуються на монетарному пГдходГ, оцГнка даКться,
виходячи з обсягГв грошових коштГв, що знаходяться в обГгу у сферГ
"тГньовоП" Г "чорноП" економГки. Цей пГдхГд побудований на основГ положення,
що практично всГ розрахунки у "тГньовГй" сферГ, як правило (за виключенням
бартеру), провадяться за готГвку. Тому у центрГ уваги аналГтикГв передусГм
знаходиться спГввГдношення готГвки, що обертаКться поза сферою банкГвськоП
ГнкасацГП Г тГКП сукупноП грошовоП маси, що знаходиться в грошовому обГгу.
Як правило, застосовуючи цей пГдхГд, дослГдники в залежностГ вГд однГКП
або декГлькох змГнних (якГ вГдображають вплив "тГньовоП" економГки на попит,
що виникаК на грошГ) спочатку роблять оцГнку грошовоП готГвки, необхГдноП
для фГнансування операцГй у "тГньовГй" економГцГ, а у наступному
розраховують створений у "тГньовГй" економГцГ доход, шляхом множення
кГлькостГ грошей на прогнозовану швидкГсть Пх обороту.
АналГз засвГдчуК, що вибГр базового рГвня Гстотно впливаК на кГнцевГ
результати розрахункГв, особливо при використаннГ монетарних методГв, таких,
як метод Гутмана Г його вГдповГдних модифГкацГй (що базуКться на врахуваннГ
змГн спГввГдношення
готГвковоП Г загальноП маси), та метод Файге (який додатково враховуК
змГни швидкостГ обороту готГвкових грошей). Тому оцГнки обсягГв "тГньовоП"
економГки, якГ отриманГ шляхом використання зазначених методГв, суттКво
рГзняться (у 3 - 5 разГв), що "засвГдчуК Пх досить умовний характер"'.
Це пов'язано з тим, що результати розрахункГв з використанням
зазначених монетарних методГв зумовленГ впливом на абсолютнГ величини
тГньового сектора лише одного чинника -- змГн у пропорцГях грошового обГгу.
Водночас на обсяги "тГньовоП" економГки впливають Г такГ фактори, як розмГр
ставок оподаткування, рГвень збирання податкГв, змГни у рГвнГ реальних
доходГв у розрахунку на душу населення, динамГки ГнфляцГйних процесГв тощо.
УмовнГсть застосування оцГнки обсягГв "тГньовоП" економГки в УкраПнГ на
основГ названих монетарних методГв пояснюКться також Г тим, що Пх було
розроблено науковцями для краПн Гз стабГльною економГкою, достатньо сталими
пропорцГями грошового обГгу, розвинутою системою оподаткування (що реалГзуК
не тГльки фГскальну, але й стимулюючу функцГю), вГдсутнГстю масштабних
бартерно-обмГнних операцГй, кризи неплатежГв, величезних накопичених обсягГв
невиплаченоП заробГтноП плати, пенсГй та Гнших соцГальних виплат2.
Проте, незважаючи на наведенГ висновки, не слГд остаточно ставити
крапку на можливостГ застосування у вГтчизняних умовах монетарного пГдходу,
особливо стосовно використання найбГльш спрощених методик Гз наступних
мГркувань.
У краПнах Гз розвиненою ринковою економГкою Г низьким рГвнем ПП
"тГнГзацГП" питома вага готГвковоП маси, як правило, не перевищуК рГвня 5 %
сукупноП грошовоП маси, що знаходиться в обГгу . Тобто у цих краПнах
фактично всГ грошовГ операцГП
' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку
тГньовоП економГки //ЕкономГка УкраПни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50.
72
Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тГньовоП
економГки //ЕкономГка УкраПни. - 1997. - No 5. - С. 51.
Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгованГсть
становила по заробГтнГй платГ - 5,15 млрд. грн., по пенсГям та Гншим
соцГальним виплатам -1,81 млрд. грн.
Так у США питома вага готГвки (паперовГ та металевГ грошГ) становить 5
% вГд грошовоП маси МЗ. ВншГ структурнГ складовГ становлять: чековГ вкла-
73
(крГм дрГбних) провадяться на основГ застосування сучасних
не-готГвкових банкГвських розрахункГв (у тому числГ кредитних карток,
"магнГтних" грошей, чекГв, векселГв, банкнот тощо).
За даними НацГонального банку, в УкраПнГ, починаючи з 1996 року, маса
готГвки перевищила рГвень 40 % вГд загального обсягу грошовоП маси. ДинамГку
обсягГв зростання питомоП ваги та абсолютних обсягГв готГвки, що знаходилася
поза банкГвською системою, Глюструють вГдповГдно табл. З Г 4.
Таблиця З
19
96
19
97
ПерГод
1985
1992
1993
1994
1995'
I
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Питома вага
ГСУГВВКИ V
обсязГ гро
100
19?
?65
?47
178
189
411
4?9
41 1
441
460
4Х8
443
шовоП маси
(на кГнець
перГоду), %
Таблиця 4
19
96
19
97
ПерГод
В
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Грошова готГвкова маса (М")
2800
3324
3330
4041
4306
5102
6031
6132
(на кГнець перГоду), млн. грн.
Табл. З засвГдчуК, що питома вага рГвня зростання готГвки в загальнГй
грошовГй масГ фактично кореспондуКться з тими параметрами "тГнГзацГП"
економГки УкраПни у 1995 роцГ, якГ визначенГ у розрахунках В. Бородюка, О.
Турчинова Г Т. Приходько (тобто вГдповГдно 38,3 % Г 40,9 %). Тому обсяги
"тГньовоП"' еко-
ди - 15%, вклади на безготГвкових ощадних рахунках -11%, дрГбнГ
строковГ вклади - 47 %, великГ строковГ вклади - 22 % (Наведено за:
Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер.
с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265).
Починаючи з 1995 року до обсягу грошовоП маси включаються також кошти
клГКнтГв за трастовими операцГями банкГв.
номГки УкраПни за спрощеною методикою у 1997 роцГ можна оцГнити у 46 -
47 % вГд рГвня офГцГйного визначення ВВП, який дорГвнюК 92,5 млрд. грн.
(попереднГ данГ). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "тГньовому" секторГ
економГки у 1997 роцГ, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП
дорГвнював бГля 130 млрд. грн.
Одне Гз суттКвих ускладнень щодо застосування монетарного пГдходу за
спрощеною методикою полягаК ще Г у тому, що, з одного боку, в УкраПнГ
суб'Ккти "тГньовоП" Г "чорноП" економГчноП дГяльностГ при розрахунках досить
широко використовують Гноземну валюту. З Гншого боку неможливо також
стверджувати, що абсолютно весь обсяг готГвковоП маси, яка знаходиться поза
межами банкГвськоП системи, використовуКться, як обГговГ кошти "тГньовоП"
економГки. ЙмовГрно припустити, що такими К приблизно лише половина грошовоП
маси, що "гуляК" поза межами банкГвськоП системи.
На цей час фактично немаК даних стосовно реальних обсягГв валюти, що
знаходиться на руках у населення УкраПни. За рГзними експертними оцГнками
цей обсяг визначаКться у межах вГд 4 до 16 млрд. доларГв США. БГльша частка
цГКП валюти К грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть
врятувати себе вГд можливого ГнфляцГйного "ренесансу". Певна маса готГвковоП
валюти К обГговими коштами "тГньовоП" Г "чорноП" економГки. З достатньо
високим рГвнем вГрогГдностГ можна припустити, що обсяги валютноП готГвки,
яка у якостГ обГгових коштГв обслуговуК "тГньовГ" економГчнГ процеси,
реально може бути еквГвалентною масГ гривневоП готГвки, що за ринковим
курсом нацГональноП валюти забезпечуК ПП конвертацГю.
У 1996 роцГ в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами
банкГвськоП системи, Г, як було зазначено вище, Гз цГКП маси не менше 2,5
млрд. грн. обслуговувало потреби "тГньовоП" економГки. Реально також, що
еквГвалентна Пй валютна маса Гз купГвельною спроможнГстю у 2,5 млрд. грн.
також виконувала функцГю обГгових коштГв "тГньовикГв". Тому можна
стверджувати, що потреби "тГньовоП" економГки у 1997 роцГ забезпечувала
сукупна грошова маса, яка дорГвнювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати,
що швидкГсть обороту готГвковоП одиницГ
в "тГньовому" обГгу становить 10 разГв на рГк (тобто до розрахунку
береться мГнГмальний рГвень, який практично може перевищувати зазначену
величину щонайменше вдвГчГ), то обсяги валового "тГньового" обороту
становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати
"тГньового виробництва" (оскГльки, як було зазначено, Пх левова частка
припадаК на "свГтлу" економГку), отримаКмо тГ ж 40 млрд. грн. ВВП, що
визначають масштаби "тГньового" сектору економГки, якГ були отриманГ шляхом
застосування показника питомоП ваги готГвки, що знаходиться поза банкГвською
системою.
Як бачимо, навГть стислий опис практичного застосування Гснуючих
пГдходГв визначення вГдносноП та вартГсноП оцГнки обсягГв "тГньовоП""
економГки свГдчить про суттКвГ обмеження можливостГ отримання достовГрних
даних у зв'язку Гз значною кГлькГстю проявГв порушень Г вГдсутнГстю точних
базових параметрГв, якГ мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна
впевнено стверджувати, що параметри "тГньового" сектору економГки УкраПни не
К меншими за 40 % вГд офГцГйно визначених обсягГв "свГтлоП" економГки Г не
перевищують межу питомоП ваги у 50 %.
За розрахунками захГдних спецГалГстГв, критичною межею для господарства
краПни К такГ щорГчнГ обсяги "тГньового" сектора, що перевищують рГвень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для краПн, якГ мають традицГйно стабГльнГ
соцГально-економГчнГ вГдносини та сталу ринкову економГку, цей рГвень К
значно нижчим Г не може перевищувати 15 %. Практика також засвГдчуК, що якщо
оборот пГдпГльного бГзнесу перевищуК '/з ВВП, а кГлькГсть залучених до нього
(у т. ч. Г в якостГ найманих працГвникГв) ЗО -40 % зайнятих, економГка
втрачаК будь-якГ можливостГ позитивного регулювання.
ПГдсумовуючи "дГагноз", який на пГдставГ експертних оцГнок поставлений
економГцГ УкраПни, можна вважати, що вона уражена вГрусом "тГньового"
пГдприКмництва (в його найбГльш небезпечних формах) Г тому К серйозно
хворою. Але за аналогГКю з медициною, справжнГм здоровим повинен вважатися
не той, хто взагалГ не хворГК, а той, хто хворГК мало, хворГК у легкГй формГ
Г здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виникаК цГлком слушне
питання щодо реальних наслГдкГв досяг-
76
нення тГКП критичноП маси у перевантаженнГ народного господарства
краПни "тГньовими" економГчними вГдносинами. Тобто чи засвГдчуК досягнення
цГКП межГ небезпеку виникнення некон-трольованоП ланцюговоП реакцГП подГлу
злоякГсних клГтин, коли метастази "чорноП"" економГки необмежене
розростаються, витГсняючи й замГнюючи здорову тканину суспГльно-економГчного
органГзму, що призведе до летальних наслГдкГв.
Звичайно, в економГцГ неабияку роль вГдГграють культурнГ та ГсторичнГ
традицГП нацГП, ПП менталГтет. Проте реальний стан економГки формуК
повсякденнГ, найбГльш уживанГ характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалюКться, а що засуджуКться. 1 тому для кожноП держави,
нацГП К такий рГвень "тГнГзацГП", перехГд через який свГдчить про те, що
патологГя затвердилась як норма критичного перевантаження.
АналГз засвГдчуК, що УкраПна вже перейшла цей небезпечний бар'Кр. Однак
чи можна вважати, що процес "тГнГзацГП" набрав незворотного характеру, що
вГдбуваКться "латиноамерика-нГзацГя" краПни, а УкраПна перетворюКться на
"бананову республГку" пГвнГчних широт.
Њ багато пГдстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необхГдно враховувати унГкальнГсть перехГдного стану нашоП
економГки та суспГльства, а названу межу "тГнГзацГП'" було визначено для
краПн з усталеною економГкою традицГйно ринкового типу. Внша рГч --
швидкГсть Г темпи трансформацГйних процесГв. ЗагальновГдомо, що реформи
мають проводитися рГшуче, швидко, без права на помилки, цГна яких
обертаКться величезними збитками для суспГльства, або не повиннГ проводитися
взагалГ. Затягування реформацГйних процесГв, тупцювання на мГсцГ або
неадекватнГсть дГй до тГКП ситуацГП, що реально складаКться К досить
небезпечним шляхом для молодоП держави.
По-друге, на вГдмГну вГд живого бГологГчного органГзму, у
суспГльно-економГчних систем, як правило, не буваК безвихГдних ситуацГй.
Розпад старих соцГально-економГчних систем К також Гсторичним виходом,
оскГльки на цьому розпадГ анГгГлюються накопиченГ у минулому антагонГстичнГ
суперечностГ Г формуються новГ суспГльно-економГчнГ та полГтичнГ вГдносини Г
структури.
77
По-третК, темпи й характер перебГгу трансформацГйних процесГв, як вже
зазначалося, залежать вГд "культурних традицГй нацГП", вГд державницькоП,
патрГотичноП позицГП тоП частини населення, якГй не байдужа подальша доля
УкраПни.
По-четверте, аналГз стану та тенденцГй динамГки процесГв "тГнГзацГП"
дозволяК стверджувати, що "тГньова" економГка протягом 1995 - 1997 рокГв вже
досягла максимальноП межГ у своКму розвитку Г на цей час за абсолютними
характеристиками вступаК у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економГчно
об'Кктивно почне стискатися пГд впливом незворотного ефекту "проПдання"
нацГонального багатства (передусГм виробничого капГталу та накопичених
ресурсГв). Проте, внаслГдок продовження кризовоП деградацГП офГцГйноП
економГки, вГдносна питома вага "тГньовоП"" економГки може ще незначною
мГрою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж рГвнГ.
По-п'яте, значна роль у процесГ подолання "тГнГзацГП" належатиме
активнГй державнГй полГтицГ, особливо такого ПП напряму, як реалГзацГя
рацГонально-прагматичноП та оптимально-виваженоП законодавчоП стратегГП, що
маК бути вибГрково-дифе-ренцГйовано спрямована або на легалГзацГю, або на
обмеження, або на знищення тих чи Гнших проявГв економГчноП "тГнГзацГП", в
залежностГ вГд рГвня Пх соцГально-економГчноП небезпечностГ, про що мова
буде вестися у наступнГй главГ.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЏ СТРАТЕГВЏ ТА МЕХАНВЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕСВВ "ТВНЬОВОЏ" ЕКОНОМВКИ
3.1. АналГз правових чинникГв сприяння розвитку процесГв "тГнГзацГГ'"
економГки УкраПни
ОцГнка розвитку процесГв масштабноП "тГнГзацГП" Г кримГналГ-зацГП
економГки УкраПни засвГдчуК про суттКву недосконалГсть та структурну
незавершенГсть вГтчизняноП правовоП системи. Тобто бГльшГсть наших сучасних
бГд Г негараздГв, якГ стосуються масштабноП кримГналГзацГП економГки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економГчних перетворень в процесГ Пх законодавчого забезпечення
була фактично проГгнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання Г ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власностГ, розвитку
ринкових вГдносин, Пх органГзацГйних структур та механГзмГв функцГонування.
СвГтова практика засвГдчуК, що цивГлГзована ринкова економГка, яка маК
надГйнГ ГмуннГ властивостГ, що пригнГчують "вГрус тГнГзацГП", передусГм
потребуК наявностГ ретельно вГдпрацьованоП, досконалоП, комплексно
збалансованоП та достатньо стабГльноП правовоП бази, яка спроможна
забезпечити чГтку взаКмодГю, взаКмозв'язок Г взаКмовГдповГдальнГсть усГх
суб'КктГв ринкових вГдносин та ринкових структур, що функцГонують на основГ
як приватноП, змГшаноП, так Г публГчноП форм власностГ.
Розвиток правовоП системи у напрямГ попередження зловживань Г обмеження
злочинностГ в сферГ економГчних вГдносин мав ще Гз самого початку базуватись
на системному Г максимально повному використаннГ кращих досягнень свГтового
досвГду, що за багато десятирГч накопичений краПнами, якГ мають розвинену
ринкову економГку. Проте, внаслГдок нерозумГння, або приватно-корпоративноП
користГ, або чванливо-бюрократичного Ггнорування потреб об'КктивноП
реальностГ, на економГчний простГр нашоП краПни вирвалась невпорядкована,
руйнГвна Г жорстока стихГя, яку, правду кажучи, не чекали Г яка масштабнГстю
Г глибиною своПх "чорно-кримГнальних" проявГв боляче травмуК суспГльство,
пГдриваК вГру людей в ринковГ перетворення, звужуК базу соцГальноП пГдтримки
процесГв економГчноП та суспГльноП трансформацГП.
Наш власний, емпГричний, набутий за незначний час гГркий, але досить
вагомий досвГд переконуК, що "гра в ринок" за вГдсутностГ вГдповГдних чГтких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення вГдповГдноП комплексноП
та надГйно-досконалоП системи правового забезпечення функцГонування
механГзму ринково-господарських та комерцГйних вГдносин, у кГнцевому
наслГдку призводить лише до
79
альних процесГв"
соцГально-економГчноП анархГП, породжуК сприятливе середовище для
зловживань Г злочинностГ, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорноП""
складовоП "тГньовоП" економГки.
ОскГльки, як зазначалося, "тГньова" економГка (якщо ПП розглядати в
широкому розумГннГ цього поняття) К органГчною складовою економГчноП системи
будь-якого суспГльства, то дГа-лектично одне не може зникнути без зникнення
Гншого. "ЗакономГрностГ розвитку антисуспГльних явищ перебувають у
взаКмозв'язку Г взаКмодГП Гз закономГрностями корисних соцГальних
процесГв"'. Саме в економГцГ поняття правомГрноП й протиправноП, тобто
злочинноП, поведГнки хоча й протилежнГ за змГстом Г результативною
спрямованГстю, але тотожнГ за своПми витоками -- соцГально-економГчними
суперечностями суспГльного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здоровоП, суспГльне корисноП чи економГчно патологГчноП (анти-суспГльноП)
дГяльностГ суб'КктГв ринкових вГдносин залежить вГд механГзмГв руху й
розв'язання Гснуючих суперечностей, де виключно важливу роль вГдГграК
суб'Кктивний фактор, Г передусГм -- економГчна полГтика держави та рГвень
досконалостГ нормативно-правовоП Гнфраструктури, що регулюК
господарсько-комерцГйнГ вГдносини суб'КктГв, дГяльнГсть яких базуКться на
рГзних формах власностГ на засоби виробництва.
ДиференцГацГя економГчноП поведГнки людей, вигГдноП для одних Г
невигГдноП для Гнших, визнання одних ПП форм суспГльне корисними,
правочинними, законними, а Гнших -- шкГдливими, неправомГрними,
протиправними К Кдиним процесом, рГзнГ сторони якого вГддзеркалюються у
виникненнГ форм поведГнки суб'КктГв економГчних вГдносин та норм права, що
йому суперечать (разом Гз економГчною злочиннГстю включно). ВзаКмопов'язанГ
поняття правомГрноП й протиправноП економГчноП поведГнки вГдображають у
кГнцевому пГдсумку Гснуючий баланс ГнтересГв окремоП особи, соцГальних груп
та суспГльства в цГлому.
Що саме вважати офГцГйно схвалюваною (законною) Г "тГньовою" або
"чорною" економГчною дГяльнГстю, залежить вГд тих правових принципГв, яких
дотримуКться суспГльство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
бГльш впливовГ його соцГальнГ групи. Так, адмГнГстративно-командна
система, як вГдомо, сповГдувала Г необмежене поширювала (аж до рГвня
фГзичноП особи) реалГзацГю принципу публГчного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам своКрГдну легГтимнГсть
для тотального контролю за всГм Г вся, для придушення будь-якоП приватноП
ГнГцГативи Г за кГнцевими проявами зумовлювало постГйне розширення сфери
"тГньовоП" економГки командно-бюрократичного типу, основнГ якГснГ
особливостГ якоП вже були розкритГ.
Проте, в процесГ ринковоП трансформацГП ситуацГю щодо розвитку процесГв
"тГнГзацГП" значно погГршила майже миттКва лГквГдацГя публГчно-правовоП
Гнфраструктури, яка ранГше забезпечувала вГдповГднГ умови функцГонування
державноП форми власностГ. Вкрай необачне, а по сутГ фактично тотальне
знищення всГКП системи юридичних норм, якими були врегульованГ
господарсько-адмГнГстративнГ вГдносини в державному секторГ економГки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"свГтлоП" економГки втратив необхГдну для свого Гснування правову базу Г
практично залишився неке-рованим з боку держави. СуспГльний капГтал,
позбувшись правових важелГв, що створювали йому надГйнГ умови внутрГшньоП Г
зовнГшньоП економГчноП безпеки, став "нГчийним" Г по сутГ беззахисним з боку
корисливих зазГхань приватного, приватно-корпоративного та
кримГнально-мафГозного ГнтересГв.
СвГтова практика незаперечне засвГдчуК, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стабГльного порядку, який
встановлюКться Г пГдтримуКться державою за допомогою законГв, що базуються
на юридичних нормах публГчного права, неможливе функцГонування сучасноП
масштабноП ринковоП економГки. Саме застосування державою у фГксованГй сферГ
законГв, що побудованГ на принципах Г нормах публГчного права, надаК
можливГсть забезпечити оптимальне поКднання приватних та суспГльного
ГнтересГв Г надГйно захистити останнГй вГд "фурГй" кримГнально-мафГозного
Гнтересу.
ВГдомо, що стара система адмГнГстративно-планового господарювання
базувалась на дГП близько ЗО тисяч союзних нормативних актГв законодавчого Г
урядового рГвнГв.
81
Теоретичне узагальнення досвГду публГчно-правового регулювання
господарськоП дГяльностГ в краПнах розвинутоП ринковоП економГки, вивчення
досвГду Г особливостей правового забезпечення функцГонування в цих краПнах
державноП форми власностГ, зГставлення в цьому планГ свГтовоП Г вГтчизняноП
практики К особливо актуальними. Це К досить складним напрямом роботи,
насамперед в свГтлГ вдосконалення законодавчоП стратегГП обмеження
"тГГзацГП" економГки краПни, якщо врахувати, що в сучаснГй юридичнГй та
економГчнГй науковГй лГтературГ зазначенГ питання ще й досГ не знайшли
належного висвГтлення'.
РинковГ перетворення в нашГй краПнГ багаторазово збГльшили обсяги
законодавчоП роботи щодо створення новоП правовоП Гнфраструктури
забезпечення радикального реформування економГки та реалГзацГП новоП
соцГальноП полГтики. Величезна робота у цьому напрямГ маК бути виконана на
шляху створення правовоП системи "антитГньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економГчноП реформи вимагаК
кардинальноП трансформацГП всГКП системи господарського законодавства, в
тому числГ Г тГКП його складовоП, що забезпечуК регулювання економГчних
вГдносин в сферГ функцГонування державноП власностГ. В свою чергу, для
якГсного виконання цГКП роботи вкрай необхГдно виконати певний обсяг
попереднГх науково-теоретичних дослГджень, а саме: 1) чГтко визначити мГсце
права в структурГ методГв господарського та органГзацГйно-розпорядчого
регулювання ринковоП економГки; 2) спираючись на свГтовий Г власний досвГд,
конкретизувати цГльову спрямованГсть законодавства Г всього механГзму
ринково-правового регулювання в загальнГй системГ трансформування
ринково-економГчних вГдносин;
3) визначити Г вГдповГдно ранжувати провГднГ принципи побудови Г
функцГонування механГзму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальнГ спГввГдношення застосування норм приватного та публГчного права в
системГ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладноП ринковоП
економГки.
Див.: Мандибура В. ПравовГ форми державноП власностГ в умовах ринковоП
економГки/УВГче. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначенГ дослГдження, без результатГв яких практично
неможливе подальше якГсне законодавче забезпечення економГчних реформ,
фактично до цього часу ще не виконанГ. Тому процес економГчного
законотворення, як кажуть "пГшов", але пГшов досить нерацГональним для
економГки Г небажаним для народу УкраПни шляхом -- емпГричним, тобто так
званим "методом" спроб Г помилок".
Саме гГрка емпГрика нашого сьогодення (особливо масштабнГ процеси
"тГнГзацГП" Г кримГнал ГзацГП), здаКться, вже створила всГ необхГднГ
передумови для подолання у свГдомостГ бГльшостГ науковцГв нав'язаних
мГфГчних уявлень псевдоринкового лГбералГзму, за якими ефективнГсть
економГчного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стихГйно-ринкового
саморегулювання та повною замГною староП законодавчоП системи регулювання
господарськоП дГяльностГ, що базувалась на нормах публГчного права, на
систему, яка повнГстю будуКться на нормах приватного права.
Зараз стаК зрозумГлим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практичноП господарськоП дГяльностГ суб'КктГв державного сектора економГки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом чГтко не було визначено, а що саме маК бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сферГ матерГального виробництва, зумовило страшний
сплеск економГчноП злочинностГ та поширення процесГв "тГнГзацГП".
НемаК необхГдностГ доводити, що одним з основних завдань, яке маК
здГйснювати державна влада, К стимулювання надГйного збереження та всебГчне
примноження економГчного потенцГалу Г нацГонального багатства УкраПни. Це
можливо реалГзувати лише на засадах створення рГвних економГчних умов та
адекватноП державноП пГдтримки потенцГйних можливостей розвитку Г
функцГонування всГх форм власностГ та суб'КктГв пГдприКмництва, дГяльнГсть
яких не суперечить загальнонацГональним Гнтересам.
Держава, що спираКться на цивГлГзованГ засади ринкового розвитку,
повинна створити надГйнГ економГко-правовГ умови, за яких примноження та
якГсний розвиток будь-якоП форми власностГ маК вГдбутися виключно на власнГй
(майновГй та фГнансо-
83
вГй) основГ за рахунок, насамперед, вдосконалення механГзмГв
пГдвищення ефективностГ господарювання та забезпечення еквГвалентностГ у
вГдносинах обмГну мГж суб'Кктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
надГйнГ економГчнГ та правовГ механГзми, застосування яких виключало
будь-якГ можливостГ паразитування одних форм власностГ за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання Гнших. ОстаннК у рГвнГй мГрГ
стосуКться як державноП форми власностГ, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економГки, так Г, вГдповГдно,
виключатиме можливГсть паразитування приватних форм власностГ за рахунок
використання державноП. Тут, як каже прислГв'я, "табачок (розумГючи пГд цим
розмежування Г недоторканГсть прав власностГ) повинен у кожного бути свГй".
СьогоднГ все помГтнГшими стають масштаби тих негативних наслГдкГв, до
яких призвело поспГшне Г непродумане прийняття законодавчих актГв, що
регламентують сферу взаКмовГдносин державноП Г недержавноП форм власностГ та
регулюють господарсько-комерцГйнГ вГдносини суб'КктГв рГзних форм власностГ
на ринку товарГв та послуг.
УнГкальною на цей час К ситуацГя, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйнованоП "до основания" староП
господарсько-правовоП системи, базуКться на своКрГднГй
"декларативно-правовГй порожнечГ". Тобто ми К свГдками виникнення
парадоксального для юридичноП практики явища, коли у законодавчГ акти, що
мають регулювати економГчнГ вГдносини, не закладаються (там, де це вкрай
необхГдно), "конструкцГП", якГ повиннГ бути побудованГ або на нормах
приватного , або на нормах публГчного2 права.
На практицГ, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'КктГв, спостерГгаКться реальна вГдсутнГсть чГткоП регламентацГП дГй Г
вГдносин, що забороненГ державою. Також не визначаються чГткГ Г
диференцГйованГ карнГ санкцГП за конкретнГ порушення забороненого та
неконкретизованГ процедурнГ механГзми Пх застосування до суб'КктГв
пГдприКмницькоП дГяльностГ, що своПми дГями порушують заборонене.
ВГдсутня регламентацГя тих дГй Г вГдносин суб'КктГв публГчного права,
що дозволяються державою, Г, вГдповГдно, вГдсутнГ санкцГП та механГзми Пх
процедурно-правового застосування до суб'КктГв, що дозволяють собГ
недозволенГ
КатастрофГчне збГльшення випадкГв фГнансових махГнацГй та економГчноП
злочинностГ у сферГ функцГонування державноП (особливо казенноП) власностГ
-- головне породження безсистемно-правового пГдходу до регулювання взаКмодГП
Г взаКмовГдносин приватного Г державного секторГв економГки, державноП та
всГх Гнших форм власностГ.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засобГв, вГдвернути
економГчнГ злочини, обмежити "чорну" диверсифГкацГю, треба проблему
попередження економГчноП злочинностГ розглядати не просто у
кримГнально-правовому планГ, тобто з позицГП покарання або посилення карних
санкцГй за скоКнГ злочини, а передусГм в господарсько-правовому планГ. Тобто
бачити ПП з позицГй удосконалення механГзму правового регулювання
господарськоП дГяльностГ та взаКмовГдносин суб'КктГв рГзних форм власностГ,
що маК не допустити Гснування та створення потенцГйних джерел живлення
економГчноП злочинностГ.
В умовах ринкового реформування необхГдно здГйснити чГтке розмежування
Гснуючого правового поля: по-перше, видГлити окрему, що маК базуватися
виключно на нормах публГчного права, юридичну систему, Г яка повинна
регламентувати дГю механГзму реалГзацГП владно-управлГнських,
органГзацГйно-розпорядчих, вертикально-ГКрархГчних (або як Пх останнГм часом
прийнято називати -- адмГнГстративно-командних) вГдносин на засадах чГткоП
персонГфГкованоП вГдповГдальностГ суб'КктГв органГв системи державного
управлГння за наслГдки цГКП дГяльностГ; по-друге, видГлити побудовану на
нормах приватного права цивГльно-правову систему, що регламентуК
функцГонування механГзмГв ринкових (товарно-грошових) вГдносин суб'КктГв
приватноП форми власностГ.
ЗазначенГ системи не слГд штучно змГшувати, бо це, як засвГдчуК
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових вГдносин, або навпаки, до стихГйного
виходу ринкового механГзму за його природно-економГчнГ межГ. ОстаннК в свою
чергу зумовить втрату необхГдноП керованостГ економГки, тобто спри-
ДВЏ (це стосуКться насамперед державних службовцГв усГх рГвнГв та
керГвникГв державних пГдприКмств).
85
ятиме подальшому агресивному домГнуванню приватних ГнтересГв над
Гнтересами суспГльства, що руйнГвно торпедуК стабГльнГсть Г безпеку в
державГ.
Водночас досвГд розвинутих краПн свГдчить, що механГзм правового
забезпечення ефективного функцГонування державноП власностГ у формГ казенних
пГдприКмств (установ, органГзацГй) та механГзми правового регулювання
дГяльностГ публГчних компанГй (капГталом яких держава володГК повнГстю, або
маК в компанГП контрольний пакет акцГй) досить суттКво вГдрГзняються.
Џх вГдмГннГсть полягаК в тому, що для перших правова система повнГстю
базуКться на нормах публГчного права, а для других правова Гнфраструктура
забезпечення пГдприКмницькоП дГяльностГ повинна будуватись на основГ
оптимального поКднання норм як приватного, так Г публГчного права. Тому в
наших умовах для забезпечення надГйного Г ефективного функцГонування
державноП власностГ у ПП рГзних формах проявГв, необхГдне створення двох
окремих кодексГв: адмГнГстративно-господарського Г господарського (за умов
обов'язкового функцГонування якГсно вГдпрацьованого ЦивГльного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головнГ особливостГ створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
АдмГнГстративно-господарський кодекс маК розроблятися виключно на
нормах публГчного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економГчних та органГзацГйно-управлГнських вГдносин мГж
суб'Кктами, що К розпорядниками Г користувачами казенноП форми державноП
власностГ. Тобто його дГя маК поширюватися виключно на владнГ структури, що
забезпечують управлГння та контроль за використанням державноП власностГ та
бюджетних ресурсГв, а також на пГдпорядкованГ Пм казеннГ пГдприКмства
(установи та органГзацГП), тобто на суб'КктГв, якГ забезпечують економГчне
та органГзацГйне функцГонування цГКП форми власностГ.
Цим кодексом мають бути чГтко визначенГ права Г обов'язки,
функцГонально-органГзацГйна компетенцГя вГдповГдних органГв державного
(галузево-регГонального) управлГння та регламентованГ Пх взаКмовГдносини Г
адмГнГстративна субординацГя та вГд-
86
повГдальнГсть за кГнцевГ наслГдки дГяльностГ. До нього повиннГ ввГйти
законодавчГ акти, що регулюють дГяльнГсть КабГнету МГнГстрГв УкраПни,
АдмГнГстрацГП Президента УкраПни, мГнГстерств, державних комГтетГв,
адмГнГстрацГй, агентств, а також регламентГ норми щодо правовГдносин у сферГ
управлГння державним сектором економГки, насамперед казенними
пГдприКмствами, установами та органГзацГями.
Водночас господарський кодекс маК створюватись на основГ оптимального
поКднання норм приватного та публГчного права, що дозволить юридичними
заходами поКднати ринкову свободу суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ, в
тому числГ Г публГчних компанГй та корпорацГй (Пх саморегулювання,
самоуправлГння тощо) Гз вкрай необхГдними (враховуючи сучасний стан
"тГнГ-зацГП" економГки), елементами державного регулювання Г контролю
поведГнки цих суб'КктГв в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цивГльному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальненГ норми, що повиннГ
попереджати злочиннГсть у використаннГ державноП та комунальноП власностГ,
та норми, якГ спрямованГ на пГдтримку чесноП пГдприКмницькоП дГяльностГ'.
Виконання названих правових заходГв дозволить не тГльки надГйно
захистити казенну форму власностГ вГд зазГхань кримГналу, а й затвердити
справжню рГвнГсть усГх форм власностГ, тобто сприятиме подальшому
вГдновленню процесу цивГлГзованого ринкового реформування в нашГй краПнГ.
Запорукою успГху в боротьбГ з "чорною" економГкою в УкраПнГ повиннГ
стати виваженГсть, послГдовнГсть, рГшучГсть Г невГдкладнГсть дГй вГдповГдних
державних структур Г населення щодо цього негативного явища в нашому
суспГльствГ.
Як вже зазначалося, суттКва особливГсть вГтчизняноП "тГньовоП""
економГки полягаК в тому, що вона маК значний
До нього, як видасться, слГд включити наступнГ законодавчГ акти: про
систему державного облГку Г контролю в сферГ пГдприКмницькоП дГяльностГ;
про публГчне пГдприКмство; про вГдповГдальнГсть керГвникГв у разГ
банкрутства публГчних пГдприКмств Г компанГй; про державну пГдприКмницьку
дГяльнГсть та участь капГталу держави у змГшаних формах власностГ; про
джерела походження первинного капГталу; про чесний бГзнес тощо.
87
спектр "чорноП"' економГчноП дГяльностГ, яка обов'язково повинна
вГдноситись до кримГнальноП економГки. У той же час вона у багатьох своПх
проявах такою не К, оскГльки використовуК недостатню правову врегульованГсть
багатьох сфер економГки. Тобто середовищем ПП генерування К зони правового
вакууму, що Гснують у системГ законодавчого забезпечення ринкових вГдносин.
НаявнГсть значних правових прогалин призводить до того, що навГть такГ
квалГфГкованГ мГжнародною практикою злочини, як "вГдмивання брудних" грошей,
штучнГ банкрутства та рГзноманГтнГ фГнансовГ афери, внаслГдок яких
порушуються права громадян Г ринкових партнерГв, здебГльше до цього часу
кримГнальним злочином в УкраПнГ ще не вважаються. ОстаннК К вкрай соцГальне
небезпечним чинником, що генеруК зростання "чорних" видГв економГчноП
дГяльностГ.
ПГдприКмницька дГяльнГсть об'Кктивно потребуК постГйного нарощування
величини авансового капГталу, оскГльки ПП головним рушГйним мотивом Г
головним стимулом К прибуток, що збГльшуКться головним чином за рахунок
розширення обсягГв та пГдвищення ефективностГ економГчноП дГяльностГ.
Протиправний "бГзнес" не К винятком Г також постГйно прагне до
нарощування свого капГталу. СвГтова практика засвГдчуК, що доходи, якГ
отримуються у цГй сферГ "дГяльностГ", беруть свГй початок переважно у
виглядГ грошовоП готГвки. Тому, маючи значнГ суми грошовоП готГвки (як в
нацГональнГй, так Г ГноземнГй валютах), правопорушники, що дГють в краПнах
Гз ринковою економГкою, практично обмеженГ в можливостГ легальне проводити
значнГ готГвковГ операцГП, здГйснювати вкладення та Гнше, не викликаючи
пГдозри у вГдповГдних державних органГв та громадськостГ. В цих умовах вони
намагаються створити "законнГ джерела" для легалГзацГП капГталГв, що були
отриманГ незаконним шляхом.
Для здГйснення цГКП мети "чорним" бГзнесом вГдпрацьованГ спецГальнГ
механГзми. Для цього "бруднГ" грошГ або розмГщуються на рахунках в банках, а
далГ Гнвестуються в легальнГ пГдприКмства, або вивозяться контрабандою чи
перемГщуються за межГ краПни Гншими шляхами. Там вони об'Кднуються Гз
доходами вГд законного бГзнесу, переводяться Гз одного рахунку на Гн-
88
ший за допомогою серГП складних банкГвських операцГй, розрахованих на
те, щоб замаскувати слГди незаконних доходГв, та Гн.
ЗазначенГ дГП за кордоном отримали назву "вГдмивання" грошей. Џх можна
визначити як процес, пГд час якого "бруднГ" грошГ (головним чином готГвка),
якГ отриманГ внаслГдок протиправних, суспГльне небезпечних дГй,
пропускаються через банкГвську та фГнансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чистГ" грошГ, тобто Пм надаКться вигляд цГлком легГтимних
доходГв, Г правоохороннГ органи втрачають можливГсть встановити особу, що К
ГнГцГатором кримГнальноП угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих коштГв.
Загальна нерозвиненГсть Г недосконалГсть правовоП Гнфраструктури, що
регулюК кредитно-банкГвську систему УкраПни сприяК поширенню "тГнГзацГП" та
кримГналГзацГП вГтчизняноП економГки.
У програмнГй доповГдГ Президента УкраПни "Шляхом радикальних
економГчних реформ", якою визначались основнГ засади економГчноП та
соцГальноП полГтики стосовно стану системи правового забезпечення
функцГонування банкГвськоП системи УкраПни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банкГвськоП дГяльностГ необхГдно за пГдрахунками
фахГвцГв понад 20 законодавчих актГв. Ми ж маКмо лише один Закон "Про банки
Г банкГвську дГяльнГсть", значна частина положень якого не маК прямоП дГП.
Як наслГдок, процес реформування банкГвськоП системи набув стихГйного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливостГ впливу на цей процес Г
НацГонального банку. КатастрофГчне нарощування масштабГв позабанкГвського
грошового обГгу, численнГ порушення, що мають мГсце в банкГвськГй сферГ,
свГдчать про те, що НБУ Г держава ще не опанувала необхГдними важелями
регулювання цГКП ключовоП сфери економГки"*.
Серед цих законодавчих актГв насамперед можна назвати наступнГ: 1) Про
лГквГдацГю Г банкрутство кредитних установ;
2) Про НацГональний банк УкраПни; 3) Про акцГонернГ комерцГйнГ
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економГчних реформ". ДоповГдь
Президента УкраПни про основнГ засади економГчноП та соцГальноП полГтики //
Газета --ДГло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спецГалГзованГ банки; 5) Про ГнвестицГйно-ГпотечнГ
банки; 6) Про систему розрахункГв у банкГвськГй дГяльностГ;
7) Про порядок зберГгання на банкГвських рахунках комерцГйних банкГв
бюджетних коштГв та цГльових кредитГв, наданих Урядом УкраПни, та про
вГдповГдальнГсть за Пх цГльове Г своКчасне використання; 8) Про систему
державного облГку та контролю за дГяльнГстю банкГвськоП системи; 9) Про
внесення змГн та доповнень до КримГнального кодексу УкраПни про
адмГнГстративнГ правопорушення (з метою встановлення вГдповГдальностГ за
порушення правил Г зловживань в системГ розрахунково-платГжних операцГй);
10) Про вдосконалення механГзму платГжних операцГй Г вГдповГдальнГсть банкГв
по зобов'язанням щодо платГжних доручень клГКнтГв; 11) Про банкГвську
таКмницю та забезпечення гласностГ у дГяльностГ банкГвських установ Г
публГчну банкГвську статистику; 12) Про комерцГйний кредит та вексельний
обГг; 13) Про внутрГшню службу безпеки у банкГвськГй та валютно-кредитнГй
сферГ; 14) Про систему безготГвкових розрахункГв; 15) Про обГг готГвкових
коштГв, посилення вГдповГдальностГ за своКчасну ГнкасацГю грошовоП виручки
та норму касових залишкГв; 16) Про систему резервування грошовоП готГвки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
вГдповГдальнГсть банкГв за незаконнГ грошовГ операцГП; 20) Про страхування
депозитГв та захист ГнвестицГй у банкГвськГй системГ в УкраПнГ; 21) Про
справедливГ умови надання споживчого кредиту.
За умови фактичноП вГдсутностГ правовоП Гнфраструктури, вкрай
необхГдноП для цивГлГзованого функцГонування банкГвськоП системи, вона у
своПй дГяльностГ керуКться бГльш нГж 500 нормативними пГдзаконними актами,
що були прийнятГ НацГональним банком УкраПни протягом останнГх п'яти рокГв.
Поширенню цього явища, пов'язаного Гз "вГдмиванням" грошей, значною
мГрою сприяК закритГсть кредитно-фГнансових установ, банкГвська таКмниця
вкладГв. ВнаслГдок цього торговець наркотиками або Гнший суб'Ккт
кримГнального середовища отримуК можливГсть не тГльки перемГщувати грошГ по
всьому свГтовГ, але й "легалГзувати" Пх.
Для "вГдмивання" грошей торговцГ наркотиками та Гнший "кримГналГтет",
як правило, обирають певнГ так званГ "краПни-
90
лазнГ", кредитно-фГнансова та правова система яких маК наступнГ
характернГ ознаки': по-перше, законодавством краПни нео-бмежено
регламентована таКмниця комерцГйних Г/або банкГвських операцГй; по-друге,
ГснуК невизначенГсть законодавчоП бази щодо реКстрацГП Г джерел походження
первинного капГталу (в т. ч. Гноземного); по-третК, державою легалГзовано Г
надаКться сприяння Гснуванню анонГмних банкГвських рахункГв у вГтчизнянГй та
Гноземних валютах2; по-четверте, вГдсутнГ обмеження (або Гснують мГнГмальнГ
обмеження) у вГдношеннГ обмГну будь-яких сум ГноземноП валюти або щодо
повноП свободи пГдприКмницькоП дГяльностГ, а також вГдсутнГй державний
контроль за дГяльнГстю Гноземних корпорацГй Г приватних осГб; по-п 'яте,
вГдсутнГ податки або оподаткування доходГв Гноземних корпорацГй знаходяться
на вГдносно низькому рГвнГ тощо.
Зазначене пояснюК рГвень небезпеки, що постаК перед УкраПною, оскГльки
вона, на погляд "кримГнального" бГзнесу, вГдповГдаК всГм перерахованим
ознакам "привабливостГ", як "краПна-лазня". "ВГдмивання брудних грошей"
вкрай негативно впливаК на суспГльство. Воно, по-перше, навГть за умови
сталих суспГльних систем загрожуК економГчнГй безпецГ держави, оскГльки
дозволяК правопорушникам реалГзувати Г легалГзувати доходи вГд злочинноП
дГяльностГ Г тим самим пГдкрГплюК Пх спроможнГсть продовжувати Г надалГ
чинити злочини у ще бГльших масштабах. Тобто одним Гз найбГльш потужних
джерел живлення "чорноП"" економГки К можливГсть безперешкодно вГдмивати Г
використовувати "бруднГ" грошГ. По-друге, "вГдмивання грошей" пГдриваК
довГру суспГльства до всГКП фГнансовоП системи, Г К загрозою нормальному
функцГонуванню кредитно-фГнансових установ краПни. По-третК, "вГдмивання"
грошей К явищем, що порушуК Гнтереси законного бГзнесу Г його клГКнтГв, якГ
повиннГ
Саме цими ознаками пояснюКться привабливГсть для "вГдмивання" грошей
таких краПн, як Панама, Гонконг, КайманськГ Г БагамськГ острови або
економГчних (офшорних) зон тощо.
ВГдкриття анонГмних валютних рахункГв дозволено Указом Президента
УкраПни вГд 1 серпня 1995 року. Порядок вГдкриття та функцГонування
анонГмних валютних рахункГв фГзичних осГб (резидентГв Г нерезидентГв)
затверджено постановою ПравлГння НацГонального банку УкраПни No 205 вГд 16
серпня 1995 року.
91
бути надГйно захищеними вГд злочинноП кримГнально-мафГозноП дГяльностГ.
Це в свою чергу згубно впливаК на процес залучення до краПни ГнвестицГй з
боку солГдного Гноземного капГталу.
За законодавством УкраПни "вГдмивання брудних грошей" не К кримГнальним
злочином. Тобто в нашГй краПнГ немаК спецГальних законодавчих актГв, якГ
безпосередньо нацГленГ на боротьбу Гз "вГдмиванням" грошей, тому Г правова
вГдповГдальнГсть за такГ дГП вГдсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
УкраПнГ, де створенГ найсприятливГшГ умови, поширюКться процес "вГдмивання
брудних грошей" як вГтчизняного кримГна-лГтету, так Г мГжнародноП мафГП. У
зв'язку з цим природно постаК питання щодо того, чи можна використовувати
нашу Гснуючу базу законГв для обмеження цього небезпечного явища. Для
вГдповГдГ на цГ питання необхГдно спГвставити вимоги закордонного (передусГм
американського) законодавства, Гз вГтчизняним в частинГ надання установами
банкГвськоП системи звГтГв, зберГгання облГково-звГтноП документацГП та
подання ГнформацГП щодо взаКмовГдносин з Гноземними фГнансовими
органГзацГями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скажГмо, кредитно-фГнансовГ установи США надають звГти щодо
валютних операцГй Г платежГв готГвкою, що отримуються в торгГвлГ Г
пГдприКмництвГ, створюють тим самим, по-перше, ГнформацГйну базу для аналГзу
та пошуку "вГдми-вателГв". По-друге, у випадках обгрунтованоП пГдозри щодо
тГКП чи ГншоП особи у "вГдмиваннГ" грошей такГ вГдомостГ дають можливГсть
встановлювати рух його грошових коштГв та пГдтвердити факти "вГдмивання",
тобто отримати необхГднГ докази.
У нас же не передбачено звГти анГ по депозитах, анГ по обсягах зняття
вкладГв, платежах або переказах, нГ щодо отримання готГвкових грошових
коштГв, у зв'язку Гз чим аналГз ГнформацГП, що стосуКться пошуку
"вГдмивателГв" Г Пх покривателГв стаК майже неможливим. Тобто незаперечним К
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища вГдсутнГ будь-якГ
правовГ та органГзацГйно-процедурнГ механГзми та бар'Кри.
СлГд додати, що поширенню "тГньових" процесГв, особливо таких, як
"вГдмивання" грошей та масштабне ухилення вГд сплати податкГв в нашГй краПнГ
сприяК вГдсутнГсть необхГдного балансу
92
мГж правами приватних осГб на комерцГйну таКмницю Г законними потребами
посадових осГб контрольних та правоохоронних органГв держави в отриманнГ
матерГалГв та ГнформацГП при перевГрках, звГтах або такоП, що вГдноситься до
справи слГдства, яка випливаК Гз закону про банки та банкГвську дГяльнГсть
щодо банкГвськоП таКмницГ. У зв'язку з цими статтями оперативнГ та ГншГ
працГвники правоохоронних органГв позбавленГ можливостей доступу до
ГнформацГП по рахунках юридичних Г фГзичних осГб, без чого у рядГ випадкГв
неможливо здГйснювати перевГрку та вГдкривати кримГнальнГ справи. Тому,
навГть при наявностГ обгрунтованих пГдстав щодо здГйснення злочину, нГхто
(нГ слГдчий, нГ прокурор, нГ суддя, нГ ГншГ особи) не в силах вирГшити
питання щодо вилучення певних документГв та отримання даних про операцГП по
рахунках конкретних фГрм Г юридичних осГб, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
ЦГ данГ можуть бути наданГ податковГй службГ. Але на вГдмГну вГд служби
внутрГшнГх доходГв краПн, що мають розвинену ринкову економГку, вона не
тГльки не надГлена правом розслГдування, але навГть не маК статусу органу
дГзнання, у зв'язку Гз чим обов'язки по перевГрцГ правильностГ визначення
прибутку та обчислення податкГв податковими Гнспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що К у первинних
документах. Тому спГвставити Пх Гз вГдомостями, що поданГ у декларацГях,
фактично неможливо. Проте, навГть за Гснуючих обмежень аналГз порушених
кримГнальних справ, актГв, документальних перевГрок, наявноП оперативноП
ГнформацГП, що був проведений Державною податковою АдмГнГстрацГКю УкраПни,
засвГдчуК, що внаслГдок правовоП неврегульо-ваностГ та недосконалостГ
дГючого законодавства, банкГвська система УкраПни стала однГКю з головних
сфер ухилення вГд сплати податкГв дГлками "тГньовоП"" економГки. З цГКю
метою ними створюКться мережа фГктивних пГдприКмств, за допомогою яких
вуалюються незаконнГ фГнансово-господарськГ операцГП.
Про масштаби цГКП протиправноП дГяльностГ свГдчить те, що, наприклад, у
листопадГ 1997 року пГдроздГлами податковоП полГцГП виявлена 561 фГктивна
фГрма, пГд прикриттям яких проводились незаконнГ операцГП по "ЛОРО-рахунках"
банкГв-нерезидентГв. ДГ-
93
ями правопорушникГв завдаКться величезна шкода економГцГ Г бюджету
держави. ТГльки в м. КиКвГ у 1997 роцГ виявлено 1,5 тисячГ фГктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих вГд оподаткування угод, проведених через цГ фГрми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи Гз викладеного, в процесГ реалГзацГП законодавчоП стратегГП,
яка спрямована на обмеження процесГв "тГнГзацГП" економГки УкраПни,
необхГдно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досвГд
краПн, якГ мають цивГлГзовану ринкову економГку щодо створення надГйно
дГючих правових умов та органГзацГйно процедурних механГзмГв приборкання
кримГнальноП економГки.
3.2. ДосвГд США щодо створення умов правового обмеження проявГв
"тГнГзацТ" економГки, який може бути застосований у вГтчизнянГй практицГ
ВирГшення питання обмеження процесГв "тГнГзацГП" економГчного життя
краПни передусГм потребуК здГйснення на законодавчому, процедурному та
органГзацГйно-виконавчому рГвнях вирГшення двох питань. По-перше, створення
надГйноП системи правового попередження можливостГ вГдмивання "брудних"
грошей, Г по-друге, створення надГйноП правовоП бази для ефективного
функцГонування податковоП системи.
У зв'язку Гз тим, що "вГдмивання" грошей прийняло загальносвГтовГ
масштаби, законодавцГ краПн, що мають розвинуту ринкову економГку прагнуть
захистити своП краПни вГд поширення на Пх територГю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямованГ на органГзацГю державними органами Г
банками контролю за вкладами Г рухом грошових коштГв громадян, що створюК
значнГ ускладнення в дГяльностГ кримГнально-мафГозних структур та Пх
"чорноП" економГчноП бази.
В основному цГ закони спрямованГ на те, щоб зафГксувати рух грошей на
ключових стадГях, тобто робиться все можливе для того, щоб грошГ залишали
"слГд", за яким можна було б прослГдкувати Пх шлях у зворотнГй бГк аж до
джерела походження.
ЯкГ ж це стадГП? Як уже вГдзначалось, злочинцГ здГйснюють велику
кГлькГсть рГзних операцГй Г засобГв, щоб приховати кримГнальне походження
коштГв. Однак, всГ цГ методи включають проходження грошей через стадГП, де
можливе Пх виявлення, тобто грошова готГвка повинна або експортуватися через
територГальний кордон, а потГм осГсти на рахунках в Гноземних
кредитно-фГнансових установах, або повернутися назад, або ж необхГдно
запевнити вГтчизняну банкГвську установу, що значний вклад грошовоП готГвки
К законним.
Отже, ключовими для виявлення операцГй щодо "вГдмивання" грошей К Пх
основнГ стадГП, по-перше, де готГвка входить у вГтчизняну кредитно-фГнансову
систему Г, по-друге, де вона перетинаК кордон для Гнтегрування у закордоннГ
фГнансовГ системи, звГдки повертаКться на батькГвщину у формГ законних
переказГв.
СтупГнь Г жорсткГсть контролю цих етапГв у рГзних краПнах неоднакова.
НайбГльш рГшуче у вирГшеннГ цього питання дГють СполученГ Штати Америки.
Вивчення правовоП системи Сполучених ШтатГв Америки свГдчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на рГшучу боротьбу Гз
"вГдмиванням" грошей, були встановленГ у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рокГв п'яти спецГальних законодавчих актГв, змГст яких буде
проаналГзований нами у хронологГчнГй ретроспективГ'.
Прийняття федерального "Акта про банкГвську таКмницю" (1970 p.) було
результатом усвГдомлення та стурбованостГ урядових кГл, законодавцГв та
громадськостГ щодо зростаючого використання кредитно-фГнансових установ у
злочинних цГлях, а також використання громадянами США Гноземних фГнансових
установ з метою порушення Г обходу американських законГв. Цей закон надав
мГнГстру фГнансГв право встановлювати вГдпо-
3 доповГдноП записки Головного управлГння економГчного аналГзу
ДержавноП податковоП АдмГнГстрацГП УкраПни "Про заходи щодо забезпечення
надходження доходГв у 1998 роцГ" (9 сГчня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текстГв зазначених законодавчих актГв див.: В. О. Мандибура.
Правовий механГзм контролю за "вГдмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (аналГтично-ГнформацГйно доповГдь), додатки 1, 2 Г 3 //
СекретарГат ВерховноП Ради УкраПни, вересень 1996 p.
95
вГднГ вимоги на ведення облГку Г подання звГтГв фГнансовими
установами.
У вГдповГдностГ до першого роздГлу закону кредитно-фГнансовГ установи
зобов'язанГ зберГгати щонайменше п'ять рокГв облГково-звГтну документацГю
таких видГв, що "мають високу ступГнь застосування в карних, податкових
розслГдуваннях, судових процедурах".
ЦГ документи включають: 1) ГнформацГю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищуК 10 тис. доларГв (якщо тГльки вГн не забезпечений часткою
нерухомостГ); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищуК 10 тис. доларГв, будь-якГй особГ (вГд будь-якоП
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке мГсце (Гз
будь-якого мГсця) поза США; 3) зразки пГдписГв; 4) ГдентифГкацГйнГ номери
платникГв податкГв для визначення рахункГв; 5) картки бухгалтерського
облГку, якГ вказують на операцГП по рахунках Г копГП чекГв на суму, що
перевищуК 100 доларГв, якГ сплаченГ у банку.
За порушення цих вимог на банкГвську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цивГльно-правове покарання у
виглядГ штрафу до 10 тис. доларГв за кожне порушення.
Другий роздГл цього акту вимагаК надання наступних звГтГв вГд
кредитно-фГнансових установ: 1) про валютнГ операцГП (CTR); 2) про
мГжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документГв (CMIR); 3)
про ГноземнГ банки Г фГнансовГ рахунки (EBAR).
АмериканськГ установи, на якГ розповсюджуються вимоги акта (такГ як: 1)
банкГвськГ установи; 2) маклерськГ контори торговцГв цГнними паперами; 3)
мГжнароднГ пГдприКмства взаКмного кредиту в нацГональних валютах; 4) чековГ
касири; 5) телеграфнГ компанГП; 6) казино, що мають лГцензГю та рГчний доход
понад 1 млн.доларГв; 7) поштову службу Г деякГ ГншГ), повиннГ подавати звГт
щодо кожноП валютноП операцГП службГ внутрГшнГх доходГв (податкове
управлГння Гз правом розслГдування фГнансових злочинГв -- IRS), створенГй
при МГнГстерствГ фГнансГв США, про кожен депозит, вилучання грошей Гз
рахунку, обмГн
96
валюти або Гнший платГж або переказ, що включаК валютнГ операцГП на
суму, що перевищуК 10 тис. доларГв.
МГнГстр фГнансГв маК право дати дозвГл на звГльнення вГд подання
звГтГв. Банки також можуть звГльнити окремГ операцГП окремих клГКнтГв, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтованГ висновки, що цГ суми не
перевищують сум, спГв-ставних Гз звичайною поведГнкою законного
пГдприКмництва".
Закон вимагаК при заповненнГ звГту кредитно-фГнансовоП установи подання
рГзних вГдомостей щодо операцГй, що включають такГ данГ: 1) про особистГсть
людини, що здГйснюК операцГю; 2) про номер цГКП особи в системГ соцГального
забезпечення, адресу, рГд заняття Г дату народження; 3) про тип
ГдентифГкацГП, яка застосовуКться для встановлення особи конкретноП людини,
номера ведГйського свГдоцтва, кредитноП картки, паспорта та Гн.; 4)
документи, якГ були використанГ для зазначеноП ГдентифГкацГП; 5) номер
рахунку клГКнта; 6) тип операцГП Г загальна сума, а також вГдомостГ про
залучення в операцГю ГноземноП валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З сГчня 1990 року правова регламентацГя вимагаК застосовувати додаткову
форму звГтностГ, що маК спецГальну клГтинку, яку необхГдно вГдмГтити, якщо
установа вважаК операцГю пГдозрГлою. Ця форма повинна бути пГдписана
службовцем, який ПП заповнив, а також посадовою особою установи, що
перевГрила Г затвердила ПП. Особи, що порушують це положення федерального
закону, пГдлягають кримГнальному або цивГльно-правовому покаранню. При цьому
сума адмГнГстративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залученоП до
операцГП.
ОкремГ положення федерального закону вимагають також подавати Гнший
звГт за формою 8300 щодо платежГв готГвкою в сумГ, що перевищуК 10 тис.
доларГв, якГ отриманГ в торгГвлГ або пГдприКмництвГ. ВнформацГя Гз цих
звГтГв також допомагаК вГд-слГдкувати рух грошей по каналах обГгу Г корисна
при розслГдуваннГ по справах "вГдмивання" грошей Г ухилення вГд
оподаткування. Цю вимогу введено в дГю у 1984 роцГ Г кодифГковано в
Податковому кодексГ. Заповнюючи цей звГт, отримувач грошовоП готГвки повинен
включати до нього прГзвище, адресу Г ГдентифГкацГйний номер особи, вГд якоП
отримана готГвка. Як-97
що угода була здГйснена вГд чийогось ГменГ, то вносяться данГ на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не пГзнГше 15 дГб пГсля отримання
готГвки.
Особи, якГ свГдомо не подають зазначений звГт, визнаються такими, що
чинять злочин, Г до них застосовуються штрафи до 25 тис. доларГв (або 100
тис. доларГв у випадках корпорацГП) Г/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рокГв.
ЗвГт про мГжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документГв
за формою 4790 повинен надаватися митнГй службГ будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. доларГв у США або вивозить Гз них. ЗвГт надаКться також у
випадку, якщо особа отримуК з ГншоП краПни суму, що перевищуК 10 тис.
доларГв. Поняття "кредитно-грошовГ документи" включаК валюту США Г Гноземну
валюту, всГ оборотнГ документи на пред'явника (чеки, виданГ окремими
особами, компанГКю, банком, касиром, а також туристичнГ чеки, борговГ
зобов'язання Г грошовГ перекази, цГннГ папери або акцГП на пред'явника та
Гн.).
ВГд резидентГв США вимагаКться вести облГк Г надавати звГти щодо своПх
взаКмовГдносин з будь-якими Гноземними фГнансовими органГзацГями. Це
стосуКться осГб, якГ беруть фГнансову участь в Гноземному банку у виглядГ
цГнних паперГв або Гншого фГнансового рахунку, а також осГб, якГ мають право
пГдпису або будь-який Гнший дозвГл щодо користування таким рахунком. ЗвГт
надаКться за формою 90-22.1 СлужбГ внутрГшнГх доходГв щорГчно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цивГльно-правове
покарання у виглядГ штрафу до 100 тис. доларГв, але не бГльше грошовоП суми,
що залучена в операцГП, а також кримГнальне покарання -- штраф, що не
перевищуК 250 тис.доларГв Г/або тюремне ув'язнення до 5 рокГв.
Прийняття законодавчого Акту вГд 29.10.1970 року (про внесення змГн до
Федерального Акту про страхування вкладГв щодо вимоги вГд застрахованих
банкГв вести повнГ записи, а також надавати звГти до Департаменту СкарбницГ
про проведення певних операцГй у валютГ США) було зумовлено необхГднГстю
забезпечити належнГ умови щодо надання ГнформацГП суб'Кктами пГдприКмницькоП
дГяльностГ при веденнГ розслГдування
кримГнальних справ, чим була суттКво обмежена можливГсть "вГдмивання"
грошей.
Законом були суттКво розширенГ повноваження Секретаря СкарбницГ (у
порГвняннГ з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення Г регламентацГП вимог до
ведення вГдповГдних записГв не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що задГяна в пГдприКмницькГй дГяльностГ,
стосовно змГн, якГ вГдбулися у власностГ, формГ ведення облГку Г контролю,
формГ управлГння та процедурГ подання цих звГтГв.
Процедурна регламентацГя зобов'язувала означених суб'КктГв подавати
вГдповГднГ звГти у разГ, коли вони "К вкрай необхГднГ для ведення
розслГдувань кримГнальних справ, справ, якГ стосуються податкГв, та для
регулятивних розслГдувань чи проваджень по справах".
ЗберГгання та ведення записГв по зазначенГй звГтностГ в електроннГй чи
автоматизованГй формГ дозволялись тГльки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем СкарбницГ.
У разГ порушень закону Секретарю скарбницГ надавалось право "прийняти
рГшення передати справу до вГдповГдного районного суду США, чи вГдповГдного
суду США будь-якоП територГП чи Гншого мГсця (за умови, що вони надГленГ
юрисдикцГКю США забороняти такГ дГП чи практику). ПГсля належного
повГдомлення дозволяКться виносити безстрокову або тимчасову су-Ѕ дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливостГ
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених судГв
може також видавати обов'язковГ судовГ ||у заборони, за якими особа маК
виконувати рГшення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в разГ кожного
свГдомого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, скоКного через |1
НедбалГсть, Секретар до таких осГб, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорацГй чи Гншу форму пГдприКмства по вГдно-^ щенню до партнера,
керГвника, службовця чи найманого пра-g ПГвника цього пГдприКмства, який
свГдомо або виключно через ^недбалГсть бере участь у порушеннГ, може
визначити розмГр ВГй штрафу за цивГльним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. доларГв США.
^&'.
У разГ неспроможностГ особи сплатити будь-який штраф для стягнення
цГКП суми в судовому порядку за рГшенням Секретаря СкарбницГ вГд ГменГ
Сполучених ШтатГв Америки може бути розпочата цивГльна справа. КримГнальне
покарання для особи, що свГдомо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розмГр якого не повинен перевищувати 1 тис. доларГв США,
або ув'язнення строком не бГльше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що свГдомо порушуК чи свГдомо спричинюК порушення будь-якого
положення роздГлу 21 Федерального Акту про страхування вкладГв, або роздГлу
411 Державного акту про житло, якщо порушення маК мГсце пГсля скоКння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке караКться ув'язненням
строком бГльше одного року, застосовуКться стягнення штрафу в розмГрГ, що не
перевищуК 10 тис. доларГв США або ув'язнення строком не бГльше як п'ять
рокГв, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар СкарбницГ зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень Г може делегувати такГ обов'язки вГдповГдному банкГвському
наглядовому агентству чи Гншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочиннГстю (1984 p.) маК деякГ
положення, що спецГально присвяченГ проблемГ "вГдмивання" грошей.
У вГдповГдностГ до акта, митним офГцерам дозволяКться зупиняти Г робити
обшук без ордера будь-яких автомобГлГв, лГтакГв, кораблГв, контейнерГв,
упаковок Г особи, "якщо К розумнГ пГдстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошовГ документи з порушенням вГдповГдних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволяК виплату винагороди
особам, якГ надали ГнформацГю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банкГвську таКмницю" суму, що перевищуК 50 тис: доларГв у виглядГ штрафу або
конфГскацГП. Федеральний Акт про контроль за "вГдмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "вГдмивання" грошей, що отриманГ вГд протиправноП
дГяльностГ. ВГдповГдно до нього злочинами визнавались два кримГнальних
правопорушення:
100
перше -- "вГдмивання валютно-грошових документГв";
друге -- "здГйснення грошових операцГй у вГдношеннГ власностГ, яка
отримана вГд точно визначеноП незаконноП дГяльностГ".
Перша норма встановила вГдповГдальнГсть за "вГдмивання" грошей, яке
вГдбуваКться за рахунок фГнансових операцГй, перевезень, вГдправлень або
переказГв кредитно-грошових документГв. При фГнансових операцГях за законом
правопорушення маК мГсце у тому випадку, якщо особа або знаК, що майно, яке
включене в цю операцГю, являК собою доход вГд незаконноП дГяльностГ, але,
незважаючи на це, здГйснюК ПП з намГрами сприяти продовженню такоП
протиправноП дГяльностГ або знаК, що зазначена операцГя маК на метГ
приховування або покривання природи, мГсця знаходження, джерела походження
належностГ доходу, або уникнення виконання певноП вимоги щодо надання звГту
про таку операцГю. За аналогГчних умов злочином вважаКться "вГдмивання"
грошей, що пов'язане Гз перевезенням кредитно-грошових документГв.
Друга норма стосуКться особи, що заздалегГдь сплановано здГйснюК разом
Гз кредитно-фГнансовою установою грошову операцГю вГдносно здобутоП
злочинним шляхом власностГ, джерелом якоП К точно визначена незаконна
дГяльнГсть, на суму, що перевищуК 10 тис. доларГв. За американським
законодавством до протиправноП дГяльностГ вГдносяться: наркобГзнес,
фальшування грошей, контрабанда, банкГвськГ та трастовГ шахрайськГ операцГП,
банкГвськГ або поштовГ пограбування, крадГжки, шпигунство, рекет, кГлерство
тощо. ТакГ злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
доларГв Г/або тюремним ув'язненням до 20 рокГв.
Акт про контроль за "вГдмиванням" грошей передбачаК також цивГльну Г
кримГнальну конфГскацГю предметГв, якГ залученГ до "вГдмивання" грошей.
За законом мГнГстру юстицГП було надано право накладати цивГльнГ
грошовГ штрафи до 500 доларГв на будь-яку кредитно-фГнансову установу, яка
за недбалГстю порушуК якесь Гз положень "Акту про банкГвську таКмницю".
МГнГстру фГнансГв також надано право вивчати будь-якГ бухгалтерськГ книги та
облГковГ документи фГнансовоП установи в частинГ, що стосуКться ведення
обмГну Г подання звГтГв.
101
виконуК обов'язки, або маК повноваження приватного пГдприКмства; 5)
будь-яке приватне пГдприКмство або агентство, що займаКться будь-якою
дГяльнГстю, яку мГнГстр фГнансГв, згГдно з правилами, вважаК такою, що К
схожою, спорГдненою, або замГнюК зазначену фГнансову дГяльнГсть; 6) будь-яке
Гнше приватне пГдприКмство, визначене мГнГстром фГнансГв, як таке, чиП
операцГП з готГвкою мають високу ступГнь корисливостГ стосовно кримГнальних,
податкових та статутних питань.
За законом, мГнГстру юстицГП було надане право включати до перелГку
будь-яке пГдприКмство, що займаКться дГяльнГстю, подГбною до тГКП, яку
здГйснюють перерахованГ пГдприКмства, а також Г будь-яке Гнше пГдприКмство,
до "чиПх операцГй за готГвковий розрахунок у вищГй мГрГ застосуються карнГ
або податковГ процедури".
Окремо необхГдно вГдзначити, що, окрГм федерального законодавства,
багато штатГв США виявили ГнГцГативу в боротьбГ Гз "вГдмиванням" грошей Г
ввели в дГю власнГ закони, якГ визначають "вГдмивання" грошей державним
злочином, що розширюК можливостГ розслГдування Г кримГнального
переслГдування осГб, якГ займаються такими операцГями. БГльшГсть Гз штатГв
мають вГдповГднГ закони, якГ дають право регулювати дГяльнГсть небанкГвських
фГнансових установ, що вГдправляють грошГ вГд ГменГ клГКнта, продають
грошовГ перекази, туристськГ чеки та ГншГ платГжнГ документи.
У контролГ за рухом грошових коштГв Г розслГдуваннГ фактГв "вГдмивання"
грошей у США беруть участь рГзнГ суб'Ккти -- представники всГх гГлок
державноП влади Г, в першу чергу, виконавчоП, до яких передусГм вГдносяться
мГнГстерства фГнансГв, юстицГП та ГншГ органи. Таким чином забезпечуКться
чГтко вГдпрацьована система безсуперечного виконання зазначених законГв.
Вз затвердженням Акта про банкГвську таКмницю МГнГстерству фГнансГв США
надаКться головна роль у боротьбГ з "вГдмиванням" грошей. МГнГстерство
вГдповГдаК за опублГкування правил застосування Акта Г за координацГю зусиль
тих органГзацГй, яким вона делегована для його реалГзацГП. Хоча застосування
закону тГльки МГнГстерством фГнансГв може тягти за собою лише цивГльну
вГдповГдальнГсть, у ситуацГях, якГ вГдповГдають
103
умовам кримГнального покарання, воно працюК спГльно з МГнГстерством
юстицГП (атторнеями США).
У 1989 роцГ МГнГстерством фГнансГв була створена система контролю за
фГнансовими злочинами, яка об'Кднала численнГ джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових органГв щодо аналГзу ГнформацГП Г
розпГзнавання дГй, пов'язаних з "вГдмиванням" грошей. Головними пГдроздГлами
МГнГстерства фГнансГв, що ведуть боротьбу Гз "вГдмиванням" грошей, К служба
внутрГшнГх доходГв Г митна служба.
За законом, служба внутрГшнГх доходГв уповноважена розслГдувати першГ
порушення закону про банкГвську таКмницю (за винятком порушень положень
звГтГв про мГжнароднГ перевезення валюти або кредитно-грошовГ документи,
розслГдування по яких проводить митна служба) здГйснюКться управлГнням
кримГнального розшуку служби. Служба внутрГшнГх доходГв надГлена
повноваженнями Гнспектувати всГ фГнансовГ установи, окрГм тих, якГ
перевГряються Г контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклерГв Г торговцГв цГнними паперами, яких перевГряК ревГзГйний пГдроздГл
КомГсГП по цГнних паперах.
Федеральним повноваженим, що займаКться наглядом за проведенням в життя
кримГнальних законГв у США, К генеральний атторней (адмГнГстративна особа,
що стоПть на чолГ адмГнГстративного керГвництва МГнГстерства юстицГП США).
КарнГ справи порушуються як безпосередньо МГнГстерством юстицГП США, так Г
управлГнням атторнеПв США, що дГють у всГх штатах краПни.
Роботу щодо виявлення Г розслГдування фактГв незаконного обороту
наркотикГв Г "вГдмивання" грошей МГнГстерство юстицГП здГйснюК за допомогою
двох своПх органГв -- АдмГнГстрацГП по боротьбГ Гз наркотиками (DEA) Г
Федеральним бюро розслГду-ваннь (ФБР). Судовим переслГдуванням по великих
справах щодо "вГдмивання" грошей займаКться вГддГл з наркотичних засобГв Г
небезпечних речовинах МГнГстерства юстицГП. Судовим переслГдуванням за
фактами злочинних дГй вГд ГменГ штату займаКться головний атторней штату.
У 1984 роцГ за розпорядженням мГнГстра юстицГП США була створена робоча
група з банкГвських економГчних злочинГв, яка розробила Кдину систему
подання вГдомостей, а також спецГаль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих кримГнальних
порушень. МГнГстерство юстицГП Г управлГння атторнеПв США отримують такГ
повГдомлення Г здГйснюють судовГ переслГдування. Якщо у справГ необхГдно
попереднК розслГдування, то для перевГрки вГдповГдних матерГалГв залучаКться
ФБР.
Важливу роль у дГяльностГ органГв по боротьбГ з "вГдмиванням" грошей
вГдГграють управлГння полГцГП штатГв, якГ часто розкривають цГ справи
внаслГдок Гнших справ, по яких вони проводять розслГдування, особливо
пов'язаних Гз наркотиками.
Поряд Гз цими органами контроль за дотриманням закону про банкГвську
таКмницю здГйснюють федеральнГ органи контролю за банками, до яких
вГдносяться: 1) Апарат ревГзора з грошового обГгу; 2) Федеральна корпорацГя
зГ страхування вкладГв; 3) ПравлГння федеральноП системи резервГв, 4)
УправлГння контролю за економнГстю; 5) НацГональна адмГнГстрацГя кредитного
союзу.
Цим установам Г органГзацГям МГнГстерство фГнансГв надаК вГдповГднГ
повноваження.
ЗазначенГ установи Г органГзацГП розробили спецГальну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень Г проявГв кримГнальноП
дГяльностГ. Вони у своПй роботГ також нацГленГ на конкретну перевГрку
"компетентностГ, квалГфГкованостГ, чесностГ Г фГнансовоП самостГйностГ"
банкГвських працГвникГв та Гнших фГнансових установ.
У процесГ перевГрки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенцГйного шахрайства, внутрГшнГх зловживань' та Гнших злочинних дГй, в
тому числГ "вГдмивання" гро-
Практика США квалГфГкуК широкий спектр можливих видГв шахрайства Г
внутрГшнГх зловживань, що можуть здГйснюватись банкГвськими службовцями. До
таких можна вГднести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином зареКстрованГ; 2) незаконне привласнення доходГв;
3) манГпуляцГП з витратами; 4) зловживання реальними активами клГКнта або
банку; 5) дГП, що перевищують повноваження управлГнського персоналу; 6)
пГдробка документГв або внесення до них фГктивних записГв;
7) незаконнГ бухгалтерськГ записи; 8) нечеснГ, обманнГ або злочиннГ
вчинки (крадГжка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документГв та Гн.). ОсобливоП уваги потребуК практика попередження
шахрайських операцГй з цГнними паперами з боку банкГвських службовцГв: 1)
спекуляцГя
. 99
105
т
шей. Для перевГрки дотримання Закону про банкГвську таКмницю або
розслГдування можливих порушень будь-яких Гнших законГв можуть здГйснюватися
спецГальнГ ревГзГП, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорацГя зГ
страхування вкладГв, яка створила свГй вГддГл з економГчноП злочинностГ. У
цей вГддГл увГйшли спецГально пГдготовленГ Гнспектори, що здГйснюють
перевГрку потенцГйноП злочинноП дГяльностГ.
При перевГрцГ органи контролю визначають чГткГсть складання Г подання
звГтГв. З цГКю метою продивляються бланки надання пГльг, з тим щоб
впевнитись у правильностГ звГльнення вГд процедури складання звГтГв. Якщо
орган контролю вбачаК ймовГрнГсть злочинноП дГяльностГ, вГн доповГдаК про це
в МГнГстерство юстицГП США. ОкрГм того, цГ органи вимагають вГд банкГвських
установ складання та подання Пм спецГальних бланкГв про злочиннГ дГП, якщо
вони виявленГ або К пГдозра щодо злочинних порушень. ДеякГ федеральнГ органи
контролю вимагають вГд банкГвських установ надання таких бланкГв у
вГдповГднГ правоохороннГ органи, а деякГ -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьбГ з "вГдмиванням" грошей в Сполучених
Штатах вГдГграК управлГння банкГв штатГв (БанкГвський департамент), яке несе
вГдповГдальнГсть за здГйснення контролю та нагляду за такими фГнансовими
установами, як комерцГйнГ банки, кредитнГ компанГП, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та Гн. НавГть, коли до конкретноП
справи залучаКться полГцГя Г органи обвинувачення, саме БанкГвський
департамент маК компетенцГю щодо ведення спецГального бухгалтерського
облГку, обробки даних,
з цГнними паперами, що здГйснюКться Гз використанням банкГвських
рахункГв по брокерських операцГях; 2) неправомГрне утримання частки виторгу,
що отримана вГд продажу цГнних паперГв клГКнтГв; 3) фГктивнГ витрати на
контрольному рахунку для компенсацГП крадГжки готГвки; 4) крадГжка коштГв,
якГ розмГщенГ клГКнтами у банках, що пов'язана Гз придбанням ГнвестицГй; 5)
не-дозволене вилучання Г продаж цГнних паперГв; 6) невГрне розмГщення цГнних
паперГв; 7) тайна змова для звГльнення вГд вкрадених цГнних паперГв через
банкГвський рахунок цГнних паперГв; 8) крадГжка доходГв у виглядГ процентГв
по цГнних паперах; 9) замГна знецГнених цГнних паперГв на прибутковГ цГннГ
папери Гз портфеля боргових зобов'язань та Гн.
106
необхГдних для розпГзнавання "вГдмивання" грошей Г отримання доказГв
для кримГнального переслГдування правопорушникГв.
У БанкГвському департаментГ штату Нью-Йорк управлГння створило у 1987
роцГ вГддГл спецГальних розслГдувань, що не К правоохоронним органом. За
останнГй час у законодавчГ органи внесена пропозицГя щодо надання цьому
вГддГлу такого статусу!'. ВГддГл займаКться вивченням, пошуком та
пГдготовкою ГнформацГП, що стосуКться злочинноП дГяльностГ, перевГряК
бГографГчнГ данГ претендентГв на фГнансове Г банкГвське обслуговування, яким
видаКться лГцензГя. Процедура видачГ деяких лГцензГй може включати перевГрку
вГдбиткГв пальцГв з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
вГддГлом отримана ГнформацГя про правопорушення, вГн разом Гз управлГнням
починаК працювати в тГснГй взаКмодГП з правоохоронними органами на мГсцях,
на федеральному рГвнГ Г на рГвнГ штату, з метою забезпечити узгодженГсть дГй
по виявленню Г припиненню "вГдмивання" грошей.
Наведений аналГз показуК, яким чином законодавство регулюК здГйснення
контролю за недопущенням можливостГ "вГдмивання брудних грошей" у США.
Важливе мГсце у державнГй системГ обмеження "тГньовоП"" економГки у США
займають податковГ служби. Џх значення постГйно пГдвищуКться, функцГональнГ
можливостГ посилюються, а правова база постГйно вдосконалюКться. Так, крГм
функцГй утримання податкГв Г контролю за доходами населення податковГ служби
на цей час вирГшують також завдання боротьби
НеобхГдно зазначити, що органГзацГя правоохоронних органГв США
будуКться у вГдповГдностГ до ГснуючоП в краПнГ державно-адмГнГстративною
системою. До федеральних правоохоронних органГв, тобто органГв, що
контролюють дотримання федеральних законГв на всГй територГП краПни,
вГдносяться МГнГстерство юстицГП США Г Верховний Суд США. Проте аналогГчноП
полГцейськоП органГзацГП на федеральному рГвнГ не ГснуК. До правоохоронних
органГв на рГвнГ штату вГдноситься управлГння юстицГП. Вищий суд Г
управлГння полГцГП штату К формально незалежними вГд федеральних органГв Г
повиннГ забезпечувати законнГсть та правопорядок на територГП свого штату у
вГдповГдностГ до конституцГП штату та Гнших дГючих у штатГ законГв. ОкрГм
цього окремГ федеральнГ мГнГстерства (всього Пх в США 44) мають своП
правоохороннГ органи, що повиннГ контролювати дотримання законГв Г положень,
визначених цими мГнГстерствами.
107
з "тГньовою" Г кримГнальною економГкою (насамперед органГзованою
економГчною злочиннГстю).
Одним Гз заходГв скорочення дефГциту федерального бюджету та обмеження
"тГньового" сектору економГки для адмГнГстрацГП США К посилення боротьби з
особами, якГ ухиляються вГд сплати податкГв. АмериканськГ фахГвцГ вбачають у
цьому найбГльш вагомий резерв поповнення державних коштГв. За Пх оцГнками на
початку 90-х рокГв недоплата податкГв у США перевищувала 100 мГльярдГв
доларГв. Основними категорГями неплатникГв К особи вГльних професГй Г дрГбнГ
пГдприКмцГ, особи, якГ надають на бартернГй основГ один одному медичнГ,
автосервГснГ, господарськГ, будГвельно-ремонтнГ та ГншГ послуги, а також
особи, що займаються несанкцГонованою Г кримГнальною дГяльнГстю.
НайвагомГше мГсце в податковГй системГ Г, вГдповГдно, найбГльше
навантаження падаК на податкове управлГння служби внутрГшнГх доходГв (СВД)
мГнГстерства фГнансГв (або як ПП Гнакше називають податкове управлГння), що
К федеральним органом. Ця служба зараз нараховуК близько 100 тисяч
спГвробГтникГв, а ПП бюджет становив близько 1,5 млрд. доларГв.
Законодавство США передбачаК, що усГ податки мають утримуватися з
населення на пГдставГ податковоП декларацГП, яка розроблена податковим
управлГнням для рГзних категорГй платникГв податкГв. ДекларацГю власноручно
заповнюК особа, яка К платником податкГв, Г пересилаК ПП до мГсцевого
вГддГлення податкового управлГння по поштГ. В декларацГП зазначаються
особистГ данГ, включаючи сГмейне положення, рГд занять, вГк, вГдображенГ
вГдомостГ про всГ доходи, що були отриманГ платником податкГв за минулий
рГк, в тому числГ Г про додатковГ, поточнГ -- премГП, гонорари, отриманГ
позички, спадщину тощо, а також величину збиткГв вГд пГдприКмницькоП
дГяльностГ Г стихГйного лиха:
пожежГ, повенГ та Гн., що вплинули на його фГнансовий стан.
Платник податкГв зобов'язаний повГдомити в декларацГП про всГ види
рухомого Г нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги капГталу,
розмГщеного в акцГях Г облГгацГях, якГ вГн маК (у тому числГ Г за кордоном).
З питань заповнення декларацГй платник податкГв може звертатись за
консультацГКю до вГддГлення податкового управ-
108
лГння або до приватного консультативного закладу Г залучати до
спГвробГтництва приватних осГб. Законодавством США передбачено покарання тих
фГрм, що надають такГ послуги, але дГють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особливГсть американського законодавства полягаК в тому, що не
податкове управлГння повинне довести незаконнГсть джерел доходГв фГзичноП
особи, а сам платник податку на вимогу податкових органГв зобов'язаний
документально пГдтвердити легГтимнГсть походження всГх коштГв та майна, що
знаходяться у його розпорядженнГ, а також знаходились у його власностГ в
минулому. Тобто у сферГ оподаткування Г пГдтвердження законностГ майнових
прав законодавство США досить гнучко пГдходить до застосування вГдомого
принципу презумпцГП невинностГ Г чесна громадськГсть з розумГнням сприймаК
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством фГнансове розслГдування може вестись як вГдкрито
(тобто з викликом пГдозрюваного на допити до Гнспектора в податкове
управлГння), так Г таКмно. СпГвробГтники слГдчого вГддГлу можуть
конспГративне для прикриття своКП дГяльностГ, використовувати документи
рГзних урядових Г, у разГ необхГдностГ, навГть приватних органГзацГй.
Повноваження фГнансових ГнспекторГв, передбаченГ законодавством США,
дозволяють Пм отримати будь-якГ види ГнформацГП про платника податкГв.
АмериканськГ громадяни погоджуються спГвробГтничати Гз податковим
управлГнням, оскГльки побоюються, що у випадках вГдмови самГ можуть стати
об'Кктом фГнансового розслГдування.
ПравоохороннГ органи США не тГльки користуються ГнформацГКю, що
накопичуК податкове управлГння, але Г широко залучають фГнансових
ГнспекторГв до проведення розслГдувань.
ВважаКться, що за низкою злочинГв проведення фГнансового розслГдування
-- найбГльш дГКвий шлях притягнення злочинцГв до суду. Це передусГм справи,
пов'язанГ з такими проявами "чорноП" економГчноП дГяльностГ, як торгГвля
наркотиками та Гншими можливостями отримання незаконних доходГв. Практика
засвГдчуК, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочинГв. В той же час система фГнансово-майнового
109
r"
облГку платникГв податкГв надаК можливГсть встановлювати факти
Гстотного перевищення витрат (або накопиченоП особистоП власностГ Г майна)
понад офГцГйно заявленими у декларацГП доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судовоП вГдповГдальностГ за ухилення вГд сплати
податкГв найбГльш законспГрованих неплатникГв прибуткового податку, а також
виходять на розкриття бГльш небезпечних кримГнальних злочинГв.
Для цього пГдраховуються найбГльш великГ покупки за декГлька рокГв
(купГвля будинку, вГлли в мГсцях вГдпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катерГв, цГнних меблГв, антикварних витворГв мистецтва, коштовних ювелГрних
виробГв тощо), а також витрати, що пов'язанГ з подорожуванням,
капГталовкладенням до статутних фондГв у рГзнГ акцГП та облГгацГП, прирГст
банкГвських рахункГв та Гнше. ЦГ витрати порГвнюються Гз тими, що зазначенГ
в податковГй декларацГП як офГцГйнГ доходи, за той же перГод часу. Якщо сума
доходГв значно менша за суму сукупних витрат фГзичноП особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленнГ вГд сплати податкГв.
ПервиннГ данГ на платникГв податкГв, що ухиляються вГд Пх сплати,
податковГ управлГння отримують вГд полГцГП, прокуратури та пГдроздГлГв
служби безпеки.
СлГд звернути особливу увагу також Г на поширення у США практики
використання послуг платних ГнформаторГв, якГ допомагають викрити порушникГв
податкового законодавства. При цьому добровГльнГ помГчники (частГше всього
ними бувають колишнГ дружини, кинутГ коханки, заздрГснГ спГвробГтники, а
також пильнГ сусГди та ГншГ законослухнянГ громадяни) отримують до 10
вГдсоткГв вГд суми пенГ, нарахованоП за несплату податкГв.
Те, що податковГ служби у краПнах розвинутоП ринковоП економГки
поКднують у собГ функцГП фГнансового Г правоохоронного органу, в першу чергу
пояснюКться поширеною практикою ухилення вГд податкГв, найбГльш характерною
для осГб, якГ мають незаконнГ "чорнГ" доходи (членГв кримГнально-мафГозних
угрупувань, рекетирГв, кГлерГв, повГй, сутенерГв, хабарникГв, шпигунГв,
шахраПв тощо).
У бГльшостГ випадкГв цГ особи навГть не заповнюють податковГ декларацГП
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих органГв. ПодатковГ служби досить активно провадять фГнансовГ
розслГдування по цих видах злочинГв, оскГльки сума штрафГв, як правило, у
багато разГв перекриваК всГ витрати, що пов'язанГ з ними.
СлГдчГ вГддГли мГсцевих податкових органГв, звичайно, добре
пГдготовленГ до подГбних операцГй, Г не тГльки мають вГдповГднГ
повноваження, але Г оснащенГ необхГдною апаратурою для пГдслуховування Г
звукозапису, а також лабораторГями, для проведення аналГзу достовГрностГ
документГв платникГв податку. Тут виконуКться також хГмГчна, кримГналГстична
експертизи та експертиза почерку особи, що пГдозрюКться.
За американськими законами ухилення вГд сплати податкГв К серйозним
кримГнальним злочином. Тому методи фГнансового розслГдування включають в
себе не тГльки суто фГнансовГ заходи, такГ, як перевГрка бухгалтерських книг
Г звГтГв, перевГрка кредитних документГв Г банкГвських рахункГв та чекГв
платника податкГв. Вснують також Г спецГальнГ заходи, характернГ для роботи
правоохоронних органГв. Це таКмнГ спостереження Г обшуки, пГдслуховування
телефонних розмов Г перлюстрацГя пошти, опитування свГдкГв Г осГб з оточення
пГдозрюваного та Гнше.
УсГ зГбранГ данГ зберГгаються в електронному досьК платника податкГв у
регГональному вГддГленнГ податкового управлГння. У НацГональному
обчислювальному центрГ податкового управлГння функцГонуК бГля 40 рГзних
автоматизованих систем, якГ вирГшують завдання щодо перевГрки достовГрностГ
обчислення податкГв, порГвняння доходГв Г витрат платника податкГв,
виявлення недоплат Г ухилень вГд податкГв, складання спискГв рГзних
категорГй платникГв податкГв.
У 1986 роцГ Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за невГрно заповнену податкову декларацГю може бути накладено штраф
до 1 тисячГ ДоларГв. За порушення термГнГв вГдправки податковоП декларацГП
стягуКться штраф у розмГрГ 5 вГдсоткГв вГд несплаченоП вчасно суми за кожен
мГсяць заборгованостГ або за частину мГсяця. Штраф не повинен перевищувати
25 вГдсоткГв вГд сукупноП суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу караКться штрафом до 5 тисяч доларГв
Г тюремним ув'язненням до 5 рокГв або тГльки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податкГв зобов'язаний сплатити знов нарахованГ податки Г пеню у
розмГрГ 50 вГдсоткГв вГд суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, свГдчить -- лише незначна частина
(менше 10 вГдсоткГв) справ стосовно ухилення вГд сплати прибуткових податкГв
передаКться до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушеннГ, пГдписують
фГнансовГ зобов'язання, вГдповГдно до яких виплачують додатково нарахованГ
податки Г неустойку, щоб не потрапити пГд дГю бГльших штрафних санкцГй Г
тюремного ув'язнення.
Податкове управлГння маК достатнГ повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсязГ.
Якщо податковГ платежГ простроченГ, управлГння маК право накласти арешт на
банкГвський рахунок платника податкГв, утримати необхГдну суму Гз заробГтноП
плати, конфГскувати машину та Гншу, найбГльш цГнну рухому Г нерухому
власнГсть, що належить йому, закрити пГдприКмство, що належить йому,або
позбавити приватноП практики (для осГб вГльних професГй). Проте податкове
управлГння досить рГдко звертаКться до наведених заходГв, оскГльки основне
його завдання -- отримати додатковГ кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податкГв Г штрафГв можуть бути розтягнутГ на
декГлька рокГв або навГть зменшенГ на 60 Г бГльше вГдсоткГв. УправлГння
враховуК, яку саме суму може сплатити платник податкГв, щоб не стати
внаслГдок цього банкрутом, а також ГншГ обставини пом'якшення санкцГй.
ПГдсумовуючи викладене, необхГдно зазначити, що найбГльш обнадГйливим у
вирГшеннГ питання застосування до вГтчизняних умов досконалих правових
механГзмГв, що ефективно функцГонують у США в напрямГ максимального
обмеження процесГв "тГ-нГзацГП" те, що при мГнГмальнГй корекцГП (що маК
враховувати певну специфГку нацГональних умов), накопичений у США досвГд та
правова база може бути у стислГ строки майже повнГстю застосована для
обмеження "тГньовоП"" економГки в УкраПнГ.
3.3. Вдосконалення правових та органГзацГйно-процедурних пГдходГв
проведення диференцГйованоП полГтики щодо окремих секторГв та суб'КктГв
"тГньовоП" економГки
Багато з того, що на цей час вГдбуваКться, особливо в сферГ вГдносин та
управлГння державною власнГстю, а також в кредитно-фГнансовГй сферГ та на
ринку цГнних паперГв (на вГдмГну вГд краПн Гз розвиненою ринковою
економГкою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним вГтчизняним
кримГнальним законодавством у якостГ самостГйного злочину. Тому необхГдно,
щоб вГдповГдальнГсть за аналогГчнГ махГнацГП обов'язково Г за короткий час
була врахована як в окремих законах, так Г в проектГ нового кримГнального
кодексу.
Яких законГв не вистачаК, щоб шляхом створення необхГдного правового
тиску подолати масштабну "тГнГзацГю" економГки?
Насамперед необхГдно розробити Г впровадити закони з прямим економГчним
ефектом, якГ б спрямовувались на попередження та активну лГквГдацГю найбГльш
поширених злочинГв, що домГнують зараз у ринкових вГдносинах, а саме:
використання державноП власностГ (капГталу, фГнансГв, природних ресурсГв) з
метою особистого Г групового збагачення, фГнансове шахрайство, нечесний
бГзнес та недозволена конкуренцГя (яку у цГй боротьбГ використовують
кримГнальнГ структури), ухилення вГд оподаткування, псевдопГдприКмство Г
псевдобанкрутство, створення бГржовоП панГки, курсовоП гри, перепродаж
пГльгових кредитГв, проникнення у комп'ютернГ мережГ Г системи
кредитно-банкГвських установ та багато Гнших, якГ вже давно визначенГ
свГтовою юридичною практикою як кримГнальнГ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчоП стратегГП подолання "тГнГзацГП"
економГки особливу увагу необхГдно придГлити питанням оперативноП розробки
(з максимальним врахуванням досягнень свГтовоП практики) Г затвердження
таких законодавчих актГв, що спрямованГ на попередження "тГньових" Г
кримГнальних проявГв та на адекватне покарання суб'КктГв економГчноП
злочинностГ, у вГдповГдностГ з рГвнем соцГально-економГчноП небезпеки Пх
"чорноП" дГяльностГ. До правовоП бази, що вкрай не-
112
113
обхГдна для поступового подолання "тГнГзацГП" та кримГналГзацГП
економГки можна вГднести розробку Г схвалення Верховною Радою УкраПни
наступних законодавчих актГв:
-- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо
посилення вГдповГдальностГ за порушення бюджетного законодавства та
нецГльове використання бюджетних коштГв;
-- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо
посилення вГдповГдальностГ за економГчнГ злочини, що завдали збиткГв
державГ;
-- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо
посилення вГдповГдальностГ громадян та посадових осГб за приховування
доходГв та ухилення вГд повноП та своКчасноП сплати податкГв;
-- про "вГдмивання" грошей та посилення кримГнальноП вГдповГдальностГ
за операцГП, пов'язанГ з "вГдмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань Г злочинностГ на ринку цГнних паперГв;
-- про джерела походження первинного (стартового) капГталу;
-- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо
посилення вГдповГдальностГ за контрабанду Г ухилення вГд сплати мита
(ввГзного та вивГзного) та вже названГ законодавчГ акти, що мають
попереджати Г карати злочиннГсть, яка можлива у кредитно-банкГвськГй
системГ.
Для забезпечення ефективноП дГКвостГ органГзацГйно-процедурних
механГзмГв практичноП реалГзацГП законодавчих актГв вкрай необхГдно створити
(або посилити) вГдповГднГ органи державного нагляду та контролю.
Проте, дГалектика життя засвГдчуК -- не слГд надмГрно переоцГнювати
силовГ, карнГ та забороннГ заходи, що маК здГйснювати держава у напрямГ
локалГзацГП "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця дГяльнГсть К об'Кктивною захисною реакцГКю суб'КктГв на
неможливГсть Гснування й розвитку в рамках офГцГйноП економГки та
невиваже-ноП правовоП регламентацГП. Так, скажГмо, посилення репресивних
переслГдувань резидентГв УкраПни за "тГньову" економГчну
114
дГяльнГсть, яка не К по-справжньому суспГльне небезпечною, вГдповГдно
спричиняК до появи якГсно нових, складних та бГльш конспГративне досконалих
схем "тГньовоП"" самореалГзацГП, а також до збГльшення обсягГв вГдповГдноП
емГграцГП: капГталу, пГдприКмцГв та висококвалГфГкованих фахГвцГв. Ця
тенденцГя К особливо небезпечною, оскГльки вона зменшуК Г без того досить
незначний прошарок економГчно активноП та найбГльш професГйно пГдготовленоП
частини нацГП -- основноП бази, що не тГльки пГдтримуК, але й реалГзуК
економГчнГ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходГв
переслГдування за деякими видами економГчних правопорушень може не тГльки не
покращити ситуацГю, а навГть навпаки, нашкодити Г загубити новГ паростки
пГдприКмництва, що зароджуКться у складних та здебГльше несприятливих умовах
перехГдного перГоду пГд тимчасовим прикриттям "тГньовоП"" економГки.
ВГд того, чи будуть спроможнГ владнГ структури вГдрГзнити та
рацГонально диференцГювати "тГньовГ" правопорушення за рГвнем Пх об'КктивноП
соцГальноП небезпеки та економГчноП шкоди Г вГдповГдно з цим застосувати до
них диференцГйованГ санкцГП, буде передусГм залежати створення необхГдних
умов для подальшоП безболГсноП легалГзацГП тимчасових учасникГв "тГньового"
пГдприКмництва. Тобто мова йде про тих суб'КктГв "тГньовоП"" економГки,
дГяльнГсть яких не заподГяла справжнГх збиткГв суспГльству, на вГдмГну вГд
дГйсно небезпечного кримГнального Г насильницького елементу органГзованоП
злочинностГ. ВГд цього залежатиме не тГльки успГх боротьби Гз злочиннГстю,
але й суттКво пГдвищаться потенцГйнГ можливостГ прискорення економГчного,
соцГального Г духовного вГдродження УкраПни.
У процесГ розробки нових концептуальних пГдходГв на шляху вдосконалення
органГзацГйних, методичних Г правових заходГв, що слГд застосовувати у
боротьбГ зГ злочиннГстю, владнГ структури держави повиннГ вГдмовитися вГд
суто силового пГдходу у боротьбГ з усГма проявами "тГньовоП" злочинностГ.
НеобхГдно вибирати бГльш диференцГйованГ та системнГ пГдходи щодо розробки
рГзних методГв, механГзмГв та засобГв боротьби з протиправними явищами в
залежностГ вГд Пх природи, ступеня
115
суспГльноП небезпечностГ та враховуючи свГтовий досвГд проведення
роботи з Пх успГшного подолання.
ВбачаКться, що чГткий класифГкацГйний розподГл обов'язкГв
правоохоронних органГв, який маК бути проведений вГдповГдно до видГв
злочинностГ, згрупованих за рГвнем Пх суспГльноП небезпечностГ, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-кримГнальна" (або "нацГонально-небезпечна") Г
"темно-сГра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Г
сконцентрувати весь Гнтелектуальний, органГзацГйний, матерГально-технГчний
потенцГал Г досвГд окремих пГдроздГлГв правоохоронних органГв на конкретних,
суттКво вГдмГнних один вГд одного видах злочинних антисуспГльних явищ, якГ
вимагають докорГнно рГзних пГдходГв як до наукового аналГзу, так Г до
методГв Пх подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба Гз "криваво-чорною" злочиннГстю
об'Кктивно потребуК концентрованого посилення традицГйно жорстких, силових Г
оперативних методГв боротьби з кримГнальним свГтом, то в той же час робота
щодо попередження Г лГквГдацГП "нацГонально-небезпечноП",
"адмГнГстративно-бГлокомГрцевоП" злочинностГ Г корупцГП потребуК
висококвалГфГкованого, обережного Гнтелектуального пГдходу вГдповГдних
спецГалГстГв для виявлення складних Г надзвичайно законспГрованих
фГнансових, податкових та Гнших економГчних злочинГв.
У той же час боротьба Гз масовою та ненасильницькою за своПм змГстом
економГчною злочиннГстю потребуК абсолютно Гнших пГдходГв, що повиннГ
включати Г певну декримГналГзацГю багатьох Гз мало небезпечних для
суспГльства та громадян явищ "тГньовоП"" економГки.
Особливо слГд зупинитися на так званих проявах "темно-сГрих" видГв
дГяльностГ суб'КктГв ринку. Адже, як зазначалося ранГше, окрГм самого факту
Пх приховування вГд державних органГв, цГ протиправнГ види дГяльностГ самГ
по собГ не К кримГнально-небезпечними, а навпаки, у певному економГчному
вГдношеннГ вони К навГть досить корисними для суспГльства. При цьому
посилення карних заходГв до цих учасникГв "тГньовоП" економГки створюК умови
для того, щоб заганяти Пх дГяльнГсть ще глибше у тГнь, пГдштовхувати Пх на
спГвробГтництво Гз дГйсно
116
небезпечними для суспГльства злочинцями, змушуючи шукати надГйне
прикриття з боку мафГозне органГзованих структур.
НауковГ дослГдження свГдчать, що з метою прискорення легалГзацГП бГльш
свГтлоП частини "тГньовоП"" економГки, тобто переходу ПП "темно-сГроП"
частини в легальну, офГцГйну економГку, необхГдно реалГзувати комплекс
конкретних заходГв.
По-перше, необхГдно провести економГчнко-правову ГнвентаризацГю Гз
подальшою вГдповГдною декримГналГзацГКю бГльшостГ з Гснуючих проявГв
"темно-сГрих" правопорушень, у залежностГ вГд оцГночного визначення ступеня
Пх соцГально-економГчноП небезпеки (скажГмо, класифГкуючи Пх за трьома
рГвнями), або вГдсутностГ такоП (це насамперед стосуКться кримГнального
переслГдування, що на цей час ГснуК за спекуляцГю, дрГбнГ порушення правил
валютного контролю тощо).
СлГд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пГдхГд, за
яким переслГдування, покарання Г утримання вартГсно-майновоП компенсацГП
може бути застосовано до тих конкретних пГдприКмцГв, якГ своПми нечесними,
шахрайськими або протиправними дГями завдали реальних збиткГв своПм
партнерам, клГКнтам або тим чи Гншим приватним особам. При цьому слГд
наголосити на тому, що застосування карних санкцГй повинно здГйснюватися вГд
ГменГ конкретних суб'КктГв, якГ постраждали Г за конкретнГ протиправнГ дГП у
цивГльному правовому порядку, а не вГд ГменГ держави в кримГнальному
порядку, як це вГдбуваКться на цей час.
Широка декримГналГзацГя Г пом'якшення багатьох кримГнальних санкцГй з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'КктГв пГдприКмницькоП
дГяльностГ дозволить створити умови для переводу "тГньовоП"" економГки в
офГцГйний, тобто податково-лояльний, вГдкрито функцГонуючий сектор
економГки.
По-друге, необхГдно пом'якшити Г диференцГювати штрафнГ санкцГП та
покарання за суттКво нешкГдливГ "темно-сГрГ" правопорушення з метою Пх
легшого Г безболГсного зупинення.
Практика (у тому числГ мГжнародна) свГдчить, що невеликГ, але неминучГ
суми штрафГв, що будуть неодмГнно накладатись на порушникГв, скажГмо,
акцизних правил торгГвлГ та Гнших
117
"тГньовикГв" бГльше сприятимуть дотриманню законГв з Пх боку. У той час
як надвисокГ штрафнГ санкцГП, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупцГП ГнспекторГв, якГ приймають побори замГсть
того, щоб стягувати цГ високГ штрафнГ суми Гз суб'КктГв пГдприКмницькоП
дГяльностГ.
По-третК, необхГдно розробити Г впровадити етично-правовГ правила
поведГнки державних службовцГв, якГ безперечно сприятимуть подоланню
правового нГгГлГзму серед вГтчизняних чиновникГв, що на цей час порушують
права, честь Г гГднГсть пГдприКмцГв.
Для пГдвищення загального рГвня правовоП свГдомостГ в УкраПнГ необхГдно
насамперед створити належнГ умови для усунення рудиментних наслГдкГв
глибокоП неповаги Г пГдозрГлостГ державних структур Г правоохоронних
органГв, до самоП особи пГдприКмця-власника.
У свою чергу, недовГра до пГдприКмцГв, яка виходить як вГд державних
чиновникГв, так Г вГд Гснуючого правового поля, що регулюК
господарсько-комерцГйну дГяльнГсть, сприяК розвитку вГдповГдноП зворотньоП
недовГри пГдприКмцГв до держави, що заганяК у "тГнь" найбГльш корисних,
активних Г здГбних членГв суспГльства, якГ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобхГднГших товарах Г послугах.
ВбачаКться, що спецГально розроблена Г вГдповГдним чином законодавче
закрГплена система правил поведГнки державних службовцГв у стосунках Гз
пГдприКмцями, у поКднаннГ з системою Пх конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталГтету.
До того ж ця система маК поКднуватися Гз створенням так званих "гарячих
лГнГй" для можливостГ фГксацГП скарг на незадовГльну роботу чиновникГв Гз
представниками пГдприКмницьких кГл, а також запровадження конкретних та
помГрно диференцГйованих санкцГй щодо покарання представникГв державного
апарату за порушення цих правил поведГнки.
По-четверте, слГд значно спростити та суттКво скоротити кГлькГсть
державних ГнстанцГй, а також кГлькГсть обов'язкових вГзитГв пГдприКмцГв до
державних установ Г органГзацГй для реК-
118
страцГП та виконання багаторазовоП звГтностГ, податкових платежГв та
Гнших надмГрних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та чГткого законодавчого
регулювання (Гз максимальним залученням до цього досягнень свГтовоП
практики) тГ сфери дГяльностГ, де на цей час чиновники мають право
вирГшувати та контролювати справу на свГй розсуд. Серед них можна видГлити:
1) видача лГцензГй, дозволГв, кГлькГсних обмежень (квот) на Гмпорт,
паспортГв, банкГвських лГцензГй, оформлення митноП документацГП;
2) бюрократичне здГйснення цГнового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових фГрм та ГнвесторГв Г забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавцГв державних замовлень; 5) надання субсидГй,
пГльгових кредитГв, податкових пГльг, роздутих допомог та надання можливостГ
ухилення вГд сплати податкГв; 6) вибГрково-дискретне застосування суспГльне
необхГдних актГв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та екологГП); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункГв та Гнших
видГв "перетГкання" державних коштГв у приватнГ кишенГ тощо.
Тобто на порядку денному гостро стоПть питання оптимальноП
економГко-правовоП дерегуляцГП пГдприКмницькоП дГяльностГ у приватному
секторГ економГки краПни.
По-п 'яте, слГд також налагодити правову та органГзацГйно-кадрову
роботу з метою пГдвищення рГвня професГоналГзму, цивГлГзованостГ державного
апарату та посилення його вГдповГдальностГ за прояви неуважного Г
некоректного вГдношення до пГдприКмцГв усГх форм власностГ. Безперечним
також К те, що для прискорення процесу успГшноП легалГзацГП "тГньовоП"
економГки державнГ службовцГ мають заслужити вГдповГдну довГру з боку
пГдприКмцГв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економГки.
ЗмГна державноП полГтики у напрямГ цивГлГзованого, гуманного вГдношення
законодавства та представникГв державних структур до пГдприКмцГв, дГяльнГсть
яких не йде всупереч суспГльно-нацГональним Гнтересам, разом з Гншими
заходами, що мають бути спрямованГ на оптимальну лГбералГзацГю Г пом'якшення
умов пГдприКмницькоП дГяльностГ (особливо у сферГ ма-
119
терГального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-сГроП" складовоП "тГньовоП" економГки з подальшим створенням
необхГдних умов та можливостей ПП легалГзацГП.
По-шосте, необхГдно усунути ГснуючГ дискримГнацГйнГ елементи, що на цей
час мають мГсце в чинному законодавствГ та пГдвищити ефективнГсть захисту
прав власностГ Г ГнтересГв пГдприКмцГв з боку виконавчоП, законодавчоП та
судовоП влади.
В цьому напрямку акцент слГд зробити на тому, що процес вдосконалення
кримГнального законодавства на цей час значно вГдстаК вГд розвитку приватноП
власностГ Г пГдприКмництва. Так, у КримГнальному кодексГ до цього часу ще
немаК такого поняття, як захист прав приватноП власностГ (ГндивГдуальноП,
акцГонерноП корпоративноП). НеобхГдно також подолати розподГл норм
кримГнального законодавства на ГснуючГ якГснГ рГвнГ щодо здГйснення захисту
рГзних форм власностГ, встановивши при цьому Кдине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власнГсть)".
ВбачаКться, що широкий доступ суб'КктГв приватноП пГдприКмницькоП
дГяльностГ до надзвичайно потужних Г ще не задГ-яних потенцГйних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом Г необхГдним гарантом полегшення процесу легалГзацГП
"темно-сГроП" економГки.
НеобхГдно також зазначити, що замГсть посилення захисту майнових та
комерцГйних прав пГдприКмцГв на цей час новГ статтГ КримГнального кодексу
вводять недостатньо обнадГйливГ за кГнцевими наслГдками Пх практичноП
реалГзацГП карнГ заходи, такГ як, скажГмо, кримГнальна вГдповГдальнГсть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ГнтересГв учасниками
комерцГйних вГдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 накладаК кримГнальну
вГдповГдальнГсть за "примус до виконання або невиконання цивГльно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Гнший договГр,
угоду або Гнше цивГльно-правове зобов'язання пГд загрозою насилля...". Кожне
Гз зазначених положень не може бути надГйним бар'Кром проти випадкГв
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнГ, так Г
"тГньовГ" бГзнесмени за умов фактичноП вГдсут-
120
ностГ надГйноП та адекватноП економГчним обставинам системи захисту Пх
прав та ГнтересГв з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективнГсть зазначеноП статтГ
КримГнального кодексу не може бути потенцГйно високою, оскГльки механГзм ПП
дГП повнГстю залежатиме вГд добровГльного бажання бГзнесменГв, що дГють в
"тГньовГй" економГцГ, вГдкривати органам правосуддя свГй нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочинГв залежатиме вГд наявностГ
реальноП альтернативноП можливостГ всГх "пГдприКмцГв-тГньови-кГв" звернутися
за ефективним захистом своПх майнових Г комерцГйних прав в органи цивГльного
арбГтражу або третейський суд, рГшення яких будуть обов'язково виконанГ з
необхГдною оперативнГстю Г ефективнГстю при дотриманнГ необхГдних правових
умов збереження комерцГйноП таКмницГ.
Для активного захисту прав пГдприКмцГв приватноП форми власностГ та для
активГзацГП масового залучення учасникГв "тГньовоП" економГки до легалГзацГП
своКП пГдприКмницькоП дГяльностГ необхГдно також вдосконалити законодавчу Г
органГзацГйно-процедурну базу посилення надГйностГ захисту Пх майнових прав
Г комерцГйних ГнтересГв. У цьому напрямГ одним Гз необхГдних моментГв К
створення широкоП мережГ не тГльки судових, але й напГвофГцГйних органГв
вирГшення комерцГйних спорГв, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберГгання конфГденцГйностГ сторГн, а також створити процедурнГ умови
для примусового виконання Пх легально-обгрунтованих рГшень вГдповГдними
оперативними органами державноП виконавчоП влади.
Надання пГдприКмцям реально гарантованоП державою можливостГ звернутися
за оперативним Г справедливим захистом своПх прав, не використовуючи
можливостГ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримГнальних та
Гнших протиправних методах, вирГшення спГрних питань буде сприяти створенню
необхГдних умов для легалГзацГП "темно-сГроП"" економГки та подальшого
скорочення бази живлення економГчноП злочинностГ в УкраПнГ.
По-сьоме, необхГдно органГзувати бГльш ефективний державний захист
приватного пГдприКмництва вГд зазГхань могутнГх
121
владних корупцГонерГв, а також вГд тиску на них "криваво-чорних"
правопорушникГв.
Слабка ефективнГсть, певна корумпованГсть та ще Гснуючий застарГлий
"ворожо-класовий" пГдхГд правоохоронних органГв до пГдприКмцГв (що до того ж
посилюКться вГдсутнГстю на цей час ефективно дГючоП системи державного
захисту пГдприКмцГв вГд шантажу Г тиску з боку кримГнальних структур
нападГв, рекету, кГлерства, викрадень бГзнесменГв та членГв Пх родин з метою
викупу тощо) К одним з чинникГв, що гальмуК можливГсть легалГзацГП значноП
частини "тГньовоП" економГки в УкраПнГ.
Для успГшного виконання безпосереднГх обов'язкГв, що стоять перед
органами мГлГцГП, а саме -- захисту суспГльства Г економГки вГд агресивного
насильства з боку кримГнально-небезпечних осГб та Пх органГзованих
угруповань, -- необхГдно, передусГм, звГльнити мГлГцГю та ГншГ силовГ
державнГ структури вГд рутинноП та малоефективноП роботи з менш небезпечними
видами злочинностГ, Г особливо з "темно-сГрою" пГдприКмницькою дГяльнГстю.
За цих умов основнГ зусилля Г потенцГйнГ ресурси правоохоронних органГв
мають бути сконцентрованГ на виявленнГ, розкриттГ та переслГдуваннГ
"криваво-чорних" злочинГв (тобто кримГнальних дГй з елементами насильства
або загрози такого насильства) у вГдношеннГ до будь-якоП особи, враховуючи
також Г суб'КктГв "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ.
УкраПна, як Г будь-яка краПна, що розбудовуК демократичне суспГльство,
маК бути зацГкавлена, передусГм, в очищеннГ свого внутрГшнього
соцГально-економГчного середовища, а також надГйному захистГ населення вГд
кримГнального терору з боку "криваво-чорноП" злочинностГ. Саме тому
найближчим часом необхГдно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вГдповГдностГ
Гз присягою: однаково захищати всГх без винятку жертв насильництва, що
потерпГли вГд злочинного свГту Г не вГдволГкатися на "боротьбу" Гз
незначними правопорушеннями, якГ на цей час Гснують у "темно-сГрому" секторГ
"тГньовоП" економГки. У той же час роботою щодо легалГзацГП "темно-сГрих
тГньовикГв" повиннГ займатися виключно податковГ Г спецГальнГ органи
державноП виконавчоП влади.
122
У практику дГяльностГ правоохоронних органГв потрГбно впроваджувати
чГткГ пГдходи щодо розмежування капГталГв кримГнальних елементГв та
"тГньовикГв-господарникГв". Це вГдповГдним чином повинно випливати з
правових актГв, якГ юри-дично мають закрГплювати цГ якГснГ вГдмГнностГ, що
особливо важливо для пГдвищення результативностГ у боротьбГ з економГчною
злочиннГстю та корупцГКю. У правотворчГй Г правозахис-нГй дГяльностГ
необхГдно також брати до уваги весь Гснуючий арсенал (вГд насильницьких до
економГчних) засобГв, що на цей час застосовуК кримГнальна система для
пГдтримання свого "тГньового правопорядку" Г впроваджувати на базГ цих знань
надГйнГ механГзми Пх знешкоджень.'
НеобхГдно формувати нове ставлення громадськостГ й офГцГйних структур
до вГтчизняних пГдприКмцГв, у тому числГ Г до тих, хто мешкаК за кордоном.
Проте це питання К значно складнГшим, нГж здаКться на перший погляд.
НайскладнГшим тут К реалГзацГя програми стимулювання репатрГацГП
капГталГв Г перетворення Пх на надГйний ГнвестицГйний ресурс УкраПни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням свГтового досвГду Г сучасних
можливостей УкраПни. Але при ПП реалГзацГП важливо врахувати чотири суттКвГ
особливостГ.
По-перше, те, що украПнський ринок маК значнГ переваги для вГтчизняного
пГдприКмця, який вивГз капГтали за кордон (тобто, порГвняно з Гноземними
ринками, маК вГдносно вищу норму прибутку на вкладений капГтал, краще знаК
умови ВУ кон'юнктурнГ особливостГ вГтчизняного ринку, маК сталГ осо-|ЊбистГ
зв'язки Г знайомства з представниками органГв влади та П|)ЯравлГння тощо),
перед ринком краПн Заходу сумнГвГв не ви-ЦКДикаК. Але "бГженцГв" на цей час
стримуК передусГм небезпека ЦпереслГдування з боку правоохоронних органГв (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням законГв), а також можливий тиск на них з
кримГнальних структур.
Так, на цей час "новГ форми" вимагання, що пов'язанГ з поверненням WIB
Г боргГв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩГйну
таксу за Пх "вибивання" - до 50 % вГд повернутоП- суми боргу.
123
По-друге, слГд зазначити, що можливГ економГчнГ та соцГальнГ наслГдки,
якГ будуть мати мГсце пГсля здГйснення заходГв, спрямованих на легалГзацГю,
тобто законодавче оформлення своКрГдноП "правовоП ГндульгенцГП" нелегально
вивезеним капГталам, що мають протиправне походження, в разГ Пх повернення в
УкраПну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнГстГю
фГнансових наслГдкГв кримГнального присвоКння нацГонального багатства
УкраПни, що у формГ втечГ капГталу "упливло" за кордон за певних економГчних
та соцГально-полГтичних умов та можливостей.
У перГод значного майнового розшарування суспГльства (яке вГдбуваКться
протягом останнГх п'яти рокГв), поширення бГдностГ Г безробГття, падГння
рГвня життя бГльшоП частини населення, загального загострення соцГальноП
кризи та зростання в суспГльствГ соцГальноП напруги це питання виходить за
межГ звичайних заходГв економГчноП полГтики Г переходить переважно у
полГтичну площину. Йдеться передусГм про таке рГшення, яке б зачГпало
Гнтереси (причому не лише майновГ, але й правовГ, морально-етичнГ, соцГальнГ
та полГтичнГ) кожного громадянина Г суспГльства у цГлому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному планГ потребуК як мГнГмум
репрезентативного вивчення громадськоП думки з цього приводу (що можливе
лише пГд час всенародного обговорення або навГть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-третК, за умови практичного застосування механГзму амнГстГП
капГталГв, якГ втекли за кордон, ця акцГя не може вГдбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у часГ (скажГмо, пГврГчним або рГчним перГодом) Г при
цьому мають бути визначенГ межовГ термГни "втечГ" капГталГв, стосовно яких
може бути застосована амнГстГя (скажГмо до капГталГв, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засвГдчуК, що головною особливГстю поведГнки
фактично кожного капГталу, який втГк зГ своКП краПни, пГсля свого
багатократного кримГнального масштабо-вання, К те, що у подальшому вГн
вГдшукуК для себе "тиху" гавань, тобто надГйне "сховище", де йому була б
гарантована можливГсть збереження. Тому навГть Г за умови, коли власник
капГталу отримуК вГд нього самий мГнГмальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштовуК, оскГльки вГн бажаК лише одного -- бути надГйно
прикритим вГд ризику переслГдування Г конфГскацГП могутнГстю Г полГтичною
стабГльнГстю держави, що стала для нього новим мГсцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не вГдбудеться очГкуваного
масового повернення "тГньових" капГталГв до УкраПни, навГть за умови Пх
повноП "амнГстГП"" та надання всеосяжних "пГльг", якГ тГльки може надати
держава власникам цих капГталГв.
Проте, одним Гз найбГльш обмГркованих заходГв, що може надати
можливГсть повернутись до рГдноП краПни певнГй частинГ капГталГв, якГ ПП
покинули, К створення на територГП УкраПни спецГальноП вГльноП ГнвестицГйноП
зони з наявнГстю депозитарГПв Г з реКстрацГКю цГнних паперГв вГдповГдними
фГнансово-розрахунковими Гнститутами, що необхГдним чином надГйно
забезпечить додатковГ гарантГП збереження Г конфГденцГйностГ операцГй з
титулами власностГ зазначених суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ.
Важливим К питання щодо можливостГ залучення у якостГ легальних
ГнвестицГйних джерел величезних обсягГв "тГньових" коштГв, що маК населення
в самГй УкраПнГ? Чи працюватимуть цГ акумульованГ багатства найближчим часом
на економГку УкраПни? Чи перетворяться зазначенГ кошти на функцГонуючГ
капГтали та джерела ГнвестицГйних ресурсГв у нашГй державГ -- питання досить
риторичне. Бажання легалГзувати кримГнальнГ Г напГвкри-мГнальнГ капГтали для
того, щоб Гнвестувати Пх у хворобливу економГку (яка до того ж контролюКться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практицГ залишитися досить
Глюзорною мрГКю. НайбГльш вГрогГдним за цих умов К те, що "тГньовГ"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспГльного
матерГального виробництва, залишаючись "тГньовими". НавГть уСША, що
Гсторично не проходили через перГод кримГнальноП приватизацГП держвласностГ,
Г мали бГльш, нГж сторГчний досвГд парламентаризму та двохсотрГчний стаж
розбудови ринкових вГдносин, процес "вГдмивання" "тГньовоП" економГки 20-х
рокГв тривав понад ЗО рокГв Г, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не слГд вГдкидати мож-рГДИвГсть
санкцГонування державою громадянам на обмежений Ч^ерГод, Гнвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи К сумнГвними), у сГльське господарство, будГвництво, в тому
числГ житлове, легку, харчову промисловГсть без подання декларацГй про
джерела походження цих доходГв.
ЕмпГрика перГоду ринковоП трансформацГП К такою, що на цей час вже
досить наПвною здаКться нещодавно поширена серед науковцГв Г представникГв
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на своП мГсця, а
перехГд до ринковоП економГки, лГбералГзацГя вГдносин мГж державою Г ПП
суб'Кктами, а також мГж самими суб'Кктами господарсько-комерцГйноП
дГяльностГ автоматично лГквГдуюК "тГньову" економГку Г дозволять вивести ПП
на "свГтло".
СвГдченням того, що це далеко не так, К не тГльки набутий вГтчизняний
досвГд, а й досить бурхливий розвиток "тГньовоП" економГки в бГльшостГ краПн
Заходу.
Безумовно можливо очГкувати об'Кктивного самовГдмирання тих проявГв
"тГньовоП"" економГки, якГ зросли на нивГ адмГнГстративно-командноП системи
та ПП "вГдлуння". У той же час не слГд думати, що начебто вся дГюча у "тГнГ"
частка економГки може бути легалГзованою лише шляхом дерегуляцГП, тобто
зняттям тих чи Гнших заборон Г обмежень у дГяльностГ суб'КктГв економГчних
вГдносин або зменшенням податково-фГскального тиску на них до самоП нижчоП
позначки, яку може собГ дозволити держава.
В економГчнГй полГтицГ та законодавчГй дГяльностГ, що спрямованГ на
обмеження "тГньових" процесГв, слГд прагматичне усвГдомити, що реально на
легалГзацГю, навГть за самих сприятливих для "тГньового" бГзнесу умов,
пГдуть лише тГ, хто в межах своКП "тГньовоП" дГяльностГ прагне не стГльки
миттКво нажитися, скГльки легГтимне Г швидко заробити та самореалГзуватися у
якостГ пГдприКмцГв. Значну ж частину "тГньовикГв" по той бГк суспГльних
ГнтересГв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно кримГнальним шляхом. В якщо новГ" якГсно
досконалГ законодавчГ правила перекриють для них саму можливГсть отримання
надприбуткГв, то навряд чи вони Гз цим погодяться Г будуть дГяти у
вГдповГдностГ до чинного законодавства. МожливостГ розвитку ринку Г Пх
особиста аморальнГсть природно пГдштовхне цих суб'КктГв лише до змГни форм
дГяльностГ, пошуку нових сфер
126
Г джерел отримання надприбутку, навГть якщо вони матимуть кримГнальне
походження.
ТГ, хто звик дГяти "по той бГк закону", саме "на тому боцГ" Г
почуватимуть себе "як риба в водГ". Тому для них легалГзацГя економГчноП
дГяльностГ означаК передусГм змГну способу життя, складу думки, необхГднГсть
налагодження нових зв'язкГв, дотримання нових правил, навГть якщо вони Г
встановленГ у вГдповГдностГ до потреб забезпечення дГяльностГ цивГлГзованоП
ринковоП економГки. ОскГльки все ж таки це К правила, до яких необхГдно
пГдпорядковувати власне приватне пГдприКмництво, тобто пГдкорятись певнГй
фГксованГй Г суб'Кктивно досить незручнГй системГ законодавчих обмежень Г
заборон.
Тому корумпована "чорна" економГка Г мафГознГ структури будуть постГйно
створюватимуть протидГю справжньому, а не декларативному розкрГпаченню
ринку, а також налагодженню надГйного механГзму захисту державноП "кишенГ"
(тобто державних фГнансових ресурсГв Г державноП власностГ) вГд усГх
можливих форм Пх використання як зметаю особистого забезпечення, так Г в
Гнших корисних (особистих, групових або кланових) цГлях.
НемаК пГдстав вважати, що бГльшГсть вГтчизняних бГзнесменГв
безповоротньо втратила природну здатнГсть дГяти розумно. Внакше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати Г пГдрахувати найбГльш вГрогГднГ особистГ
витрати Г прибутки вГд своПх дГй. Якщо переваги будуть бГльшими за витрати
(або, Гншими словами, за реальнГ незручностГ та збитки), пГдприКмець дГятиме
вГдповГдно зГ своПми Гнтересами максимГзацГП прибутку.
НинГ пГдприКмцГ чудово розумГють, що ймовГрнГ витрати, якГ пов'язанГ з
приховуванням доходГв вГд податкГв, мають бути значно нижчими, нГж
передбачуванГ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'Ккта негативнГ
наслГдки, якГ вГн може вГдчувати у разГ | Незаконних дГй, подГляються на два
загальнГ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докорГв совГстГ) та страх
кримГнального переслГдування Г можливого покарання. На сьогоднГшнГй день
ситуацГя ркладаКться таким чином, що пГдприКмцевГ набагато вигГднГше не
вГддавати державГ левову частку свого прибутку, а залишити ПП ЩобГ. Це
вГдбуваКться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
логГчного антисуспГльного домГнування вГдносин тотальноП продажностГ
(не слГд плутати з нормальними ринковими вГдносинами) повнГстю стаК
атрофованим моральне почуття провини за своП антисуспГльнГ вчинки, а тГ
прикрощГ Г негаразди, що пов'язанГ з можливим кримГнальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не всГх правопорушникГв.
Проте, при оптимальному зменшеннГ податкового тиску на бГзнес ситуацГя
може певним чином змГнитися, оскГльки ймовГрнГ витрати починають
перевищувати передбачуванГ вигоди. За цих умов пГдприКмець розумГК, що краще
вГддати третину своПх доходГв, нГж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжливГ штрафи.
СлГд зазначити, що учасники "тГньовоП" економГки не можуть Г не бажають
легалГзувати свою дГяльнГсть також Г з тГКП причини, щоб у кГнцевому випадку
не попасти у своКрГдну економГчну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальнГ побори за особистий захист, що здГйснюють по вГдношенню до них
кримГнальнГ структури, та розпочати в повному обсязГ сплачувати податки
державГ, яка до того ж неспроможна захистити Пх нГ вГд поборГв корумпованих
чиновникГв, нГ вГд "економГчно активних стражГв" правопорядку, нГ вГд
кримГнальних структур.
Тому здГйснення конкретних та ефективних правових та
органГзацГйно-процедурних заходГв, спрямованих на захист Г звГльнення
пГдприКмцГв з легцат тотальноП корупцГП, з одного боку, Г
кримГнально-мафГозного рекету, з Гншого, К одною з головних Г необхГдних
умов обмеження небажаноП "тГнГзацГП" економГки.
Можна сподГватись, що тГльки при системному масованому Г чГтко
сконцентрованому наступГ на мафГозно-терористичну злочиннГсть Г вГдповГдному
делегуваннГ повноважень по боротьбГ з економГчною Г "тГньовою"
неорганГзованою злочиннГстю Гншим, спецГально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результатГв, як у боротьбГ Гз
злочиннГстю, так Г стосовно легалГзацГП "темно-сГрих" сегментГв "тГньовоП"
економГки. Дотримуючись цього шляху, УкраПна може Г повинна стати
цивГлГзованою правовою державою, що поважаК Г створюК необхГднГ умови
законослухняним, сумлГнно Г плГдно працюючим пГдприКмцям.
128
ПВСЛЯМОВА
Як вГдвернути процес масштабноП "тГнГзацГП" Г кримГ-налГзацГП економГки
УкраПни?
Як звести обсяги вГтчизняноП "тГньовоП" економГки до прийнятного
мГнГмуму?
ЦГ питання настГльки складнГ, мГсткГ, системнГ Г дискусГйнГ, що в межах
однГКП роботи Пх неможливо повнГстю розкрити. Тут лише намГченГ деякГ
принципи, окресленГ пГдходи та визначенГ механГзми вирГшення досить широкого
спектру питань обмеження процесГв "тГнГзацГП" та локалГзацГП
"чорно-кримГнальних" проявГв економГчноП дГяльностГ. Насамперед, це
стосуКться принципГв, напрямГв, положень, пГдвищення ефективностГ реалГзацГП
законодавчоП стратегГП, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реалГзацГю.
ДГалектика розвитку суспГльних процесГв засвГдчуК очевидну
неефективнГсть застосування виключно репресивних заходГв, спрямованих на
обмеження "тГньових" процесГв. Покладання надГП на те, що лише
санГтарно-каральнГ акцГП правоохоронних органГв здатнГ суттКво полГпшити
ситуацГю в цГй сферГ, принаймнГ Глюзорно. ОскГльки навГть в найлГпшому разГ
(за умови абсолютно чесноП, ефективноП Г високопрофесГйноП роботи
правоохоронних органГв) цГ заходи завжди будуть тГльки запГзнГлою
функцГональною реакцГКю на тГ чи ГншГ прояви "чорного" пГдприКмництва та
кримГнальноП економГчноП дГяльностГ. У гГршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тГнь" Г тому стане
ще бГльш небезпечнГшою. Тому практика життя об'Кктивно змушуК знаходити Ц Г
впливати на першопричини тих явищ Г вГдносин, що надГйно * живлять "тГньовГ"
процеси.
129
Генеруванню "тГньовоП"" економГки Г органГзованоП злочинностГ сприяють
також причини адмГнГстративно-правового характеру, в основГ яких лежить
недосконалГсть чинного законодавства, що дозволяК посадовим особам
безвГдповГдально Г безкарно використовувати державнГ та службовГ
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливГ умови для
шахрайства та Гнших форм економГчноП злочинностГ. Цьому передусГм сприяК
об'Кктивна можливГсть одержати надто м'яке покарання за своП дГП або зовсГм
уникнути його, що розбещуК корумпованих службовцГв Г сприяК втягуванню у
протиправну дГяльнГсть все нових Г нових посадових осГб. Тому обГйтись без
застосування жорстких репресивних заходГв на певних напрямах боротьби з
кримГнальною економГкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно пГдготувати Г провести великомасштабну та довгострокову акцГю
(не плутати Гз "кампанГКю") боротьби з "бГлокомГрцевою" злочиннГстю Г
"криваво-чорною" економГкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграшГ будуть виключно чеснГ
пГдприКмцГ, а не тГ, що дГють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особистГ зв'язки з представниками державних та кримГнальних
структур.
Очевидним К висновок, що економГчне зростання Г обмеження процесГв
"тГнГзацГП" стануть можливими лише тодГ, коли полГтична влада створить
необхГднГ умови для легальноП економГчноП самоорганГзацГП. СьогоднГ державна
полГтика ще не сприяК по-справжньому самореалГзацГП економГки переважно на
легальному, а не на "тГньовому", нелегальному рГвнГ. Сприяти легальнГй
самоорганГзацГП для держави означаК значне Г швидке скорочення
формально-адмГнГстративного контролю за дГяльнГстю приватного пГдприКмництва
та перехГд до "гри" за твердими правилами. До тих пГр, поки держава буде
кон'юнктурне пГдходити до цих правил Г сама Пх порушувати, добитись
вГдчутних зрушень щодо реального обмеження процесГв "тГнГзацГП'" навряд чи
вдасться. Тому необхГдно насамперед забезпечити сприятливГ правогосподарськГ
умови для бГзнесу, пов'язанГ Гз суттКвим вдосконаленням податковоП,
приватизацГйноП, зовнГшньоекономГчноП, ГнвестицГйноП полГтики тощо.
130
Для ефективноП протидГП "тГньовГй" Г кримГнальнГй економГчнГй
дГяльностГ та ПП локалГзацГП необхГдно розробити спецГальну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реалГзацГю цГлоП низки заходГв
правового, органГзацГйного, економГчного Г наукового характеру. В основу
цГКП програми можуть бути покладенГ наступнГ основнГ елементи:
-- здГйснення комплексноП податковоП реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номГнальних величин
податкових ставок Г загального фГскального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нацГональноП системи бухгалтерськоП звГтностГ з метою
ПП спрощення, унГфГкацГП Г вГдповГдноП правовоП регламентацГП;
-- прийняття пакету законодавчих актГв, що маК забезпечити цивГлГзоване
функцГонування банкГвськоП системи краПни, обмежити можливГсть ПП
використання з метою ухилення вГд сплати податкГв, "вГдмивання" грошей та
рГзних проявГв фГнансових шахрайств;
-- створення сприятливГших Г бГльш надГйнГших, нГж в Гнших державах,
умов для Гнвестування й залучення фГнансових ресурсГв;
-- прийняття пакету законодавчих актГв, якГ б посилювали захист
приватноП та публГчноП форм власностГ, забезпечували надГйну правову
захищенГсть пГдприКмцГв;
-- прийняття Г реалГзацГП (за умови пГдтримки широкою громадськГстю)
програми легалГзацГП "тГньових" капГталГв, передусГм тих, якГ не мають
кримГнально-кривавого та нацГональне небезпечного походження (включаючи
гарантГП амнГстГП для капГталГв, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного Г правоохоронного апарату на
локалГзацГП органГзованоП злочинностГ та кримГнальних промислГв, а також на
захистГ власностГ, економГчних прав Г життя громадян вГд кримГналГтету;
-- створення Г державне фГнансування мобГльних науково-практичних груп
для дослГдження багатоаспектних проявГв "тГньовоП" економГки, ПП суспГльноП
небезпеки та механГзмГв обмеження.
131
РеалГзацГя цих заходГв дозволить значною мГрою локалГзувати "тГньову"
економГчну дГяльнГсть Г використати "тГньовГ" капГтали для розвитку
нацГональноП економГки.
"ТГньовий" капГтал у процесГ функцГонування тГсно пов'язаний з владними
структурами. РозГрвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "тГньовоП""
дГяльностГ. Внакше процес стане незворотним, та й "тГньовий" капГтал не
зможе чи не наважиться вийти з тГнГ. Саме у цГй площинГ маК лежати основне
поле дГяльностГ правоохоронних органГв -- боротьба з корупцГКю Г
органГзованою злочиннГстю. НайважливГшим напрямом боротьби Гз "чорною"
економГкою К суворе дотримання законностГ у дГяльностГ всГх ланок
управлГнського апарату, винищення корупцГП в органах державноП влади на всГх
ПП рГвнях.
НеобхГдно Гстотно змГцнити довГру до влади шляхом ефективного захисту
населення вГд рГзного роду фГнансових шах-райств, надГйного захисту
заощаджень, капГталГв Г самого Гнституту приватноП власностГ.
Форсована, економГчно вивГрена та надГйно забезпечена досконалою та
стабГльною законодавчою базою ГнтеграцГя УкраПни у свГтовГ господарськГ
зв'язки, а також створення умов для масового залучення капГталу з-за кордону
не тГльки можуть надати безцГнну допомогу у структурнГй перебудовГ економГки
та налагодженнГ ринкових вГдносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
вГдГрвати "тГньовий" капГтал вГд бюрократично-монопольних та
кримГнально-мафГозних структур.
НеобхГдно ясно усвГдомлювати всю масштабнГсть завдань витГснення
"тГньовоП" економГки, а також те, що цГ завдання можуть вирГшуватись рГвно
настГльки Г такими темпами, наскГльки швидко ми зможемо присунутись до
"бГлого", тобто цивГлГзованого ринку в масштабах всГКП краПни. У цьому
процесГ офГцГйний ринок повинен продиктувати Г нав'язати свою волю
пГдпГльнГй економГцГ, а не навпаки.
ПотрГбно суттКво покращити Гнформування суспГльства щодо процесГв, якГ
вГдбуваються у "тГньовому" секторГ економГки, особливо у сферГ "чорноП""
економГчноП дГяльностГ. ОскГльки поверховГ знання якГсних особливостей цГКП
складовоП "тГньового" сектору економГки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективнГ науковГ рекомендацГП та досконалГ програми, що мають бути
покладенГ в основу механГзмГв подолання "тГнГзацГП" вГтчизняноП економГки.
У боротьбГ з "тГньовими" процесами треба враховувати об'Кктивну
реальнГсть та свГтовий досвГд, який свГдчить, що в реальних полГтичних,
економГчних Г соцГальних умовах повнГстю подолати тГньову економГку
практично неможливо. ОрГКнтиром може бути лише ПП обмеження до рГвня
розвинутих краПн свГту, досягти якого у стислГ строки можна лише за умов
ефективного розвитку економГки, створення надГйноП Г стабГльноП правовоП
системи регулювання ринкових вГдносин, Гстотного пГднесення рГвня життя
бГльшоП частини населення краПни.
Для цього необхГдно швидко пройти об'Кктивно необхГдний шлях до
вГдкритого суспГльства з правочинною декримГналГзо-ваною економГкою.
ЗацГкавити виробника у швидкГй побудовГ "чистоП"" економГки, можливГстю
працювати на себе, не живлячи продуктами своКП працГ жодних паразитуючих
кримГнальних елементГв, незалежно вГд Пхнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи мафГКю). СлГд також здГйснити комплекс
заходГв соцГального характеру, серцевиною яких маК бути реформа оплати працГ
та реальнГ дГП влади в напрямГ подолання бГдностГ в УкраПнГ.
На завершення слГд наголосити, що ефективне обмеження та легалГзацГя
"тГньовоП" економГки можливГ лише за умов громадськоП злагоди, стабГльностГ
Г змГцнення довГри до всГх гГлок влади в УкраПнГ.
133
ЗМВСТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "ТВНЬОВА" ЕКОНОМВКА ЯК ОБ'ЊКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛВДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. ТеоретичнГ аспекти аналГзу "тГньовоП" економГки та визначення ТГ
структурних складових...................7
1.2. ЯкГснГ особливостГ розвитку "тГньовоП" економГки в умовах
адмГнГстративно-командноП системи
господарювання.............................................................15
1.3. ОцГнка масштабГв та структури "тГньовоП" економГки СРСР --
генетичноП основи розвитку тГньових" процесГв у незалежнГй
УкраПнГ............
24
ЗО
2. СПЕЦИФВКА УМОВ ФУНКЦВОНУВАННЯ ТА ОСНОВНВ ТЕНДЕНЦВЏ РОЗВИТКУ
"ТВНЬОВОЏ" ЕКОНОМВКИ
УКРАЏНИ...................................................................................
2.1. Чинники, якГснГ особливостГ розвитку та основнГ джерела живлення
вГтчизняноП "тГньовоП"
економГки.......................................................................30
2.2. МеханГзми поширення впливу "чорних" економГчних структур на
систему державного управлГння та
економГку..................................................................44
2.3. Експертно-аналГтичнГ оцГнки масштабГв сучасноП "тГньовоП"
економГки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЏ СТРАТЕГВЏ ТА МЕХАНВЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕСВВ "ТВНЬОВОЏ"
ЕКОНОМВКИ............................................................................
78
3.1. АналГз правових чинникГв сприяння розвитку
процесГв "тГнГзацГП" економГки УкраПни.................... 78
3.2. ДосвГд США щодо створення умов правового обмеження проявГв
"тГнГзацГП" економГки, який може бути застосований у вГтчизнянГй практицГ
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та органГзацГйно-процедурних пГдходГв
проведення диференцГйованоП полГтики щодо окремих секторГв та суб'КктГв
тГньовоП" економГки
.113
ПГСЛМОВА .
Last-modified: Wed, 01 Dec 1999 15:00:09 GMT