■РИЙ ыОГВИН. эАТУРНi юПОВiДКИ

ОЎхэшЄх ¤ЄюЄ ЄхъёЄ:
■РИЙ ыОГВИН. эАТУРНi юПОВiДКИ

---------------------------------------------------------------
     © Copyright ■РИЙ ыОГВИН
     E-mail: hadeda@ukrpost.net
     OCR: KYTY3OB mchief@komos.ru, 07.09.2001
---------------------------------------------------------------

     

     

▓ьхэ▓ эх ярь'▀Єр■

     яРОБЛЕМ З  МОДЕЛЯМИ В  МЕНЕ НЕ БУЛО. яРОБЛЕМИ БУЛИ З ПРИМ│ЩЕННЯМ. ЄАК З
Ц│║Ю  Д│ВЧИНКОЮ  ТРАПИЛОСЬ.  тОНА ВЖЕ ЯКИЙ ДЕНЬ  ТУТ НА П│РС│  НУДИЛАСЬ,  ┐┐
МАТУСЯ ВСЕ ЖУВАЛА Б│ЛЯШ│ ТА ВИНОГРАД. ▓ ВСЕ НА ДОЧКУ ЦИКАЛА.
     ▀ ТЕЖ НА П│РС│ НЕ ОДИН ДЕНЬ ВИСИДЖУВАВ -МАЛЮВАВ СЛ│ПУЧО ВОХРИСТ│ УРВИЩА
БЕРЕГА ТА СПАЛЕНУ НА РУДЕ ТРАВУ. т│Д ПРЯМОГО СОНЦЯ  П│Т ВИ┐ДАВ  МЕН│ ОЧ│. ЄА
П│ТИ  ГЕТЬ НЕ М│Г  -  Ф│АЛКОВ│ ГОРИ, │РЖАВА ТРАВА, ТЕМНО МАЛАХ│ТОВ│  ТОПОЛ│,
СМАРАГДОВ│ ХВИЛ│ МОРЯ. ∙О НЕ ЕТЮД, ТО ЗДАЧА.
     ф│ВЧИНКА НУДИЛАСЬ ▓ ВСЕ ЗАЗИРАЛА ДО МОГО МАЛЮВАННЯ. яЕВНО ТОМУ НА НЕ┐ Й
ЦИКАЛА  МАТИ. ъР│М  ТОГО,  Д│ВЧИН│  НЕ ДАВАЛА СПОКОЮ  ЩЕ  Й ЗДОРОВЕННА ЧИ ТО
Д│ВИЦЯ, ЧИ ТО МОЛОДИЦЯ. тИСОКА, М'ЯЗИСТА │З ЗАРОДКОВИМИ ПИЛКАМИ. я│Д ЯКИМИСЬ
ЗЕЛЕНИМИ  Б│К│Н│.  ∙ОБ  ЗРОЗУМ│ТИ,  ЩО  ВОНА КОБЕЛ. НЕ  ТРЕБА БУЛО  ВЕЛИКОГО
РОЗУМУ. ▓ ДОСВ│ДУ.  рЛЕ МАТИ ЦЬОГО ГЕТЬ НЕ УСВ│ДОМЛЮВАЛА. эАВ│ТЬ КОЛИ Б│ГАЛА
ЗА Б│ЛЯШАМИ ТА ВИПИТИ  ПИВА,  ТО ЛИШАЛА  ЦЮ  ЛЕСБ│ЯНКУ, ЩОБ ТА  НАЗИРАЛА  ЗА
Д│ВКОЮ.
     ъОЛИ МАТИ  П│ШЛА ЧЕРГОВИЙ РАЗ  НА  БАЗАРЧИК, А Д│ВИЦЯ-ГУСАР  ЗАЛ│ЗЛА  У
ПАРКУ ВОДУ, ТО Д│ВЧИНКА ВРАЗ ОПИНИЛАСЬ Б│ЛЯ МЕНЕ.
     - эЕ БО┐ШСЯ ПОЗУВАТИ?
     яОКРУТИЛА ГОЛОВОЮ: "э│!"
     ▀ СХОПИВ ЯЩИК З-П│Д КОНСЕРВ│В З УС│М ПРИЧАНДАЛЛЯМ │ ПОСП│ШИВ ДО  ЕЛ│НГУ
В ПОЧАТКУ П│РСА.
     ▓З  СЛ│ПУЧОГО  СЯЙВА │  СПЕКОТИ СТУПИЛИ У  СУТ│НКИ  │  ЛЕГКУ ПРОХОЛОДУ.
ыЬОХА. ёАН-ёАНИЧ │ КОЗАК КУБАНСЬКИЙ  Ї│Л│ПОВИЧ  ДАВИЛИ "АНАПУЛЬКУ" (яОРТВЕЙН
"рНАПА", 0.85 Л, М│Ц. 19% ). рЛЕ ЗАКУСЬ! - СТАВРИДКА "З ГАР'Ю".  ьЕН│ СЛИНОЮ
АЖ РОТА  ЗАЛИЛО.  рЛЕ  ЗАПРОШЕННЯ  ДО  СТОЛУ В│ДХИЛИВ.  яОПРОХАВ "Д│ЖУРКУ" В
АРЕНДУ.  чНАВ  -  КОРИФАНИ НЕ  П│ДГЛЯДАТИМУТЬ. яО-ПЕРШЕ, ЛЮДИ ВОНИ  СОЛ│ДН│,
ПО-ДРУГЕ - ТРИ ПЛЯШКИ "АНАПУЛЬКИ" ▓ ПЕРША В СЕЗОНi СТАВРИДКА!
     Ї│Л│ПОВИЧ ПОВОРУШИВ  ТАРАКАНЯЧИМИ  ВУСАМИ  │  ЖЕСТОМ  РИМСЬКОГО ОРАТОРА
ПОКАЗАВ НА ДВЕР│. эА ДВЕРЯХ ВИС│В ЧЕРВОНИЙ ТРУБЧАТИЙ ЗАМОК.
     - ъАМУФЛЯЖ, - ПОЯСНИВ Ї│Л│ПОВИЧ. - ЄАМ ЗАСУВКА. ЄЕБЕ НЕМА?
     - тСЕ ПРАВИЛЬНО. ьЕНЕ ТУТ НЕМА!
     ёВ│ТЛО ПАДАЛО СМУТАМИ ЧЕРЕЗ ЗАЛ│ЗН│ ШТАБИ. ф│ВЧИНКА СИД│ЛА НА СТ│ЛЬЦ│.
     ёПОЧАТКУ ЗРОБИВ ЛЕГЕСЕНЬКИЙ КОНТУР │ ПОЧАВ ПРОРОБЛЯТИ РУКИ ТА ЛИЦЕ.
     ф│ВЧИНА,  ЗРЕШТОЮ,  ПОДИВИЛАСЬ  НА МЕНЕ.  яЕРЕХОПИВ  ПОГЛЯД  │  ПОКАЗАВ
МОВЧКИ, ЩОБ СПУСТИЛА БРЕТЕЛ│ КУПАЛЬНИКА.
     тОНА ПОПУСТИЛА ОЧ│ НА СВО┐ ОГОЛЕН│ ПИПКИ.
     
     эАДИВИВШИСЬ ДОСХОЧУ, ПЕРЕВЕЛА ПОГЛЯД НА ПОПЕРЕДНЮ ТОЧКУ.
     чА ЯКИЙСЬ ЧАС  ВОНА П│ДВЕЛА ГОЛОВУ │ ПОДИВИЛАСЬ НА  МЕНЕ. ▀  КИВНУВ.  ▓
ВОНА СТЯГЛА ДО ЛОНА.
     - ЄА ЗН│МИ ВЖЕ ЗОВС│М...
     эЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА МЕНЕ, Р│ЗКО КРУТОНУЛА ГОЛОВОЮ: "э│!"
     ▓ ЗРАЗУ Ж  ЗА ДВЕРИМА  ПОЧУВСЯ  ГОЛОС ┐┐  МАТ│НКИ.  уОЛОС  ВЕРЕСКЛИВИЙ,
СУДЖЕНИЙ. р ТР│О  ПРОПИТИХ ГОЛОС│В  - БАСА, БАРИТОНА ▓ ТЕНОРА - ЗАСПОКОЮВАЛИ
┐┐.
     ▀ ДИВИВСЯ НА ВАЖКУ  ЗАСУВКУ │ ПЕРЕКОНУВАВ  СЕБЕ. ШО КОРИФАНИ  ВЖЕ  ОДНУ
ПЛЯШКУ  ЗАРОБИЛИ.  тРАЗ ЗА МО║Ю СПИНОЮ ГУРКНУВ  СТ│ЛЕЦЬ.  ьЕН│  ВСЕ СТИСЛО В
СЕРЕДИН│. юБЕРНУВСЯ -Д│ВЧИНКИ ТРИМАЮЧИСЬ ОДНОЮ  РУКОЮ  ЗА СТ│ЛЬЦЯ, ВИСТУПАЛА
│З КУПАЛЬНИКА...
     є ПОПОЛУДН║ БУВ Т│ЛЬКИ ыЬОХА. ЄОМУ ПЛЯШКА Д│СТАЛАСЬ ЙОМУ ОДНОМУ.
     ъОЛИ ПЛЯШКА БУЛА ЩЕДРО ПОЧАТА ПРИБ│Г Ї│Л│ПОВИЧ. ∙ОСИЛИ ВОРУШИВ ВУСАМИ │
СТРАШЕННО ВИРЯЧАВ ОЧ│.-
     - ■Р│Й уРИГОРОВИЧ! ▀ ВЗЯВ СТО!
     
     - "эЕ ЗАЛИВАЙ, Ї│Л│ПОВИЧ. эОГИ НЕ ВИТРИМАЮТЬ! - ЄУЛУБ У НЬОГО, ЯК ДОБРА
ШАФА, А НОГИ -Я│С Н│ЖКИ СТОЛИКА З ТЕРАСИ.
     - эЕ В│РИШ?!  я│ШЛИ, ПОКАЖУ! ўИМЧИКУ║МО  ЗА ЕЛ│НГ, ДЕ СТО┐ТЬ ШТАНГА  ТА
ГИР│.
     Ї│Л│ПОВИЧ.  ЗАМ│СТЬ  СХОПИТИСЬ  ЗА  ГРИФ  ШТАНГИ,  ПОКАЗУ║  НА ДАМУ П│Д
КРУЧЕЮ. ▀ ДИВЛЮСЬ НА ТОВСТЕННУ, СПЕЧЕНУ ДО БАГРЯНИХ ПУХИР│В, ПЛЯЖНИЦЮ.
     -яРИСЯГАЮСЬ, СТО! ьИ П│ШЛИ │ ЗВАЖИЛИСЬ... тОНА ТРОХИ Б│ЛЬШЕ СТА. ▀ ТОБ│
ПРАВДУ КАЖУ, ЩО ВЗЯВ, А ТИ НЕ В│РИШ... ёЛУХАЙ, ■Р│Й уРИГОРОВИЧ, НАМАЛЮЙ МЕН│
┐┐... НА ПАМ'ЯТЬ... эУ НАМАЛЮЙ.
     - фАЛЕКО │, ДО ВСЬОГО, ПРОТИ СОНЦЯ.
     - хТЬ... °КОДА...  яРАВДА, В  МЕНЕ МИНУЛОГО СЕЗОНУ БУЛА  ЦЕ  П│КАНТН│ША
ДАМА...  ёТО  ДВАДЦЯТЬ...  рЛЕ  Я  ВЗЯВ,  ХОЧ  НЕ  В│РИЛА,  ЩО  Я  ЩИРО  НЕЮ
ЗАХОПЛЕНИЙ... ЎЯ ВСЬОГО СТО, АЛЕ ТЕЖ ПРЕКРАСНА...
     ▀ В ЗАХОПЛЕНН│.
     ъОЛИ  МЕН│  ТРАПЛЯ║ТЬСЯ  ПЕРЕКЛАДАТИ МАЛЮНКИ  ТИХ РОК│В, │ Я  БАЧУ  ТОЙ
МАЛЮНОК Д│ВЧИНКИ,  ТО  НЕ  МОЖУ  ПРИГАДАТИ  ЯК  ┐┐  ЗВАЛИ  ▓  ЯК  МИ  З  НЕЮ
РОЗПРОЩАЛИСЬ.  р ОТ У ВС│Х ДЕТАЛЯХ БАЧУ, ЯК МИ СТО┐МО ЗА ЕЛ│НГОМ │ Ї│Л│ПОВИЧ
ПОКАЗУ║  МЕН│  СВОЮ  ПАС│Ю.  1 КОЖНОГО РАЗУ Я  АЖ ЗДРИГАЮСЬ, ТАК Ч│ТКО  БАЧУ
ЧОТИРИ СКЛАДКИ ЖИРУ ЗАМ│СТЬ ШИ┐, ГРУДЕЙ │ ЧЕРЕВА.
     ▓6.III.98.

юёЄрээ▀ ьюфхы№ рухэЄр "▀Ёхьш"

     ▀ ЧОМУСЬ ЗАВЖДИ ДУМАВ, ЩО рКТОРКА НАБАГАТО МОЛОДША ЗА МЕНЕ. тОНА ПОЧАЛА
ПРИХОДИТИ ДО МЕНЕ В ГОСТ│  ПiСЛЯ ТОГО, ЯК Я, ЗРЕШТОЮ, ОДЕРЖАВ КВАРТИРУ. їОЧА
БУЛИ  МИ  З  НЕЮ  ЗНАЙОМ│  ЩЕ  РАН│ШЕ. т│Д  iНШО┐  АРТИСТИЧНО┐  БРАТ│┐  ВОНА
В│ДР│ЗНЯЛАСЬ НОРМАЛЬНОЮ ПОВЕД│НКОЮ.  ЄОБТО НЕ  ВПАДАЛА В ЗАЙВУ АФЕКТАЦ│Ю  ДЕ
ТРЕБА i ДЕ ЗОВС│М НЕ ТРЕБА. тОНА ПРОБУВАЛА СЕБЕ ЩЕ В ЖАНР│ КАЗКИ. ЄАКО┐ СОБ│
ГЕРМЕТИЧНО┐  М│СЬКО┐ КАЗКИ, МОЖЕ  СКОР│ШЕ  НАВ│ТЬ  М│СТЕЧКОВО┐.  ёПРОБИ БУЛИ
НЕПОГАН│. рЛЕ В  ТИХ УМОВАХ  ОСТАНН│Х СОЛОДКИХ СУДОМ тЕЛИКОГО  чАСТОЮ ПРО ┐Х
РЕАЛ│ЗАЦ│Ю ГОД│ БУЛО Й ДУМАТИ.
     ▀КОСЬ МЕН│ НЕ ВИПАДАЛО ПОПРОХАТИ ┐┐ ПРО ПОЗУВАННЯ. їОЧА Я ЗНАВ, ЩО ЧАСУ
З НЕ┐ ТОД│ ВИСТАЧАЛО. эАВ│ТЬ ЯКОСЬ БУЛО НЕЗРУЧНО  ПРОХАТИ МИЛУ рКТОРКУ П│СЛЯ
ВСЯКИХ РОЗУМНИХ │ ДУЖЕ РОЗУМНИХ Д│АЛОГ│В ПОСТОЯТИ ГОЛЯКА.
     ЄИМ  ПАК, ЩО  ВОНА  МЕН│ САМА  ПРИВЕЛА  К│ЛЬКОХ  СВО┐Х ПОДРУГ.  р  Т│ В
ПЛАСТИЦ│ РУХУ БУЛИ ПРОСТО КАЗКОВ│!
     ЄА  ВСЕ Ж ЯКОСЬ, ОТ НЕ  ПАМ'ЯТАЮ З ЯКО┐ НАГОДИ, А ВСЕ Ж РОЗДЯГНУВ ┐┐. ▀
САМЕ ТОД│ ЗАНОВО ОПАНОВУВАВ МАЛИНОК ТУШШЮ ОЧЕРЕТИНОЮ ТА ГУСЯЧИМ ПЕРОМ.
     
     ыЮДИНА ВОНА БУЛА  ДО  ВСЬОГО Ц│КАВА,  ОТОЖ  │  ПОПРОХАЛА  МЕНЕ ДЕСЬ  НА
ПОЛОВИН│ СЕАНСУ ПОКАЗАТИ ┐Й МАЛЮНОК.
     -  ю!  ▀К ВСЕ  Ч│ТКО...  р  ОТ  ьИКОЛА яЕТРОВИЧ ЗАВЖДИ  РОБИВ ЯКОСЬ ВСЕ
ЗАГАДКОВО, НЕДОГОВОРЕНО...
     - р Х│БА ВИ ЗНАЙОМ│ З ьИКОЛОЮ яЕТРОВИЧЕМ? тИ Ж НiКОЛИ НЕ ЗГАДУВАЛИ...
     -  ьИКОЛА   яЕТРОВИЧ  МАЛЮВАВ   МЕНЕ  БАГАТО  РАЗ│В.  ▀,  МОЖЛИВО,  БЕЗ
ПЕРЕБ│ЛЬШЕННЯ СКАЗАТИ, ЙОГО ОСТАННЯ  МОДЕЛЬ... ч НИМ БУЛО ТАК Ц│КАВО...  В│Н
СТ│ЛЬКИ  ВСЬОГО ЗНАВ... эУ Й ДО ВСЬОГО, ДУЖЕ ПРИ║МНО, КОЛИ ТЕБЕ  МАЛЮ║ ТАКИЙ
МАЙСТЕР "АКТУ", ЯК ьИКОЛА яЕТРОВИЧ...
     -  ЎЕ  ПРАВДА.  ъОЛИ  Я  ВЧИВСЯ  В   ХУДОЖНЬОМУ,  ТО  ЗАПРИЯТЕЛЮВАВ  │З
Б│БЛ│ОТЕКАРКАМИ.   тОНИ  Й  ДОЗВОЛЯЛИ  МЕН│  ГОДИНАМИ  КОЛУПАТИСЬ  У  СТАРИХ
ЗАРУБ│ЖНИХ ЖУРНАЛАХ │З  МИСТЕЦТВА. сУЛИ ТАМ ЗНАМЕНИТ│ "ёТУД│О", "сУХ АРТ" ТА
ЩЕ Й ВСЯК│ │НШ│.  ьАЙЖЕ В КОЖНОМУ НОМЕР│ БУЛО  ПО "НЮШЦ│" уЛУЩЕНКА. уОЛЕНЬК│
ЗОВС│М, У ЧОРНИХ ПАНЧОХАХ, У ЯКИХОСЬ ЛИШЕ ДИВНИХ КАПЕЛЮХАХ. ЄОД│ ЦЕ ДЛЯ МЕНЕ
БУЛО ВРАЖАЮЧИМ В│ДКРИТТЯМ. сО  ЩЕ З│ ШКОЛИ Я ЗВИК ДО ЙОГО ЧУДОВИХ  ПЕЙЗАЖ│В.
юСОБЛИВО  МЕН│  ПОДОБАВСЯ ОДИН  "рЗОВСЬКЕ МОРЕ" -  ЗЕЛЕН│  ПРОЗОР│  ХВИЛ│  З
ФioЛЕТОВИМИ  В│ДБЛИСКАМИ  НА  ГРЕБЕНЯХ... эУ,  А  ЯКЩО  ПО-ПРАВД│.  ТО  НАС,
ШКОЛЯР│В,  НЕ СТ│ЛЬКИ Ц│КАВИЛА ЙОГО СЛАВА ПЕЙЗАЖИСТА, ЯК ПОСТ│ЙН│ iСТОР│┐  З
ЙОГО НАЩАДКОМ  °УРОЮ. °УРА БУВ  ЧИ  НА КЛАС ЧИ НА  ДВА  ПОПЕРЕДУ МЕНЕ. ьАЙЖЕ
ЩОДНЯ  З'ЯВЛЯЛАСЬ  НА ВЕЛИКУ  ПЕРЕРВУ ЙОГО МАТУСЯ. ▀К  РУДИЙ  МЕТЕОР ВЛ│ТАЛА
ьАР│Я  фАВИД│ВНА  В  НАШ  ДОВЖЕЛЕЗНИЙ ТЕМНИЙ КОРИДОР  З ПОСТ│ЙНО  ВКЛЮЧЕНИМИ
ЛАМПОЧКАМИ. т│Д ТИХ  ЛАМПОЧОК  ПУСКАЛА ЗАЙЧИКИ  Д│АМАНТОВИМИ  СЕРЕЖКАМИ.  эА
ШВИДКОМУ КРОЦ│ РОЗКРИВАЛА РЕДИКЮЛЬ │ ВИСМИКУВАЛА  В│ДТ│ЛЯ °УРИН СН│ДАНОК. ▀К
ПРАВИЛО, ФРАНЦУЗЬКА БУЛОЧКА, РОЗР│ЗНА НАВГАД, ЩЕДРО ВМАЩЕНА МАСЛОМ, А  ЗГОРИ
ТЕЖ ЩЕДРО НАЛОЖЕНЕ ВАРЕННЯ ЧОРНО┐ СМОРОДИНИ.
     - є-У-У! - чДРИГНУЛАСЯ i ПОВЕЛА ПЛЕЧИМА рКТОРКА.
     -  юТОЖ БО! °УРА ТЕЖ ВЕРЕЩАВ: "є-У-УУУУ"  │ КИДАВ МАМ│ В ОБЛИЧЧЯ... эУ.
ьАР│Я фАВИД│ВНА П│ДН│МАЛА БУЛОЧКУ - i ТИХЕНЬКО В│ДНОСИЛА В КОРИДОР ёАШ│. ∙ОБ
ТОЙ ДОПОМ│Г °УР│ З МАТЕМАТИКИ.
     -  ▀  ЗНАЮ,  ЩО ьАР│Я фАВИД│ВНА ВЕСЬ  ЧАС  БОРОЛАСЬ  │З °УРОЮ. р ьИКОЛА
яЕТРОВИЧ НЕ ДУЖЕ М│ШАВСЯ... т│Н МЕН│ САМ РОЗПОВ│ДАВ ТАКУ iСТОР│Ю.  ъОЛИ °УР│
БУЛО  РОК│В  ТРИ,  П│ШОВ  В│Н │З  НИМ ДО  ЗООПАРКУ. яОБАЧИВ °УРА ЛОТОШНИЦЮ З
Т│СТЕЧКАМИ. ▓ ЗАТЯВСЯ: "ъУПИ, КУПИ!"
     ьИКОЛА яЕТРОВИЧ КУПИВ. °УРА  ВРАЗ ┐Х ПОЖЕР. чНОВ КРИЧИТЬ: "ъУПИ, КУПИ!"
ьИКОЛА  яЕТРОВИЧ  ЩЕ  КУПИВ. °УРА  │ ЦЕ  ВМОЛОВ │ ЗРАЗУ  Ж: "ъУПИ,  КУПИ!.."
юБ'┐ВСЯ ДО БЛЮВОТИ Й ПРОНОСУ... ыЕДЬ В│ДКАЧАЛИ.
     ▓ ьИКОЛА яЕТРОВИЧ, │ ьАР│Я фАВИДiВНА ВСЮ Н│Ч  НЕ  СПАЛИ. р ВРАНЦ│ °УРА,
ЯК Т│ЛЬКИ ПРОКИНУВСЯ, ЩОСИЛИ ЗАВОЛАВ: ''їОЧУ Т│СТЕЧОК!!!"
     " ЄУТ  Я ЗРОЗУМ│В, - СКАЗАВ ьИКОЛА яЕТРОВИЧ,  -  ЩО В│Н  БЕЗНАД│ЙНИЙ. ▓
ЩОСЬ ПЕРЕДБАЧИТИ НЕМОЖЛИВО..."
     - ЎЕ ТОЧНО. ъОЛИ ПОМЕР ёТАЛ│Н, НАС ВС│Х З│БРАЛИ  В НАЙБ│ЛЬШОМУ КЛАС│. ▓
НАШ  ВИКЛАДАЧ  В│ЙСЬКОВО┐  СПРАВИ  │  Ф│З-РИ   ёЕРГ│Й  ъАСЬЯНОВИЧ.  ПЛАЧУЧИ,
ПОВ│ДОМИВ  ПРО ТЕ. ПРО ЩО  МИ ВЖЕ  ВС│ ЗНАЛИ. ▓  ТУТ  °УРА  уЛУЩЕНКО  ЩОСИЛИ
ЗААПЛОДУВАВ... ▀ ТОД│ ТАК ЗЛЯКАВСЯ. фУМАВ, ЩО °УРУ ЗАГРЕБУТЬ, А ВС│Х НАС, ЯК
СВ│ДК│В, ЗАТЯГАЮТЬ. сО В МО║МУ РОЗУМ│НН│ ТОД│ °УРА БУВ  ПРОСТО ХУЛ│ГАНОМ,  А
НЕ │Д│ОТОМ. эУ, А ЩО ЙОГО БАТЬКО ЗНАМЕНИТИЙ АГЕНТ эътф, ТО Я Й  НЕ СНИВ. яРО
ТЕ,  ЩО ьИКОЛА яЕТРОВИЧ МАВ ПСЕВДО "▀РЕМА"  │ БУВ "СЕКРЕТНИМ СОТРУДН│КОМ", А
ПРОСТ│ШЕ -  "СЕКСОТОМ", ВЗНАВ  Т│ЛЬКИ  ДЕСЬ  В  К│НЦ│ ШЕСТИДЕСЯТИХ З  ОДН│║┐
ПЕРЕДАЧ│ "ГОЛОС│В".  т Т│Й ПЕРЕДАЧ│ ГОВОРИЛИ, ЩО "▀РЕМА" З ДРУЖИНОЮ  "ПАСЛИ"
ТА "ОП│КАЛИ" тОЛОДИМИРА тИННИЧЕНКА ТА ЙОГО ДРУЖИНУ ЁОЗАЛ│Ю ▀К│ВНУ...
     -  эУ,  МЕН│  ЦЬОГО  ьИКОЛА  яЕТРОВИЧ  НЕ РОЗПОВ│ДАВ!...  -  чАСМ│ЯЛАСЬ
рКТОРКА.
     - ч│ МНОЮ ЩЕ Б│ЛЬШЕ ТОГО  - З│ МНОЮ  ьИКОЛА яЕТРОВИЧ Т│ЛЬКИ В│ТАВСЯ.  ▓
ХОЧА БАЧИЛИСЬ │З НИМ МИ ДУЖЕ ЧАСТО, ЖОДНОГО РАЗУ НЕ РОЗМОВЛЯЛИ.
     29. III. 98

эхсюур яхЁхъырфрўъш

     ▀К ПАМ'ЯТАЮ,  В ТОЙ ЧАС ▓ГОР  яЕТРОВИМ Б│ЛЬШЕ ВС│Х  КРУТИВСЯ У  СП│ЛЦ│.
фЕЛЕГАЦ│┐,  ГОСТ│, М│СЦЯ  В  ГОТЕЛЯХ,  МАШИНИ, АВТОБУСИ, КВИТКИ НА ВС│  ВИДИ
ТРАНСПОРТУ.
     ▀ З ▓ГОРЕМ яЕТРОВИЧЕМ БУВ У ПРЕКРАСНИХ СТОСУНКАХ.
     яО  ПЕРШЕ, ▓ГОРЮ яЕТРОВИЧУ ДУЖЕ  ПОДОБАЛИСЬ МО┐ МАЛЮНКИ. юСОБЛИВО ГОЛИХ
Д│ВЧАТ. яО-ДРУГЕ,  В│Н  ЗБИРАВ  КНИГИ ПО МИСТЕЦТВУ.  яО-ТРЕТ║,  В│Н  ВСТИГАВ
ПЕРЕЧИТАТИ ВСЮ ПРЕСУ │ ЗАВЖДИ БУВ У КУРС│ (ДОЗВОЛЕНОМУ) ВС│Х ПОТОЧНИХ СПРАВ.
эУ  А КР│М ТОГО, В│Н ЗАВЖДИ ВИРУЧАВ  МЕНЕ З КВИТКАМИ.  рЛЕ ЦЬОГО РАЗУ КВИТОК
ПОТР│БЕН БУВ МО┐Й ДИВН│Й МОДЕЛ│.
     ьЕН│ ТОД│ ДУЖЕ ПОГАНО  ВЕЛОСЯ. яРОТЕ  Я БУВ ВЕСЕЛИЙ │  БАДЬОРИЙ,  БО ДО
МЕНЕ ПРИ┐ХАЛИ ГОСТ│. ьО┐ НАЙДОРОЖЧ│ ГОСТ│. ▓ Я ПОВ│В ┐Х ПО СТАРОМУ ъИ║ВУ.
     юТОЖ  Б│ЛЯ  ёОФ│┐  ВОНА  Й  П│ДКОТИЛАСЬ ДО НАШОГО  МАЛЕНЬКОГО  ГУРТУ. т
БАДЬОРОМУ НАСТРО┐ Я Н│ЧОГО НЕ МАВ ПРОТИ ШЕ ОДН│║┐ СЛУХАЧКИ. эЕ ПАМ'ЯТАЮ, ЩОБ
КОЛИСЬ  ЩЕ  НА  МЕНЕ  З│ЙШЛО  ТАКЕ  НАТХНЕННЯ  ДО ОПОВ│ДОК.  ьО┐Х  БАЗАРИНОК
ВИСТАЧИЛО БЕЗ ПЕРЕДИХУ ДО САМ│С│НЬКИХ СУТ│НОК.
     фОМОВИЛИСЬ,  ШО  МАЛЮВАТИМУ  В  КВАРТИР│  ┐┐  Т│ТОНЬКИ.  Є│ТОНЬКА  НАЧЕ
ПЕРЕКЛАДАЧКА iЗ Н│МЕЦЬКО┐. р ЗАРАЗ ДЕСЬ У В│ДРЯДЖЕНН│.
     ъОЛИ МИ  ПОБАЧИЛИ ОДНЕ ОДНОГО, ТО Я ТАК ЗАРАЗ РОЗУМ│Ю, ПРОСТО СЯЯЛИ В│Д
РАД│СНО┐  ЗУСТР│Ч│.  рЛЕ  КОЛИ  э.  ПЕРЕЙШЛА  ВУЛИЦЮ,  ЗАВЕРНУЛА  ЗА  Р│Г  │
ПОПРЯМУВАЛА  ДО ║ДИНИХ ДВЕРЕЙ  НА ФАСАД│,  ДУМАЮ, ЩО Я ВЖЕ  НЕ СЯЯВ. ЄО  БУВ
КАГЕБЕШНИЙ БУДИНОК │ БУЛИ 70 РОКИ.
     ўЕРГОВА З-ЗА БАР'║РУ МОВЧКИ ПОДАЛА ┐Й  КЛЮЧ. юХАЙНА, АЛЕ ТЕМНА, К│МНАТА
НА  ПЕРШОМУ  ПОВЕРС│.  яОКИ  э. ХЛЮПАЛАСЬ П│Д ДУШЕМ,  Я │З  СУТ│НОК СЕРЕДИНИ
К│МНАТИ  У ТЕАТРАЛЬНИЙ Б│НОКЛЬ ОБДИВИВСЯ  СУПРОТИВН│ В│КНА ЦЬОГО  ЗАМКНЕНОГО
ДВОРУ.  Є│ЛЬКИ В  ОДНОМУ  В│КН│  РУХАВСЯ  ЧОЛОВ│К.  ьАЙКА,  В│ЙСЬКОВ│ ШТАНИ.
тИЧАВЛЮВАВ КРЕМ │З ТЮБ│КА │ РОЗТИРАВ ПО ВИГОЛЕНИХ ЩОКАХ.
     э. ВИЙШЛА ГОЛЕНЬКА, ЗАЛ│ЗЛА НА КАНАПУ  З НОГАМИ │  ПОЖАДЛИВО  ЗАТЯГЛАСЬ
СИГАРЕТОЮ. ьОВ │З ТРУБИ ПУСКАЛА  ДИМ │  З│ СМ│ХОМ РОЗПОВ│ДАЛА ПРО  В│ДВ│ДИНИ
МИНУЛО┐ НОЧ│ РЕСТОРАЦ│┐. яОТ│М ЛЕГКО i НЕВИМУШЕНЕ ПЕРЕЙШЛА ДО СВО┐Х ПРИГОД У
Р│ДНОМУ  я│ТЕР│.  фЕТАЛ│ БУЛИ ВИРАЗНi. ўУЛОСЯ З  ТЕМБРУ РОЗПОВ│Д│, ЩО  "ъАМА
СУТРУ" ВИВЧАЛА НЕ З МАШИНОПИСУ.
     
     ∙ИРО  СКАЖУ,  МАЛЮВАЛОСЯ  ВАЖКО. эЕ  ЗНАЮ,  ХТО  Б  МАЛЮВАВ  ПРИ  ТАК│Й
"АГ│ТАЦ│┐" КРАЩЕ ЗА МЕНЕ, АЛЕ ВОНА САМА КИНУЛА МЕН│ РЯТ│ВНЕ КОЛО - ПИЯТКА  З
ТРЬОМА  ФРАНЦУЗАМИ. юТОЖ,  ЧИМ  Б│ЛЬШЕ  ВОНА  РОЗПАЛЮВАЛА СЕБЕ  СПОГАДАМИ  З
"КАРТ│НКАМИ", ТИМ Б│ЛЬШЕ ТВЕРЕЗ│ЛА МОЯ ГОЛОВА i ВПЕВНЕН│ШЕ ЙШОВ МАЛЮНОК. р В
НЕ┐  ЦЕЙ  СЛОВЕСНИЙ ВИБУХ  БУВ ЗАВЕРШАЛЬНИМ КРОКОМ  ДО  ПОЧАТКУ  РЕГУЛЯРНОГО
Ф│З│ОЛОГ│ЧНОГО Д│ЙСТВА...
     ЄАК ШО ПЕРЕЛЮБУ, О РАД│СТЬ, НЕ В│ДБУЛОСЬ...
     рЛЕ МАЛЮНКИ ВИЙШЛИ  ДОБР│. Є│ЛЬКИ ОТ  ДЕ ПОД│ЛИСЬ  Т│ МАЛЮНКИ, НЕ ЗНАЮ.
ыИШИВСЯ  ПЕРШИЙ НАЧЕРК У  ЗАПИСН│Й  КНИЖЦ│.  с│ЛЬШЕ ┐┐ НЕ  МАЛЮВАВ.  їОЧА ЩЕ
К│ЛЬКА РАЗ│В РАЗОМ │З ДРУЗЯМИ │ ┐┐ ВОДИВ ПО КИ┐ВСЬКИХ КРУЧАХ.
     ∙ОБ  ВСЕ ЗАВЕРШИТИ  КРАСИВО,  ДОВЕЛОСЯ ЗВЕРНУТИСЬ  ПО ДОПОМОГУ ДО ▓ГОРЯ
яЕТРОВИЧА. яРОХАЛА  ДВА  КВИТКИ Н│БИ ДЛЯ  СЕБЕ  │  СВОГО  МАЛОГО БРАТА. фУЖЕ
ПОСП│ШАЛА ДО я│ТЕРА.
     ыЮБЯЗНИЙ ▓ГОР яЕТРОВИЧ  ВСЕ ВЛАШТУВАВ ЯКНАЙКРАЩЕ. эАСТУПНОГО ДНЯ  МИ  З
НИМ ЗДИБАЛИСЬ У СП│ЛЦ│.
     - ▓ДУ НА їРЕЩАТИК. чА ЖУРНАЛЬЧИКАМИ...
     ▓  МИ СПУСТИЛИСЬ РАЗОМ ДО МЕТРО. ЄОД│ ТАМ СТОЯВ УСЬОГО  ОДИН  К│ОСК,  В
ЯКОМУ ПРОДАВАЛИ "│НОЗЕМН│" ЖУРНАЛИ ▓ ГАЗЕТИ.
     -  р! ▓ГОР яЕТРОВИЧ! ∙О НЕ ЗАХОДИЛИ?..  эУ Н│ЧОГО. тСЕ  ОДНО Я ДЛЯ  ВАС
ЛИШИВ ОСТАНН│Й НОМЕР  "фООКОЛА  ШВЯТА" З  ГАРНЕНЬКИМИ  Д│ВЧАТКАМИ.  юСЬ  ВАМ
"фООКОЛА  ШВЯТА"  │  сЛОКНОТ  АГ│ТАТОРА". яРАВДА, ВИ  МОЖЕТЕ ЙОГО НЕ  БРАТИ,
Т│ЛЬКИ  ЗАПЛАТ│ТЬ...  тИ  КАЖЕТЕ  -ДОРОГО?  чА  ДВОХ  Д│ВЧАТ  РУБЬ  ДВАДЦЯТЬ
-ДОРОГО?.. яО-ПЕРШЕ, ВОНИ  ЗАВЖДИ З ВАМИ, В  КИШЕН│.  яО-ДРУГЕ, ВОНИ  ЗАВЖДИ
ГОЛ│... яРАВДА ЗА Т│ Ж  РУБЬ ДВАДЦЯТЬ  ЗА ПЛЯШКУ  "Б│ОМ│ЦИНУ" ОТАМ  ЗА КАХВЕ
МОЖНА ЗАП│ЗНАТИСЬ  │З ЖИВОЮ.  рЛЕ  П│СЛЯ НЕ┐ У ВАС  МОЖУТЬ БУТИ  ДУЖЕ ПОГАН│
СПОГАДИ... ЎЕ ВЖЕ. ПО-ТРЕТ║... ▀ ВАС ЩЕ НЕ ПЕРЕКОНАВ?
     - яЕРЕКОНАЛИ,  ПЕРЕКОНАЛИ... - ПОСП│ШИВ  ▓ГОР  яЕТРОВИЧ  ЗАПЛАТИТИ РУБЬ
ДВАДЦЯТЬ │ ЗАБРАТИ ЛИШЕ "фООКОЛА ШВЯТА".
     ъОЛИ МИ  З НИМ ПРОЩАЛИСЬ, ▓ГОР  яЕТРОВИЧ ОБОМА РУКАМИ ПОТИС  МОЮ РУКУ │
ПРОНИКЛИВЕ СКАЗАВ:
     - ■РОЧКА, ТИ ЗНА║Ш - Ц│ МАЛЮНКИ ПРЕКРАСН│... ▓ МОДЕЛЬ... ТЕЖ.
     25.III.98.
     ыхфрўшщ ъ▓Є
     ┐ХАЛИ  З  КОНЦЕРТУ  В  ОДН│М  ТРОЛЕЙБУС│.  тИЙШЛИ  ОДНОЧАСНО  НА  ПЛОЩ│
ЄОЛСТОГО. ▀ СПИНИВ ┐┐ Й КАЖУ:
     - ▀ ■Р│Й ыОГВИН. ьАЛЮЮ ВСЕ ПРЕКРАСНЕ. їОЧУ ВАС НАМАЛЮВАТИ.
     - р Я ПРО ВАС ЗНАЮ. ьЕН│ РОЗПОВ│ДАЛИ... - ▓ СМ│║ТЬСЯ ПРИЯЗНО.
     - эЕВЖЕ? фЕ?
     - эА ПОБАЧЕНН│ У В' ЯЗНИЦ│...
     - їА! юН КУДИ ПРО МЕНЕ ЧУТКА Д│ЙШЛА... р САМ ДУМАЮ: "эЕ ПОСП│ШАЙ ПИТАТИ
- ЯК ТРЕБА, ТО САМА РОЗПОВ│СТЬ."
     фОМОВИЛИСЬ  ПРО  ЗУСТР│Ч ЧЕРЕЗ ТРИ ДН│. р ЗА ЦЕЙ ЧАС Я ДОМОВИВСЯ З МО┐М
ПРИЯТЕЛЕМ,  ТЕПЕР  В│ДОМИМ НА ВСЮ єКРА┐НУ Л│КАРЕМ, ЩО НА К│ЛЬКА ГОДИН Я МОЖУ
СКОРИСТУВАТИСЬ ЙОГО  ПОМЕШКАННЯМ.  тЛАСНЕ  НЕ  ЙОГО,  БО В│Н  ТАМ  ТИМЧАСОВО
ПЕРЕБУВАВ - ДОГЛЯДАВ i ЗА КВАРТИРОЮ, │ КОТА ГОДУВАВ.
     т│Н  ЗУСТР│В НАС  УЖЕ В  ДВЕРЯХ │  ПОПЕРЕДИВ,  ЩО  ЗА  ТРИ  ГОДИНИ  В│Н
ПОВЕРНЕТЬСЯ
     Є│ЛЬКИ  ЗА Л│КАРЕМ  ЗАЧИНИЛИСЯ ДВЕР│, СТЯГЛА З СЕБЕ БЛАКИТНУ СУКОНОЧКУ,
ЧОРНУ  ШОВКОВУ  КОМБ│НАЦ│Ю │  ВМОСТИЛАСЬ  НА КАНАП│. р  НА  КРАЮ КАНАПИ СПАВ
СМУГАСТИЙ КОТЯРА. чРЕШТОЮ, МОЯ
     ьОДЕЛЬ СТОМИЛАСЬ ▓ РОЗЛЯГЛАСЬ НА КАНАП│.
     ЄУТ  КОТЯРА ВСТАВ,  ПОТЯГСЯ,  ПОТЕРСЯ  ВУСАТОЮ  МОРДОЮ ОБ  ┐┐ КОЛ│НА  ▓
ВМОСТИВСЯ В НЕ┐ НА НОГАХ.
     фОВЕЛОСЯ  КОТА ЗНЯТИ │ ПОСТАВИТИ  НА П│ДЛОГУ.  ьАЛЮВАВ ТЕПЕР ВЖЕ ьОДЕЛЬ
ЛЕЖАЧУ. ъ│Т ВАЖКО ВИСТРИБНУВ НА КАНАПУ │ ЗНОВ ВМОСТИВСЯ В НЕ┐ НА СТЕГНАХ.
     фОВЕЛОСЯ ВИКИНУТИ КОТА ДО КУХН│. ъОТЯРА ОБРАЖЕНО │ ХРИПКО ПОНЯВЧАВ ТА Й
ЗАМОВК. юДИН ЗА ДРУГИМ П│ШЛИ К│ЛЬКА НАЧЕРК│В ЧОРНИЛЬНОЮ РУЧКОЮ.
     эАРАЗ УГОР│ ЩОСЬ  ХРУСНУЛО, ДЗЕНЬКНУЛО. юБЕРТАЮСЬ ДО ШИРОКОГО  СВ│ТЛОГО
В│КНА. ч  ОДНОГО  БОКУ ШТОРА  В│Д│РВАЛАСЯ. эА Н│Й ЗАВИС КОТЯРА │  ПЕРЕЛЯКАНО
НЯВЧАВ. фОВЕЛОСЯ СТАВИТИ СТ│ЛЬЦЯ │ ЗН│МАТИ КОТА. ъИНУВ ЦЕ ЛЕДАЩО НА КАНАПУ │
ВОНО СТАЛО НА ЧОТИРИ ЛАПИ │ НЕ ЗРУШИЛОСЬ.
     ЄОД│  УКРУТИВСЯ КАЛАЧИКОМ  Б│ЛЯ  ьОДЕЛ│  │ СОЛОДКО ЗАМУРКОТ│В...  ЄЕПЕР
МОЖНА БУЛО ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАТИ... АЛЕ ВИЙШОВ ЧАС.
     Є│ЛЬКИ  ВСТИГЛА  ьОДЕЛЬ ПРИЧЕПУРИТИСЬ У  ВАНН│Й,  ЯК  КЛАЦНУВ  ЗАМОК  │
ВСТУПИВ М│Й ПУНКТУАЛЬНИЙ ПРИЯТЕЛЬ.
     - фО РЕЧ│, ЯК ВАШОГО КОТА ЗВАТИ? - яРОНИКЛИВЕ СПИТАЛА ьОДЕЛЬ.
     - т│Н НЕ М│Й. МО┐Х ДРУЗ│В... ъУЗЯ. ъУЗЯ! -яОКЛИКАВ Л│КАР.
     
     ъОТЯРА НАШОРОШИВ ВУХА, КЛ│ПНУВ ОДНИМ ОКОМ │ ЗАРАЗ ЖЕ ЗНОВ ЗАПЛЮЩИВ.
     ЄОД│  Л│КАР ВЗЯВ КОТА ЗА ПЕРЕДН│ ЛАПИ │ ПЕРЕВЕРНУВ НА СПИНУ. -  юТАКО Й
ЛЕЖАТИМЕ, ПОКИ Я ПОВЕРНУСЯ │З МАГАЗИНУ З РИБКОЮ.
     ьИ  ПРОЙШЛИСЯ   ДО  ТРОЛЕЙБУСНО┐  ЗУПИНКИ,  ВИПРОШАЛИСЬ  │З  ьОДЕЛЛЮ  │
ПОВЕРНУЛИСЯ ВЖЕ ВДВОХ ДО ПОМЕШКАННЯ.
     чДОРОВЕННИЙ  СМУГАСТИЙ  К│Т  ъУЗЯ  ЛЕЖАВ У  Т│Й  САМ│Й  ПОЗ│ НАВЗНАК │З
П│ДНЯТИМИ ЛАПАМИ.
     Ё.  8. ч ьОДЕЛЛЮ МИ ШЕ НЕ  ОДИН РАЗ БАЧИЛИСЬ, АЛЕ ЧИМДАЛ│  МЕН│ СТАВАЛО
НЕЗАТИШН│ШЕ  З ┐┐  ОТОЧЕННЯМ.  эЕ  КАЖУ Н│ЧОГО ПОГАНОГО  ПРО  Ж│НОЦТВО. р ОТ
МОЛОДИКИ  ДУЖЕ  ВЖЕ БУЛИ  НАТРЕНОВАН│,  НАКАЧАН│, А  Л│ТН│  ЧОЛОВ│КИ ЗАНАДТО
ВВ│ЧЛИВ│ Й УВАЖН│ ДО КОЖНОГО МОГО СЛОВА. тЗАГАЛ│ ДО МО║┐ ПЕРСОНИ.  ▀К ВСЯКИЙ
СТРАНН│Й. Я ЦЕ  В│ДЧУВ НАВ│ТЬ РАН│ШЕ, Н│Ж  МЕНЕ ПОЧАЛИ  ПО-СПРАВЖНЬОМУ БРАТИ
П│Д ЗЯБРА... р  ТУТ ШЕ ТАК ДОБРЕ ОБСТАВИНИ  СКЛАЛИСЬ,  ЩО  Я НА  ПАРУ  РОК│В
ПОЛИШИВ "МАТЬ ГОРОД│В ЁУСЬКИХ"...
     ъОЛИ,  ЗРЕШТОЮ, ПОВЕРНУВСЯ, ТО Л│КАР СКАЗАВ МЕН│, ЩО  К│Т ъУЗЯ ЗАХВОР│В
НА ЧУМКУ │ ЙОГО ДОВЕЛОСЬ ПРИСПАТИ.
     р З ьОДЕЛЛЮ Я Б│ЛЬШЕ НЕ ЗУСТР│ЧАВСЯ...

     

     

Last-modified: Mon, 17 Sep 2001 06:44:33 GMT
ОЎхэшЄх ¤ЄюЄ ЄхъёЄ: