В.О.Мандибура. Т╡ньова економ╡ка як об'╙кт системного наукового досл╡дження керЁвник Науково-аналЁтичного управлЁння СекретарЁату Верховно© Ради Укра©ни, кандидат економЁчних наук Рецензенти: АНДР╡╙НКО В. Ю., доктор економЁчних наук ШАМОТА В. М., кандидат економЁчних наук ВисвЁтленЁ теоретичнЁ пЁдходи щодо визначення поняття "тЁньова" економЁка у широкому та вузькому розумЁннЁ цього економЁчного явища. ВикладенЁ основнЁ принципи структурування та розмежування внутрЁшнЁх функцЁональних складових "тЁньово©"' економЁки. ПроаналЁзованЁ тенденцЁ© та особливЁсть розвитку, а також оцЁненЁ масштаби "тЁньово©" економЁки СРСР як вихЁдно© бази "тЁньових" процесЁв, що мають подальший, якЁсно новий розвиток в умовах розбудови незалежно© укра©нсько© держави. Розкрита найбЁльш характерна специфЁка Ёснуючих умов, дослЁдженЁ основнЁ тенденцЁ© та джерела "живлення" розвитку "тЁньово©" економЁки Укра©ни. ЗдЁйснена також аналЁтично-експертна оцЁнка реальних масштабЁв "тЁньового" перерозподЁлу доходЁв Ёз врахуванням можливостЁ застосування широкого спектру методик, свЁтового Ё вЁтчизняного походження та авторського бачення шляхЁв вирЁшення цЁ╨й проблеми. Значна увага придЁля╨ться розробцЁ широкого спектра диференцЁйованих економЁко-правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв Ё рекомендацЁй щодо формування та реалЁзацЁ© законодавчо© стратегЁ© Верховно© Ради Укра©ни, яка ма╨ бути спрямована на обмеження масштабЁв "тЁньових" вЁдносин Ё "тЁньових" форм економЁчно© дЁяльностЁ та на цивЁлЁзовану легалЁзацЁю суспЁльне корисних секторЁв "тЁньово©" економЁки. Розраховано на народних депутатЁв Укра©ни, економЁстЁв-науковцЁв, фахЁвцЁв органЁв законодавчо© Ё виконавчо© влади, пЁдпри╨мцЁв, яких не влаштовують умови кримЁнально-тЁньового оточення, ©х бЁзнесово© дЁяльностЁ, працЁвникЁв державних правоохоронних органЁв, профспЁлкових дЁячЁв, а також всЁх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мЁжнародний авторитет незалежно© Укра©ни. ISBN 966-7288-34-X ╙ В. О. Мандибура, 1998 ПЕРЕДМОВА СитуацЁя, що склалася на цей час в Укра©нЁ внаслЁдок масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тЁньова" економЁка, потребу╨ глибоких Ё комплексних наукових дослЁджень цього найбЁльш сво╨рЁдного феномена перехЁдно© (Ё не тЁльки перехЁдно©) економЁки. СпрощенЁ, поверхневЁ суспЁльнЁ уявлення щодо реальних масштабЁв Ё якЁсних особливостей такого складного системного явища, яким ╨ "тЁньова" економЁка, мають досить негативний вплив на ситуацЁю, що склалася у цЁй сферЁ. З одного боку, це потенцЁйно призводить до формування у державнЁй полЁтицЁ легковажних настро©в сво╨рЁдного "шапко-закидацтва", коли зда╨ться, що для досягнення успЁхЁв на цьому надважкому суспЁльному напрямЁ досить провести разову "кавалерЁйську атаку", яка принесе митт╨вий успЁх. З Ёншого боку, зазначене сприя╨ поширенню сво╨рЁдного синдрому економЁчно© "манЁловщини", коли вважа╨ться, що весь негатив, який накопичився у "тЁньовЁй" сферЁ, може якось сам по собЁ "розсмоктатися" Ё навЁть автоматично трансформуватись у дещо економЁчно позитивне. За кЁнцевими наслЁдками, Ёснування зазначених крайнощЁв у пЁдходах до пошуку шляхЁв розв'язання цЁ╨© проблеми тЁльки сприя╨ подальшому масштабуванню процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки та пролонгу╨ на майбутн╨ зростання ускладнень, що пов'язанЁ з позитивним вирЁшенням цього питання. НегативнЁ суспЁльнЁ наслЁдки також можуть мати мЁсце Ё в разЁ реалЁзацЁ© владними структурами так звано© "ЁмЁтацЁйно-про-фанацЁйно©" полЁтики боротьби з найбЁльш "чорними" проявами "тЁньових" процесЁв. Тобто, коли владнЁ дЁ©, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе вирЁшення завдань подолання кримЁнально-економЁчно© злочинностЁ (у першу чергу корупцЁ©), Ё якЁ, в основному, зводяться до використання вЁдпрацьованих бюрократЁ╨ю механЁзмЁв суспЁльного "окозамилювання", що проявляються, скажЁмо, у манЁпулюваннЁ статистикою зростання динамЁки "викриття" та "покарання" дрЁбного "тЁньового планктону" Ё мЁлко© кримЁнально-економЁчно© "сошки". При цьому, як правило, цЁ дЁ© не виходять на рЁвень мафЁозного "генералЁтету" та ©х владних покровителЁв Ё не торкаються базових глибинних джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полЁтика спроможна лише загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацЁ© до стану вибухово-небезпечно© екстремальностЁ. Невраховування реально Ёснуючих масштабЁв "тЁньово©"" економЁчно© дЁяльностЁ призводить також до значного перекручення макроекономЁчних показникЁв, що у кЁнцевому наслЁдку вплива╨ на допущення серйозних помилок при аналЁзЁ, прогнозуваннЁ та моделюваннЁ соцЁально-економЁчно© ситуацЁ©. Особливо це вЁдчутно в процесЁ реалЁзацЁ© сучасно© монетарно© полЁтики НацЁонального банку Укра©ни. СлЁд також зазначити, що не осмисливши того, що вЁдбува╨ться у "тЁньовЁй" економЁцЁ, фактично неможливо розЁбратися з Ёснуючими тенденцЁями та повною мЁрою оцЁнити реальнЁ процеси, якЁ вЁдбуваються у легальнЁй, або "свЁтлЁй", економЁцЁ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно спрогнозувати перспективи подальшого соцЁально-економЁчного розвитку кра©ни. На цей час бЁльшЁсть спецЁалЁстЁв, якЁ дослЁджують питання, що пов'язанЁ Ёз функцЁонуванням "тЁньово©" економЁки, вказуючи на причини та форми ©© проявЁв, визначаючи масштаби поширення, в цЁлому недооцЁнюють ©© справжнього руйнЁвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи загальноекономЁчного розвитку кра©ни. У той же час "тЁньова" економЁка була Ё залиша╨ться однЁ╨ю з найгострЁших проблем сучасного соцЁально-економЁчного життя кра©ни, що у багатьох сво©х проявах ╨ аналогЁчною, скажЁмо, проблемЁ подолання забруднення навколишнього середовища або СН╡Ду. У зв'язку Ёз цим виника╨ низка питань, як теоретичного, так Ё практичного характеру, без чЁтко© та максимально об'╨ктивно© вЁдповЁдЁ на якЁ економЁчна полЁтика як у короткотермЁновому, так Ё у довгостроковому планЁ приречена на неефективнЁсть, а у багатьох випадках Ё на повний провал. Серед цих питань найбЁльш важливими ╨ наступнЁ. Що собою явля╨ "тЁньова" економЁка? ЯкЁ чинники та стимули генерують Ё якЁ основнЁ джерела живлять "тЁньову " економЁку? Яка ©© ЁнституцЁональна структура? Як максимально точно оцЁнити масштаби "тЁньово©" економЁки, а також питому вагу ©© структурних складових? Чи необхЁдно враховувати, а якщо необхЁдно, то яким чином слЁд враховувати обсяги "тЁньово©" економЁки у структурЁ валового внутрЁшнього продукту кра©ни (ВВП)? Яка роль Ё наслЁдки дЁяльностЁ "тЁньового" сектора економЁки та його окремих структурних складових в нацЁональному господарствЁ та суспЁльно-полЁтичному життЁ кра©ни? ЯкЁ причини у минулому сприяли Ё на цей час продовжують генерувати значне зростання "тЁньово©" економЁки Укра©ни? У чому полягають характернЁ особливостЁ та якЁснЁ вЁдмЁнностЁ вЁтчизняних "тЁньових " процесЁв у порЁвняннЁ з аналогЁчними явищами, що мають мЁсце в умовах кра©н з розвинутими ринковими вЁдносинами? ВЁдповЁдь на цЁ питання може надати структурам державно© влади реальну можливЁсть пЁдвищити рЁвень об'╨ктивностЁ щодо визначення найбЁльш перспективних заходЁв, спрямованих на посилення ефективностЁ застосування конкретних пЁдходЁв, методЁв Ё механЁзмЁв соцЁально-економЁчного та правового впливу держави (диференцЁйовано до функцЁй кожно© з гЁлок влади) на подальшу долю цього специфЁчного економЁчного укладу. Тобто системнЁ науковЁ розробки у цЁй сферЁ можуть сприяти розширенню можливостей щодо забезпечення необхЁдно© оп-тимЁзацЁ© напрямЁв соцЁально-економЁчно© полЁтики держави, що мають бути спрямованЁ або на повну лЁквЁдацЁю, або на часткове обмеження, або на повну легалЁзацЁю то© чи Ёншо© структурно© складово© "тЁньово©" економЁки в залежностЁ вЁд рЁвня ©© суспЁльно-економЁчного значення, а також вЁд реально© оцЁнки ступеня соцЁально© небезпеки ©© подальшого функцЁонування та розвитку. АналЁтичнЁ наробки з цього питання дозволять оцЁнити можливостЁ комплексного застосування певно© комбЁнацЁ© зазначених пЁдходЁв у тих чи Ёнших пропорцЁях диференцЁйовано до кожно© складово© системи "тЁньових" вЁдносин, що у кЁнцевому пЁдсумку сприятиме максимальному прискоренню реалЁзацЁ© кЁнцево© мети суспЁльно© трансформацЁ© -- створенню цивЁлЁзовано©, прозоро©, соцЁальне орЁ╨нтовано© ринково© економЁки. Враховуючи багатограннЁсть якЁсних проявЁв Ё вЁдносин "тЁньово©"" економЁки, можливЁсть ©© проникнення у всЁ сфери господарсько© та комерцЁйно© дЁяльностЁ, державного управлЁння й суспЁльного життя в цЁлому, а також, розумЁючи ©© реальний вплив на соцЁальну стабЁльнЁсть та економЁчну безпеку держави, ця сфера суспЁльних вЁдносин повинна стати окремим об'╨ктом комплексних дослЁджень економЁстЁв, юристЁв, полЁтологЁв та Ёнших фахЁвцЁв. При цьому важливо, щоб найбЁльш прагматичнЁ та плЁднЁ теоретичнЁ наробки, як вЁтчизняних вчених, так Ё свЁтово© науки були максимально повно врахованЁ у процесЁ формування законодавчо© стратегЁ©, спрямовано© на обмеження "тЁнЁзацЁ©" економЁки Укра©ни. Особливо це стосу╨ться процесу лЁквЁдацЁ© тих Ёснуючих зон правового вакууму, наявнЁсть яких провоку╨ поширення процесЁв економЁчно© "тЁнЁзацЁ©" й кримЁналЁзацЁ©. ЗначнЁ прогалини, що Ёснують на цей час у чинному законодавствЁ, не дають можливостЁ, навЁть за умови виявлених конкретних (кримЁнальних за свЁтовими стандартами) злочинЁв у сферЁ ринкових вЁдносин, притягувати до вЁдповЁдальностЁ порушникЁв, тому сприяють груповЁй Ё особистЁй безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, що на цей час в Укра©нЁ носить особливо масовий характер. Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економЁку, яка реформу╨ться, та безпосередньо всЁх суб'╨ктЁв ринкових вЁдношень у нове, достатньо розвинене Ё ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище, тим бЁльше можливостей з'явиться у суспЁльства щодо встановлення контролю над "тЁньовими" процесами та подолання найбЁльш небезпечних кримЁнально-чорних складових "тЁньово©"" економЁки. Враховуючи сказане, у запропонованому аналЁтичному дослЁдженнЁ поряд з питаннями вивчення теоретичних характеристик "тЁньово©"" економЁки та аналЁзом характерних особливостей Ё загальних масштабЁв ©© проявЁв в умовах вЁтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнЁ напрями та визначити найбЁльш характернЁ особливостЁ комплексно© реалЁзацЁ© правово© полЁтики у вирЁшеннЁ зазначеного питання. Також на базЁ максимального врахування свЁтового досвЁду ставиться мета сформулювати й надати конкретнЁ пропозицЁ©, реалЁзацЁя яких (в першу чергу законодавчою гЁлкою влади) вже у найближчЁй перспективЁ може сприяти пЁдвищенню ефективностЁ правового впливу на процеси подолання "тЁнЁзацЁ©'" економЁки Укра©ни. 1. "Т╡НЬОВА" ЕКОНОМ╡КА ЯК ОБ'╙КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ╡ДЖЕННЯ /. /. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньово©" економЁки та визначення ТЁ' структурних складових Як суспЁльне явище "тЁньова" економЁка притаманна усЁм кра©нам незалежно вЁд моделЁ та рЁвня ©х соцЁально-економЁчного розвитку. Практика засвЁдчу╨, що доки Ёснуватиме державна форма органЁзацЁ© суспЁльного життя, а держава у той чи Ёнший правовий спосЁб впливатиме на економЁчний розвиток шляхом реалЁзацЁ© бюджетно©, податково©, грошово-кредитно©, валютно© полЁтики тощо, доти зберЁгатиметься й "тЁньова" економЁка. Сутт╨во може змЁнюватись лише ©© питома вага, роль, яку вона вЁдЁгра╨ у суспЁльному життЁ, а також механЁзми ©© вза╨модЁ© з легальною економЁкою та "кольорова палЁтра", що ма╨ "тЁньова" економЁка -- вЁд свЁтло-сЁро© до криваво-чорно©. Проте науковЁ дослЁдження "тЁньово©"" економЁки пов'язанЁ з чималими труднощами як теоретичного, так Ё практичного характеру. Це поясню╨ться тим, що "тЁньова" економЁка явля╨ собою значно складнЁший об'╨кт дослЁдження, нЁж економЁка офЁцЁйна, "свЁтла". Вагомою проблемою, що ускладню╨ дослЁдження "тЁньово©"" економЁки, ╨ сутт╨ва нестача, а нерЁдко Ё повна вЁдсутнЁсть необхЁдних ЁнформацЁйно-статистичних даних. ДослЁдженням перешкоджа╨ або кон'юнктурне вЁдомче приховування необхЁдно© наявно© ЁнформацЁ©, або фактична неможливЁсть застосування загальноприйнятих пЁдходЁв до предметного дослЁдження суб'╨ктЁв Ё об'╨ктЁв системи "тЁньових" економЁчних вЁдношень та характерних особливостей функцЁонування внутрЁшнЁх структур Ё складових механЁзмЁв зазначеного економЁчного укладу. Саме в "тЁньовому" секторЁ економЁки система соцЁально-економЁчних вЁдносин характеризу╨ться значно бЁльшою складнЁстю та хитросплетЁнням ©х найрЁзноманЁтнЁших типЁв Ё форм. СкладнЁсть дослЁдження виробничих вЁдносин "тЁньово©" економЁки трансформацЁйного перЁоду в Укра©нЁ також зумовлена масштабною ЁнтеграцЁ╨ю в нЁй як сукупностЁ вЁдносин дрЁбного товарного виробництва Ё обмЁну, так Ё рЁзних за рЁвнем капЁталЁзацЁ© приватних вЁдносин (монопольно-капЁталЁстичних та монопольно-кримЁнальних Ё, нарештЁ, вЁдносин державно-бюрократичного пЁдпри╨мництва). Проте, будь-якЁ мЁркування щодо "тЁньово©"" економЁки не мають нЁякого сенсу, якщо попередньо вЁдсутн╨ чЁтке понятЁйне розумЁння про що саме йдеться. Насамперед зверта╨ на себе увагу Ёснуюче рЁзнома©ття термЁнЁв, що використовуються для визначення поняття "тЁньово©"" економЁчно© дЁяльностЁ. ╡з захЁдно© лЁтератури до нашого внутрЁшнього вжитку ©х перекочувало не менше дюжини: "тЁньова економЁка", "неформальна економЁка", "скрита (прихована) економЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "вторинна економЁка", "чорна економЁка", "та╨мна економЁка", "пЁдпЁльна економЁка", "нелегальна економЁка", "контрекономЁка", "друга економЁка", "паралельний ринок", "чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набЁр термЁнЁв не ╨ випадковим Ё вЁдобража╨ не стЁльки вЁдсутнЁсть ╨дностЁ щодо понятЁйного розумЁння сутЁ зазначеного питання, скЁльки вЁддзеркалю╨ рЁзнЁ аспекти Ё структурнЁ складовЁ "тЁньово©" економЁки, а також пЁдкреслю╨ внутрЁшню якЁсну складнЁсть цього феноменального явища суспЁльного життя, що, як зазначалось, притаманний всЁм кра©нам. Як органЁчна складова економЁки будь-якого суспЁльства, "тЁньова" економЁка явля╨ собою господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, яка внаслЁдок певних причин (Ёнколи Ё Ёсторично виправданих), прагне уникнути державного облЁку та контролю. При цьому мЁж офЁцЁйною економЁкою та ©© тЁнню ╨ досить "розмита" зона, Ё критерЁ© видЁлення "тЁньово©" економЁки у порЁвняно локальний сектор господарювання мають переважно не стЁльки економЁчний, скЁльки соцЁально-правовий характер. СпосЁб суспЁльного виробництва ма╨ визначальний вплив як на характеристики, що визначають якЁснЁ особливостЁ тЁньово© економЁки в цЁлому, так Ё на ©© внутрЁшнЁ структурнЁ компоненти. Так, в основЁ появи та розвитку тЁньового господарського укладу, що вЁдповЁда╨ системЁ вЁдносин ринково© економЁки (коли ©© розвиток мав еволюцЁйний, а не революцЁйний характер), лежать об'╨ктивнЁ суперечностЁ, що виникають мЁж короткотермЁновими цЁлями економЁчних агентЁв (ЁндивЁдЁв, домашнЁх господарств та приватних фЁрм) Ё довготермЁновими макроекономЁчними завданнями суспЁльства. З методологЁчно© точки зору сутт╨вим ╨ питання з'ясування ЁнституцЁонально© структури "тЁньового" сектора. "ТЁньова" економЁка не ╨ якЁсно однорЁдною як за сво©ми структурними складовими, так Ё за кЁнцевими наслЁдками ©х впливу на соцЁально-економЁчнЁ процеси та вЁдносини. Тому дуже важливо максимально чЁтко визначити ©© структуру, тобто з'ясувати, якЁ найбЁльш характернЁ види економЁчно© дЁяльностЁ можуть включатися до складу "тЁньово©" економЁки, а якЁ нЁ. Практика засвЁдчу╨, що структуризацЁя "тЁньово©" економЁки ╨ процесом перманентним та якЁсно рЁзноманЁтним для всЁх Ёснуючих моделей суспЁльного розвитку. У той же час за умов рЁзних соцЁально-полЁтичних систем Ёснують рЁзнЁ методологЁчнЁ пЁдходи як до загального окреслення обсягЁв "тЁньово©"" економЁки, так Ё до структурування ©© внутрЁшнЁх складових'. Зупинимося на традицЁйнЁй класифЁкацЁ©, яку застосовують науковцЁ в кра©нах розвинуто© ринково© економЁки для визначення поняття "тЁньова" економЁка. Так, в ЁноземнЁй лЁтературЁ термЁн "прихована економЁка" використову╨ться для характеристики "неоголошено©", але законно© за сво©м характером дЁяльностЁ, яка йде вкупЁ з нелегальним пЁдпри╨мництвом. Головне тут поляга╨ у неможливостЁ 1 НеобхЁдно зазначити, що системне, наукове дослЁдження питань "тЁньово©" економЁки постЁйно проводиться в кра©нах розвинутого ринкового господарства. Так, наприкЁнцЁ 70-х - початку 80-х рокЁв парламентами Ё урядами ряду кра©н були створенЁ спецЁальнЁ робочЁ групи щодо системного вивчення "тЁньово©" економЁки. З 1984 року така група почала функцЁонувати в АвстрЁ©. Вона вивчала сфери Ёснування, обсяги Ё тенденцЁ© розвитку "тЁньово©" економЁки. АналогЁчнЁ роботи почали виконували фахЁвцЁ ФранцЁ©, ВеликобританЁ©, ПортугалЁ©, НЁдерландЁв та Ёнших кра©н ╙вропейсько© спЁльноти. Конгресом США постЁйно видЁляються значнЁ асигнування науковим органЁзацЁям Ё окремим дослЁдникам на поглиблення дослЁджень цЁ╨© проблеми. Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьЁ анализа й оценки (обзор работ западнь©х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. - С. 43. врахування офЁцЁйною статистикою обсягЁв виробництва додано© вартостЁ цього сектора економЁки в структурЁ валового внутрЁшнього продукту та в ухиленнЁ суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ вЁд участЁ у податковЁй системЁ держави. ТермЁни "неформальна" або "неорганЁзована", "нерегла-ментована" економЁка застосовуються для характеристики економЁчних процесЁв та вЁдносин, що вЁдбуваються при досить слабкому втручаннЁ у них офЁцЁйних економЁчних структур держави, або взагалЁ поза межами будь-якого державного облЁку Ё контролю. ОскЁльки така розкиданЁсть понять не досить зручна, то багато дослЁдникЁв використовують бЁльш однозначний пЁдхЁд, побудований на правовому критерЁ©, згЁдно з яким економЁка дЁлиться на двЁ частини: на легальну (тобто "бЁлу", "свЁтлу") Ё "тЁньову" (приховану). Остання в свою чергу включа╨ напЁвлегальну ("сЁру"), нелегальну Ё кримЁнальну або "чорну" економЁку. Тобто за таким пЁдходом вони сутт╨во звужують зону "тЁньово©" економЁки, що визнача╨ться проявами протизаконностЁ суб'╨ктЁв виробничих вЁдносин у виробничЁй та комерцЁйнЁй дЁяльностЁ. ПЁдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннЁ змЁсту поняття "тЁньова" економЁка необхЁдно враховувати, що воно може мати як широке, так Ё вузьке розумЁння. У "широкому" розумЁннЁ' до складу "тЁньово©" економЁки можуть бути вЁднесенЁ всЁ види "невраховано©", "нерегламентовано©", "приховано©"" та "законспЁровано©" економЁчно© дЁяльностЁ незалежно вЁд того, чи ╨ вони протиправними, чи нЁ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Ё 4). У вузькому розумЁннЁ поняття "тЁньова" економЁка обмежу╨ться виключно тими видами економЁчно© дЁяльностЁ та вЁдповЁдними вЁдносинами, якЁ за сво©м змЁстом ╨ або протиправними, або суспЁльне небезпечними /що на практицЁ не завжди спЁвпада╨/ (див. мал. 1, сектор 4). Умовна схема структурних складових економЁки та ©© "тЁньових" компонентЁв ' Так, наприклад, ╙. Фейг (США) включа╨ до складу "тЁньово©" економЁки всю економЁчну дЁяльнЁсть, що за тих чи Ёнших причин не врахову╨ться офЁцЁйною статистикою Ё не включа╨ться до складу валового нацЁонального продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьЁ анализа й оценки (обзор работ западнь©х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.- 1987.-С.4. Мал. 1 1. "ОфЁцЁйна" ("легальна", "свЁтла", "традицЁйна") економЁка. 1. Сектор "домашнЁх" господарств (сектор натурально- го самозабезпечення населення). 3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано©'" дЁяльностЁ: дрЁбне виробництво, послуги Ё торгЁвля), "свЁтло-сЁрий" сектор економЁчно© дЁяльностЁ. 4. ТЁньова економЁка. 4.1. "Темно-сЁрий" сектор тЁньово© економЁки (законспЁрований сектор легЁтимних видЁв економЁчно© дЁяльностЁ. 4.2. "Чорний" (в тому числЁ кримЁнальний, "криваво-чорний") сектор тЁньово© економЁки. 4.3. ДиверсифЁкованЁ частки "чорно©" економЁки. До "тЁньово©" економЁки в широкому розумЁннЁ цього поняття можуть бути включенЁ сектори 2 (частково), 3 Ё 4. До "тЁньово©" економЁки у вузькому розумЁннЁ включа╨ться тЁльки сектор 4 Ёз зазначеними внутрЁшнЁми структурними складовими (4.1, 4.2 Ё 4.3). 10 11 Сектор домашнЁх господарств (сектор натурального самозабезпечення населення), що виробля╨ товари та послуги, якЁ споживаються всерединЁ домашнЁх господарств. НайважливЁшою характерною ознакою цього сектора ╨ те, що матерЁальнЁ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто не ╨ об'╨ктами ринкових вЁдносин. Тому вЁдсутнЁсть ринкових транзакцЁй робить оцЁнку вартЁсних обсягЁв виробництва товарЁв та послуг в домашнЁх господарствах надзвичайно важким завданням. В усЁх кра©нах, що мають ринкову економЁку, робота у домашнЁх господарствах практично повнЁстю виключа╨ться з розрахункЁв обсягЁв валового внутрЁшнього продукту або врахову╨ться умовно Ё в дуже обмежених обсягах. ОкрЁм домашньо© працЁ, в кра©нах, що розвиваються або знаходяться у станЁ трансформацЁ©, продукцЁя, що отримана вЁд роботи на присадибнЁй, приватнЁй чи оренднЁй земельнЁй дЁлянцЁ, ма╨ велике значення для виживання та вЁдтворення сЁм'©. ВЁдносини обмЁну, що можуть виникати мЁж домашнЁми господарствами цього економЁчного сектору, мають скорЁше характер сво╨рЁдного бартерного обмЁну житт╨вими благами Ё послугами, нЁж ╨ дЁйсно ринковими операцЁями товарно© реалЁзацЁ©, що вЁдбуваються на вартЁснЁй основЁ. Неформальний сектор економЁки ("свЁтло-сЁра" економЁка) склада╨ться з дрЁбних виробникЁв та ©х найманих робЁтникЁв разом Ёз самостЁйними виробниками товарЁв та послуг (наприклад, транспортних, будЁвельних, ремонтних тощо), а також комерсантЁв-посередникЁв. ДЁяльнЁсть вуличних торговцЁв ╨ найбЁльш поширеним Ё видимим проявом дЁяльностЁ неформального сектора, хоч продукцЁя малих майстерень та ремЁсникЁв, що досить часто працюють у домашнЁх умовах, ма╨ на цей час в кра©нах ринково© економЁки значно бЁльшЁ обсяги, нЁж в Укра©нЁ. Неформальний сектор, на вЁдмЁну вЁд сектора домашнЁх господарств, пов'язаний з купЁвлею-продажем товарЁв та послуг, тобто вЁн обов'язково повинен бути врахований у складЁ ВВП. СлЁд зазначити, що цей сектор у багатьох кра©нах, що розвиваються або тих, якЁ знаходяться у станЁ ринково© трансформацЁ©, на цей час практично не врахову╨ться. Основною причиною тут 12 ╨ велика чисельнЁсть дуже дрЁбних об'╨ктЁв дослЁдження та податкового контролю, а також занадто мЁзерний обсяг персонЁфЁкованих доходЁв, що отриму╨ бЁльшЁсть суб'╨ктЁв цього сектора, Ё якЁ за сукупною величиною фактично не перевищують Ёснуючо© нульово© ставки податку на (мЁсячнЁ чи рЁчнЁ) доходи громадян. При цьому виробленЁ цим сектором товари Ё послуги за сво╨ю споживчою якЁстю ╨ легальними, Ё загалом при ©х виробництвЁ Ё дрЁбнЁй реалЁзацЁ© ринковий "планктон" не порушу╨ закони. Правда, в багатьох кра©нах, що розвиваються, ╨ закони про лЁцензЁ©, ЁншЁ норми, що можуть Ёгноруватися при операцЁях у неформальному секторЁ. Але вЁрним ╨ й те, що в бЁльшостЁ випадкЁв властЁ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих законЁв у життя, оскЁльки це пов'язано перш за все Ёз низьким рЁвнем доходЁв, що отримують суб'╨кти пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ неформального сектора економЁки, Ё якЁ для держави не можуть бути сутт╨вим джерелом наповнення бюджету. "Темно-сЁрий" сектор "тЁньово©" економЁки пов'язаний з бЁльш серйозними порушеннями дЁючих законЁв (наприклад, про ре╨страцЁю пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ та наймано© робочо© сили; ухилення вЁд сплати податкЁв Ёз значних доходЁв; про мЁнЁмальну заробЁтну плату; про охорону працЁ та соцЁальне забезпечення). Тобто це сектор свЁдомо прихованих видЁв дЁяльностЁ. РозмЁри тако© дЁяльностЁ останнЁм часом значно зросли в багатьох розвинених кра©нах. Це явище отримало багато назв: вЁд "чорно© економЁки" в ╨вропейських кра©нах до "пЁдземно©" ("underground" або "subterranean") в США. ОцЁнка розмЁрЁв цього сектора особливо складна, оскЁльки порушники законЁв ретельно приховують ЁнформацЁю. У деяких кра©нах продукцЁю "тЁньового" сектора враховують в нацЁональному доходЁ, хоча цЁ оцЁнки базуються не на точнЁй статистицЁ, а не експертних оцЁнках. Зростання розмЁрЁв цього сектора в багатьох кра©нах дуже турбу╨ органи влади саме через великЁ втрати в офЁцЁйних цифрах нацЁонального доходу. Тому основнЁ зусилля влади спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкЁв, запобЁгання порушень законодавства, а не на припинення випуску продукцЁ©. ПродукцЁя цього сектора легальна, проте виробництво Ё/або розподЁл товарЁв та послуг завжди мають протиправнЁ Ё навЁть кримЁнальнЁ ознаки. 13 "Чорний" (в т. ч. кримЁнальний) сектор "тЁньово©" економЁки ма╨ сво╨, притаманне тЁльки йому амплуа. Тобто вЁн ма╨ справу з виробництвом, розподЁлом, обмЁном Ё споживанням соцЁальне небезпечних та руйнЁвних для розвитку особистостЁ продукцЁ© та послуг, до яких перш за все вЁдносяться: крадЁжки Ё перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцЁя, "вЁдмивання" та фальшування грошей, "кЁллерськЁ послуги", торгЁвля живим товаром тощо. Тому природним ╨ те, що надвисокЁ протиправнЁ доходи цього сектора уникають участЁ у податковЁй системЁ. Однак владу бЁльше цЁкавить припинення виробництва товарЁв та послуг цього сектора, нЁж сплата податкЁв вЁд них. ПродукцЁя Ё доходи вЁд кримЁнального сектора не повиннЁ включатися до нацЁонального доходу (хоч, виявля╨ться, це стосу╨ться не всЁх видЁв кримЁнально© дЁяльностЁ). ФункцЁонування "чорно©"" (кримЁнально©) економЁки в автономному режимЁ не ╨ типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнЁ структури, вона змушу╨ працювати на себе потужну складову адмЁнЁстративно© системи управлЁння державою. Особливо необхЁдно вЁдзначити, що "чорна" економЁка ма╨ тенденцЁю до постЁйно© диверсифЁкацЁ© у "свЁтлу" (традицЁйну) економЁку, бруднить легальнЁ виробничЁ вЁдносини. ЯкЁсною особливЁстю диверсифЁкованих "метастаз чорно© економЁки" ╨ те, що вони функцЁонують Ё живляться виключно за рахунок легально© сфери економЁки. Ця частина "чорно© тЁнЁ" явля╨ собою економЁчну основу вЁдтворення корумповано© економЁки та ©© суб'╨кта -- корумповано© бюрократЁ©, що за певних умов ста╨ структурою мафЁ©. Тому зазначене явище потребу╨ системних наукових дослЁджень, що особливо актуальнЁ для умов кра©н, якЁ знаходяться у станЁ ринково© трансформацЁ©. До проявЁв диверсифЁкованих часток "чорно©" економЁки можна, перш за все, вЁднести всЁ види корупцЁ© (аж до вЁдносин бюрократичного бартеру, що отримав у народЁ назву "блат", Ё який базу╨ться на вЁдносинах, побудованих на принципЁ: ти -- менЁ, я -- тобЁ). До них також вЁдносяться всЁ прояви використання та привласнення державно©, кооперативно©, акцЁонерно©, корпоративно© та Ёнших Ёнтегрованих форм власностЁ, у тому числЁ й фЁнансових ресурсЁв держави, як для особистого збагачення 14 окремих фЁзичних осЁб, у розпорядженнЁ та користуваннЁ яких вони знаходяться (перш за все чиновникЁв), так Ё для наживи суб'╨ктЁв кримЁнально© злочинностЁ та мафЁозних кланЁв, джерела доходЁв яких пов'язанЁ з використанням вищезазначених методЁв. 1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньово©" економЁки в умовах адмЁнЁстративно-командно© системи господарювання АналЁз "тЁньово©" економЁки Укра©ни, ©© якЁсних особливостей, багато в чому успадкованих вЁд системи директивно-планових вЁдносин, не може бути достатньо повним без узагальнення Ёсторичного досвЁду. Тобто, цей аналЁз, пердусЁм повинен базуватися на вивченнЁ ретроспективи розвитку процесЁв "тЁнЁзацЁ©", що вЁдбувалися в економЁцЁ колишнього СРСР. Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма╨ мЁсце досить хибна точка зору, що сучасну "тЁньову" та кримЁнальну економЁку, а також сучасну "мафЁю" породила Ёснуюча влада, Ё цьому як каталЁзатор сприяв виключно процес ринково© трансформацЁ©. Некон'юнктурний погляд на наше не зовсЁм далеке минуле насправдЁ засвЁдчу╨, що це далеко не так. Масштабна "тЁнЁзацЁя" економЁки та вихЁд на арену економЁчного кримЁналЁтету в СРСР припада╨ на середину 60-х -- початок 70-х рокЁв, а вже наприкЁнцЁ 80-х -- тЁньовий оборот ©© господарсько-комерцЁйно© дЁяльностЁ за експертними оцЁнками перевищував навЁть бюджети деяких союзних республЁк. Таким чином, не витримала "Ёспиту" часом Ё досить поширена теза, що органЁзована злочиннЁсть та кримЁнальна економЁка не можуть виникнути та Ёснувати за умов тоталЁтарно© держави, яка за логЁкою не повинна допускати подЁлу влади нЁ з ким Ёншим. Вивчаючи ретроспективу дослЁджень "тЁньово©"" економЁки та ©© структурних складових в СРСР, передусЁм необхЁдно зазначити, що першЁ науковЁ наробки з цього питання започаткували вченЁ Заходу'. Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption // Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the Joint 15 У сво©х роботах, якЁ стосувалися цього явища, на початковЁй стадЁ© дослЁджень вони використовували дещо Ёнший термЁн -- "друга" економЁка. Так, ранЁше Ёнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу "Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесЁди в РосЁ©"". СлЁд пЁдкреслити, що в радянськЁй економЁчнЁй лЁтературЁ спочатку також використовувався термЁн "друга" (вторинна) економЁка" . На це в сво©х роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речЁ, Ё про застосування у тому ж понятЁйному змЁстЁ Ёнших термЁнЁв, таких як "контрекономЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "паралельний ринок", "приватне пЁдпри╨мництво", "економЁка чорного ринку" тощо. У надрукованЁй в 1984 роцЁ статтЁ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже винесений термЁн "тЁньова" економЁка, але за текстом вЁн цЁлком ЁдентифЁкувався Ёз термЁном "друга" економЁка2. БЁльше того, пЁдкресливши на початку статтЁ повне спЁвпадЁння обох понять, автор у подальшому вЁддавав перевагу традицЁйному визначенню -- "друга" економЁка3. Радянська наукова та суспЁльно-полЁтична лЁтература на початку 80-х рокЁв фактично майже повнЁстю вЁдмовилась вЁд вживання термЁну "друга" економЁка, на змЁну якому прийшов термЁн "тЁньова" економЁка. У такому розумЁннЁ вона Ёз самого початку проголошувалась абсолютно негативним явищем, що повинно бути лЁквЁдовано. ЗахЁдна наукова лЁтература широко використовувала зазначенЁ термЁни дещо в Ёнших, нЁж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що аналЁтики Заходу виходили Ёз того, що в СРСР, з одного боку, Ёснувала вЁдповЁдна модель Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October 10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August, vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No∙ 4. - P. 528 - 543. ' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981. - С. 267 - 272. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528. Ibid. - P. 528 - 543. "централЁзовано-керованого господарства", "командна економЁка", а з Ёншого -- "друга" (тЁньова), що охоплювала багато видЁв легально© й напЁвлегально© господарсько© дЁяльностЁ, якЁ не були залученЁ в орбЁту централЁзованого планування, облЁку Ё контролю з боку держави. З цих позицЁй до елементЁв "друго©"" ("тЁньово©"") економЁки вЁдносились: особисте пЁдсобне господарство, ЁндивЁдуальна трудова дЁяльнЁсть, "неформальнЁ" ринки тощо. Зазначений пЁдхЁд до визначення понятЁйного змЁсту цих явищ був характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Ёнших захЁдних дослЁдникЁв'. ╡ноземнЁ автори в межах "друго©"" ("тЁньово©"") економЁки СРСР розглядали не тЁльки легальнЁ (напЁвлегальнЁ) "приватнЁ" види дЁяльностЁ, але й явно протиправнЁ, вважаючи, що межЁ мЁж першими й другими на той час були досить рухомЁ та часто носили досить умовний характер. Так, вЁдомий сов╨толог А. Бергсон писав: "ВЁдносно СРСР термЁн "друга" економЁка, як часто ма╨ться на увазЁ, охоплю╨ дЁяльнЁсть легальну, але приватну, найбЁльш характерним вЁдображенням яко© ╨ виробництво на присадибних дЁлянках (Г. Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностЁ, буду вважати Ё легальнЁ приватнЁ, квазЁлегальнЁ та нелегальнЁ доходи, як доходи, що отриманЁ через канали "друго©"" економЁки"2. Застосовуючи термЁн "тЁньова" економЁка та вказуючи на неможливЁсть розмЁжування в СРСР легальних Ё нелегальних видЁв економЁчно© дЁяльностЁ, Ф. Фелдбругге розглядав ©х практично в одному контекстЁ. Автор нарахову╨ 179 видЁв "тЁньово©"" дЁяльностЁ, класифЁку╨ Ё зводить ©х у 9 таблиць. При цьому вЁн вЁдзнача╨, що всЁ вони, згЁдно з радянськими законами, можуть заслужити як "смертну кару", так Ё офЁцЁйне заохочення3. ' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second" Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572; Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies. Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63. 2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " ∙∙ " "╟ 16 б с; о с, о (© уу А й О -J б V Ё U .╡, РгУП ХаркЁзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бЁВ.'ПОТЕЙА Ёк. 5. Г. K"fussss!sa к^-^405^ Виходячи з поняття розмитостЁ термЁну "друга" економЁка, деякЁ захЁднЁ економЁсти робили спроби звузити предмет дослЁджень. Частина з них, наприклад, Б. Румер пЁшли шляхом обмеження сфери дослЁджень одним або кЁлькома Ёз секторЁв народного господарства СРСР (скажЁмо сЁльським господарством, торгЁвлею тощо). НайбЁльш ╢рунтовними та вдалими були пошуки шляхЁв поглиблення дослЁджень "тЁньово©"" економЁки СРСР визнаним американським теоретиком з цього напряму Г. Гроссманом. Так, вЁд розмитого поняття "друго©" економЁки вЁн перейшов до аналЁзу "нелегально© приватно© економЁки та корупцЁ©"'. Вже в той час Г. Гроссман вЁдзначав, що за масштабами нелегально© економЁки СРСР може претендувати на одне з провЁдних мЁсць у свЁтЁ2. Перша спроба в СРСР врахувати "тЁньову" економЁку в науковому аналЁзЁ була здЁйснена на галузевому рЁвнЁ у 70-Ё роки в науково-дослЁдницькому технологЁчному ЁнститутЁ побутового обслуговування МЁнпобутобслуговування РСФСР. Цей аналЁз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний показник офЁцЁйно визначеного рЁвня споживання послуг громадянами та домашнЁми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала першим полЁгоном вЁдпрацювання методологЁчних Ё методичних пЁдходЁв щодо вивчення радянсько© "тЁньово©" економЁки та використання цих результатЁв у подальших економЁчних прогнозах. ЛогЁчне продовження зазначено© роботи, яка була вже виконана на макроекономЁчному рЁвнЁ аналЁзу "тЁньово©"" економЁки мали дослЁдження, що виконувалися фахЁвцями науково-дослЁдницького Ёнституту при ДержпланЁ СРСР3. Робота по цЁй темЁ ' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 834 - 855. 2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 843. 3 НеобхЁдно зазначити, що за весь перЁод Ёснування СРСР проблема "тЁньово'г" економЁки як окремого об'╨кту системного аналЁзу нЁколи не ставилася перед науковцями кра©ни владними структурами держави (оскЁльки особливо у "застЁйнЁ" роки все, що не пЁдходило пЁд визначенЁ стандарти вЁтринного благополуччя просто вЁдкидалось, Ё тим самим сприймалося за начебто неЁснуючЁ в ре- 18 у зазначеному ЁнститутЁ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань подолання незбалансованостЁ споживчого ринку, оскЁльки масштаби нелегального надання послуг у 70-тЁ роки зросли настЁльки, що ©х неврахування рЁзко знижували достовЁрнЁсть фактичних Ё прогнозних оцЁнок потреб населення у товарах Ё послугах. НадалЁ дослЁдження "тЁньово©" економЁки почали охоплювати також Ё сферу матерЁального виробництва та народногосподарського управлЁння. У сво©х "доперебудовних" дослЁдженнях радянськЁ науковцЁ, як правило, до "тЁньово©" економЁки вЁдносили приховану господарську дЁяльнЁсть, що базувалася на нецЁльовому використаннЁ державних виробничих ресурсЁв; на технологЁчних, фЁнансових, екологЁчних порушеннях офЁцЁйних норм з метою особистого або групового збагачення; на корупцЁ©; на викривленЁй звЁтнЁй ЁнформацЁ© (на користь пЁдпри╨мств Ё вЁдомств). До цих видЁв тЁньово© дЁяльностЁ вЁдносилися: приписки, розкрадання державних матерЁальних, технЁчних Ё фЁнансових ресурсЁв; дрЁбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового характеру; пЁдпЁльна пЁдпри╨мницька Ё виробнича дЁяльнЁсть ("цеховики"); випуск невраховано© продукцЁ© (послуг) на державних пЁдпри╨мствах; порушення в роздрЁбнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ; перепродаж дефЁцитних побутових товарЁв Ё продуктЁв харчування (спекуляцЁя); неофЁцЁйне надання побутових послуг, виготовлення та реалЁзацЁя самогону та Ёнших спиртних напо©в домашнього виробництва тощо. До "тЁньово©"" економЁки вЁдносили Ё "кримЁнальну" економЁку (наркобЁзнес, проституцЁю, спекуляцЁю, торгЁвлю краденим тощо). Також до "тЁньово©" економЁки вЁдносили особисте пЁдсобне господарство та ЁндивЁдуальну трудову дЁяльнЁсть. Головним висновком, який робили у цьому випадку фахЁвцЁ, був той, що "тЁньова" економЁка -- це тЁнь, яку ма╨ офЁцЁйне державне господарство, Ё вона не ╨ чимось самостЁйним по вЁдношенню до нього та може зникнути разом Ёз лЁквЁдацЁ╨ю його альнЁй дЁйсностЁ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР (анализ, оценка, прогнози)// ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 - 111. 19 недолЁкЁв або, у кращому разЁ, з висвЁтленням, тобто взяттям пЁд жорсткий облЁк Ё контроль з боку правоохоронно© системи.' Значно посилилася увага до вивчення "тЁньово©"" економЁки в СРСР пЁд час перЁоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало некон'юнктурного аналЁзу цЁ╨© сутт╨во© складово© соцЁалЁстично© економЁки, оскЁльки пЁсля рокЁв "застою", саме "тЁньова" економЁка почала бурхливо розвиватися на раннЁх стадЁях процесу ринково© трансформацЁ©. Саме в перЁод перебудови багато вчених почали вЁдкривати Ёснуючу "аномалЁю", тобто те, що "тЁньова" економЁка може також справляти Ё певний позитивний вплив на нормалЁзацЁю процесЁв, якЁ вЁдбувалися у народному господарствЁ2. Починаючи з друго© половини 80-х рокЁв вже не можливо було назвати жодно© галузЁ економЁки,