громом, вiчовим дзвоном пролунав його могутнiй голос, звернутий до всiх руських князiв: досить чвар i мiжусобиць, опустiте вже стяги сво©, вкладiть у пiхви мечi сво©, пощербленi у братовбивчих вiйнах, черленими щитами загородiте Полю ворота на Русь! Мовкне пiд зорями Ки©в. Скрипить перо. Гуде у жилах кров. Горить свiча... [1] Половцями нашi предки називали кипчакiв, тюркомовнi племена, що кочували в степу (полi) мiж Волгою та Дуна╨м. Пiзнiше мешканцiв степу стали називати степовиками, степняками. [2] Т а м г а - тавро, клеймо, родовий знак. [3] Кошма - повсть, товста ковдра з повстi. [4] Огнищанин - управитель князiвських ма╨ткiв. [5] Треба жертвоприношення. [6] Курт - вовк, вовками називалися охоронцi хана. [7] Узороччя - одяг, прикрашений узорами - вишивкою, гаптуванням тощо. [8] Укра©на - кра©на, край. [9]Гридниця - велике примiщення в князiвському палацi або прибудоване до нього для гриднiв, тобто молодих князiвських дружинникiв, та прийому гостей. [10] Iсторичний факт. [11] Тисяцький - начальник "тисячi", боярин, якому належала влада в мiстi. [12] Тiун - управитель в ма╨тку князя або боярина. [13] Поприще - давня мiра довжини, дорiвнювала в рiзнi часи вiд 120 до 240 метрiв. Також - денний пiший або кiнний перехiд. [14] Смерд - селянин. [15] Ногата - дрiбна грошова одиниця в Ки©вськiй Русi. [16] Гонт - тонкi дощечки. [17] Вуй - дядько, брат матерi. [18] Блават - волошка, а також шовкова тканина блакитного кольору. [19] Кощiй - раб, смерд, кочовик; походить вiд половецького "коччi", "кощi" - кочовик. [20] Корзно - верхнiй одяг, схожий на плащ. [21] Сестринець - племiнник, син сестри. [22] Тул - сагайдак, тобто шкiряна сумка для стрiл. [23] Кмети - тут кiннi во©ни [24] Котора - сварка, чвара, мiжусобиця. [25] Двуумвiрат - спiльне правлiння двох осiб. [26] Торки - тюркське плем'я, що було на службi у руських князiв. [27] Вежа - половецька юрта на возi, кибитка. [28] По фронту. [29] Кiш - вiйськовий табiр, обоз, мiсце розташування кочовикiв [30] Пекладник - постельничий. [31] Снем - з'©зд князiв. [32] Закуп - той, хто взяв у феодала позику ("купу") i за це викону╨ феодальнi повинностi. [33] Беренде© - тюркське плем'я, що на початку XII ст. осiло на Ки©вськiй, Переяславськiй та Чернiгiвськiй землях i почало служити руським князям. [34] Поруб - тюрма, збудована ("зрубана"), як правило, з дерева i найчастiше - в пiдземеллi. [35] Тор - почесне мiсце в юртi. [36] ╙ вiдомостi, що половцi iнодi скальпували вбитих ворогiв. [37] Чоловi - тi, що попереду. [38] Баранжа - розбiйницький напад з метою захопити худобу. [39] Гривня - у Стародавнiй Русi була основною грошовою одиницею, що дорiвнювала майже фунту (400 гр.) срiбла. [40] Дешт-i-Кипчак - Половецький степ. [41] Йок - нi. [42] Катуна - жона. [43] Князь Ярослав Осмомисл помер через три роки пiсля цi╨© розмови, в жовтнi 1187 року. [44] Справдi, три сини Iгоря та ╙вфросинi©, покликанi на Галицький стiл, були через чверть вiку повiшенi у Галичi боярами. [45] Синовець - племiнник. Святослав був двоюрiдним братом Iгоря, але майже вдвiчi старший за нього, тому називав i його синовцем. [46] Вита - сторожовий пост, сигнальний вогонь. [47] Тепер Баришiвка. [48] Кову© - тюркськi племена, що були на службi у князiв. [49] Серен - ожеледиця. [50] В навороп - в авангард. [51] Шелом'я - височина, гряда. [52] Шахиншах - титул монарха в Iранi [53] Нефт (перс.) - нафта. [54] Руською землею первiсно називалася Ки©вська земля. [55] Верховенськi володiння - землi Святослава у верхiв'ях Десни (Вщиж, Брянськ, Карачiв). [56] Гоги та магоги - мiфiчнi дикi племена, про якi згаду╨ться в Бiблi© та Коранi. [57] Сумний - кiнь для перевезення збро© та припасiв у сумках, тобто в мiхах, торбинах. [58] Баба-ага (тюрк.) - старий чоловiк, старiйшина роду. З цього слова в нашiй мiфологi© i витворився казковий персонаж Баба Яга [59] Тут - похiд. [60] Первiсне значення слова "полк" - плем'я, народнiсть (порiвн. нiмецьке та англiйське фольк, фолк - народ), коли всi члени племенi при потребi ставали во©нами. Пiзнiше, зокрема в XII ст., слово "полк" стало синонiмом слiв "похiд, рать, вiйсько". Тому в назвi поеми "Слово о полку Iгоревiм" це слово не слiд тлумачити звужено, як лише похiд, бо це поема не тiльки про похiд, а й про Iгореве вiйсько, про геро©чно-трагiчну долю цього вiйська - Iгоревого полку. [61] У пiвденнослов'янських мовах одуд i досi ма╨ назву "диб", "диеб", "деб", що дуже близька до "дива" iз "Слова о полку Iгоревiм". У давньоруськiй мiфологi© див виступав вiсником нещастя [62] Сакма (тюрк.) - шлях. Iзюмська сакма вела з приазовських степiв понад р. Осколом до Курська [63] Обiдня, або лiтургiя - церковна служба, що правиться пiсля утренi. Обiдня бува╨ рання i пiзня. [64] Суурлик (тюрк.) - вода, що бурлить. Тепер це р. Гола Долина. Витiка╨ з-пiд вапняного пагорба, де б'ють джерела. [65] Шуйця - лiва рука. [66] Курултай - збори, нарада, з'©зд, свято. [67] Дунай - тут: рiка. [68] Бебряний - шовковий. [69] Пiзнiше його прозвуть Всеволодом Велике Гнiздо, бо мав вiн дванадцятеро дiтей - вiсiм синiв i чотирьох дочок. [70] Могути - витязi, лiпшi мужi [71] Iван - давньоруське мiсто-фортеця, теперiшнiй Ржищiв. [72] Чучйн - давньоруське мiсто-фортеця, залишками якого ╨ городище на правому березi Днiпра, бiля с. Белико-Щучинка Кагарлицького району Ки©всько© областi. [73] Цi рани стали, по сутi, причиною смертi Володимира Глiбовича, бо вони вкрай пiдiрвали його здоров'я. Вiн довго хворував, а напровеснi 1187 року, не зовсiм видужавши, пiшов разом з князями в новий похiд i в полi тяжко захворiв. На похiдних носилках привезли його в Переяслав, де вiн i помер 18 квiтня 1187 року. Це був хоробрий князь, що багато сил поклав для захисту Переяславщини i всi╨© Русi вiд степовикiв. Лiтописець пiсля його смертi записав: "I плакалися по нiм всi переяславцi, бе бо любя дружину... бе бо князь добр i крепок на ратi i мужьством крепко показаяся i всякими добродетелями наполнен. О нiм же Укра©на много постона..." Це перша лiтописна згадка Укра©ни. [74] Князь Володимир Iгоревич, перебуваючи в полонi, одружився з Кончакiвною, i в них народилася донька. Влiтку 1187 року разом з сiм'╨ю вiн поверта╨ться (треба гадати, не без згоди Кончака) в Новгород-Сiверський. Там при хрещеннi на пам'ять про визволення назива╨ дочку Свободою. [75] Протягом наступних двох рокiв при допомозi iнших князiв Iгор викупив або вимiняв усiх бранцiв. [76] Овлура Iгор пiзнiше одружить з дочкою Рагу©ла, надiлить землями та iншими угiддями, i колишнiй половецький чабан ста╨ руським боярином.