оцесЁ©. ПЁдлЁтком я бачив його святЁйшество на однЁй з урочистостей Ё досЁ пам'ятаю монотонний спЁв ченцЁв Ё дзеленчання дзвЁночкЁв на тлЁ автомобЁлЁв, рикш та велосипедЁв. Мо╨ тривале життя на Далекому СходЁ неабияк допомогло менЁ збагнути дух Сходу. А без цього досвЁду я Ё не брався б за цю книгу. Професор Микола РерЁх, якого я вважав сво©м учителем, вЁдколи зустрЁв його в Шанха© 1935 року, пише в "СерцЁ АзЁ©": "Якщо ви хочете збагнути АзЁю Ё щоб вас у нЁй прийняли як бажаного гостя -- вимовте господарям найсвященнЁше слово: Шамбала!" Олександра ДевЁд-НЁл, що прожила багато рокЁв у ТЁбетЁ, й собЁ згаду╨ Шамбалу у книзЁ "Надлюдське життя Гесера з ЛЁнга". Торкаючися теми, що перебува╨ на межЁ ЁсторЁ© та легенди, вЁдчутного на дотик Ё невЁдчутного, Ёстотно уточнити джерела, на якЁ я посилаюсь. Як зазначилося в передмову це дослЁдження переважно грунту╨ться на буддистських книгах махаяни. Проте дослЁдження не обмежу╨ться тЁбетським буддизмом, виявляючи паралельнЁ традицЁ© не лише в азЁатських, таких як ╡ндЁя та Китай, а й у ╨вропейських кра©нах. На книгах Ё картинах Миколи РерЁха я перевЁряв правильнЁсть сво©х висновкЁв. ПрацЁ його сина ЮрЁя РерЁха, сходознавця, що скЁнчив Гарвард Ё Сорбонну, допомогли менЁ з'ясувати чимало сумнЁвних питань. Твори й листи Олени РерЁх, ученицЁ гЁмалайських учителЁв, також неабияк прислужилися менЁ. Родина РерЁхЁв жила в гЁмалайськЁй долинЁ Кулу, бЁля кордону ЗахЁдного ТЁбету. ╡ я певний час мешкав у цЁй долинЁ. Саме тут, де колись було створено "Махабгарату", РерЁхи служили посередниками Мудрецю Сходу, вЁдомому як махатма Мор'я, якого за сотню рокЁв до того вперше згадувала О. П. Блаватська. Цей ГЁмалайський Учитель створив серЁю книг з "АгнЁйоги", Йоги вогню. Одна з книг ма╨ поетичну кЁнцЁвку, яка розкрива╨, де перебува╨ цей провЁсник Давньо© МудростЁ: "Дано в долинЁ Брахмапутри, яка бере свЁй початок з Озера Великих НагЁв". Санскритський текст цих книг не становив жодних труднощЁв для фЁлолога ЮрЁя РерЁха. Так званЁ "Листи Махатм" до А. П. СЁннетта, писанЁ наприкЁнцЁ минулого столЁття, ╨ ще одним першоджерелом, що прямо виходить Ёз замкнутого кола МудрецЁв Сходу. Образ загадкового царства Шамбали дещо прояснюють послання махатм В одному з листЁ СЁннетту 1881 року, великий махатма Мор'я так опису╨ та╨мний край: "У певнЁй мЁсцевостЁ, про яку не кажуть абикому, ╨ ущелина з легким мЁстком через не©, сплетеним Ёз рослинних волокон. Внизу виру╨ бурхливий потЁк. НайсмЁливЁшЁ вашЁ альпЁнЁсти навряд чи наважаться перейти по тому мЁстку -- вЁн вида╨ться ветхим Ё немЁцним, як павутина. Проте насправдЁ це не так, Ё той, хто наважиться, потрапить у долину небачено© краси, в одне з наших мЁсць, до кЁлькох Ёз нас, про кого нЁчого не вЁдають ╨вропейськЁ географи. На вЁдстанЁ кидка каменю вЁд старого лама©стського монастиря сто©ть стародавня башта, надра яко© породили не одне поколЁння бодЁсатв". У "ДорозЁ до Шамбали", рЁдкЁснЁй тЁбетськЁй книзЁ XVIII столЁття, третЁй Панчен-лама пише, що царство Шамбала розташоване в гЁрському районЁ, захищеному з усЁх бокЁв могутнЁми заснЁженими масивами. Цього Панчен-ламу глибоко поважав Джордж Богль Ёз Ост-Ёндсько© компанЁ©; вЁн був першим британцем, що проник у ТЁбет. Книга, перекладена на нЁмецьку професором А. Грюнведелем, мЁстить довгий перелЁк географЁчних мЁсць Ё назв лама©стських монастирЁв, умисне так переплутаних, що лише вкрай ерудованЁ тЁбетськЁ вченЁ, добрЁ знавцЁ давнЁх Ё сучасних назв мЁсцевостей, здатнЁ розв'язати цю шараду й означити на сво©х картах шлях до Шамбали. Але закон залиша╨ться той самий: "Небажаний не дЁйде!" Лише той, хто чув клич "КалагЁяЁ", посланий "вЁтром" чи телепатично Великими Учителями, може сподЁватися, що успЁшно досягне Долини НаймудрЁших на землЁ. Микола РерЁх розповЁда╨ про одного сибЁрського ламу, що мусив повзти вузькою пЁдземною галере╨ю, аби втрапити в священну мЁсцину. ВЁн пише також про тЁбетськЁ надгробки, що вказували межЁ заборонено© землЁ. "Ламо! У ТурфанЁ й ТуркестанЁ нам показували печери з довгими недослЁдженими переходами. Чи можна дЁйти до ашрамЁв (святилищ) Шамбали цими дорогами?" -- спитав РерЁх пЁд час сво╨© експедицЁ©. Лами пояснили йому, що святЁ люди не бажають, аби ©х турбували дослЁдники чи просто ╢аволови, тому ©хня територЁя всЁляко захищена. На перешкодЁ навЁть ста╨ стЁна отруйних газЁв, що струменить Ёз трЁщин у землЁ. ВЁдомо, що тварини й люди, наблизившись до певних мЁсць, починають труситися, мовби ©х б'ють невидимЁ променЁ. МешканцЁ цих комун Ё самЁ пЁдтверджують, що нЁхто не пройде до них без дозволу: "Ви вже чули вЁд мандрЁвникЁв, вартих довЁри, як ЁнодЁ провЁдники вЁдмовляються вести ©х у певному напрямку. Вони волЁють краще вмерти, анЁж. провести вас далЁ. Це справдЁ так. ПровЁдники перебувають пЁд нашим психологЁчним впливом. Та коли все ж якийсь необачний мандрЁвник ступить на цей заборонений шлях, то тодЁ перед ним загримлять обвали. Подолати й цю перешкоду йому не вдасться, бо град камЁння остаточно зупинить його. Небажаний не досягне сво╨© мети". Цей захисний кордон став можливим завдяки гЁгантським гЁрським пасмам, льодовикам Ё безмежним пустелям АзЁ©. Проте, Махатми запевняли СЁннетта, що "тЁ, кого вони хочуть бачити, знайдуть нас на самому пограниччЁ". ВеличезнЁ вЁдстанЁ роздЁляють цЁ общини вта╨мничених: вони тягнуться вЁд хребта Каракорум до Калгана поблизу ПекЁна Ё вЁд озера Манасаровар у ТЁбетЁ до озера Лобнор у пустелЁ ГобЁ. Саме На цЁй територЁ© трапляються дивнЁ випадки, якЁ свЁдчать при присутнЁсть вищих Ёстот. ОстаннЁ чверть столЁття Китай систематично дослЁджувався. Колись безлюдна провЁнцЁя ЦЁнхай тепер усЁяна тисячами нафтових вишок. На озерЁ Лобнор провадилися китайськЁ атомнЁ випробування. ОбидвЁ цЁ мЁсцевостЁ входять у територЁю Шамбали. Проте найпершЁ вченЁ свЁту зумЁли захиститися вЁд цих небезпек, вЁдступивши в сво© гЁрськЁ катакомби. ДослЁдники АзЁ©, як-от Микола РерЁх, писали про невЁдомЁ долини, загубленЁ серед велетенських заснЁжених гЁр ТЁбетського плато. Його експедицЁя бачила гарячЁ джерела, що живили буйну рослиннЁсть у цих невЁдомих долинах, довкола яких тяглися лише скелЁ й лЁд. Атож, нелегко знайти в цЁй розлогЁй гЁрськЁй кра©нЁ Обитель Братства. Один прочанин може вирушити в пустелю ГобЁ до комуни Вартових ЛюдяностЁ, тодЁ як Ёнший з тЁ╨ю ж метою видиратиметься на величнЁ ГЁмала©. Вони зречуться всього, аби отримати собЁ свЁт. Хоч Ё бЁдно вдягненЁ, вони багатшЁ й благороднЁшЁ за ЁндЁйських радж. Серце такого подвижника пала╨ спЁвчуттям до людства. Його розум осява╨ невидиме свЁтло, що лине з космЁчних глибин. Холодний розум, гаряче серце, полум'яна воля -- ось пропуск до Шамбали, до володЁнь ГуаньЁнь, богинЁ всезагального милосердя. З незапам'ятних часЁв азЁатськЁ народи вЁрили, що заборонена територЁя ретельно охороня╨ться. Багато десятилЁть тому ЁндЁйська газета "Стейтсмен" вмЁстила кореспонденцЁю про випадок з одним британським майором, що помЁтив високу, легко вдягнену людину з довгим волоссям. Спираючись на великий лук, вЁн озирав долину. ПомЁтивши майора, незнайомець зЁстрибнув Ёз вертикально© стЁни Ё зник. "СахЁб бачив одного Ёз снЁгових людей, що стережуть Священну землю",-- спокЁйно пояснили мЁсцевЁ жителЁ. На однЁй Ёз сво©х картин Микола РерЁх зобразив "снЁгову дЁвчину" на тлЁ снЁгу та скель: вона також трима╨ лук. Попри снЁг Ё лЁд навкруги, вона майже гола, немов якась тепла аура захища╨ ©© вЁд холоду. Тут доречно зважити, що цЁ осередки вищо© культури мусять мати Ё свою технологЁю. Бо логЁчно припустити, що тЁ, хто бЁльшу частину свого життя присвятив науцЁ, рано чи пЁзно мусять винайти всЁлякЁ технЁчнЁ засоби. ╙ чимало пЁдстав гадати, що Братство використову╨ широку мережу галерей, печер Ё катакомб. Ось думка про це Миколи РерЁха: "На гЁмалайських схилах ╨ безлЁч печер, Ё, кажуть, що вЁд цих печер розгалуженЁ пЁдземнЁ ходи ведуть глибоко пЁд Канченджангу. Дехто бачив навЁть кам'янЁ дверЁ, якЁ нЁколи не вЁдкривалися, бо ще не настав час. ЦЁ пЁдземнЁ ходи ведуть у чарЁвну долину". Як видно зЁ слЁв великого дослЁдника АзЁ©, "чарЁвна долина" -- то Долина Безсмертних, або Шамбала. Доктор Оссендовський повЁдомля╨ цЁкавЁ випадки пЁд час його важко© подорожЁ по ЦентральнЁй АзЁ©. Монгольський лама розповЁв йому не лише про цЁлу мережу тунелЁв, а й про дивовижнЁ машини, що рухаються в них. Лише опанувавши високу технологЁю з могутнЁм джерелом енергЁ©, можна спорудити мережу тунелЁв, що, за деякими даними, тягнуться на сотнЁ кЁлометрЁв. Що ж до апаратЁв, якЁ рухаються пЁд землею з великою швидкЁстю, то можна припустити Ёснування технологЁ© надзвичайно високого рЁвня. У статтЁ, написанЁй 1935 року в ЦентральнЁй АзЁ©, РерЁх мовить про численнЁ зустрЁчЁ з мЁсцевими жителями, якЁ й розповЁли йому про Вартових: "Коли вони з'являються серед пустелЁ, то кожен вЁдразу дума╨: а звЁдки ж вони прийшли у цей вЁддалений безводний район Ё як вони це зробили? Але дивнЁ, довгЁ печери без кЁнця знайдено". Без таких тунелЁв поява Вартових у серцЁ ГобЁ справдЁ була б загадкою. Що ж до апаратЁв, якЁ мчать в пЁдземних галереях пЁд пустелями й горами, то це схоже на наукову фантастику. Це тим дивнЁше, що традицЁя вЁдносить такЁ розповЁдЁ до часЁв, коли ще ЗахЁд взагалЁ не знав нЁяких машин; видаються неймовЁрними й повЁдомлення про повЁтрянЁ кораблЁ, баченЁ ЁнодЁ в районЁ Шамбали. Коли експедицЁя РерЁха пЁдЁйшла до Каракорумських гЁр у 1926 роцЁ, учасники побачили якось у чистому ранковому небЁ диск, що сяяв над цим засушливим районом. Його полЁт спостерЁгали за допомогою трьох сильних бЁноклЁв. Зненацька апарат змЁнив курс з пЁвдня на пЁвденний захЁд Ё зник за снЁговими вершинами хребта Гумбольдта. Жоден лЁтак, жодна повЁтряна куля не могли 1926 року лЁтати над цЁ╨ю Ёзольованою частиною ЗахЁдного Китаю. Лише лЁтальнЁ машини невЁдомого типу могли виконати тЁ повЁтрянЁ маневри, що ©х опису╨ РерЁх. Побачивши в небЁ той диск, лами, учасники експедицЁ©, вигукнули: "Це знак Шамбали!" 1933 року англЁйський альпЁнЁст Френк СмЁт бачив подЁбне на горЁ Еверест: два темних об'╨кти летЁли в небЁ на висотЁ 9000 м. Один Ёз них мав короткЁ крила, Ёнший -- щось схоже на дзьоб. ЦЁ два повЁтряних чи космЁчних кораблЁ оточувало пульсуюче сяйво. АльпЁнЁст був украй здивований побаченим, особливо коли ототожнив пЁки й льодовики довкола -- вЁн упевнився, що це не галюцинацЁя. Чи були лЁтаючЁ об'╨кти, якЁ бачили РерЁх Ё СмЁт, повЁтряними чи космЁчними кораблями з Шамбали? ПринаймнЁ таке пояснення я свого часу дав у Шанха© 1935 року, Ё сьогоднЁ воно слушне за браком Ёншого, бЁльш задовЁльного. ПодЁбний диск, що крутився Ё був схожий на той, що його спостерЁгав Микола РерЁх, бачили бЁля ШЁллонга в АссамЁ 1967 року. ЛетЁв вЁн на висотЁ лише двохсот метрЁв над землею, а тодЁ зненацька пЁрнув у рЁчку, викликавши великий водоворот, супроводжуваний страшенним гуркотом. ПотЁм вЁн пЁднявся й зигзагом полетЁв над джунглями, швидко розтаючи в повЁтрЁ ("За рубежом", Москва, 29.12.1967 р.). Легенда про Долину Безсмертних Ё ОстрЁв Шамбалу набува╨ житт╨востЁ пЁсля описЁв ©х географЁчних характеристик Ё навЁть ознак високо© технологЁ©. Та все ж вирЁшального значення набувають розповЁдЁ тих, хто побував у цьому казковому МЁстЁ Знання. Наприклад, Микола РерЁх у "СерцЁ АзЁ©" згаду╨ подорож, що ©© здЁйснив китайський вЁйськовий лЁкар Ё непальський йог у Долину Шамбали: "Не так давно в "Шанхай тайме", а тодЁ й у багатьох Ёнших газетах з'явилася велика стаття за пЁдписом доктора Лао ЦзЁня, який розповЁв про свою подорож у Долину Шамбали. Жвавою мовою доктор повЁду╨ багато цЁкавих подробиць про сво© важкЁ мандри з непальським йогом через монгольськЁ пустелЁ й суворЁ нагЁр'я до Долини, де вони виявили обитель численних йогЁв, що осягали Вищу МудрЁсть. Його опис лабораторЁй, храмЁв, а також знаменито© башти надзвичайно збЁга╨ться з описами цього незвичайного мЁсця в Ёнших джерелах. Автор розповЁда╨ про безлЁч наукових чудес Ё складнЁ дослЁди на психЁчному рЁвнЁ й телепатЁю на надзвичайно великЁ вЁдстанЁ". КонцепцЁю про замкнуту общину ЁдеалЁстЁв в АзЁ© використав Джеймс ХЁлтон у сво╨му бестселерЁ "Втрачений горизонт", за яким було створено й кЁносценарЁй. СлЁд вЁддати належне авторовЁ, що вЁн зумЁв надати цЁй колони фЁлантропЁв вЁдчутно© реальностЁ, хоча Ё його ШангрЁ-Ла мало схожа на Шамбалу, бо вЁн не заглибився у стародавнЁ перекази АзЁ©. СучаснЁшЁ джерела, як-от книги Оссендовського Ё РерЁха, мЁстять вражаючЁ подробицЁ щодо особливостей цЁ╨© вЁдособлено© общини. Оссендовський наводить розмову з освЁченим монгольським ламою, за яким багато хто побував у забороненому царствЁ Агхарта1. Але нЁхто з них не обмовився, що ж вЁн там побачив, бо обо╨ були пов'язанЁ обЁтницею мовчання. Польський дослЁдник розповЁда╨ про одного мисливця, який проник у закурену печеру, а звЁдти потрапив до пЁдземних примЁщень. ПЁсля повернення вЁн почав розповЁдати, що вЁн там бачив, але лами негайно вЁдтяли йому язика, щоб вЁн не розголосив та╨мницю та╨мниць. Цей мисливець, безумовно, зберЁг незабутнЁ враження про сво© вЁдвЁдини, бо на старЁсть повернувся до цЁ╨© печери, зник у нЁй Ё бЁльше його нЁхто не бачив. У МонголЁ© вта╨мниченЁ лами запевняли ФердЁнанда Оссендовського, що в АтлантицЁ й Тихому океанЁ геологЁчнЁ катаклЁзми знищили цЁлЁ континенти. Його неабияк вразила звЁстка, що частина мешканцЁв тих невЁдомих цивЁлЁзацЁй врятувалася у заздалегЁдь споруджених пЁдземних сховищах велико© мЁсткостЁ Ё з яскравим штучним освЁтленням. ЦЁлком можливо, що в кельтськЁй легендЁ про "божеств у порожнистих горах" вЁдбилася народна пам'ять про народ, що врятувався вЁд катастрофи в АтлантицЁ. "У пЁдземних печерах особливе свЁтло дозволя╨ вирощувати злаки й овочЁ, забезпечу╨ людям довге життя без недуг",-- пише Ф. Оссендовський пЁсля виснажливо© подорожЁ до Центрально© АзЁ©, де вЁн зустрЁчав багатьох вчених лам. Вони твердили, що управителЁ цих пЁдземних колонЁй, як Ё Сини Сонця в ╙гиптЁ чи ПЁвденнЁй АмерицЁ, зберЁгають вЁрнЁсть Учителям Шамбали. ВЁра в Ёснування нагЁв, рЁзновиду змЁй, якЁ живуть у казкових печерах, освЁтлених коштовним камЁнням, надзвичайно стЁйка у народЁв ╡ндЁ©. Вони мають людськЁ обличчя неймовЁрно© краси, здатнЁ лЁтати в небЁ, коли з'являються з Патали, нижнього свЁту, Ё славляться винятковою муАрЁстю. Наги й нагЁнЁ одружуються з людьми, переважно з великими царями, царицями й мудрецями, проте, як вважають, не схильнЁ спЁлкуватися з людьми низько© духовностЁ. Столиця Кра©ни НагЁв -- БхогаватЁ, де рубЁни, смарагди, дЁаманти сяють повсюди й освЁтлюють катакомби. Вважа╨ться, що царевич Арджуна, учень КрЁшни, вЁдвЁдав Паталу. БуддЁйська "ПраджняпарамЁта-сутра" ("Думки Гаутами Будди") зберЁгалася у ПалацЁ ЗмЁй доти, доки великий пандЁт Нагарджуна, засновник махаяни (помер бл. 194 р. н.е.), не спустився в Царство НагЁв, щоб узяти й опублЁкувати буддЁйськЁ тексти. Багато ЁндЁйцЁв та тЁбетцЁв мали нагоду побувати у велетенських печерах нагЁв, з'╨днаних галереями Ё схожих на мурашник; вони тягнуться на сотнЁ кЁлометрЁв пЁд гЁрськими кряжами. Озеро Манасаровар у захЁднЁй частинЁ долини Цангпо вЁдоме ще як Озеро Великих НагЁв. Це найвище прЁсноводне озеро в свЁтЁ, розташоване на висотЁ приблизно 4700 м над рЁвнем моря. ЖителЁ цих пустельних мЁсць розповЁдають про великЁ лотоси на поверхнЁ цього вкрай холодного озера Ё про раптову появу на цих квЁтах постатей, що сидять, обрамленЁ сяйвом. Марево? Можливо, проте тЁбетцЁ схильнЁ вважати, що то святЁ з Кра©ни НагЁв. ВЁра в та╨мне Царство МудрецЁв Ёсну╨ в АзЁ© споконвЁку. Причому ╨ докази, за яких цЁ химернЁ легенди стають реальним фактом. АзЁатськЁ общини вта╨мничених, куди входили Ё ╨вропейцЁ, не були численними, й ЁнодЁ вони використовували сво© старЁ катакомби з кондицЁйованим повЁтрям, зведенЁ ще в часи до катаклЁзму. Братство Шамбали очолю╨ невеличка Ё╨рархЁя вищих Ёстот, яких часто порЁвнюють з махатмами, що на санскритЁ означа╨ "ВеликЁ ДушЁ". ЦЁ надлюдськЁ Ёстоти володЁють надприродною силою; вони завершили свою еволюцЁю на цЁй планетЁ, але лишилися з людством, щоб сприяти його духовному поступу. БуддЁйська фЁлософЁя чЁтко визнача╨ цЁ великЁ душЁ, яких вона назива╨ архатами по-санскритськи або лохань по-китайськи. Архат -- це людина, що впродовж сво╨© довго© планетарно© еволюцЁ© звЁльнилася вЁд усЁх земних пристрастей Ё вЁд усЁх боргЁв карми. Ця еволюцЁя ма╨ чотири фази: "ШротапатЁ" -- "Той, хто входить в ПотЁк"; "ШакрдгамЁн" -- "Той, хто народжу╨ться один раз"; "АнагамЁн" -- "Той, хто не поверта╨ться" Ё "Архат" -- "Осяяний" (жЁноча Ёпостась--Тара). ЗгЁдно з буддЁйськими текстами, двЁ заповЁдЁ архата -- це пошуки бодги (або осяяння) Ё вдосконалення людини. Коли архат входить у потЁк, що веде до нЁрвани -- океану космЁчно© свЁдомостЁ,-- вЁн отриму╨ трансцендентальнЁ здЁбностЁ, завдяки яким може зробити сво╨ тЁло легшим або важчим, меншим або бЁльшим. ВЁн ста╨ володарем матерЁ©, часу й простору Ё може з'являтися будь-коли в будь-якому мЁсцЁ. Архат зна╨ про всЁ явища Ё зберЁга╨ згадки про всЁ попереднЁ життя. ВЁн завершив земний цикл розвитку й не вЁдроджу╨ться бЁльше на ЗемлЁ. Архат, що вирЁшив залишитися на ЗемлЁ, посвячу╨ себе на благо людства, автоматично стаючи бодЁсатвою, спасителем, який, будучи видимим чи невидимим, допомага╨ людству в його духовному сходженнЁ. Силою крЁяшактЁ (волЁ) бодЁсатва здатен створити собЁ видиму оболонку з елементарно© атомарно© речовини, яка може здаватися щЁльною Ё реальною, але може залишатись невидимою Ё при╨днатися до "народу Вогненного Туману". Цих надЁстот насправдЁ бачили, навЁть ╨вропейцЁ. Сер Х'ю Райс РенкЁн, шотландський баронет, що навчався в Харроу Ё служив офЁцером КоролЁвських драгунЁв, став буддистом Ё багато рокЁв сповЁдував махаяну. Ось що вЁн казав 1959 року: "Ми зна╨мо, що п'ять бодЁсатв (досконалих людей) контролюють долю свЁту. Раз на рЁк вони зустрЁчаються в гЁмалайськЁй печерЁ, щоб прийняти рЁшення. Один Ёз них постЁйно живе у Високих ГЁмалаях, другий -- у шотландських горах Кайрнгормс. Ми з дружиною виразно бачили цього бодЁсатву близько десяти рокЁв тому, коли перетинали перевал ЛарЁг Гру". ДеякЁ з архатЁв перевтЁлюються в людину для того, щоб мати тЁснЁ вза╨мини з земною люднЁстю, але ця група надто нечисленна. ╞хнЁ тЁла Ёснують майже безмежно, бо Колесо перероджень для них зупинилось. Братство комун Шамбали складають сотнЁ посвячених -- вЁд "того, що входить у ПотЁк" Ё до архата. ©х можна вважати за постЁйних мешканцЁв, тодЁ як незначна кЁлькЁсть помЁчникЁв Ёз зовнЁшнього свЁту приходять отримати вказЁвки, плани фЁлантропЁчно© дЁяльностЁ чи повчитися в арха©чних музеях; вони, отже, тимчасовЁ гостЁ. Причина буддЁйсько© термЁнологЁ©, що вжива╨ться щодо Шамбали, вкрай проста: географЁчна близькЁсть ТЁбету до общини магЁв Ё давнЁ зв'язки святих лам Ёз цим центром. ЗовнЁшнЁ спЁвробЁтники Шамбали, учнЁ схЁдних Ё захЁдних шкЁл БЁлих мЁстерЁй, що теж здатнЁ по╨днувати свою свЁдомЁсть зЁ свЁдомЁстю Великих КосмЁчних УчителЁв, порЁвняно нечисленнЁ, хоч Ё можуть обчислюватися тисячами. ФЁлологи й сходознавцЁ спроможнЁ зЁбрати цЁннЁ данЁ про фольклор Шамбали. У сво╨му дослЁдженнЁ, виданому Й╨льським унЁверситетом, "Стежки в глибинну АзЁю" ЮрЁй РерЁх оцЁню╨ достовЁрнЁсть переказЁв про Шамбалу: "Шамбала розгляда╨ться не лише як буддЁйський центр окультних знань. Це -- провЁдна засада кальпи, майбутньо© космЁчно© ери. Вважа╨ться, що вченЁ ченцЁ й медитуючЁ лами перебувають у постЁйному зв'язку з цим мЁстичним братством, що керу╨ долею буддЁйського свЁту. ЗахЁдний споглядач схильний применшувати значення цього означення чи вЁдносити розлогу лЁтературу про Шамбалу, Ё ще розлогЁшу усну фольклорну чи мЁфологЁчну традицЁю, але кожен, хто вивчав лЁтературний Ё народний буддизм, зна, яку велику силу ма╨ воно у численних буддистЁв гЁрсько© Ази". В ЁншЁй науковЁй працЁ, опублЁкованЁй у Радянському СоюзЁ пЁд егЁдою АкадемЁ© наук, ЮрЁй РерЁх згаду╨ текст "Ганжура", рукопис якого, вважа╨ться, походить Ёз само© Шамбали Ё в якому сказано, що упродовж вЁкЁв тЁбетськЁ святЁ прагнули до духовного ╨днання з Главою Шамбали. ЦЁ пандЁти склали тексти, в яких вони стверджують, що кЁлька видатних лам "вЁдправлялись у Шамбалу в пошуках знань бодЁсатв", попри винятково важкий шлях. Аби зрозумЁти глибину почуттЁв лам щодо Шамбали, слЁд вдатися до Ёншого авторитетного джерела: книги "ТЁбет" Тхубтен ДжЁгме Норбу, старшого брата нинЁшнього Далай-лами. Ця цЁкава праця, видана К. Торнбуллем, базу╨ться на давнЁх тЁбетських рукописах про кра©ну Шамбалу, розташовану серед заснЁжених гЁр десь пЁвнЁчнЁше Лхаси. Ця давня традицЁя поширилася аж до МонголЁ©. У сво©й "НовЁтнЁй ЁсторЁ© МонголЁ©" К. Р. Бавден мовить про народну вЁру в Ёснування Шамбали, яку вЁн виявив у цЁй кра©нЁ. Обитель МудрецЁв ста╨ ще менш легендарною, коли знайомишся Ёз свЁдченнями про ©© реальне Ёснування, якЁ наводять тамтешнЁ знавцЁ. Махатма Мор'я змальову╨ життя однЁ╨© тако© общини: "Наш друг, хЁмЁк В., бажа╨ займатися новим дослЁдженням променЁв -- нЁхто йому не заважа╨. Наш друг К. прагне вдосконалити радЁо за рахунок нових хвиль -- нЁхто йому не перешкоджа╨. Наша сестра П. займа╨ться соцЁальною проблемою сусЁдньо© кра©ни -- вона не осуджу╨ться. Наша сестра У. цЁкавиться сЁльським господарством Ё пропону╨ чимало пристосувань -- нЁхто ©й не чинить перепон. У сестри О. лежить душа до лЁкарських рослин Ё освЁтнЁх проблем -- будь ласка. Брат X. винайшов цЁкавий станок, а також працю╨ над реорганЁзацЁ╨ю общин. Брат М. займа╨ться Ёсторичними дослЁдженнями. А наш швець пише чудовЁ фЁлософськЁ статтЁ". Ця ╨днЁсть у розма©ттЁ -- рЁвновага мЁж ЁндивЁдуальною волею Ё колективЁзмом -- склада╨ утопЁю, вЁдтворити яку ми можемо хЁба в мрЁях. В ЁншЁй книзЁ махатма визнача╨ мету сво╨© общини Ё назива╨ ©© "МЁстом науки". "Можна тЁльки уявити, якЁ вЁдкриття чекають при спЁльнЁй координацЁ© усЁх галузей науки!",-- каже вЁн. Так що розповЁдЁ про швидкЁснЁ транспортнЁ засоби й лЁтаючЁ апарати в ШамбалЁ цЁлком можуть бути правдою. Махатма Мор'я з ледь вЁдчутною ЁронЁ╨ю, властивою йому, пише: "Географ може бути спокЁйним -- ми займа╨мо на землЁ цЁлком певне мЁсце. Змовники можуть не хвилюватись: у рЁзних частинах свЁту ми ма╨мо достатньо спЁвучасникЁв". З того ж джерела дЁзна╨мося про Ёншу важливу деталь: "У нашЁй общинЁ можна зустрЁти багато нацЁональностей Ё рЁзноманЁтнЁ професЁ©". Мудрець да╨ зрозумЁти, що в ©хнЁх сховищах ╨ надзвичайно давнЁ споруди й бЁблЁотеки. Вони розташованЁ пЁд землею в недоступних людям печерах, щоб уберегти художнЁ скарби не лише вЁд грабЁжникЁв, а й вЁд геологЁчних зрушень. Не зайве нагадати, що ЗахЁд почав споруджувати великЁ бЁблЁотеки всього три столЁття тому. НаскЁльки ж повинен випереджати нас цей крихЁтний центр цивЁлЁзацЁ© зЁ сво©ми тисячолЁтнЁми бЁблЁотеками! Якщо спадщина затонуло© Атлантиди зберЁгалась у колонЁях пЁд орудою Шамбали, то навряд чи можна сумнЁватись у тому, що безперервний поступ тривав в цих закритих общинах, захищених велетенськими гЁрськими пасмами Ази й Америки. Тож закид махатми Кут ХумЁв листЁ до СЁннетта, мовляв, "ви -- варвари зЁ всЁ╨ю вашою пихатою цивЁлЁзацЁ╨ю" може бути цЁлком слушним. Ми ма╨мо перед собою цЁкаве поле дослЁджень. Воно стосу╨ться Ёдеологи цЁ╨© загадково© спЁльноти, яка може прояснити ©© мотиви й цЁлЁ -- "Кожен дЁамант, кожен кристал, кожна росяна Ё кожна зЁрка, як Ё кожна людина чи тварина, ма╨ свою ЁндивЁдуальну душу",-- пише Махатма Кут ХумЁ в Ёншому лист. Це твердження дуже близьке до дЁалектично© фЁлософЁ©, яка ма╨ матерЁю за основу життя Ё свЁдомостЁ. Допускаючи Ёснування в безконечному космосЁ безлЁчЁ вищих зоряних Ё планетарних надЁстот, шанований махатма ще в одному листЁ рЁшуче заперечу╨ Ёснування антропоморфного бога. Не слЁд забувати, що мЁльйони буддистЁв й собЁ не визнають Творця чи персональне божество, а в Ёнду©змЁ парабрахман ╨ безмежним Абсолютом. "Ми зна╨мо, що матерЁя вЁчна,-- каже МудрЁсть Сходу,-- бо матерЁя -- це сама природа". ДеякЁ з цих постулатЁв спЁвпадають з дЁалектичним матерЁалЁзмом, але розходяться з ним у питаннЁ про незнищеннЁсть свЁдомостЁ. МудрецЁ стверджують, що головна мета Братства -- звЁльнити людство вЁд кошмару забобонЁв, прищепити любов до доброчесностЁ заради доброчесностЁ, а не заради винагороди. "Листи Махатм" наголошують, що вони не ате©сти чи агностики, а панте©сти в найширшому розумЁннЁ слова. СлЁд зазначити, що й нинЁ чимало вчених Ё мислителЁв доходять подЁбних висновкЁв перед лицем безконечного ВсесвЁту. ЕтичнЁ Ёдеали Вта╨мничених пЁдсумову╨ один Ёз ©хнЁх адептЁв: "ТермЁн "ВсесвЁтн╨ Братство" -- не пуста фраза,-- це ╨дина надЁйна засада свЁтово© моральностЁ". Забобони, его©зм Ё жорстокЁсть -- страхЁтливЁ монстри, що тягнуть людство у безодню духовного забуття. ВсЁ вони породженЁ незнанням ╨дностЁ життя. Коли це стане загальновизнаним, людина перестане бути руйнЁвником. МудрецЁ ГЁмала©в вЁдкриють тодЁ свою концепцЁю найвищо© людяностЁ, "коли всЁ стануть спЁвтрударями природи". Людина зараз чинить жахливий злочин, оскверняючи Ё руйнуючи планету Земля. Коли ж вона нарештЁ стане другом Природи? КонцепцЁя космЁчно© еволюцЁ© -- основа Та╨мно© Доктрини. Не дивно, що Ёдея переродження -- лише частина фЁлософЁ© СтражЁв Людства. Вивчення цЁ╨© Ёде© було включено в давнЁ мЁстерЁ©. Цей принцип сприйняли видатнЁ фЁлософи -- ПЁфагор, Емпедокл, Платон Ё ПлотЁн. ПершЁ дво╨ навЁть запевняли, що пам'ятали сво© попереднЁ життя. Як Ё АполлонЁй ТЁанський. ПершЁ ВЁтцЁ церкви, як-от ОрЁген чи Климент АлександрЁйський, зробили в це Ё свЁй внесок. У нас час найпЁднесенЁше сформулював цю концепцЁю переродження БенджамЁн ФранклЁн. ВЁн склав таку епЁтафЁю для свого надгробка в ФЁладельфЁ©: "Тут спочива╨ пожива для червЁв -- тЁло Б. ФранклЁна, друкаря, наче обкладинка ветхо© книги з вирваними сторЁнками. Та праця не буде марною, бо вона, як вЁн вЁрить, з'явиться знову у новому, елегантнЁшому виданнЁ, вичитана й виправлена Автором". Християнство вЁру в переродження оголосило ╨рессю лише в VI ст., а доти ©© визнавали навЁть ВЁтцЁ церкви. Зате в АзЁ©, нехай то БЁрма, ╡ндЁя чи ЯпонЁя, вЁра в переродження -- невЁд'╨мна частка нацЁонально© свЁдомостЁ. ФЁлософЁя космЁчно© еволюцЁ© -- безперервного поступу Ёнтелекту й свЁдомостЁ в безмежному ВсесвЁтЁ -- вЁдтворю╨ картину Ё╨рархЁчно© драбини надлюдських форм життя, ©© втЁлення включа╨ почуття вЁдповЁдальностЁ за нижчЁ форми життя. З фундаментального вчення про ╨днЁсть космЁчного життя виплива╨ Доктрина Серця з ©© заповЁддю всеосяжно© любовЁ до природи. Зайве казати, що ця засада вкрай далека вЁд антропо- Ё егоцентрично© поведЁнки людини на нашЁй планетЁ. ПсихологЁя наших Старших БратЁв незмЁрне рЁзнобЁчнЁша, нЁж наша власна. ╡нтереси людини спрямованЁ лише на себе. Архати ж розглядають людину лише як ланку в безконечнЁй космЁчнЁй еволюцЁ©, де спЁвЁснують як нижчЁ, так Ё вищЁ форми. МЁльйони рокЁв наша планета Ёснувала без жодного "гомо сапЁ╨нса", та для бЁльшостЁ людей, не надЁлених цим баченням всесвЁтнього життя, жахлива сама думка, що Земля може Ёснувати без них. Важко уявити собЁ той величезний труд, що його взяло на сво© плечЁ Братство Шамбали. Його архати бЁльше схожЁ на солдатЁв у битвЁ проти невЁгластва, забобонЁв та его©зму, анЁж на спЁвцЁв священних гЁмнЁв. Перед ними -- Ёнертна маса людства, яку треба позбавити замшЁлостЁ Ё надати довершено© форми за законами еволюцЁ©. Архати використовують позитивний пЁдхЁд через впровадження ЁдеалЁв у всЁ види творчостЁ: мистецтво, науку, релЁгЁю, музику й соцЁологЁю. УсЁ значнЁ культурнЁ й науковЁ здобутки людства -- з прагненням загального добра в серцЁ -- надихав або пЁдтримував КосмЁчний Розум. Однак легше дати благороднЁ Ёдеали людству, анЁж позбутися зацЁпенЁння апатично© свЁдомостЁ, поганого смаку чи фальшивих цЁнностей. Найважча з усЁх проблем -- прояснити свЁдомЁсть, затьмарену забобонами й хибними уявленнями. У Планетних СтражЁв ╨ певна програма, аби дЁйти мети на цьому конкретному витку еволюцЁ©. Певно, мав слушнЁсть нЁмецький фЁлософ НЁцше, коли казав: "ВдалинЁ вЁд правителЁв, вЁльнЁ вЁд усЁляких пут, живуть найвищЁ люди, а правителЁ -- це ©хн╨ знаряддя". Проблеми ╡╨рархЁ© СвЁтла куди складнЁшЁ, анЁж тЁ, що постають перед будь-яким сучасним урядом свЁту. Серед ©хнЁх титанЁчних завдань -- нагляд Ё часткова нейтралЁзацЁя (через невЁдомЁ науцЁ коливання) ментально© негативно© аури ЗемлЁ, що мЁстить випромЁнювання шкЁдливих думок, накопиченЁ споконвЁку. ГодЁ й казати, наскЁльки цЁ випромЁнювання значнЁ. У цьому силовому полЁ лунають зойки розпачу, прокльони поранених Ё конаючих у всЁх жорстоких вЁйнах, якЁ знало людство2. ВЁбрацЁй високо© духовно© природи замало, аби протистояти цим негативним хвилям. А пам'ять нашо© МатерЁ-Природи, яку стародавнЁ ЁндЁйськЁ книги називають акаша, фЁксу╨ все, що вЁдбува╨ться в свЁтЁ, Ё нЁщо з не© не стира╨ться. Ця шкЁдлива оболонка над планетою жаха╨. Лише людство може нейтралЁзувати чорнЁ хмари ментальних вЁбрацЁй, якЁ саме створило. СтражЁ ЗемлЁ благають нас бодай не додавати бЁльше бруду й кровЁ й так украй недужЁй планетЁ. Той, хто вважа╨ цЁ висновки спЁрними, може познайомитись Ёз останнЁми науковими дослЁдженнями чутливостЁ рослин до людських думок. Якщо квЁтка може зав'янути вЁд гнЁву людини, то хЁба не може пЁдкосити всю планету ненависть, випромЁнювана в глобальних масштабах? Езотерична наука Сходу мовить про зЁткнення пЁдземного вогню Камадуро з Вогнем КосмЁчним, яке спричиню╨ спустошливЁ геологЁчнЁ катаклЁзми, якщо цЁ два вогнЁ не врЁвноважаться. РерЁхи на власнЁ очЁ бачили в однЁй з лабораторЁй Шамбали прилади для вимЁрювання тиску цих обох вогнЁв. Саме психЁчна енергЁя може й повинна очистити ауру ЗемлЁ, забруднену хмарами цих випарЁв ненавистЁ, его©зму, жадЁбностЁ Ё пристрастей. Архати вважають, що людство може пЁдЁрвати планету навЁть без ланцюгово© ядерно© реакцЁ©. Лише нейтралЁзувавши потоки негативних думок глобальним випромЁнюванням миру й любовЁ, можна покращити стан хворо© ЗемлЁ. Якби людство щодня вдЁляло кЁлька хвилин для синхронно© медитацЁ© про мир Ё братерство, воно б запобЁгло катастрофЁ, яка насува╨ться. Численних спЁвтрудЁвникЁв архатЁв бЁльше обходить цЁлЁснЁсть планети, анЁж виживання людсько© раси, бо для МатерЁ-Природи потрЁбно було п'ять мЁльярдЁв рокЁв, щоб сформувати Землю, Ё лише кЁлька мЁльйонЁв рокЁв, щоб створити людину. Серед цих спЁвтрудЁвникЁв ╨ Ё Брахма ДжйотЁ з ДелЁ; вона перебува╨ у постЁйному контактЁ з надЁстотами ГЁмала©в, якЁ контролюють свЁт могутньою силою сво╨© думки. Ця жЁнка вважа╨: колективна карма людства настЁльки кепська, що лише загибель половини землян може очистити повЁтря вЁд отруйних вЁбрацЁй Ё захистити планету. ╡ндЁйцЁ, а особливо вченЁ-брахмани, непохитно вЁрять в Ёснування Великих РЁшЁ, мудрих захисникЁв людства, що, мов тЁ громовЁдводи, беруть на себе левову частку гнЁву, який мав би впасти на людство; однак, Ё ©хнЁ можливостЁ не безмежнЁ. За теперЁшньо© калЁюги, в якЁй живемо, сили зла особливо розкошують у столичних мЁстах, де вкрай успЁшно зводять людину до рЁвня тварини. Саме вони спричиняють розумове отру╨ння атмосфери, про яке кажуть ЁндЁйськЁ мЁстики. ╡з сказаного виплива╨, що проблеми, яким протистоять адепти, мають планетарний характер. Можна зрозумЁти скептицизм освЁченого читача, викликаний тим, що таке давн╨ братство вчених Ё фЁлантропЁв чомусь залишилося поза увагою дослЁдникЁв. Але слЁд мати на увазЁ, що нЁякий дослЁдник нЁколи не виявить цього замкнутого братства, якщо сам не буде заодно з його великими умами Ё не усвЁдомить ©хньо© безкорисливо© дЁяльностЁ. З Ёншого боку, Ёсторик ма╨ безлЁч даних, з якими може працювати, Ё ця книга теж наводить достатньо доказЁв достовЁрностЁ цЁ╨© спЁльностЁ. Коли будуть вЁдкритЁ -- а це станеться ще до кЁнця нашого столЁття -- надзвичайно давнЁ тайники з науковими артефактами пЁд СфЁнксом Ё пЁрамЁдами ГЁзи, постане питання: хто ж ©х заховав? ╡ тодЁ буде доведено, що в доЁсторичну епоху Ёснували вченЁ, а думка про ©х безперервне Ёснування в та╨мних центрах почне сприйматися всерйоз. Перекази про схованЁ скарби дуже живучЁ в АзЁ©. Засновник тЁбетського буддизму Падмасамбгава обЁцяв: "СхованЁ скарби стануть знаходити один за одним, коли цього потребуватиме поступ людства". Давня сага про Гесерхана каже: "У мене багато скарбЁв, та лише у визначений день я роздам ©х мо╨му народу -- справжн╨ багатство прийде лише з людьми ПЁвнЁчно© Шамбали". У XIX столЁттЁ вЁдомий архат Джвал Кул подарував БлаватськЁй малюнок пензлем одного ашраму (святилища) ВчителЁв у ПЁвденному ТЁбетЁ, де зображено входи до пЁдземного музею, в якому зЁбранЁ експонати про розвиток людства на землЁ за мЁльйони рокЁв. ЛЁворуч на малюнку зображено махатму Мор'я верхи на конЁ, а сам махатма Джвал Кул сто©ть у рЁчковому потоцЁ. Поки що годЁ сподЁватися, що наших учених допустять в цей незвичайний музей, який зараз допомага╨ учням зЁ Сходу й Заходу осягати та╨мну науку. Проте вчених допустять у ╨гипетськЁ пЁдземнЁ сховища, Ё того, що вони там побачать, вистачить, аби збити ©х з пантелику. Зауваження, з якими звернувся професор Микола РерЁх до тЁбетського лами, засвЁдчують його безпосередн╨ знайомство з Шамбалою: "Нам вЁдомо, що деякЁ верховнЁ лами побували в ШамбалЁ Ё що на сво╨му шляху туди вони спостерЁгали незвичайнЁ явища. БЁльше того, ми самЁ бачили бЁлий прикордонний стовп, один Ёз трьох стовпЁв Шамбали". ХЁба таке зауваження не може стосуватися легендарного мЁсця? ПЁд час експедицЁ© в Центральну АзЁю один учений лама розповЁв РерЁху Ё його сину ЮрЁю, що у ЛхасЁ пЁд Паталою (фортецею-резиденцЁ╨ю Далай-лами) ╨ потайнЁ галере©, а пЁд головним храмом -- печера Ёз стовпом, доступна лише для найвищих вта╨мничених лам. УсЁ цЁ та╨мнЁ мЁсця пов'язанЁ з загадкою Шамбали. ╡ншого разу вЁдомий лама з монастиря Кумбум зустрЁв Миколу РерЁха в ПЁвнЁчному ТЁбетЁ Ё вЁтав його знаком Шамбали. Кумбум -- це мЁсце, куди прийшов Цзонкаба реформувати буддизм у ТЁбетЁ Ё спорудити велетенський лама©стський храм ТашЁ Лхунпо, твердиню тЁбетсько© йоги. А ще якось Микола РерЁх бачив тЁбетську книгу, видану Панчен-ламою, яку складали молитви до Шамбали. АзЁя упродовж столЁть глибоко вЁрила в Ёснування ПЁвнЁчно© Шамбали. "Бог Шамбали живе й диха╨ у серцЁ сонця",-- писав один гЁмалайський махатма. Якщо звести докупи всЁ уривки ЁнформацЁ© щодо Шамбали, то поста╨ виразна картина реального Ёснування цЁ╨© обителЁ вищих Ёстот, для яких час Ё простЁр не становлять перепон. На жаль, окремЁ натяки нечЁткЁ, хоча мають вони неабияку вагу. Ця неяснЁсть Ё спричиню╨ труднощЁ, з якими стика╨ться кожен, хто прагне знати всю правду про Шамбалу -- мЁсто бодЁсатв. Ця неяснЁсть збЁльшу╨ться Ё тим, що лама©стськЁ мудрецЁ волЁють замовчувати цю та╨мницю, найсвященнЁшу в езотеричному буддизмЁ. 1920 року в УрзЁ (нинЁ Улан-Батор, МонголЁя) можна було чути, як монгольськЁ вершники спЁвають вЁйськову пЁсню про вЁйну ПЁвнЁчно© Шамбали. Коли РерЁх подарував свою картину "РЁгден Джапо, Правитель Шамбали" урядовЁ МонголЁ©, ©© прийняли з глибокою пошаною, Ё було навЁть вирЁшено збудувати для не© спецЁальний храм. ╡ хоча вЁдомо, що мЁфи впливають на народ, чи не дода╨ сказане дечого до поширено© в АзЁ© вЁри? Колись Далай-лама ©хав Ёз Лхаси в МонголЁю. В одному мЁсцЁ люди й тварини почали труситися без видимо© причини. Далай-лама пояснив це тим, що експедицЁя зайшла в заборонену зону Шамбали, психЁчнЁ вЁбрацЁ© яко© занадто сильнЁ для мандрЁвникЁв. ╙ думка, що навЁть деякЁ ╨вропейцЁ досягали Шамбали. У 1860 роцЁ один учений Ё член НацЁонального географЁчного товариства вЁдвЁдав ╡ндЁю. Повернувшись у ╙вропу, вЁн був присутнЁм на придворнЁй церемонЁ©, а тодЁ знову подався на СхЁд, де й зник. Чи не отримав вЁн перепустку в Шамбалу вЁд Панчен-лами з монастиря ТашЁ Лхунпо поблизу ШЁгадзе? ВсЁ цЁ повЁдомлення недостатньо переконливЁ, аби робити з них однозначнЁ висновки. Але вони, звичайно, додають певно© виразностЁ територЁ©, реальнЁсть яко© вЁдома хЁба вта╨мниченим Сходу Ё Заходу. ВЁдомо, що настоятель монастиря Фу-Тайшань у Кита© написав книгу "Червоний шлях до Шамбали", перекладу яко© на жодну мову нема╨. НайбЁльш освЁченЁ лами з монастиря МорулЁнг у ЛхасЁ час вЁд часу вЁдвЁдують вЁддалене мЁсце в ГЁмалаях, звЁдки вже не повертаються. НаведенЁ факти щодо Шамбали стосуються рЁзних народЁв Ё кра©н: МонголЁ©, ТЁбету, ╡ндЁ© та Китаю. Поза сумнЁвом, сфера впливу Шамбали величезна, а ©© вЁк украй давнЁй. Вже цього досить, аби надати конкретностЁ цьому переказу. НаступнЁ роздЁли книги подадуть ЁсторичнЁ факти, якЁ ще чЁткЁше окреслять реальнЁсть МЁста МудростЁ. 4. ЧЕРЕЗ АЗ╡Ю Вивчення записок мандрЁвникЁв дозволя╨ досить певно окреслити контури ОбителЁ МудрецЁв. У вереснЁ 1935 року менЁ пощастило зустрЁчати Миколу РерЁха в Шанха©, коли вЁн повертався з експедицЁ© в Центральну АзЁю. ВЁн розповЁдав менЁ про ГобЁ. Море чорного гравЁю тягнеться за обрЁй. Нестерпна спекота слЁпучого сонця вдень, ЁнЁй на землЁ вночЁ. Те схоже на мандрЁвку по МЁсяцю. В ЁмлЁ над ними виднЁв Молочний Шлях. З настанням ночЁ зорЁ сяяли як лампи на темному небЁ, таке сухе й прозоре було повЁтря. Та бували днЁ, коли здЁймалася стЁна пилу й укривала свЁт, наче ковдрою. Через цю запону сонце видавалося червоною кулею. Коли здЁймалася пЁщана буря, тварин Ё людей охоплювало сум'яття. МандрЁвник подолав тисячЁ кЁлометрЁв Ё нарештЁ завершив свою дослЁдницьку працю. ВЁн повернувся до цивЁлЁзацЁ© Ё розповЁв про сво© враження недовЁрливому слухачевЁ. ПоведЁнка його якоюсь мЁрою зрозумЁла: оповЁдач прибув Ёз зовсЁм Ёншого свЁту, а все нове, дивне й незвичне завжди сприйма╨ться з сумнЁвом. СкажЁмо, раптова поява витончених пахощЁв, мовби якогось фЁмЁаму, але не в храмЁ, а в серцЁ ГобЁ, в кам'янЁй пустелЁ, що простяглася на сотнЁ кЁлометрЁв навсЁбЁч. НЁде й слЁду храму чи житла, проте всЁ учасники експедицЁ© одночасно вЁдчувають цЁ пахощЁ. РерЁх розповЁдав, що таке траплялося кЁлька разЁв Ё що годЁ це якось пояснити. ВЁдома орЁ╨нталЁстка Олександра ДевЁд-НЁл Ё собЁ згаду╨ пам'ятний випадок, що стався в мЁстЁ Дзекундо (СхЁдний ТЁбет), у пустельнЁй мЁсцевостЁ. Там вона зустрЁла одного барда, про якого подейкували, нЁби вЁн час вЁд часу зника╨ у заснЁжених горах, де нема╨ нЁяких сЁл Ё легко загинути вЁд голоду й холоду. Коли той чоловЁк так само знову несподЁвано з'являвся, то на всЁ розпитування вЁдповЁдав, що в горах вЁн бачився з "богами". Якось шановна ДевЁд-НЁл напЁвжартома попрохала його передати ВчителевЁ гЁр скромний дарунок -- букетик китайських паперових квЁтЁв. ПЁсля чергових вЁдвЁдин правителя загадково© мЁсцевостЁ тЁбетець принЁс французькЁй дослЁдницЁ чудову блакитну квЁтку -- такЁ розквЁтають у липнЁ на пЁвднЁ ТЁбету. То був подарунок у вЁдповЁдь вЁд Вартового гЁр. А в Дзекундо тодЁ якраз стояли двадцятиградуснЁ морози, рЁку вкривав шестифутовий лЁд, а земля наскрЁзь промерзла. "Де вЁн роздобув ту квЁтку?" -- запиту╨ ДевЁд-НЁл. Так що справдЁ можуть у цЁй мЁсцевостЁ з арктичним клЁматом Ёснувати ЁзольованЁ теплЁ долини, одна з таких долин Ё прихистила колонЁю магЁв. ДослЁд