до цих одкровень одним: з'єднати долоні рук і вклонитися за східним звичаєм. Лама взяв мою ліву руку, подивився на червоний знак серця на долоні й згідливе кивнув головою. "Чи можу я сподіватися на ще одну зустріч з вами?" -- поспитав я. "Коли ураган минеться, приходьте в Таші Лхунпо, і ми продовжимо наш діалог",-- відповів лама. Украй схвильований, глянувши востаннє на мовчазного Будду, танки Майтреї і Вчителя Шамбали, я залишив монастир. Надворі в сліпучому сонці сяяли в усій своїй чистоті сніги й льодовики Гімалаїв. Та я знав: гори випромінюють невидиме світло, світло знання, яке прийшло з іншого світу і стражів якого знає лише купка людей. Ці величні істоти, архати, володіють не лише винятковою мудрістю і владою, що має космічне, позаземне походження, а й могутніми силами життя й смерті, що я вирішив -- мій обов'язок повідомити про Всепланетний ультиматум, нехай навіть це і викличе насмішки та недовіру читачів. 14. ЗА СВЯЩЕННИМ ПИСАННЯМ Пророки й провидці, що спілкувалися з надлюдськими істотами й отримали одкровення про майбутні часи, аби описати свій досвід і полегшити розуміння неможливого, вдавалися до символів та алегорій. Щоб обгрунтувати попередній розділ, де йшлося про особисті враження, годилося б навести уривки з Писань і виявити подібність між пророцтвами. Проте насамперед слід відповісти на запитання: чи можливо взагалі дізнатися про майбутнє? В наше ейнштейнівське століття вже ніхто не сумнівається, що коли сучасність реальна, то вона й мусить походити з реальності, бо ж реальне не може випливати з нереального. А це означає, що минуле таке ж реальне, як і майбутнє. Якщо сьогодення відчутне, то таким повинно бути й майбутнє, хоча наша оцінка того, що має статися, і може виявитися неточною. В нашому календарі 365 днів, і частини цих днів чи місяців ще не було, проте й вони присутні в календарі. Точнісінько так усі роки, що залишились до 2000 року, входять у XX століття. Якщо вірно запрограмований комп'ютер дає точні прогнози, то немає підстав вважати, що людський мозок не здатен на те саме. Засвідчують це достовірні випадки пророцтв, що справдилися -- наприклад, Нострадамусових. Ясно, що в царині пророцтв, як і в будь-якій іншій царині діяльності, одні особи більш компетентні, ніж інші. Не треба бути пророком, аби бачити, що сьогодні перед людством лише два шляхи: єднання світу й мир чи продовження конфліктів, війн і духовне виродження. Цікаво б знати, що ж говорили провидці про наше сьогодення. Як у попередньому розділі, де йшлося про легенди Азії, і в цьому розділі перевагу буде надано Тібету та Індії. Проте і Біблія має численні рядки, що описують астрономічні явища в "новітні часи". Пророк Ісайя, наприклад, мовить про "нові небеса й нову землю (66,22)". У Новому завіті святий Лука пише про "знаки на Сонці, Місяці й зорях" (21,11)". Армагеддон "Апокаліпсису" має синонім в азіатських текстах, де його називають "Битвою Шамбали". Згідно з тібетськими текстами, коли зло з його ненавистю, війною і моральним занепадом охопить усе людство, Шамбала єдина збереже вчення Будди. Вчені лами вірять, що епоха ця вже настала і що остання битва між силами Світла і силами Пітьми вже точиться. Вони кажуть, що коли ворог з'явиться біля царства Шамбали, її володар збере свої легіони священних істот і атакує орди зла. "Шамбала Смонлам" так описує цю битву: "Безстрашний серед своєї армії богів, Зі своїми дванадцятьма легіонами, Ти скачеш на коні, Встромляєш спис у груди Хануманди -- Ватажка злих сил, що піднялися Проти Шамбали, І так буде знищене зло". Тібетські тексти стверджують, що ця ера покари триватиме триста років і очистить світ від зла. У цей період навіть Трансгімалайське плато покриє вода, можливо, хвилі потопу. Супроводжуваний вулканічними виверженнями й ураганами, цей катаклізм буде таким нищівним, що мало хто вціліє. Але істинне вчення збережеться і народиться новий світ, де просвітлені сяятимуть, як "зорі в небі". Тхубтен Джігме Норбу, верховний лама, видатний знавець давніх буддійських текстів Тібету, написав в Індії такі рядки: "Майбутнє для нас значною мірою невідоме, проте, очевидно, воно не буде для світу легким, якщо вірити легенді про Шамбалу і зважати на дедалі зростаючі руйнівні дії людини". Огляд тібетського фольклору був би неповним без згадки епосу про Гесер-хана, що не входить до списку основних буддійських творів. Цей великий епос, відомий від Тібету до Монголії та Ладакху, оповідає про Гесера з Ліна, майбутнього визволителя Азії. Епос походить, очевидно, з північно-східного Тібету. Питання, чи пов'язаний він із давнім тібетським культом Бонпо, сходознавцями не вирішено. Та як би там не було, епос істотно вплинув на буддистів Азії. Найвища вершина снігового хребта Амне-Мачін, східного відгалуження Куньлуня, у племені голек називається Іесер-пхо-бран, тобто Палац Гесера. Вважається, що резиденція цього легендарного царя розташована десь між Дже-кундо й Канцзе. Александра Девід-Ніл, яка одвідала князівство Лін півстоліття тому, написала книгу "Надлюдське життя Гесера з Ліна". Можна вважати, що цій легенді щонайменше тисяча років, хоча деякі вчені й наполягають, що їй передувала якась більш рання версія. У минулі віки зображення Гесер-хана наносилися на танки, що відтворюють образ великого буддійського реформатора XIV століття Цзонкаби, засновника монастиря Таші Лхунпо поблизу Шігадзе. Це -- центр тібетського езотеризму, де культивується і вивчається наука Шамбали -- калачакра. П'ятдесят років тому тібетські лами-містики запевняли, що Гесер та його помічники справді живуть у Тібеті, що народилися вони в Шамбалі. Тож пророцтва володаря Шамбали напрочуд схожі на пророцтва Гесера з Ліна, як це засвідчує уривок з "Велінь Гесер-хана": "Коли на п'ятому році з'являться вісники Північної Шамбали, не забудьте зустріти їх". У цьому тексті немає згадки про тварин чи елементи, невіддільні від тібетської календарної системи, отож годі з'ясувати, що означає тут "п'ятий рік". Проте згадка, що мають з'явитися посланці Шамбали, сама по собі знаменна. Лами, що знають калачакру, підкреслюють критичний характер нашого століття, їх передбачення щодо історичних подій на диво точні. Скажімо, коли вибухнула перша світова війна, лхаський оракул заявив, що Німеччина -- це "слон, якого неодмінно повалять". У XIX столітті цей оракул попередив, що в другій половині Року дерев'яного дракона (1904) на Лхасу нападуть зовнішні вороги. Британський експедиційний корпус виступив проти Тібету 1903 року, а 1904 року Лхасу було окуповано. Підполковник Л. А. Уедделл, що брав участь у цій кампанії як головний хірург британської армії, пізніше написав таке в книзі "Лхаса і її таємниці (1905)": "Вражає, як змогли астрологи Тібету завбачити спустошливу бурю, що готувалась проти їхньої країни, задовго до її початку, і як вони точно визначили рік, коли вона розпочнеться"^ Полковник Янгхазбенд і сер Чарлз Белл і собі пишуть, що особисто читали це давнє пророцтво в Лхасі. Не менш вражає надруковане провіщення Китайської революції 1911 року, що з'явилося в Тібеті задовго до падіння Піднебесної. Близько 1920 року монастир Тенджілінг обнародував дивне пророцтво про те, що тринадцятий далай-лама, який правив тоді, буде останнім. Перед своєю смертю в 1933 році далай-лама Тхубтен Г'яцо зробив схожу заяву про те, що в Тібеті настає кінець ламаїзму, і застеріг про необхідність готуватися до великих змін у найближчому майбутньому. Зі встановленням соціалістичного ладу в Китаї і вигнанням чотирнадцятого далай-лами в Індію, вікова буддійська традиція в Тібеті майже зникла. Найкращі пророки -- ті, хто провіщує неможливе. Тринадцятий далай-лама, певно, саме і був таким провидцем. Під час своєї центрально-азіатської експедиції наприкінці 20-х років і Микола Реріх чув пророцтва про "останнього далай-ламу" й про те, що місто Лхаса "порине в морок і знелюдніє". В одній із давніх тібетських книг є цікавий розділ з описом навіть зовнішності правителів, за яких Тібет занепаде. Проте цей текст і стверджує, що згодом Країна Снігів відновить свою незалежність. Писемні й усні традиції Тібету щодо епохи Майтреї підсумував Микола Реріх: "Передбачено, що появу Майтреї слід очікувати після війн. Але остання війна вестиметься за Істинне Вчення. Кожен, хто підніметься проти Шамбали, буде подоланий у всіх його діях, і хвилі знесуть їхні житла". Реріх. цитує і почуте від одного освіченого і лами: "Зірки вказують на нову еру. Зараз космічний вогонь наближається до Землі. Людство буде піддане випробуванням, аби побачити, чи достатньо розвинувся його дух". З одного тібетського джерела випливає, що ми вступаємо в нову епоху величезного значення, критерієм якого буде духовне зростання. Період, в якому ми зараз живемо, має матеріалістичний характер, тож перехід від суто матеріалістичної цивілізації до культури духа буде болісним. Священні писання Індії теж указують на кінець темної ери Калі-юги і початок Сатья-юни -- ери Світла. "Вішну-пурана" так описує кінець нашого циклу: "В еру Калі-юги триватиме занепад, поки рід людський не наблизиться до критичної межі свого самознищення. Коли настане кінець Калі-юги, на Землю спуститься Калькі на білому коні -- божественна сутність, що має духовний вигляд і вісім надлюдських якостей. Він відновить на Землі справедливість. Коли Сонце, Місяць, Тіш'я і Юпітер стануть в одному Домі (мається на увазі Дім Зодіака), почнеться епоха Кріта -- або Сатья-юги". На думку сходознавців, Тіш'я -- це одна із зірок у сузір'ї Рака. Початок нової ери, отже, наступить, коли ця зірка зійдеться з Сонцем, Місяцем і Юпітером. Тіш'я -- це й ім'я одного з минулих Будд, які були на Землі до Сіддгартхи Гаутами. Це може бути випадковістю, проте слід у зв'язку зі сказаним зазначити, що Ті-ша в давній китайсько-тібетській астрології -- назва однієї з сімдесяти двох "шкідливих" зірок, які мають значущу назву "Мучителі Землі". Таке тлумачення санскритологи можуть поставити під сумнів, проте одне безперечно: Тіш'я -- це або зірка, або комета. Індійські мудреці благають, аби з'явився Калькі, якому судиться знищити руйначів. "Вішну-пурана" заявляє, що він "відновить на Землі справедливість, і дух тих, що живуть наприкінці Калі-юги, пробудиться, стане чистим, як кристал, і започаткує нову расу, що виконуватиме закони Кріта-юги, або Чистоти". В Індії Калькі зображають як вершника на білому коні з кометоподібним мечем у руці. Білий кінь зображено з піднятою правою ногою -- коли він ударить нею об землю, вона задвигтить, усі злочинці на Землі загинуть і зло буде знищено. "Калькі-пурана" так описує прихід Калькі: "Я народжуся в обителі Шамбали. Я поверну на Землю двох правителів: Мору й Девапі. Я встановлю Сатья-югу і, коли знищу змія Калі, повернуся в свою обитель". Видатний філолог Макс Мюллер ім'я Мору ототожнює з індійською династією Маур'я. Махатма Мор' я, якому присвячено цю книгу, теж належить до цієї царської династії. Нащадок Сонячної династії відновить її. Девапі, або Девакі, мати Крішни й прототип діви Марії, уособлює жіночий принцип і добре передвістя долі жінок. Чи має кометоподібний меч Калькі або зірка Тіш'я якусь причетність до того небесного тіла, що повинне спалахнути в Сонячній системі? Сучасна астрономія нічого не знає про таку невидиму зірку, якщо тільки це не так звана "чорна дірка", що не випромінює і не відбиває світла, але має напрочуд могутнє поле тяжіння, попри малий розмір свого ядра. Вчені ще надто мало знають про такі гіпотетичні зірки. Шановний махатма Мор'я писав у листі до Сіннетта (1882) про "Раджу-сонце" за Юпітером. Це може пролити світло на загадку "астрономічного тіла", про яке йшлося в попередньому розділі. Жоден астроном не може сказати чогось певного про це небесне тіло, бо воно ще не втрапило в об'єктиви їхніх телескопів. Тим часом наведемо уривок з листа махатми: "За Юпітером знаходиться цар-зірка (Раджа-сонце), яку не побачить око жодного смертного в цьому циклі. Якби її можна було побачити в надпотужний десятитисячократний телескоп, то й у цьому випадку вона була б крихітною цяткою, яку забивав би блиск будь-якої планети; проте це світило тисячократ більше за Юпітер. Сильні збурення в атмосфері Юпітера й навіть його Червона Пляма, що так інтригує вчених сьогодні, пояснюються: 1) рухом і 2) впливом цієї Раджа-зірки. Хоча сьогодні ця зірка й настільки далеко в космосі, що ми її не бачимо, металічна субстанція, з якої вона складається, розширюється і поступово перетворюється в газоподібні потоки". У 30-х роках махатма Мор'я знову натякає на це астрономічне тіло: "Я вже давно говорив, що наближається нове світило, але воно ще невидиме для спостерігачів". Одна з легенд, що їх зібрала на Сході Олена Реріх, яскраво описує війну на небесах, про яку мовлять численні священні тексти: Вогненний звертається до Володаря Пітьми: "Ти отруїв повітря. Ти осквернив води. Ти спустошив Землю. Вогневі ти не дав ради, І тобі вогонь не кориться. Він тебе спопелить, Як світло розганяє темряву. З космосу я закличу Новий Вогонь, Що висушить твоє творіння. Володарю Пітьми, бережися вогню!" Хотілося б знати, чи не є той новий вогонь новою зіркою, що має з'явитись у небі в цьому столітті, як про те мовлять дані, наведені в "Діалогах у храмі"? Вражає, що різні джерела одностайно підкреслюють виняткову важливість нинішніх років, коли людство мусить обрати правильний шлях. Ці передбачення слід розглядати лише як застереження, спрямовані на те, аби людина мудро розв'язала планетарну кризу і не вважала її фатальною. Хіба вільна воля людини не її привілей? Треба лише діяти вірно й розважливо. 15. НА ПОРОЗІ КОСМІЧНОЇ ЕРИ Постає природне запитання: "Що можемо ми зробити, аби упередити або полегшити покару світовою кармою"? Судячи з того, що я дізнався за час свого перебування на Далекому Сході про планетарну кризу, найголовніша мета -- це нейтралізувати жахливу ауру Землі, що її створили накопичення ницих інстинктів людства. Вони супроводжують усі злочини, скоєні упродовж історії. Одночасні медитації про Мир і Братерство бодай на кілька хвилин у певні дні можуть творити чудеса, якщо проводитимуться на всій земній кулі. Це завдання вже частково виконують езотеричні й релігійні організації, проте кожен, хто бажає миру й злагоди на Землі, може приєднатися до цих благородних зусиль. Духовна праця заради очистки земної аури взагалі не вимагає приналежності до якоїсь релігії. Більшість жителів Заходу вірять, що релігія -- це служіння Богу в церквах під орудою священиків. Це хибне уявлення. У буддистів немає ніякого бога. У конфуціанців нема священиків, а стародавні перси поклонялися священному вогню на відкритому повітрі без храмів. Повітря й космос -- велетенська бібліотека, в книгах якої закарбоване все, що людина будь-коли сказала чи навіть прошепотіла. Зойки поранених, стогони катованих виповнюють космос. Земля, повітря, океан, уся планета взагалі -- вічні свідки вчинків людства. Заразні епідемії можуть бути фізичними (такими, що руйнують тіло) і моральними, які вбивають душу. Ми успішно боремося з багатьма недугами, та вкрай мало робимо, щоб знищити лиха, які нівечать людську душу. Справді, такі болячки, як наркоманія чи статеві збочення, поширені сьогодні більше, ніж будь-коли. А націю, хвору фізично чи духовно, закон еволюції неодмінно прирікає на зникнення. Оскільки загрозлива темна аура, що отруює планету, на якій ми живемо, нависла над усім людством, ми повинні якось уберегти себе від гніву розбурханих елементів. Це підказує нам здоровий глузд. Муні Садту, йог польського походження, що пройшов навчання в Індії, відбиваючи погляди вчених раджа-йогів, вважає, що ми зараз опинилися на перехресті доріг. Одна з них веде до духовного сходження і нової ери культури, інша -- до деградації і занепаду і це може навіть призвести до розпаду всієї планети, оскільки порушується її еволюція. Можна запропонувати інше, конкретніше вирішення проблеми. Потрібно настільки змінити наші соціальні структури, щоб унеможливити почуття національної зверхності чи замкнутості, які призводять до конфліктів і воєн; тоді аура планети перестала б погіршуватися так катастрофічно швидко. Слід зазначити, що за таємною наукою Сходу духовне отруєння світу безконечно небезпечніше, ніж радіоактивне чи хімічне забруднення. Ця програма могла б започаткувати перегляд усіх політичних і економічних структур для встановлення Всепланетної держави, де міжнаціональні конфлікти стали б лише жахливим спогадом про минуле. Лише Всесвітній уряд здатен усунути причини збройних конфліктів і діяти, як безпристрасний суддя, маючи метою лише благо людства. Я висловлюю тут власні міркування про об'єднання світу і загальне роззброєння. У чомусь я можу помилятися, проте як досягнути цієї мети, не так і важливо. До створення Всесвітнього уряду важливу роль може відігравати ЮНЕСКО. Ця організація могла б дослідити національні, расові, економічні, релігійні й ідеологічні причини, що викликають війни, і скласти програму викорінення їх. Без Усепланетного уряду і сильних інтернаціональних поліцейських сил годі досягти загального роззброєння. Слід чітко усвідомити: як звичайну, так і ядерну зброю виготовлено, аби колись пустити її в дію, а це -- жахлива перспектива. І навіть у найкращому випадку, коли до неї не вдадуться, все одно вона забирає колосальні людські ресурси й кошти, які можна було б пустити на загоювання виразок сучасного суспільства. Схоже, існує лише один шлях до створення Всесвітнього уряду -- об'єднати всі планетні природні ресурси, засоби виробництва, творчі досягнення і наукові знання. "Одна планета -- одна сім'я народів", "Всепланетний уряд для космічного віку" -- такими мають стати гасла цього уряду. Справедливий розподіл земних багатств слід доручити всесвітній владі, створеній не з демагогів, а з учених різних галузей науки й філософів, бо наука по своїй суті інтернаціональна, тоді як політика націоналістична, а релігія -- сектантська. Атож, несправедливо вимагати від працелюбних народів зректися своїх прибутків на користь менш діяльних, проте найбільш розвинуті країни могли б, як це вони почасти й роблять сьогодні, допомогти країнам, що розвиваються, підвищити їхній виробничий рівень і добробут. Загальне роззброєння -- не утопія, державні діячі вже сьогодні працюють над обмеженням озброєнь. Що ж до Всепланетного уряду, то ядро його можна створити на базі ООН. Найбільш прийнятною організацією, яка визначала б причини виникнення війн, може бути ЮНЕСКО. Людству слід гоїти свої болячки, а не дурманити себе наркотиками. Лише об'єднання істориків, антропологів і соціологів здатне забезпечити універсальне лікування, звичайно, якщо самі ці лікарі візьмуть за основу собі Доктрину Серця. Існує величезне поле діяльності, щоб усунути нездорову ситуацію на нашій Землі, і кожен може взяти участь в цій благородній праці. Чи є щось важливіше за об'єднання нашої планети? Цілком ймовірно, що більшість людей замкнуться в своєму самовдоволенні й нехтуватимуть пересторогою. Саме їм призначаються слова з "Одкровення"; "Змести тих, хто нищить Землю". Як тільки людина збагне, що психічне забруднення Землі -- злочин, і прагнутиме жити в злагоді з матір'ю-природою, вона увійде в космічну еру й стане до лав інших зоряних цивілізацій, що їх на нашій планеті представляє Шамбала. Геоцентрична й антропоцентрична психологія землянина, що тішиться ілюзією своєї винятковості, видається сміхотворною на тлі сяючих в небі численних світів. Коли народи збагнуть свій реальний зв'язок із безконечним космосом, тоді з'явиться і почуття відповідальності перед матір'ю-природою. І для людини настане пора гармонійного життя в світі, до якого належить. Лише тоді чорні хмари, що загрожують усьому живому на Землі, розвіються. ВИСНОВКИ Думка про існування стародавньої общини Стражів Людства десь у Тібеті, як уявна Шангрі-Ла, безумовно, надто неймовірна для раціонально мислячого західного читача. Проте вивчення історичних даних у країнах, розташованих далеко одна від одної, засвідчує суттєву подібність повідомлень і хронік, що розповідають про такий центр і про мудреців, які упродовж довгих століть розвивають своєрідну культуру й науку в захисній ізоляції засніжених гірських хребтів Азії. Земля Безсмертних, куди колись вирушив великий Лао-Цзи, могла бути тією самою колонією видатних філософів. Історичні аннали Китаю згадують про делегації, відправлені правителями Піднебесної до Духів Гір. Відомо кілька китайських імператорів, що справді зустрічалися з цими вищими істотами й отримували від них поради тоді, коли державні справи вимагали важливих рішень. Існування Калапи, або гори Меру на півночі Індії, не викликає сумнівів у брахманів. Жоден освічений індус не сумнівається, що в Гімалаях живуть мудреці-ріші. Реальність царства Північної Шамбали підтверджується вченими ламами Тібету й Монголії. Ця країна згадується в щоденниках перших єзуїтських місіонерів у Тібеті, таких як Каселла й Кабрал. Сучасні дослідники, як-от Пржевальський, Оссендовський, Девід-Ніл і Реріх писали про стійку традицію щодо Шамбали, з якою вони стикалися в Азії. Всі ці повідомлення вказують, що в серці Азії приховується добре організована община мудреців. Заслуговує на увагу, що місцем призначення Аполлонія Тіанського був Тібет, де він зустрів людей, які "знали все". Загадкові листи пресвітера Іоанна папам і королям Європи й собі мають зворотну адресу -- "Центральна Азія". Новий завіт розповідає про магів, що прийшли у Віфлеєм з країни на Сході. Ці астрологи й провидці мусили бути вчителями таємної науки, яка дозволила їм визначити місце народження Ісуса і точний час цієї події. Куди вони пішли, коли виконали свою місію? Очевидно й те, що більшість носіїв Світла пов'язувалася з Шамбалою, царством магів, традиції яких століттями зберігалися в давніх містеріях, священних писаннях і таємних братствах Сходу й Заходу. Інтригуючі послання до народів свідчать про обізнаність їхніх авторів з історичним процесом. Цей інтерес до людства спонукає Братство мудреців втручатися щоразу, коли ситуація стає критичною. Постає природне запитання: чому з одного й того ж джерела виходять посланці до людства з цілковито різними дорученнями? Але треба мати на увазі, що ці "астронавти духу" мають справу з людським океаном загалом. Вони знають, яка саме інтелектуальна спонука потрібна в певний час і в певному місці. Ідеї та ідеології служать, аби допомогти людині в її еволюційному поступі. Коли ці доктрини досягають своєї мети, вони відкидаються, як порожня шкаралупа. У наші важливі часи архати пропонують авангардові людства співпрацю з ними в геркулесових зусиллях об'єднати людство, яке переживає розбрат. ДОДАТОК Витяги з письмових і усних вчень калачакри про Шамбалу для цієї книги підготував Хамтул Джаянг Тхондуп, заступник секретаря Ради в справах релігії і культів його святійшества далай-лами. З тібетської на англійську переклали Шерпа Тулку і Олександр Берзін з Бібліотеки тібетських книг і рукописів у Дгарамшалі, Індія. Країна Шамбала і її правителі Як випливає з опису Шамбали, її вигляд залежить від духовного стану спостерігача. Скажімо, одна й та сама річки для богів наповнена нектаром, а для людей -- водою, для зголоднілих демонів -- гноєм і кров'ю, а для деяких істот -- це місце, де вони живуть. Через це Шамбалу нелегко точно визначити. Проте зі вчення калачакри випливає саме такий опис її. У центрі абсолютної порожнечі містяться атоми п'яти елементів: землі, води, вогню повітря і ефіру з їх можливостями (це загадкове твердження свідчить, що Шамбала має суперструктуру тонкої матерії). Щодо її місцезнаходження. Центральний континент півдня складається з шести районів (з півночі на південь): 1) Країна снігів, 2) Шамбала, 3) Китай, 4) Хотан, 5) Тібет і 6) Індія. (Шамбала на півночі межує з Сибіром __ країною снігів, на півдні -- з Тібетом та Індією, на сході з Китаєм і на заході -- з Хотаном. Це значить, що вона розташована десь у пустелі Гобі.) Зовні Шамбала округла, її оточують засніжені гори. Всередині вона має вигляд квітки лотоса з дев'ятьма пелюстками. В центрі зводиться висока засніжена гора, як маточка квітки. В північній частині розташований палац, резиденція Святих правителів, або Держателів станів (Держатель станів -- той, хто об'єднує всі верстви народу. Це один із титулів правителя Шамбали в тібетських текстах). Цей палац більший за палац Індри, має квадратну форму і четверо дверей. Зовні його стіни прикрашають вирізьблені з коралу зображення танцюючих богинь. Будівля дев'ятиповерхова, на ній майорить прапор з емблемою колеса дгарми, справа і зліва від якого стоять олень і олениця. Три кільця окреслюють палац, підсилюючи його красу. Черепична покрівля палацу із золота, орнаментована перлами й діамантами. Верхів'я стін іззовні прикрашені орнаментом із срібла й карнизом з бірюзи. Вікна палацу лазуритові, двері й перемички прикрашають смарагди й сапфіри. Навіси дверей золоті, на стінах корогви, стеля в коштовному камінні й кристалах, що виробляють тепло, тоді як на підлозі інші кристали виробляють холод (певно, йдеться про технічне кондиціювання повітря). Колони й балки мармурові, прикрашені коралами, перлами тощо. В палаці багато всіляких див, як-от вази, що невтомно дають скарби, "корова, що виконує бажання", урожай, який збирається без посіву, і дерево бажань. У трьох зонах навколо палацу знаходяться вісім богів, десять охоронців сторін світу, дев'ять великих руйначів, вісім великих планет, двадцять дев'ять сузір'їв тощо. Все це окреслене численними символами. Посеред цього велетенського палацу на восьми левах стоїть золотий трон. З нього правлять двадцять п'ять богів-царів, що уособлюють силу Всезагальної єдності. Повсюди атрибути богів, магів та людей, а також всілякі скарби. Тут і різні предмети повсякденного вжитку. При потребі їх можна легко створити (об'єкти, існуючі в паралельному світі, матеріалізуються за допомогою супернауки). Нині з золотого трону на левах править двадцять перший володар Шамбали Магагпа. Він правитиме сорок дев'ять років до. Року вогненного дракона (1976). Ще через п'ятдесят один рік, за Вогненної вівці 17-го циклу (2027), на трон зійде на наступні сто років двадцять другий Держатель станів Мі-ї Сенг-ге. Що ж до походження назви, Шамбала, то є давня легенда, що нібито колись цим районом ним стала називатися ця місцевість. Слово "Шамбала" по-тібетськи означає "Володар джерела щастя". Минуле і майбутнє людства Невдовзі після творення світу в його верхній і нижній сферах поступово з'явилися різні істоти. Тоді ж шляхом перетворень з'явилися люди. Все, що бажали, вони мали. Вони не залежали від світла Сонця чи Місяця, бо мали власні джерела світла. Вони жили надзвичайно довго і не знали, що таке недуга, війна чи голод. Вони були щасливими, як боги. Той час був Досконалим віком. Люди користувалися природним паливом і плодами, які не треба було вирощувати. Та з часом вчинки й думки людей погіршали. Вони почали тягтися один до одного, посміхатися, обніматися, відчуваючи від цього чуттєве задоволення. У них почали розвиватися чоловічі й жіночі статеві органи. З сім'я започаткувалося народження людини з лона матері. Потім людська вдача ще більш зіпсувалася. Виникла різниця між "моїм" і "твоїм", спалахнула боротьба за життєві блага. Життєві умови погіршились, і настав Вік сутичок. Коли вік людини складав 60 000 років (а всі священні писання свідчать про мафусаїловий вік наших предків), з'явився Будда Кракучханда, син царя Варади. Коли його вчення зійшло зі сцени, прийшов Будда Канакамуні, син царя Чандри. Тоді вік людини вже складав 40 000 років. Коли він зменшився до 20 000 років, з'явився Будда Каш'япа, син царя Кркі. Після того, як людина стала жити не більше ста років, з'явився Будда Шак'ямуні, четвертий із Будд, син царя Шуддгодани. Він здійснив дванадцять вчинків Будди: 1) зішестя з небес Тушіти; 2) зачаття; 3) народження; 4) навчання і оволодіння мистецтвами; 5) одруження; 6) зречення; 7) пошуки просвітлення; 8) аскетизм; 9) підкорення злих сил; 10) просвітлення; II) поворот колеса дгарми; 12) парінірвана. Цими дванадцятьма вчинками він приніс безмежну користь людям. Але небуддисти прийняли релігію ла-ло й знищили безліч буддистських монастирів. Цим пояснюється те, що віра ла-ло триває 1800 років. Багато хто з послідовників ла-ло, як і інші небуддисти, не вірять в медитацію та філософські ідеї, а мислять як малоосвічені люди й навіть практикують поклоніння злу. Вірування ла-ло з'явилося в багатьох різновидах. У майбутньому вони об'єднаються, ця віра стане могутньою і правитиме половиною світу. Двадцять п'ятий Держатель станів, Драг-по К'ор-лохан, зійде на золотий трон з левами в Рік вогненної вівці 22-го циклу (ХХV століття) й поширюватиме Вчення дгарми. Він буде відомий, як втілення Манджушрі. Правителя Шамбали взагалі можна порівняти з архангелом Михаїлом з Біблії, тоді як Битва Шамбали в махаяні є аналогом Армагеддону. Ватажок безбожних сил цар Ла-ло збере свої легіони на заході Індії, в місці Трі-лі. Його міністри дійдуть висновку, що в світі немає сильнішого за їхнього царя, і тому виголосять чимало хвальковитих заяв. Потім міністри проведуть повітряні спостереження. Коли вони побачать вражаючі ознаки великого благополуччя і щастя в країні Шамбалі на півночі, то через чорні заздрощі звелять своїм легіонам напасти на неї. Це трапиться у Рік водяної вівці 22-го циклу (2425 рік). Правитель Шамбали задіє сили дванадцяти великих божеств -- небесні кораблі, що літають швидше звуку, екіпажі, що рухаються за допомогою вогню і пари, озброєні колісниці, а також різні види атомної зброї. (Знаменно, що це писалося за багато століть до відкриття парових двигунів, авіації, ядерної фізики і астронавтики.) І злі сили змете міць оцих дванадцяти божеств. Після цього дгарма перейде під пряме керівництво Будди. Правитель Шамбали перемінить свою резиденцію, і Досконалий вік відновиться. Примечания 1 Ця назва невідома азіатським переказам. Певно, доктор Оссендовський використав назву, придуману Сент-Івом д'Олвейдром у його творі "Агарттха". (Прим. авт.) 2 За підрахунками вчених, за останні 6000 років людство пережило 145 000 великих і малих війн, у полум'ї яких згоріло 3,5 мільярди чоловік. 3 Жовточіапкові лами дають обітницю не вступати в шлюб, на відміну від червоношапкових, які можуть одружуватись. Проте і серед других е пустельники й святі. 4 Віра в невидимі сили Всесвіту, сприятливі або несприятливі, творчі або руйнівні, що контролюють життя і смерть, але вплив яких можна подолати магічними ритуалами. 5 Манджушрі, або Вень Шу, жив у Футайшані (Китай), де й сьогодні є присвячений йому монастир.