кремих законах, так Ё в проектЁ нового кримЁнального
кодексу.
Яких законЁв не вистача╨, щоб шляхом створення необхЁдного правового
тиску подолати масштабну "тЁнЁзацЁю" економЁки?
Насамперед необхЁдно розробити Ё впровадити закони з прямим економЁчним
ефектом, якЁ б спрямовувались на попередження та активну лЁквЁдацЁю найбЁльш
поширених злочинЁв, що домЁнують зараз у ринкових вЁдносинах, а саме:
використання державно© власностЁ (капЁталу, фЁнансЁв, природних ресурсЁв) з
метою особистого Ё групового збагачення, фЁнансове шахрайство, нечесний
бЁзнес та недозволена конкуренцЁя (яку у цЁй боротьбЁ використовують
кримЁнальнЁ структури), ухилення вЁд оподаткування, псевдопЁдпри╨мство Ё
псевдобанкрутство, створення бЁржово© панЁки, курсово© гри, перепродаж
пЁльгових кредитЁв, проникнення у комп'ютернЁ мережЁ Ё системи
кредитно-банкЁвських установ та багато Ёнших, якЁ вже давно визначенЁ
свЁтовою юридичною практикою як кримЁнальнЁ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчо© стратегЁ© подолання "тЁнЁзацЁ©"
економЁки особливу увагу необхЁдно придЁлити питанням оперативно© розробки
(з максимальним врахуванням досягнень свЁтово© практики) Ё затвердження
таких законодавчих актЁв, що спрямованЁ на попередження "тЁньових" Ё
кримЁнальних проявЁв та на адекватне покарання суб'╨ктЁв економЁчно©
злочинностЁ, у вЁдповЁдностЁ з рЁвнем соцЁально-економЁчно© небезпеки ©х
"чорно©" дЁяльностЁ. До правово© бази, що вкрай не-
112
113
обхЁдна для поступового подолання "тЁнЁзацЁ©" та кримЁналЁзацЁ©
економЁки можна вЁднести розробку Ё схвалення Верховною Радою Укра©ни
наступних законодавчих актЁв:
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за порушення бюджетного законодавства та
нецЁльове використання бюджетних коштЁв;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за економЁчнЁ злочини, що завдали збиткЁв
державЁ;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ громадян та посадових осЁб за приховування
доходЁв та ухилення вЁд повно© та сво╨часно© сплати податкЁв;
-- про "вЁдмивання" грошей та посилення кримЁнально© вЁдповЁдальностЁ
за операцЁ©, пов'язанЁ з "вЁдмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань Ё злочинностЁ на ринку цЁнних паперЁв;
-- про джерела походження первинного (стартового) капЁталу;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за контрабанду Ё ухилення вЁд сплати мита
(ввЁзного та вивЁзного) та вже названЁ законодавчЁ акти, що мають
попереджати Ё карати злочиннЁсть, яка можлива у кредитно-банкЁвськЁй
системЁ.
Для забезпечення ефективно© дЁ╨востЁ органЁзацЁйно-процедурних
механЁзмЁв практично© реалЁзацЁ© законодавчих актЁв вкрай необхЁдно створити
(або посилити) вЁдповЁднЁ органи державного нагляду та контролю.
Проте, дЁалектика життя засвЁдчу╨ -- не слЁд надмЁрно переоцЁнювати
силовЁ, карнЁ та забороннЁ заходи, що ма╨ здЁйснювати держава у напрямЁ
локалЁзацЁ© "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця дЁяльнЁсть ╨ об'╨ктивною захисною реакцЁ╨ю суб'╨ктЁв на
неможливЁсть Ёснування й розвитку в рамках офЁцЁйно© економЁки та
невиваже-но© правово© регламентацЁ©. Так, скажЁмо, посилення репресивних
переслЁдувань резидентЁв Укра©ни за "тЁньову" економЁчну
114
дЁяльнЁсть, яка не ╨ по-справжньому суспЁльне небезпечною, вЁдповЁдно
спричиня╨ до появи якЁсно нових, складних та бЁльш конспЁративне досконалих
схем "тЁньово©"" самореалЁзацЁ©, а також до збЁльшення обсягЁв вЁдповЁдно©
емЁграцЁ©: капЁталу, пЁдпри╨мцЁв та висококвалЁфЁкованих фахЁвцЁв. Ця
тенденцЁя ╨ особливо небезпечною, оскЁльки вона зменшу╨ Ё без того досить
незначний прошарок економЁчно активно© та найбЁльш професЁйно пЁдготовлено©
частини нацЁ© -- основно© бази, що не тЁльки пЁдтриму╨, але й реалЁзу╨
економЁчнЁ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходЁв
переслЁдування за деякими видами економЁчних правопорушень може не тЁльки не
покращити ситуацЁю, а навЁть навпаки, нашкодити Ё загубити новЁ паростки
пЁдпри╨мництва, що зароджу╨ться у складних та здебЁльше несприятливих умовах
перехЁдного перЁоду пЁд тимчасовим прикриттям "тЁньово©"" економЁки.
ВЁд того, чи будуть спроможнЁ владнЁ структури вЁдрЁзнити та
рацЁонально диференцЁювати "тЁньовЁ" правопорушення за рЁвнем ©х об'╨ктивно©
соцЁально© небезпеки та економЁчно© шкоди Ё вЁдповЁдно з цим застосувати до
них диференцЁйованЁ санкцЁ©, буде передусЁм залежати створення необхЁдних
умов для подальшо© безболЁсно© легалЁзацЁ© тимчасових учасникЁв "тЁньового"
пЁдпри╨мництва. Тобто мова йде про тих суб'╨ктЁв "тЁньово©"" економЁки,
дЁяльнЁсть яких не заподЁяла справжнЁх збиткЁв суспЁльству, на вЁдмЁну вЁд
дЁйсно небезпечного кримЁнального Ё насильницького елементу органЁзовано©
злочинностЁ. ВЁд цього залежатиме не тЁльки успЁх боротьби Ёз злочиннЁстю,
але й сутт╨во пЁдвищаться потенцЁйнЁ можливостЁ прискорення економЁчного,
соцЁального Ё духовного вЁдродження Укра©ни.
У процесЁ розробки нових концептуальних пЁдходЁв на шляху вдосконалення
органЁзацЁйних, методичних Ё правових заходЁв, що слЁд застосовувати у
боротьбЁ зЁ злочиннЁстю, владнЁ структури держави повиннЁ вЁдмовитися вЁд
суто силового пЁдходу у боротьбЁ з усЁма проявами "тЁньово©" злочинностЁ.
НеобхЁдно вибирати бЁльш диференцЁйованЁ та системнЁ пЁдходи щодо розробки
рЁзних методЁв, механЁзмЁв та засобЁв боротьби з протиправними явищами в
залежностЁ вЁд ©х природи, ступеня
115
суспЁльно© небезпечностЁ та враховуючи свЁтовий досвЁд проведення
роботи з ©х успЁшного подолання.
Вбача╨ться, що чЁткий класифЁкацЁйний розподЁл обов'язкЁв
правоохоронних органЁв, який ма╨ бути проведений вЁдповЁдно до видЁв
злочинностЁ, згрупованих за рЁвнем ©х суспЁльно© небезпечностЁ, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-кримЁнальна" (або "нацЁонально-небезпечна") Ё
"темно-сЁра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Ё
сконцентрувати весь Ёнтелектуальний, органЁзацЁйний, матерЁально-технЁчний
потенцЁал Ё досвЁд окремих пЁдроздЁлЁв правоохоронних органЁв на конкретних,
сутт╨во вЁдмЁнних один вЁд одного видах злочинних антисуспЁльних явищ, якЁ
вимагають докорЁнно рЁзних пЁдходЁв як до наукового аналЁзу, так Ё до
методЁв ©х подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба Ёз "криваво-чорною" злочиннЁстю
об'╨ктивно потребу╨ концентрованого посилення традицЁйно жорстких, силових Ё
оперативних методЁв боротьби з кримЁнальним свЁтом, то в той же час робота
щодо попередження Ё лЁквЁдацЁ© "нацЁонально-небезпечно©",
"адмЁнЁстративно-бЁлокомЁрцево©" злочинностЁ Ё корупцЁ© потребу╨
висококвалЁфЁкованого, обережного Ёнтелектуального пЁдходу вЁдповЁдних
спецЁалЁстЁв для виявлення складних Ё надзвичайно законспЁрованих
фЁнансових, податкових та Ёнших економЁчних злочинЁв.
У той же час боротьба Ёз масовою та ненасильницькою за сво©м змЁстом
економЁчною злочиннЁстю потребу╨ абсолютно Ёнших пЁдходЁв, що повиннЁ
включати Ё певну декримЁналЁзацЁю багатьох Ёз мало небезпечних для
суспЁльства та громадян явищ "тЁньово©"" економЁки.
Особливо слЁд зупинитися на так званих проявах "темно-сЁрих" видЁв
дЁяльностЁ суб'╨ктЁв ринку. Адже, як зазначалося ранЁше, окрЁм самого факту
©х приховування вЁд державних органЁв, цЁ протиправнЁ види дЁяльностЁ самЁ
по собЁ не ╨ кримЁнально-небезпечними, а навпаки, у певному економЁчному
вЁдношеннЁ вони ╨ навЁть досить корисними для суспЁльства. При цьому
посилення карних заходЁв до цих учасникЁв "тЁньово©" економЁки створю╨ умови
для того, щоб заганяти ©х дЁяльнЁсть ще глибше у тЁнь, пЁдштовхувати ©х на
спЁвробЁтництво Ёз дЁйсно
116
небезпечними для суспЁльства злочинцями, змушуючи шукати надЁйне
прикриття з боку мафЁозне органЁзованих структур.
НауковЁ дослЁдження свЁдчать, що з метою прискорення легалЁзацЁ© бЁльш
свЁтло© частини "тЁньово©"" економЁки, тобто переходу ©© "темно-сЁро©"
частини в легальну, офЁцЁйну економЁку, необхЁдно реалЁзувати комплекс
конкретних заходЁв.
По-перше, необхЁдно провести економЁчнко-правову ЁнвентаризацЁю Ёз
подальшою вЁдповЁдною декримЁналЁзацЁ╨ю бЁльшостЁ з Ёснуючих проявЁв
"темно-сЁрих" правопорушень, у залежностЁ вЁд оцЁночного визначення ступеня
©х соцЁально-економЁчно© небезпеки (скажЁмо, класифЁкуючи ©х за трьома
рЁвнями), або вЁдсутностЁ тако© (це насамперед стосу╨ться кримЁнального
переслЁдування, що на цей час Ёсну╨ за спекуляцЁю, дрЁбнЁ порушення правил
валютного контролю тощо).
СлЁд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пЁдхЁд, за
яким переслЁдування, покарання Ё утримання вартЁсно-майново© компенсацЁ©
може бути застосовано до тих конкретних пЁдпри╨мцЁв, якЁ сво©ми нечесними,
шахрайськими або протиправними дЁями завдали реальних збиткЁв сво©м
партнерам, клЁ╨нтам або тим чи Ёншим приватним особам. При цьому слЁд
наголосити на тому, що застосування карних санкцЁй повинно здЁйснюватися вЁд
ЁменЁ конкретних суб'╨ктЁв, якЁ постраждали Ё за конкретнЁ протиправнЁ дЁ© у
цивЁльному правовому порядку, а не вЁд ЁменЁ держави в кримЁнальному
порядку, як це вЁдбува╨ться на цей час.
Широка декримЁналЁзацЁя Ё пом'якшення багатьох кримЁнальних санкцЁй з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ дозволить створити умови для переводу "тЁньово©"" економЁки в
офЁцЁйний, тобто податково-лояльний, вЁдкрито функцЁонуючий сектор
економЁки.
По-друге, необхЁдно пом'якшити Ё диференцЁювати штрафнЁ санкцЁ© та
покарання за сутт╨во нешкЁдливЁ "темно-сЁрЁ" правопорушення з метою ©х
легшого Ё безболЁсного зупинення.
Практика (у тому числЁ мЁжнародна) свЁдчить, що невеликЁ, але неминучЁ
суми штрафЁв, що будуть неодмЁнно накладатись на порушникЁв, скажЁмо,
акцизних правил торгЁвлЁ та Ёнших
117
"тЁньовикЁв" бЁльше сприятимуть дотриманню законЁв з ©х боку. У той час
як надвисокЁ штрафнЁ санкцЁ©, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупцЁ© ЁнспекторЁв, якЁ приймають побори замЁсть
того, щоб стягувати цЁ високЁ штрафнЁ суми Ёз суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ.
По-трет╨, необхЁдно розробити Ё впровадити етично-правовЁ правила
поведЁнки державних службовцЁв, якЁ безперечно сприятимуть подоланню
правового нЁгЁлЁзму серед вЁтчизняних чиновникЁв, що на цей час порушують
права, честь Ё гЁднЁсть пЁдпри╨мцЁв.
Для пЁдвищення загального рЁвня правово© свЁдомостЁ в Укра©нЁ необхЁдно
насамперед створити належнЁ умови для усунення рудиментних наслЁдкЁв
глибоко© неповаги Ё пЁдозрЁлостЁ державних структур Ё правоохоронних
органЁв, до само© особи пЁдпри╨мця-власника.
У свою чергу, недовЁра до пЁдпри╨мцЁв, яка виходить як вЁд державних
чиновникЁв, так Ё вЁд Ёснуючого правового поля, що регулю╨
господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, сприя╨ розвитку вЁдповЁдно© зворотньо©
недовЁри пЁдпри╨мцЁв до держави, що заганя╨ у "тЁнь" найбЁльш корисних,
активних Ё здЁбних членЁв суспЁльства, якЁ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобхЁднЁших товарах Ё послугах.
Вбача╨ться, що спецЁально розроблена Ё вЁдповЁдним чином законодавче
закрЁплена система правил поведЁнки державних службовцЁв у стосунках Ёз
пЁдпри╨мцями, у по╨днаннЁ з системою ©х конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталЁтету.
До того ж ця система ма╨ по╨днуватися Ёз створенням так званих "гарячих
лЁнЁй" для можливостЁ фЁксацЁ© скарг на незадовЁльну роботу чиновникЁв Ёз
представниками пЁдпри╨мницьких кЁл, а також запровадження конкретних та
помЁрно диференцЁйованих санкцЁй щодо покарання представникЁв державного
апарату за порушення цих правил поведЁнки.
По-четверте, слЁд значно спростити та сутт╨во скоротити кЁлькЁсть
державних ЁнстанцЁй, а також кЁлькЁсть обов'язкових вЁзитЁв пЁдпри╨мцЁв до
державних установ Ё органЁзацЁй для ре╨-
118
страцЁ© та виконання багаторазово© звЁтностЁ, податкових платежЁв та
Ёнших надмЁрних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та чЁткого законодавчого
регулювання (Ёз максимальним залученням до цього досягнень свЁтово©
практики) тЁ сфери дЁяльностЁ, де на цей час чиновники мають право
вирЁшувати та контролювати справу на свЁй розсуд. Серед них можна видЁлити:
1) видача лЁцензЁй, дозволЁв, кЁлькЁсних обмежень (квот) на Ёмпорт,
паспортЁв, банкЁвських лЁцензЁй, оформлення митно© документацЁ©;
2) бюрократичне здЁйснення цЁнового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових фЁрм та ЁнвесторЁв Ё забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавцЁв державних замовлень; 5) надання субсидЁй,
пЁльгових кредитЁв, податкових пЁльг, роздутих допомог та надання можливостЁ
ухилення вЁд сплати податкЁв; 6) вибЁрково-дискретне застосування суспЁльне
необхЁдних актЁв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та екологЁ©); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункЁв та Ёнших
видЁв "перетЁкання" державних коштЁв у приватнЁ кишенЁ тощо.
Тобто на порядку денному гостро сто©ть питання оптимально©
економЁко-правово© дерегуляцЁ© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ у приватному
секторЁ економЁки кра©ни.
По-п 'яте, слЁд також налагодити правову та органЁзацЁйно-кадрову
роботу з метою пЁдвищення рЁвня професЁоналЁзму, цивЁлЁзованостЁ державного
апарату та посилення його вЁдповЁдальностЁ за прояви неуважного Ё
некоректного вЁдношення до пЁдпри╨мцЁв усЁх форм власностЁ. Безперечним
також ╨ те, що для прискорення процесу успЁшно© легалЁзацЁ© "тЁньово©"
економЁки державнЁ службовцЁ мають заслужити вЁдповЁдну довЁру з боку
пЁдпри╨мцЁв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економЁки.
ЗмЁна державно© полЁтики у напрямЁ цивЁлЁзованого, гуманного вЁдношення
законодавства та представникЁв державних структур до пЁдпри╨мцЁв, дЁяльнЁсть
яких не йде всупереч суспЁльно-нацЁональним Ёнтересам, разом з Ёншими
заходами, що мають бути спрямованЁ на оптимальну лЁбералЁзацЁю Ё пом'якшення
умов пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ (особливо у сферЁ ма-
119
терЁального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-сЁро©" складово© "тЁньово©" економЁки з подальшим створенням
необхЁдних умов та можливостей ©© легалЁзацЁ©.
По-шосте, необхЁдно усунути ЁснуючЁ дискримЁнацЁйнЁ елементи, що на цей
час мають мЁсце в чинному законодавствЁ та пЁдвищити ефективнЁсть захисту
прав власностЁ Ё ЁнтересЁв пЁдпри╨мцЁв з боку виконавчо©, законодавчо© та
судово© влади.
В цьому напрямку акцент слЁд зробити на тому, що процес вдосконалення
кримЁнального законодавства на цей час значно вЁдста╨ вЁд розвитку приватно©
власностЁ Ё пЁдпри╨мництва. Так, у КримЁнальному кодексЁ до цього часу ще
нема╨ такого поняття, як захист прав приватно© власностЁ (ЁндивЁдуально©,
акцЁонерно© корпоративно©). НеобхЁдно також подолати розподЁл норм
кримЁнального законодавства на ЁснуючЁ якЁснЁ рЁвнЁ щодо здЁйснення захисту
рЁзних форм власностЁ, встановивши при цьому ╨дине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власнЁсть)".
Вбача╨ться, що широкий доступ суб'╨ктЁв приватно© пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ до надзвичайно потужних Ё ще не задЁ-яних потенцЁйних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом Ё необхЁдним гарантом полегшення процесу легалЁзацЁ©
"темно-сЁро©" економЁки.
НеобхЁдно також зазначити, що замЁсть посилення захисту майнових та
комерцЁйних прав пЁдпри╨мцЁв на цей час новЁ статтЁ КримЁнального кодексу
вводять недостатньо обнадЁйливЁ за кЁнцевими наслЁдками ©х практично©
реалЁзацЁ© карнЁ заходи, такЁ як, скажЁмо, кримЁнальна вЁдповЁдальнЁсть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ЁнтересЁв учасниками
комерцЁйних вЁдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада╨ кримЁнальну
вЁдповЁдальнЁсть за "примус до виконання або невиконання цивЁльно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Ёнший договЁр,
угоду або Ёнше цивЁльно-правове зобов'язання пЁд загрозою насилля...". Кожне
Ёз зазначених положень не може бути надЁйним бар'╨ром проти випадкЁв
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнЁ, так Ё
"тЁньовЁ" бЁзнесмени за умов фактично© вЁдсут-
120
ностЁ надЁйно© та адекватно© економЁчним обставинам системи захисту ©х
прав та ЁнтересЁв з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективнЁсть зазначено© статтЁ
КримЁнального кодексу не може бути потенцЁйно високою, оскЁльки механЁзм ©©
дЁ© повнЁстю залежатиме вЁд добровЁльного бажання бЁзнесменЁв, що дЁють в
"тЁньовЁй" економЁцЁ, вЁдкривати органам правосуддя свЁй нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочинЁв залежатиме вЁд наявностЁ
реально© альтернативно© можливостЁ всЁх "пЁдпри╨мцЁв-тЁньови-кЁв" звернутися
за ефективним захистом сво©х майнових Ё комерцЁйних прав в органи цивЁльного
арбЁтражу або третейський суд, рЁшення яких будуть обов'язково виконанЁ з
необхЁдною оперативнЁстю Ё ефективнЁстю при дотриманнЁ необхЁдних правових
умов збереження комерцЁйно© та╨мницЁ.
Для активного захисту прав пЁдпри╨мцЁв приватно© форми власностЁ та для
активЁзацЁ© масового залучення учасникЁв "тЁньово©" економЁки до легалЁзацЁ©
сво╨© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ необхЁдно також вдосконалити законодавчу Ё
органЁзацЁйно-процедурну базу посилення надЁйностЁ захисту ©х майнових прав
Ё комерцЁйних ЁнтересЁв. У цьому напрямЁ одним Ёз необхЁдних моментЁв ╨
створення широко© мережЁ не тЁльки судових, але й напЁвофЁцЁйних органЁв
вирЁшення комерцЁйних спорЁв, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберЁгання конфЁденцЁйностЁ сторЁн, а також створити процедурнЁ умови
для примусового виконання ©х легально-обгрунтованих рЁшень вЁдповЁдними
оперативними органами державно© виконавчо© влади.
Надання пЁдпри╨мцям реально гарантовано© державою можливостЁ звернутися
за оперативним Ё справедливим захистом сво©х прав, не використовуючи
можливостЁ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримЁнальних та
Ёнших протиправних методах, вирЁшення спЁрних питань буде сприяти створенню
необхЁдних умов для легалЁзацЁ© "темно-сЁро©"" економЁки та подальшого
скорочення бази живлення економЁчно© злочинностЁ в Укра©нЁ.
По-сьоме, необхЁдно органЁзувати бЁльш ефективний державний захист
приватного пЁдпри╨мництва вЁд зазЁхань могутнЁх
121
владних корупцЁонерЁв, а також вЁд тиску на них "криваво-чорних"
правопорушникЁв.
Слабка ефективнЁсть, певна корумпованЁсть та ще Ёснуючий застарЁлий
"ворожо-класовий" пЁдхЁд правоохоронних органЁв до пЁдпри╨мцЁв (що до того ж
посилю╨ться вЁдсутнЁстю на цей час ефективно дЁючо© системи державного
захисту пЁдпри╨мцЁв вЁд шантажу Ё тиску з боку кримЁнальних структур
нападЁв, рекету, кЁлерства, викрадень бЁзнесменЁв та членЁв ©х родин з метою
викупу тощо) ╨ одним з чинникЁв, що гальму╨ можливЁсть легалЁзацЁ© значно©
частини "тЁньово©" економЁки в Укра©нЁ.
Для успЁшного виконання безпосереднЁх обов'язкЁв, що стоять перед
органами мЁлЁцЁ©, а саме -- захисту суспЁльства Ё економЁки вЁд агресивного
насильства з боку кримЁнально-небезпечних осЁб та ©х органЁзованих
угруповань, -- необхЁдно, передусЁм, звЁльнити мЁлЁцЁю та ЁншЁ силовЁ
державнЁ структури вЁд рутинно© та малоефективно© роботи з менш небезпечними
видами злочинностЁ, Ё особливо з "темно-сЁрою" пЁдпри╨мницькою дЁяльнЁстю.
За цих умов основнЁ зусилля Ё потенцЁйнЁ ресурси правоохоронних органЁв
мають бути сконцентрованЁ на виявленнЁ, розкриттЁ та переслЁдуваннЁ
"криваво-чорних" злочинЁв (тобто кримЁнальних дЁй з елементами насильства
або загрози такого насильства) у вЁдношеннЁ до будь-яко© особи, враховуючи
також Ё суб'╨ктЁв "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ.
Укра©на, як Ё будь-яка кра©на, що розбудову╨ демократичне суспЁльство,
ма╨ бути зацЁкавлена, передусЁм, в очищеннЁ свого внутрЁшнього
соцЁально-економЁчного середовища, а також надЁйному захистЁ населення вЁд
кримЁнального терору з боку "криваво-чорно©" злочинностЁ. Саме тому
найближчим часом необхЁдно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вЁдповЁдностЁ
Ёз присягою: однаково захищати всЁх без винятку жертв насильництва, що
потерпЁли вЁд злочинного свЁту Ё не вЁдволЁкатися на "боротьбу" Ёз
незначними правопорушеннями, якЁ на цей час Ёснують у "темно-сЁрому" секторЁ
"тЁньово©" економЁки. У той же час роботою щодо легалЁзацЁ© "темно-сЁрих
тЁньовикЁв" повиннЁ займатися виключно податковЁ Ё спецЁальнЁ органи
державно© виконавчо© влади.
122
У практику дЁяльностЁ правоохоронних органЁв потрЁбно впроваджувати
чЁткЁ пЁдходи щодо розмежування капЁталЁв кримЁнальних елементЁв та
"тЁньовикЁв-господарникЁв". Це вЁдповЁдним чином повинно випливати з
правових актЁв, якЁ юри-дично мають закрЁплювати цЁ якЁснЁ вЁдмЁнностЁ, що
особливо важливо для пЁдвищення результативностЁ у боротьбЁ з економЁчною
злочиннЁстю та корупцЁ╨ю. У правотворчЁй Ё правозахис-нЁй дЁяльностЁ
необхЁдно також брати до уваги весь Ёснуючий арсенал (вЁд насильницьких до
економЁчних) засобЁв, що на цей час застосову╨ кримЁнальна система для
пЁдтримання свого "тЁньового правопорядку" Ё впроваджувати на базЁ цих знань
надЁйнЁ механЁзми ©х знешкоджень.'
НеобхЁдно формувати нове ставлення громадськостЁ й офЁцЁйних структур
до вЁтчизняних пЁдпри╨мцЁв, у тому числЁ Ё до тих, хто мешка╨ за кордоном.
Проте це питання ╨ значно складнЁшим, нЁж зда╨ться на перший погляд.
НайскладнЁшим тут ╨ реалЁзацЁя програми стимулювання репатрЁацЁ©
капЁталЁв Ё перетворення ©х на надЁйний ЁнвестицЁйний ресурс Укра©ни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням свЁтового досвЁду Ё сучасних
можливостей Укра©ни. Але при ©© реалЁзацЁ© важливо врахувати чотири сутт╨вЁ
особливостЁ.
По-перше, те, що укра©нський ринок ма╨ значнЁ переваги для вЁтчизняного
пЁдпри╨мця, який вивЁз капЁтали за кордон (тобто, порЁвняно з Ёноземними
ринками, ма╨ вЁдносно вищу норму прибутку на вкладений капЁтал, краще зна╨
умови ╡У кон'юнктурнЁ особливостЁ вЁтчизняного ринку, ма╨ сталЁ осо-|╙бистЁ
зв'язки Ё знайомства з представниками органЁв влади та ©|)ЯравлЁння тощо),
перед ринком кра©н Заходу сумнЁвЁв не ви-ЦКДика╨. Але "бЁженцЁв" на цей час
стриму╨ передусЁм небезпека ЦпереслЁдування з боку правоохоронних органЁв (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням законЁв), а також можливий тиск на них з
кримЁнальних структур.
Так, на цей час "новЁ форми" вимагання, що пов'язанЁ з поверненням WIB
Ё боргЁв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩЁйну
таксу за ©х "вибивання" - до 50 % вЁд повернуто©- суми боргу.
123
По-друге, слЁд зазначити, що можливЁ економЁчнЁ та соцЁальнЁ наслЁдки,
якЁ будуть мати мЁсце пЁсля здЁйснення заходЁв, спрямованих на легалЁзацЁю,
тобто законодавче оформлення сво╨рЁдно© "правово© ЁндульгенцЁ©" нелегально
вивезеним капЁталам, що мають протиправне походження, в разЁ ©х повернення в
Укра©ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнЁстЁю
фЁнансових наслЁдкЁв кримЁнального присво╨ння нацЁонального багатства
Укра©ни, що у формЁ втечЁ капЁталу "упливло" за кордон за певних економЁчних
та соцЁально-полЁтичних умов та можливостей.
У перЁод значного майнового розшарування суспЁльства (яке вЁдбува╨ться
протягом останнЁх п'яти рокЁв), поширення бЁдностЁ Ё безробЁття, падЁння
рЁвня життя бЁльшо© частини населення, загального загострення соцЁально©
кризи та зростання в суспЁльствЁ соцЁально© напруги це питання виходить за
межЁ звичайних заходЁв економЁчно© полЁтики Ё переходить переважно у
полЁтичну площину. Йдеться передусЁм про таке рЁшення, яке б зачЁпало
Ёнтереси (причому не лише майновЁ, але й правовЁ, морально-етичнЁ, соцЁальнЁ
та полЁтичнЁ) кожного громадянина Ё суспЁльства у цЁлому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному планЁ потребу╨ як мЁнЁмум
репрезентативного вивчення громадсько© думки з цього приводу (що можливе
лише пЁд час всенародного обговорення або навЁть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-трет╨, за умови практичного застосування механЁзму амнЁстЁ©
капЁталЁв, якЁ втекли за кордон, ця акцЁя не може вЁдбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у часЁ (скажЁмо, пЁврЁчним або рЁчним перЁодом) Ё при
цьому мають бути визначенЁ межовЁ термЁни "втечЁ" капЁталЁв, стосовно яких
може бути застосована амнЁстЁя (скажЁмо до капЁталЁв, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засвЁдчу╨, що головною особливЁстю поведЁнки
фактично кожного капЁталу, який втЁк зЁ сво╨© кра©ни, пЁсля свого
багатократного кримЁнального масштабо-вання, ╨ те, що у подальшому вЁн
вЁдшуку╨ для себе "тиху" гавань, тобто надЁйне "сховище", де йому була б
гарантована можливЁсть збереження. Тому навЁть Ё за умови, коли власник
капЁталу отриму╨ вЁд нього самий мЁнЁмальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштову╨, оскЁльки вЁн бажа╨ лише одного -- бути надЁйно
прикритим вЁд ризику переслЁдування Ё конфЁскацЁ© могутнЁстю Ё полЁтичною
стабЁльнЁстю держави, що стала для нього новим мЁсцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не вЁдбудеться очЁкуваного
масового повернення "тЁньових" капЁталЁв до Укра©ни, навЁть за умови ©х
повно© "амнЁстЁ©"" та надання всеосяжних "пЁльг", якЁ тЁльки може надати
держава власникам цих капЁталЁв.
Проте, одним Ёз найбЁльш обмЁркованих заходЁв, що може надати
можливЁсть повернутись до рЁдно© кра©ни певнЁй частинЁ капЁталЁв, якЁ ©©
покинули, ╨ створення на територЁ© Укра©ни спецЁально© вЁльно© ЁнвестицЁйно©
зони з наявнЁстю депозитарЁ©в Ё з ре╨страцЁ╨ю цЁнних паперЁв вЁдповЁдними
фЁнансово-розрахунковими Ёнститутами, що необхЁдним чином надЁйно
забезпечить додатковЁ гарантЁ© збереження Ё конфЁденцЁйностЁ операцЁй з
титулами власностЁ зазначених суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ.
Важливим ╨ питання щодо можливостЁ залучення у якостЁ легальних
ЁнвестицЁйних джерел величезних обсягЁв "тЁньових" коштЁв, що ма╨ населення
в самЁй Укра©нЁ? Чи працюватимуть цЁ акумульованЁ багатства найближчим часом
на економЁку Укра©ни? Чи перетворяться зазначенЁ кошти на функцЁонуючЁ
капЁтали та джерела ЁнвестицЁйних ресурсЁв у нашЁй державЁ -- питання досить
риторичне. Бажання легалЁзувати кримЁнальнЁ Ё напЁвкри-мЁнальнЁ капЁтали для
того, щоб Ёнвестувати ©х у хворобливу економЁку (яка до того ж контролю╨ться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практицЁ залишитися досить
Ёлюзорною мрЁ╨ю. НайбЁльш вЁрогЁдним за цих умов ╨ те, що "тЁньовЁ"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспЁльного
матерЁального виробництва, залишаючись "тЁньовими". НавЁть уСША, що
Ёсторично не проходили через перЁод кримЁнально© приватизацЁ© держвласностЁ,
Ё мали бЁльш, нЁж сторЁчний досвЁд парламентаризму та двохсотрЁчний стаж
розбудови ринкових вЁдносин, процес "вЁдмивання" "тЁньово©" економЁки 20-х
рокЁв тривав понад ЗО рокЁв Ё, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не слЁд вЁдкидати мож-рЁДИвЁсть
санкцЁонування державою громадянам на обмежений Ч^ерЁод, Ёнвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи ╨ сумнЁвними), у сЁльське господарство, будЁвництво, в тому
числЁ житлове, легку, харчову промисловЁсть без подання декларацЁй про
джерела походження цих доходЁв.
ЕмпЁрика перЁоду ринково© трансформацЁ© ╨ такою, що на цей час вже
досить на©вною зда╨ться нещодавно поширена серед науковцЁв Ё представникЁв
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво© мЁсця, а
перехЁд до ринково© економЁки, лЁбералЁзацЁя вЁдносин мЁж державою Ё ©©
суб'╨ктами, а також мЁж самими суб'╨ктами господарсько-комерцЁйно©
дЁяльностЁ автоматично лЁквЁдую╨ "тЁньову" економЁку Ё дозволять вивести ©©
на "свЁтло".
СвЁдченням того, що це далеко не так, ╨ не тЁльки набутий вЁтчизняний
досвЁд, а й досить бурхливий розвиток "тЁньово©" економЁки в бЁльшостЁ кра©н
Заходу.
Безумовно можливо очЁкувати об'╨ктивного самовЁдмирання тих проявЁв
"тЁньово©"" економЁки, якЁ зросли на нивЁ адмЁнЁстративно-командно© системи
та ©© "вЁдлуння". У той же час не слЁд думати, що начебто вся дЁюча у "тЁнЁ"
частка економЁки може бути легалЁзованою лише шляхом дерегуляцЁ©, тобто
зняттям тих чи Ёнших заборон Ё обмежень у дЁяльностЁ суб'╨ктЁв економЁчних
вЁдносин або зменшенням податково-фЁскального тиску на них до само© нижчо©
позначки, яку може собЁ дозволити держава.
В економЁчнЁй полЁтицЁ та законодавчЁй дЁяльностЁ, що спрямованЁ на
обмеження "тЁньових" процесЁв, слЁд прагматичне усвЁдомити, що реально на
легалЁзацЁю, навЁть за самих сприятливих для "тЁньового" бЁзнесу умов,
пЁдуть лише тЁ, хто в межах сво╨© "тЁньово©" дЁяльностЁ прагне не стЁльки
митт╨во нажитися, скЁльки легЁтимне Ё швидко заробити та самореалЁзуватися у
якостЁ пЁдпри╨мцЁв. Значну ж частину "тЁньовикЁв" по той бЁк суспЁльних
ЁнтересЁв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно кримЁнальним шляхом. ╡ якщо новЁ" якЁсно
досконалЁ законодавчЁ правила перекриють для них саму можливЁсть отримання
надприбуткЁв, то навряд чи вони Ёз цим погодяться Ё будуть дЁяти у
вЁдповЁдностЁ до чинного законодавства. МожливостЁ розвитку ринку Ё ©х
особиста аморальнЁсть природно пЁдштовхне цих суб'╨ктЁв лише до змЁни форм
дЁяльностЁ, пошуку нових сфер
126
Ё джерел отримання надприбутку, навЁть якщо вони матимуть кримЁнальне
походження.
ТЁ, хто звик дЁяти "по той бЁк закону", саме "на тому боцЁ" Ё
почуватимуть себе "як риба в водЁ". Тому для них легалЁзацЁя економЁчно©
дЁяльностЁ означа╨ передусЁм змЁну способу життя, складу думки, необхЁднЁсть
налагодження нових зв'язкЁв, дотримання нових правил, навЁть якщо вони Ё
встановленЁ у вЁдповЁдностЁ до потреб забезпечення дЁяльностЁ цивЁлЁзовано©
ринково© економЁки. ОскЁльки все ж таки це ╨ правила, до яких необхЁдно
пЁдпорядковувати власне приватне пЁдпри╨мництво, тобто пЁдкорятись певнЁй
фЁксованЁй Ё суб'╨ктивно досить незручнЁй системЁ законодавчих обмежень Ё
заборон.
Тому корумпована "чорна" економЁка Ё мафЁознЁ структури будуть постЁйно
створюватимуть протидЁю справжньому, а не декларативному розкрЁпаченню
ринку, а також налагодженню надЁйного механЁзму захисту державно© "кишенЁ"
(тобто державних фЁнансових ресурсЁв Ё державно© власностЁ) вЁд усЁх
можливих форм ©х використання як зметаю особистого забезпечення, так Ё в
Ёнших корисних (особистих, групових або кланових) цЁлях.
Нема╨ пЁдстав вважати, що бЁльшЁсть вЁтчизняних бЁзнесменЁв
безповоротньо втратила природну здатнЁсть дЁяти розумно. ╡накше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати Ё пЁдрахувати найбЁльш вЁрогЁднЁ особистЁ
витрати Ё прибутки вЁд сво©х дЁй. Якщо переваги будуть бЁльшими за витрати
(або, Ёншими словами, за реальнЁ незручностЁ та збитки), пЁдпри╨мець дЁятиме
вЁдповЁдно зЁ сво©ми Ёнтересами максимЁзацЁ© прибутку.
НинЁ пЁдпри╨мцЁ чудово розумЁють, що ймовЁрнЁ витрати, якЁ пов'язанЁ з
приховуванням доходЁв вЁд податкЁв, мають бути значно нижчими, нЁж
передбачуванЁ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'╨кта негативнЁ
наслЁдки, якЁ вЁн може вЁдчувати у разЁ | Незаконних дЁй, подЁляються на два
загальнЁ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докорЁв совЁстЁ) та страх
кримЁнального переслЁдування Ё можливого покарання. На сьогоднЁшнЁй день
ситуацЁя рклада╨ться таким чином, що пЁдпри╨мцевЁ набагато вигЁднЁше не
вЁддавати державЁ левову частку свого прибутку, а залишити ©© ЩобЁ. Це
вЁдбува╨ться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
логЁчного антисуспЁльного домЁнування вЁдносин тотально© продажностЁ
(не слЁд плутати з нормальними ринковими вЁдносинами) повнЁстю ста╨
атрофованим моральне почуття провини за сво© антисуспЁльнЁ вчинки, а тЁ
прикрощЁ Ё негаразди, що пов'язанЁ з можливим кримЁнальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не всЁх правопорушникЁв.
Проте, при оптимальному зменшеннЁ податкового тиску на бЁзнес ситуацЁя
може певним чином змЁнитися, оскЁльки ймовЁрнЁ витрати починають
перевищувати передбачуванЁ вигоди. За цих умов пЁдпри╨мець розумЁ╨, що краще
вЁддати третину сво©х доходЁв, нЁж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжливЁ штрафи.
СлЁд зазначити, що учасники "тЁньово©" економЁки не можуть Ё не бажають
легалЁзувати свою дЁяльнЁсть також Ё з тЁ╨© причини, щоб у кЁнцевому випадку
не попасти у сво╨рЁдну економЁчну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальнЁ побори за особистий захист, що здЁйснюють по вЁдношенню до них
кримЁнальнЁ структури, та розпочати в повному обсязЁ сплачувати податки
державЁ, яка до того ж неспроможна захистити ©х нЁ вЁд поборЁв корумпованих
чиновникЁв, нЁ вЁд "економЁчно активних стражЁв" правопорядку, нЁ вЁд
кримЁнальних структур.
Тому здЁйснення конкретних та ефективних правових та
органЁзацЁйно-процедурних заходЁв, спрямованих на захист Ё звЁльнення
пЁдпри╨мцЁв з легцат тотально© корупцЁ©, з одного боку, Ё
кримЁнально-мафЁозного рекету, з Ёншого, ╨ одною з головних Ё необхЁдних
умов обмеження небажано© "тЁнЁзацЁ©" економЁки.
Можна сподЁватись, що тЁльки при системному масованому Ё чЁтко
сконцентрованому наступЁ на мафЁозно-терористичну злочиннЁсть Ё вЁдповЁдному
делегуваннЁ повноважень по боротьбЁ з економЁчною Ё "тЁньовою"
неорганЁзованою злочиннЁстю Ёншим, спецЁально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результатЁв, як у боротьбЁ Ёз
злочиннЁстю, так Ё стосовно легалЁзацЁ© "темно-сЁрих" сегментЁв "тЁньово©"
економЁки. Дотримуючись цього шляху, Укра©на може Ё повинна стати
цивЁлЁзованою правовою державою, що поважа╨ Ё створю╨ необхЁднЁ умови
законослухняним, сумлЁнно Ё плЁдно працюючим пЁдпри╨мцям.
128
П╡СЛЯМОВА
Як вЁдвернути процес масштабно© "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁ-налЁзацЁ© економЁки
Укра©ни?
Як звести обсяги вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки до прийнятного
мЁнЁмуму?
ЦЁ питання настЁльки складнЁ, мЁсткЁ, системнЁ Ё дискусЁйнЁ, що в межах
однЁ╨© роботи ©х неможливо повнЁстю розкрити. Тут лише намЁченЁ деякЁ
принципи, окресленЁ пЁдходи та визначенЁ механЁзми вирЁшення досить широкого
спектру питань обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©" та локалЁзацЁ©
"чорно-кримЁнальних" проявЁв економЁчно© дЁяльностЁ. Насамперед, це
стосу╨ться принципЁв, напрямЁв, положень, пЁдвищення ефективностЁ реалЁзацЁ©
законодавчо© стратегЁ©, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реалЁзацЁю.
ДЁалектика розвитку суспЁльних процесЁв засвЁдчу╨ очевидну
неефективнЁсть застосування виключно репресивних заходЁв, спрямованих на
обмеження "тЁньових" процесЁв. Покладання надЁ© на те, що лише
санЁтарно-каральнЁ акцЁ© правоохоронних органЁв здатнЁ сутт╨во полЁпшити
ситуацЁю в цЁй сферЁ, принаймнЁ Ёлюзорно. ОскЁльки навЁть в найлЁпшому разЁ
(за умови абсолютно чесно©, ефективно© Ё високопрофесЁйно© роботи
правоохоронних органЁв) цЁ заходи завжди будуть тЁльки запЁзнЁлою
функцЁональною реакцЁ╨ю на тЁ чи ЁншЁ прояви "чорного" пЁдпри╨мництва та
кримЁнально© економЁчно© дЁяльностЁ. У гЁршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тЁнь" Ё тому стане
ще бЁльш небезпечнЁшою. Тому практика життя об'╨ктивно змушу╨ знаходити Ц Ё
впливати на першопричини тих явищ Ё вЁдносин, що надЁйно * живлять "тЁньовЁ"
процеси.
129
Генеруванню "тЁньово©"" економЁки Ё органЁзовано© злочинностЁ сприяють
також причини адмЁнЁстративно-правового характеру, в основЁ яких лежить
недосконалЁсть чинного законодавства, що дозволя╨ посадовим особам
безвЁдповЁдально Ё безкарно використовувати державнЁ та службовЁ
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливЁ умови для
шахрайства та Ёнших форм економЁчно© злочинностЁ. Цьому передусЁм сприя╨
об'╨ктивна можливЁсть одержати надто м'яке покарання за сво© дЁ© або зовсЁм
уникнути його, що розбещу╨ корумпованих службовцЁв Ё сприя╨ втягуванню у
протиправну дЁяльнЁсть все нових Ё нових посадових осЁб. Тому обЁйтись без
застосування жорстких репресивних заходЁв на певних напрямах боротьби з
кримЁнальною економЁкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно пЁдготувати Ё провести великомасштабну та довгострокову акцЁю
(не плутати Ёз "кампанЁ╨ю") боротьби з "бЁлокомЁрцевою" злочиннЁстю Ё
"криваво-чорною" економЁкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграшЁ будуть виключно чеснЁ
пЁдпри╨мцЁ, а не тЁ, що дЁють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особистЁ зв'язки з представниками державних та кримЁнальних
структур.
Очевидним ╨ висновок, що економЁчне зростання Ё обмеження процесЁв
"тЁнЁзацЁ©" стануть можливими лише тодЁ, коли полЁтична влада створить
необхЁднЁ умови для легально© економЁчно© самоорганЁзацЁ©. СьогоднЁ державна
полЁтика ще не сприя╨ по-справжньому самореалЁзацЁ© економЁки переважно на
легальному, а не на "тЁньовому", нелегальному рЁвнЁ. Сприяти легальнЁй
самоорганЁзацЁ© для держави означа╨ значне Ё швидке скорочення
формально-адмЁнЁстративного контролю за дЁяльнЁстю приватного пЁдпри╨мництва
та перехЁд до "гри" за твердими правилами. До тих пЁр, поки держава буде
кон'юнктурне пЁдходити до цих правил Ё сама ©х порушувати, добитись
вЁдчутних зрушень щодо реального обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©'" навряд чи
вдасться. Тому необхЁдно насамперед забезпечити сприятливЁ правогосподарськЁ
умови для бЁзнесу, пов'язанЁ Ёз сутт╨вим вдосконаленням податково©,
приватизацЁйно©, зовнЁшньоекономЁчно©, ЁнвестицЁйно© полЁтики тощо.
130
Для ефективно© протидЁ© "тЁньовЁй" Ё кримЁнальнЁй економЁчнЁй
дЁяльностЁ та ©© локалЁзацЁ© необхЁдно розробити спецЁальну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реалЁзацЁю цЁло© низки заходЁв
правового, органЁзацЁйного, економЁчного Ё наукового характеру. В основу
цЁ╨© програми можуть бути покладенЁ наступнЁ основнЁ елементи:
-- здЁйснення комплексно© податково© реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номЁнальних величин
податкових ставок Ё загального фЁскального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нацЁонально© системи бухгалтерсько© звЁтностЁ з метою
©© спрощення, унЁфЁкацЁ© Ё вЁдповЁдно© правово© регламентацЁ©;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, що ма╨ забезпечити цивЁлЁзоване
функцЁонування банкЁвсько© системи кра©ни, обмежити можливЁсть ©©
використання з метою ухилення вЁд сплати податкЁв, "вЁдмивання" грошей та
рЁзних проявЁв фЁнансових шахрайств;
-- створення сприятливЁших Ё бЁльш надЁйнЁших, нЁж в Ёнших державах,
умов для Ёнвестування й залучення фЁнансових ресурсЁв;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, якЁ б посилювали захист
приватно© та публЁчно© форм власностЁ, забезпечували надЁйну правову
захищенЁсть пЁдпри╨мцЁв;
-- прийняття Ё реалЁзацЁ© (за умови пЁдтримки широкою громадськЁстю)
програми легалЁзацЁ© "тЁньових" капЁталЁв, передусЁм тих, якЁ не мають
кримЁнально-кривавого та